КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Структурна та функціональна організація рослинної клітини. Симбіотична теорія походження мітохондрій і хлоропластів
Структурні компоненти рослинної клітини.
Клітина – це елементарна структурна і функціональна одиниця життя, якій притаманні всі властивості живої системи: обмін речовин і енергії, ріст і розвиток, подразливість, здатність до самовідтворення і саморегуляції. У природі клітина може існувати як самостійний організм, і як складова частина багатоклітинних. Не дивлячись на різноманітність форм і функцій, які вони виконують, клітини всіх живих організмів мають подібну будову. Відкриття клітинної будови організмів повязане з винайденням мікроскопа в 1665 р. Голандським дослідником Робертом Гуком. Він розглядав зріз корка і побачив у ньому комірки, які назвав клітинами. Термін клітина походить від грецького слова “cytos” – клітина, або лат. “cellula” – порожнина. У вигляді загальнобіологічної концепції клітинна теорія була вперше сформульована німецькими вченими: зоологом – Т. Шванном, і ботаніком – М. Шлейденом (1837 – 1838 рр.). Шлейден, досліджуючи рослини, показав, що їхні тканини складаються з клітин. Шванн встановив, що тваринні тканини представлені також клітинами. Клітинна теорія відіграла важливу роль в утвердженні ідеї єдності життя, спільності походження рослинних і тваринних організмів. Вона послужила теоретичною основою для створення еволюційного вчення Ч. Дарвіна. Розрізняють два основні ступені організації клітини: прокаріотичний і еукаріотичний. Прокаріотичний тип клітин – це такі клітини, які не мають оформленого ядра, а їхній генетичний матеріал представлений нуклеоїдом – замкненою в кільце молекулою ДНК, не відокремленою від цитоплазми оболонкою. Еукаріотичний тип або еукаріоти – це клітини одноклітинних і багатоклітинних організмів, які мають каріолему (оболонку ядра) і молекули ДНК, упаковані за допомогою комплексу білків у хромосоми, які володіють мультирепліконним типом реплікації ДНК. Розмір рослинних клітин – від 10 до 600 мкм. За формою клітини поділяються на паренхімні та прозенхімні (довжина більша за ширину в 5-10 разів).
Для рослинної клітини характерні такі особливості: 1. Наявність полісахаридної (целюлозної) оболонки; 2. Наявність пластид у зв’язку з фототрофним способом живлення рослин; 3. Наявність вакуолі, яка відіграє роль у підтриманні тургору; 4. Відсутність центріолей під час поділу клітини. Вивчаючи онтогенез органел, а саме, мітохондрій і хлоропластів в 1912 р. російський ботанік Б.М. Козо-Полянський висловив думку, що клітина – це симбіотрофна система, в якій у симбіозі живуть декілька організмів. Згідно гіпотези симбіогенезу мітохондрії і хлоропласти – це у минулому самостійні організми. Ця гіпотеза має багато прихильників, таких як Л. Маргуліс, А.А. Тахтаджян, Д. Кірк, М. Руттен. І мітохондріям, і хлоропластам характерна певна автономія і вони здатні до саморедуплікації. Обидва органоїди містять РНК, специфічну ДНК, здатні до синтезу протеїдів, мають рибосоми, фосфоліпіди, подібні за будовою. У прокаріот мітохондрій немає, а у еукаріот спостерігається велика різноманітність форм і розмірів цих органел. Симбіотична теорія ґрунтується на тому, що в процесі гліколітичного шляху у якості “відходів” залишаються трикарбовані кислоти, які могли бути джерелом їжі для якихось аеробних мікроорганізмів. Можливо, такі мікроорганізми, проникнувши в прокаріотичну клітину, вступали з нею в симбіоз і стали виконувати роль мітохондрій. Це припущення підтверджується також подібністю мітохондрій з мікроорганізмами (кільцева ДНК, дрібні рибосоми, чутливість до бактеріальних антибіотиків). У примітивних еукаріот геноми мітохондрій довші, ніж у вищих. Згідно гіпотези симбіогенетичного виникнення мітохондрій перехід до аеробного дихання - результат проникнення первинної аеробної прокаріотної форми у вільноживучу афтотрофну, але анаеробну істоту. Згідно цієї теорії хлоропласти виникли в результаті симбіозу якогось автотрофного мікроорганізму, здатного трансформувати енергію сонячного світла, з гетеротрофною клітиною господаря. Хлоропласти включають тільки декілька десятків молекул ДНК, ідентичних між собою. Тому хлоропласти автономні обмежений час.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1988; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |