ТЕМА: Велика літера у документах

Під час складання ділових документів дотримуються усталених правил вживання великої літери.

Велика літера пишеться:

1. На початку речення, після знака оклику при звертанні, у ремарках та посиланнях (з газети).

Після рубрики тексту, якщо кожна рубрика закінчується крапкою. Якщо крапкою з комою – з малої.

2. У власних іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах людей: Петренко Олександр Сергійович, Марко Вовчок, Каменяр.

Різні частки в середині прізвищ та імен по батькові іншомовного походження

3. У назвах міфічних істот і божеств: Господь, Бог, Син Божий, Мати Божа.

4. Астрономічні назви, крім родових понять: Чумацький Шлях, комета Галлея.

5. Географічні власні назви (крім слів море, мис, затока, острів, хребет): Біловезька Пуща, Балканській півострів, Лиса гора.

6. Назви вулиць, проспектів, майданів, парків, залізниць, морських шляхів (крім родових понять): проспект Перемоги, Андріївській узвіз.

7. Назви держав і автономних адміністративно-територіальних одиниць (всі слова), автономних областей та округів, країв (тільки перше слово): Республіка Крим, Королівство Бельгія, Харківська область.

Неофіційні назви держав та територіальних одиниць теж пишуться з великої літери: Закарпаття, Нижня Наддніпрянщина.

8. У назвах найвищих державних установ і посад України та інших країн світу: Верховна Рада України, Посол Республіки Франція (в Україні), Президент США.

У назвах найвищих офіційних посад з великої літери пишеться перше слово: Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН.

Назви посад, звань, учених ступенів пишуться з малої букви: міністр, голова, декан, лауреат Державної премії.

9. У назвах державних, партійних, громадських установ і організацій з великої літери пишеться перше слово: Збройні сили України, Національний банк України, Міністерство освіти України, Міжнародна асоціація україністів.

10. У назвах заводів, об'єднань, підприємств, навчальних закладів з великої літери пишеться перше слово (символічна назва в лапках): Запорізький державний університет, стадіон "Металург", Запорізький драматичний театр.

11. Назви конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів – перше слово з великої літери: Конституція України, Конгрес захисту миру.

12. У назвах газет, журналів, художніх творів, наукових праць з великої літери пишеться перше слово (символічна назва в лапках): роман "Тигролови", газета "Верже", але Апостол, Біблія, Євангеліє і т. ін. пишеться без лапок.

13. Назви історичних подій, свят, знаменних дат – з великої літери перше слово: День незалежності України, Новий рік.

14. У назвах орденів, відзнак, медалей, що складаються з кількох слів з великої літери пишеться тільки перше слово (і назва береться в лапки): орден " Дружби народів", медаль "За відвагу".

15. З великої літери і в лапках пишуться назви моделей механізмів, літаків, виробів продуктів: трактор " Білорусь ", літак " Антей ".

16. Прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфіксів: -ів (-ова, -еве, -єве), -їв (-єва, -єве), -ин (-ина, -ине), -їн (-їна, -їне), якщо вони означають належність чогось даній особі пишуться з великої літери: Грінченків словник, Нобелівська премія

17. З малої літери пишуться присвійні прикметники, утворені від власних назв за допомогою суфіксів -івськ (-ївськ), -инськ (-їнськ): франківські сонети, шевченківський стиль.

Скорочені назви (абревіатури) пишуться двояко:

а) з великої літери, якщо ці слова вживаються на позначення одиничних установ: Укрінформ, Укрнафта;

б) з малої, якщо такі слова є родовими назвами: педінститут, райком, міськком;

в) складноскорочені назви, утворені з початкових літер пишуться великими літерами: АТС, НЛО, СНД, ВНЗ, ДЕК, УТН.

Звичайні відмінювані слова рагс, неп пишуться з малої.

2 Правопис прізвищ, імен, творення та правопис імен по батькові

Українські прізвища передаються на письмі відповідно до вимови за загальними нормами українського правопису: Заєць, Швець, Короленко, Коваль.

Стосовно правопису прізвищ, що прийшли з інших мов, то загальна закономірність така: прізвища не перекладаються, їхня вимова передається українською графікою. При записі прізвищ українською мовою виділяємо такі основні правила:

Російська літера е у прізвищах передається;

1. Літерою е після приголосних: Лермонтов, Александров, Державін.

2. Літерою є:

а) на початку слів: Єгоров, Єршов, Євдокимов;

б) у середині слів після голосного, м'якого знака й апострофа: Благоєв, Ісаєнко, Аляб'єв;

в) після приголосних (крім шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв. -єєв: Матвєєв, Ломтєв, Тимірязєв;,

г) якщо в російському корені е відповідає в аналогічних українських словах і: Пєшков (бо пішки), Бєлінський (бо білий).

Російська літера ё передається:

1. Звукосполученням йо;

а) на початку слова: Й олкін, Йоханоб;

б) у середині слова після голосного: Окайомов, Бугайов;

в) після б, п, в, м, ф: Соловйов, Воробйов, Муравйов;

2. Сполученням ьо після приголосних, коли ё позначає сполучення м'якого приголосного з о: Ковальов, Пльонкін, Новосьолов.

3. Літерою о під наголосом після ч, ш, щ. Грачов, Пугачов, Лихачов, Хрущов, Щипачов.

Російська літера и передається:

1. Літерою і:

а) на початку слова: Ісаєв. Іванов;

б) після приголосного (крім шиплячих та ц ): Мічурін, Зволінськи;

в) в кінці невідмінюваних прізвищ: Россіні, Борутті.

2. Літерою ї:

а) після голосного: Воїнов, Гзоїм;

б) після м'якого знака й апострофа; Ільїн, Гур’їн.

3. Літерою и:

а) після ж, ч, ш, щ, ч перед приголосним: Чичиков, Щиглов, Шишкін, Гущин.

б) у префіксі при-: Привалов, Пришвін;

в) у суфіксах -ч, -ик, -иц, -ищ: Рудич, Радищев, Фучик, Новиков;

г) у прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов'янських мов: Денисенко (Денис), Тихомиров (тихий, мир), Пивоваров (пиво варити). Але: Ніколаєв, Нікітін, Філімонов.

Російська літера ы у прізвищах передається

1. Літерою и: Циганков, Крутих, Чернишов.

Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються: ый – ий, ий – ій, ий – ий, ая – а, яя – я: Бєла, Крайня, Крайній, Залеський, Бєлий.

Закінчення -ой передається через -ой: Полевой, Толстой, Донськой.

У прізвищах м’який знак пишеться:

1) у суфіксах -ськ, -зьк, -цьк: Збанацький, Бронський,

2) після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова: Лось, заєць, Соболь (але у неслов'янських прізвищах ь не пишеться: Моріц, Ліфшиц);

3) перед я, о, є, ї: Дьяконов, Панкратьєв, Третьяков, Ільюшин;

4) перед приголосними: Вольнов, Дідьков, Коньков,

Апостроф у прізвищах пишеться після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, щ, р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Водоп’янов, Григор’єв, Монтеск’є, Лук’янов.

Перед йо апостроф не пишеться: Воробйов, Соловйов.

Правопис імен у документах

Подвійні імена, які зрідка трапляються в українського населення, пишуться через дефіс: Богдан-Юрій, Зіновій-Богдан, Ростислав-Володимир, Ірина-Світлана, Лідія-Юлія.

В українській мові, на відміну від російської, не подвоюються приголосні в іменах: Иннокентий – Інокентій, Ипполит – Іполіт, Кирилл – Кирило, Филипп – Пилип, Савва – Сава, Агриппина – Агрипіна, Агнесса – Агнеса, Инесса – Інеса.

Подвоюються приголосні в іменах: Ганна, Віолетта, Анна, Інна, Жанна, Жаннетта, Алла, Елла, Аполлінарій, Ізабелла, Сусанна, Аполлон, Палладій, Віссаріон, Геннадій, Белла, Нонна, Римма, Стелла, Іванна, Маріанна, Бетті, Джонні, Еммануїл, Ілля, Васса.

В українській мові, на відміну від російської, в іменах після м’яких приголосних перед йотованими м’який знак не пишеться: Емельян – Омелян, Ульяна – Уляна, Татьяна – Тетяна.

Апостроф пишеться в іменах: Дем’ян, Лук’ян, Валер’ян, Мар’ян, Дар’я, В’ячеслав.

Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний: Святослав.

Творення та правопис імен по батькові

При утворенні чоловічих імен по батькові вживаються суфікси:

а) -йович, -ович: Миколайович, Степанович, Андрійович, Васильович, Семенович;

б) -ич, -іч: Ілліч, Лукич (Лукович), Кузьмич (Кузьмович), Якович, Хомич (Хомович), Савич (Савович).

Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів: -і вна, -ївна: Степанівна, Василівна, Сергіївна, Петрівна, Іллівна, Луківна, Хомівна.

Форми по батькові від офіційних подвійних імен на зразок Богдан-Юрій утворюються звичайно від першого імені: Олена Богданівна, Олексій Богданович. Але за бажанням батьків під час реєстрації дитини може бути записана форма подвійна: Ірина Богдан-Юріївна, Олексій Богдан-Юрійович.

У цьому випадку перший компонент імені не відмінюється: книжка Олексія Богдан-Юрійовича, стаття Ірини Богдан-Юріївни.

