Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Заг характ парламентських процедур




Головним видом парламентських процедур є законодавча процедура (законодавчий процес). Вона поділяється на види і стадії. Основними видами законодавчого процесу (законодавчої процедури) є конституційний процес і звичайний законодавчий процес. Інституційний процес (конституційна процедура) являє собою порядок внесення змін до Конституції (відповідно до статей 154-159). Звичайний законодавчий процес (законодавча процедура) - порядок прийняття, зміни, відміни (скасування) законів або призупинення їх дії. Законодавча процедура (стадій). Це вияв законодавчої ініціативи, обговорення законопроекту, прийняття закону, його підписання й оприлюднення (опублікування). Кожна з таких основних стадій, у свою чергу поділяється на окремі етапи, стадії, серед яких розрізняють, зокрема, стосовно першої стадії: розробку проектів законів; внесення і відкликання законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок; розгляд законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок у комітетах, тимчасових спеціальних комісіях; прийняття законів; щодо другої і третьої стадій законодавчого процесу (розгляд законопроектів і прийняття законів) розрізняють розгляд законопроектів у трьох читаннях тощо. Заключна стадія законодавчого процесу включає процедуру підписання законів, опублікування і введення їх у дію тощо. Суб'єкт, який має право законодавчої ініціативи або представляє орган, що має право законодавчої ініціативи, вносить на ім'я Верховної Ради законодавчі пропозиції, законопроекти, поправки (документи законодавчої ініціативи) у письмовій формі за своїм підписом.

Законодавчі пропозиції і проекти законів вносяться разом із супровідною запискою, яка має містити обґрунтування необхідності їх розробки або прийняття, а також характеристику цілей, завдань і основних положень, і результати. Законодавча пропозиція чи проект закону, в разі невідповідності не пізніш як у 15-денний термін, повертаються заступниками Голови Верховної Ради або Головою Верховної Ради їх ініціаторам із зазначенням причин повернення.

Верховна Рада розглядає законопроекти на пленарних засіданнях. Розгляд і прийняття законопроекту (закону) - здійсн обговорення і схвалення постатейно та загалом (розгляд у трьох читаннях). Кількість повторних читань не обмежується.

Під час першого читання законопроекту Верховна Рада заслуховує доповідь його Ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту (якщо такі є) в порядку їх надходження, співдоповідь головного комітету, заслуховує відповіді на запитання, обговорює основні положення законопроекту і його структуру (частини, розділи, глави, статті, повноту і послідовність їх викладення), заслуховує пропозиції та зауваження щодо них.

За результатами обговорення законопроекту в першому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про: а) прийняття законопроекту за основу (з можливим доопрацюванням) і доручення відповідним комітетам підготувати законопроект на друге читання; б) відхилення законопроекту; в) передачу законопроекту ініціаторові його внесення на доопрацювання у запропонований ініціатором внесення термін, але не більше 30 днів, і повторне його подання головним комітетом на перше читання; г) передачу законопроекту комітетам Верховної Ради на доопрацювання з встановленням строку доопрацювання і повторне подання його на перше читання; ґ) опублікування законопроекту для народного обговорення, доопрацювання його з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання на перше читання.

Законопроект до другого читання подається у вигляді таблиці, яка містить: 1) законопроект, прийнятий у першому читанні за основу; 2) усі внесені й не відкликані у встановленому порядку пропозиції, поправки із зазначенням ініціаторів їх внесення; висновки головного комітету щодо пропозицій і поправок; 4) законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції.

Під час другого читання законопроекту Верховна Рада проводить його постатейне обговорення та здійснює постатейне голосування.

За результатами другого читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про: а) прийняття законопроекту у другому читанні, підготовку його на третє читання; б) відхилення законопроекту; в) повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на повторне друге читання; г) опублікування для народного обговорення законопроекту в редакції, прийнятій на першому або другому читанні, доопрацювання з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання його на друге читання; ґ) повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на третє читання.

Законопроект, підготовлений до третього читання, висновки відповідних комітетів та інші матеріали поширюються серед депутатів не пізніше як за два, а пов'язані з Конституцією - за чотири дні до його розгляду на засіданні Верховної Ради.

Під час третього читання Верховна Рада обговорює законопроект разом з іншими документами у такій послідовності:

1) закінчення постатейного голосування щодо всіх статей законопроекту, якщо воно не було до кінця здійснене під час другого читання; 2) прийняття постанови про схвалення внесеного Кабінетом Міністрів плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для впровадження закону в життя; 3) прийняття законопроектів про внесення змін, доповнень до чинних законів; 4) голосування щодо частин законопроекту; 5) прийняття законопроекту в цілому; 6) прийняття в цілому проекту закону або постанови про порядок введення прийнятого закону в дію.

За результатами третього читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про; 1) прийняття закону в цілому; 2) відхилення законопроекту; 3) повернення законопроекту на доопрацювання з наступним його поданням на повторне третє читання; 4) відкладення голосування щодо законопроекту в цілому до прийняття інших рішень; 5) схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його тексту на всеукраїнський референдум, якщо законопроект стосується питання, зазначеного у ст. 73 Конституції (про зміну території України).

Тексти законів та інших нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою, оформляються апаратом Верховної Ради і в п'ятиденний термін підписуються Головою Верховної Ради, після чого закон невідкладно надсилається на підпис Президенту.

 

43. Організація роботи комітетів ВРУ

Комітети ВРУ – це орган, який здійснює законопроектну, організаційну, контрольну функції, ств із числа народних депутатів Укр. по окремим напрямкам законопроектної роботи, підготовки і розгляду питань віднесених до повнов ВРУ. Комітет формується в складі голови, перших замісників, замісників, секретарів і членів комітету. При форм складу комітету ВРУ забезпечує пропорційне представництво депут фракцій або груп як серед керівників так і серед інших членів комітету. Голова і заст. голови і секретар комітета не можуть бути членами однієї депут фракції або групи і їх головами. Обрання голови, секретаря КВРУ здійснюється шляхом поіменного голосування по списку в цілому. ВРУ може своєю постановою встановити перелік і предмет діяльності заново ств комітета. На данний момент 30 комітетів ВРУ.

КВРУ здійснюють планування свєї роботи на кожну чергову сесію ВРУ. План роботи затв на засіданні комітета до початку чергової сесії ВРУ. В плані фіксується перелік заходів, строки їх проведення, відповідальні за їх проведеня особи, а також особи залученні до підготовки і виконання даних заходів. КВРУ здійснюють свою роботу в формі засідань і слухань. Засід можуть бути відкритими і закритими, а також виїзними і спільними з іншими комітетами. К можуть організовувати конференції, круглі столи з залученням представників громадських організацій і експертного співтовариства. Члени К зобов’язані приймати уч у засіданні К особисто. Засід К скликає Голова або за власною ініціативою, або на підставі поручення ВРУ або згідно утвердженому плану роботи. Також голова комітету зобов’язаний: скликати засідання якщо на цьому наполягають 1/3 від складу К. Якщо голова не виконає даної вимоги то члени комітету можуть зібратись самостійно при наявності більшості (кворума) вибрати голову на цьому засіданні. Якщо засідання К заплановане не відбулось більше 3-х разів то уповноважений суб’єкт ініціює пит про звіт голови комітету перед ВРУ про проведену роботу. По результатам за слухання звіту ВРУ приймає таке ріш: - про ліквідацію комітету; - відзив голови комітету; - відзив замісника або першого заступника; - або зміни предмету ведення роботи. Голосування на засід комітету здійснюється членами К по заг правилу відкрито. По підсумкам засідання К приймаються акти: 1) ріш по організац пит; 2) рекомендації відносно реалізації контрольної функції, а також відносно осіб які рекомендуються до призначення ВРУ, виражають їм згоду, а також звільнення їх ВРУ займаної посади. 3) Заключення що оформлюється у випадках ЗУ і Регламенту ВРУ. Рішенн слухань К оформлюються рекомендаціями в якій указується по чій ініціативі було розгул пит, обґрунтовуються мотиви прийнятого ріш по данному питанню.

 

44. Організаційно – правові форми д-сті народних депутатів у ВРУ

Згідно ЗУ «Про статус народного депутата Укр» НДУ приймає уч у засід сесії ВРУ, в роботі депут фракцій і груп, комітетів, тимч спец і тимч слідчих комісій, а також виконує дорученя ВРУ. Здійснює робоу над законопроектами, іншими актами ВРУ, приймає уч у парламентських слуханнях, звертається з депутатським запитом. Право НДУ на д запит і д звернення є його специфічним правом на отримання інформації від орг пул влади, підприємств, установ і організацій, а також від фіз. Ос.

Д Запит – це вимога НД, Д-тів або комітета ВРУ який пред’являється на сесії ВРУ ПУ, органами ВРУ, КМУ, керівниками інших орг публ влади, а також керівниками підп-в, устан організ незалежно від форм вл – дати офіційну відповідь по тим пит які віднесені до їх компетенції. Д запит виноситься у письмовій формі, ВРУ приймає ріш про направлення ДЗ 1/5 від свого конст складу (60 чол). Якщо ДЗ був направлений ПУ то він повинен бути підтриманий не менше 1/ 3 від конст скл ВРУ (150 чол). Ос до яких звернений запит повинні оф повідомити ініціатора запиту на протязі 15 днів з моменту його отримання. Відп на депут запит предоставляється голові ВРУ після чого він проходить обговорення на засід ВРУ і по ньому прийм відповідне ріш парламент.

Д Звернення – це викладена в письмовій формі пропоз Д яка адресується орг публ влади, посад ос орг публічної вл, керівникам підпр уст і орган-й суспільних обєднань – щоб здійснити певні дії, дати оф роз’яснення або викласти свою пропозицію з пит які відн до їх компетенції. Ос, до яких звернено таке ДЗ зобов’язана в 10 – денний термін розгул та дати письмову відп.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 678; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.