Щільність повітря при нормальному атмосферному тиску 101,325 кПа (1 атм) і різній температурі

Температура повітря	Щільність повітря
^ос	кг/м^3
-20	1,395
	1,293
	1,269
	1,247
	1,225
	1,204
	1,184
	1,165
	1,127
	1,109
	1,060
	1,029
	0,9996
	0,9721
	0,9461

Розрахункова різниця між тисками на зовнішній і внутрішній поверхнях кожної конструкції, що обгороджує Δ p_i, Па, приймається після визначення умовно-постійного тиску повітря в будівлі p_int, Па (ототожнюється з тисками на внутрішніх поверхнях зовнішніх конструкцій, що огороджують), на основі рівності витрат повітря, що надходить у будинок Δ Gi, кг/год, і видаляється з нього Σ G_ext, кг/год, за рахунок теплового й вітрового тисків і дисбалансу витрат між повітрям, що подається та видаляється системами вентиляції зі штучним спонуканням і витрачається на технологічні потреби.

Розрахункова різниця тисків Δ p_i, визначається за формулою:

де H – висота будинку, м, від рівня середньої планувальної позначки землі до верху карниза, центра витяжних отворів ліхтаря або устя шахти;

h_i – розрахункова висота, м, від рівня землі до верху вікон, балконних дверей, дверей, воріт, прорізів або до вісі горизонтальних і середини вертикальних стиків стінних панелей;

γ_ext, γ _int – питома вага, Н/м³, відповідно зовнішнього повітря й повітря в приміщенні;

ρ_i – щільність зовнішнього повітря, кг/м³;

v – швидкість вітру, м/с, прийнята за параметрами Б. Якщо швидкість вітру при параметрах Б менше, ніж при параметрах А, то опалювальні прилади варто перевіряти на параметри А (СНиП 11-3-79 Будівельна теплотехніка).

c_e,n, c_e,p – аеродинамічні коефіцієнти відповідно для навітряної й підвітряної поверхонь огороджень будівлі, прийняті за СНиП 2.01.07-85;

k_l – коефіцієнт урахування зміни швидкісного тиску вітру залежно від висоти будинку, прийнята за СНиП 2.01.07-85;

p_int – умовно-постійний тиск повітря в будинку, Па.

Примітки:

1. Максимальні витрати теплоти на нагрівання зовнішнього повітря варто враховувати для кожного приміщення при найбільш несприятливому для нього напрямку вітру. При розрахунку теплового навантаження будинку з автоматичним регулюванням витрати теплоти на інфільтрацію варто приймати при найбільш несприятливому напрямку вітру для всього будинку.

2. Інфільтрацію повітря в приміщенні через стики стінних панелей варто враховувати тільки для житлових будинків.

3. Витрати теплоти на нагрівання ввезених у приміщення матеріалів, виробів і транспортних засобів варто визначати за формулою

де G_МТЗ - маса, кг, однорідних матеріалів, виробів і транспортних засобівщо надходять ззовні;

c_МТЗ – питома теплоємність однорідних матеріалів, виробів і транспортних засобів, кДж/кг °С;

t_МТЗ – температура матеріалів, виробів і транспортних засобів, що надходять у приміщення;

B – коефіцієнт, що враховує інтенсивність поглинання теплоти й тривалість знаходження матеріалів, виробів і транспортних засобів у приміщенні, прийнятий за таблицею.

Коефіцієнт, що враховує інтенсивність поглинання теплоти.

Час знаходження в приміщенні матеріалів, виробів, транспортних засобів	Значення В
для несипучих матеріалів, транспортних засобів	для сипучих матеріалів
Перша година	0,5	0,4
Друга година	0,3	0,25
Третя година	0,2	0,15

Побутові тепловиділення знаходять за наступною формулою:

де q_int - величина побутових тепловиділень на 1 м² площі житлових приміщень, Вт/м², прийнята рівною для:

а) житлових будинків з розрахунковою заселеністю квартири не більше 20 м² загальної площі на людину - 17 Вт/м²;

б) житлових будинків з розрахунковою заселеністю квартири. 45 м² загальної площі на людину - 10 Вт/м²;

в) інших житлових будинків - залежно від розрахункової заселеності квартири по інтерполяції величини q_int між 17 і 10 Вт/м²;

А – площа житлових приміщень, м².

Лінійні розміри конструкцій, що огороджують, для визначення їх площ показані на рисунку:

Правила обмірювання площ конструкцій, що обгороджують:

а) розріз будівлі з горищним перекриттям; б) розріз будівлі зі суміщеним перекриттям;в) план будинку; 1 - підлога над підвалом; 2 - підлога на лагах; 3 - підлога на ґрунті.

Розміри вікон, зовнішніх і внутрішніх дверей приймаються за найменшими розмірами будівельних прорізів у світлі.

Найменування огороджень умовно прийнято позначати в такий спосіб: НС - зовнішня стіна; ВС - внутрішня стіна; ДО (ТО) - подвійні (потрійні) вікна; ПК - покриття; ЧП - горищне перекриття; ПЛ - підлога; ДД - подвійні двері; ОД - одинарні двері тощо. Орієнтацію огородження за сторонами світу прийнято позначати: ПдС - південний схід; ПдЗ - південний захід; Пд - південь; Пн - північ; ПнС - північний схід; ПнЗ - північний захід; З - захід; С - схід.

Запис розрахунків теплових втрат через огородження приміщень виконується у формі:

Розрахунок теплових втрат.

№ прим

Назва приміщення, tB, °С

Характеристика огородження

(tB-tH) ·n, °С

Q0, Вт

Добавки β

1+Σβ

QТВ, Вт

найменування

орієнтація

розмір a×b, м

А, м^2

α0, Вт/м^2 °С

орієнтація

інші

Розраховані для приміщення теплоспоживання й побутові тепловиділення заносять у таблицю визначають теплову потужність приміщення й системи опалення будинку в цілому.

Теплова потужність приміщення й системи опалення

№ приміщення	Складові балансу, Вт	QСО min, Вт
QТВ	Qi	QМТЗ	QП

У стовпчику 6 таблиці для багатоповерхових будинків тепло споживання визначається по-поверхово й за всім будинком для визначення теплової потужності системи опалення.

На закінчення визначається питома теплова характеристика будинку q_ПИТ, Вт/(м³ · °С).

де V_h - об'єм надземної частини будинку за зовнішніми розмірами без горища, м³.

Дата добавления: 2014-01-07