3 Відмінювання прізвищ, імен та по батькові

Українські та слов’янські прізвища, що мають закінчення іменників І відміни, відмінюються як іменники І відміни. Особливістю відмінювання прізвищ цієї групи є те, що приголосні основи г, к, х у давальному та місцевому відмінках змінюються на з, ц, с:

Н.в. Зозуля, Кривега; Р.в. Зозулі, Кривеги; Д.в. Зозулі, Кривезі; З.в. Зозулю, Кривегу; О.в. Зозулею, Кривегою; М.в. Зозулі, Кривезі.

Прізвища із закінченнями ІІ відміни відмінюються як іменники ІІ відміни: Н. в. Гнатюк; Р.в. Гнатюка; Д.в. Гнатюку (-ові), З.в. Гнатюка; О.в. Гнатюком; М.в. Гнатюку (-ові).

Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій (чоловічого роду) -а, -я (жіночого роду) відмінюються як відповідні прикметники твердої чи м’якої групи:

Н.в. Білий, Біла; Р.в. Білого, Білої; Д.в. Білому, Білій; З.в. Білого, Білу; О.в. Білим, Білою; М.в. Білому, Білій.

Чоловічі прізвища прикметникового типу на -ов, -ев, -єв, -ів, -їв, -ин, -їн відмінюються за таким зразком:

Н.в. Павлов, Ковалів, Гаршин; Р.в. Павлова, Коваліва, Гаршина; Д.в. Павлову, Коваліву, Гаршину (-ові); З.в. Павлова, Коваліва, Гаршина; О.в. Павловим, Ковалівим, Гаршиним; М.в. Павлову, Коваліву, Гаршину (-і).

Жіночі прізвища на приголосний та -о в українській мові не змінюються:

Н.в. Олена Люткевич, Надія Бойко; Р.в. Олени Люткевич, Надії Бойко; Д.в. Олені Люткевич, Надії Бойко; З.в. Олену Люткевич, Надію Бойко; О.в. Оленою Люткевич, Надією Бойко; М.в. Олені Люткевич, Надії Бойко.

Чоловічі та жіночі прізвища на - их, -ово, -аго не змінюються:

Н.в. Ольга Крутих, Богдан Живаго; Р.в. Ольги Крутих, Богдана Живаго; Д.в. Ользі Крутих, Богдану (-ові) Живаго; З.в. Ольгу Крутих, Богдана Живаго; О.в. Ольгою Крутих, Богданом Живаго; М.в. Ользі Крутих, Богданові Живаго.

Чоловічі й жіночі прізвища іншомовного походження на: -а, -е, -є, -і, -ї, -о, -у, -ю не змінюються: Гейне, Гете, Россіні, Гюго, Данте, Шеллі.

Складні чоловічі прізвища іменникового походження відмінюються в обох частинах: Н.в. Григорій Квітка-Основ’яненко, Р.в. Григорія Квітки-Основ’яненка, Д.в. Григорію (-єві) Квітці-Основ’яненкові (-у), З.в. Григорія Квітку-Основ’яненка, О.в. Григорієм Квіткою-Основ’яненком, М.в. Григорію (-єві) Квітці-Основ’яненкові (-у).

Чоловічі прізвища типу Микола Клименко-Жуков відмінюються в обох частинах:

Н.в. Микола Клименко-Жуков, Р.в. Миколи Клименка-Жукова, Д.в. Миколі Клименку-Жукову, З.в. Миколу Клименка-Жукова, О.в. Миколою Клименком-Жуковим, М.в. Миколі Клименку-Жукову.

Складні прізвища відмінюються у другій частині, коли перша сприймається як прикладка (у короткій формі): Н.в. Георгій Бонч-Бруєвич, Р.в. Георгія Бонч-Бруєвича, Д.в. Георгієві Бонч-Бруєвичу, З.в. Георгія Бонч-Бруєвича, О.в. Георгієм Бонч-Бруєвичем, М.в. Георгієві Бонч-Бруєвичу.

Складні жіночі прізвища відмінюються або не відмінюються залежно від їх особливостей:

Н.в. Оксана Квітка-Основ’яненко Ірина Клименко-Жукова Світлана Іваненко-Сидорчук

Р.в. Оксани Квітки-Основ’яненко Ірини Клименко-Жукової Світлани Іваненко-Сидорчук

Д.в. Оксані Квітці-Основ’яненко Ірині Клименко-Жуковій Світлані Іваненко-Сидорчук

З.в. Оксану Квітку-Основ’яненко Ірину Клименко-Жукову Світлану Іваненко-Сидорчук

О.в. Оксаною Квіткою-Основ’яненко Іриною Клименко-Жуковою Світланою Іваненко-Сидорчук

М.в. Оксані Квітці-Основ’яненко Ірини Клименко-Жуковій Світлані Іваненко-Сидорчук

Дата добавления: 2014-01-07