Гарантії реалізації прав та свобод людини й громадянина

Механізм реалізації

Конституційні обов'язки людини й громадянина.

Соціально-економічні та культурні права людини й громадянина

Існують дві точки зору, щодо розуміння сутності соціальних та економічних прав. Відповідно до першої точки зору ці права не є правами в класичному розумінні, а отже не підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідно до другої точки зору перша позиція суперечить ст. 21 КУ гарантуються та не можуть бути скасовані, а також в ст. 8 КУ, згідно з якою норми КУ є нормами прямої дії.

Економічні права:

--Право власності

-- Право на підприємницьку діяльність

-- Право громадян на користування об'єктами права публічної (суспільної) тобто власності українського народу, державної та комунальної власності.

Соціальні права:

-- Права кожного на житло (ст. 47)

-- Право кожного на працю

-- Право кожного, хто працює, на страйк

-- Право кожного, хто працює на відпочинок (ст. 45)

-- Право громадян на соціальний захист (ст. 46)

-- Право кожного на достатній життєвий рівень (ст. 48)

-- Право кожного на охорону здоров'я, медичні послуги та медичне страхування (ст. 49)

Рішенням КСУ № 10-рп\2002

-- право кожного на безпечне для життя та здоров'я довкілля

-- Культурні права і свободи (право на освіту,)

Відповідно від рішення КСУ від 04.03.2004 № 5-рп\2004 безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних закладах на конкурсній основі.

-- Право на свободу творчості, право на захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку із різними видами інтелектуальної діяльності.

Гарантії - передбачені КУ і ЗУ правові норми за допомогою яких здійснюється охорона і захист прав, свобод та законних інтересів людини та громадянина.

Гарантії поділяють на нормативно-правові та інституційні.

Одним із органів, який забезпечує гарантування реалізації прав і свобод людини й громадянина в Україні є КСУ. ЗУ "Про КСУ" від 16.10.96 зі змінами передбачається особливості провадження у справах, що стосується захисту прав і свобод людини й громадянина. Підставами для порушення питання щодо відкриття провадження у справах про відповідність норм чинного законодавства принципам і нормам конституції стосовно прав і свобод людини й громадянина є такі:

-- Наявність спірних питань, щодо прийнятих та оприлюднених у встановленому порядку законів.

-- Виникнення спірних питань, щодо конституційності правових актів виявлених у процесі загального судочинства.

-- Виникнення спірних питань, щодо конституційності правових актів виявлених органами виконавчої влади в процесі їх застосування та уповноваженим ВРУ з прав людини в процесі його діяльності.

Якщо виникає ситуація за п. 2, суд загальної юрисдикції зупиняє розгляд справи і звертається до ВСУ. Крім того КСУ може здійснювати судовий захист прав і свобод людини й громадянина через офіційне тлумачення Конституції та законів України. Підставою для конституційного подання щодо такого тлумачення є практична необхідність у з'ясуванні, роз'ясненні чи офіційній інтерпретації положень Конституції чи законів. Суб'єктами конституційного подання є органи держаної влади та органи місцевого самоврядування.

Фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), а також юридичні особи можуть звертатися до КСУ з питань офіційного тлумачення, якщо має місце неоднозначне застосування положень Конституції або Законів судами, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на звернення вважає, що це призвело або може призвести до порушення його конституційних прав та свобод.

Інститут омбуцмана - один з механізмів захисту прав та свобод людини й громадянина. Статус Уповноваженого в Україні регулюється ст. 101 Конституції, відповідно до якої Уповноважений здійснює попередній контроль, а також ЗУ "Про уповноваженого з прав людини". Відповідно до закону, завданням уповноваженого є захист інтересів прав людини з метою створення належних умов для реалізації ними права та свобод людини та громадянина. Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших органів влади. Він призначається на посаду та звільняється з посади ВРУ таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів строком на 5 років. Уповноваженим може бути громадянин України, який досяг 40 років, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх 5 років проживає в Україні. Не може бути призначено уповноваженим особу, якщо ця особа має не зняту або непогашену судимість за вчинення злочину. Посада Уповноваженого не сумісна з будь-якими іншими видами діяльності крім викладацької, наукової та творчої. Уповноважений щодо порушень положень конституції, законів, міжнародних договорів може вносити акти реагування у вигляді:

--Конституційного подання уповноваженого - акт реагування до КСУ щодо вирішення питання про відповідність Конституції закону чи іншого нормативно-правого акту, офіційного тлумачення Конституції та Законів.

-- Подання уповноваженого - акт, який вноситься уповноваженим до органів державної влади, органу місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємствам незалежно від форм власності та їм посадовим особам для вжиття відповідних заходів, щодо усунення порушень щодо прав й свобод.

Уповноважений отримує інформації про порушення прав і свобод:

-- За зверненням фізичних осіб чи їх представників.

-- За зверненням народних депутатів.

-- За власною ініціативою.

Звернення до уповноваженого подаються в письмовій формі протягом року після виявлення таких обставин. За виняткових обставин цей строк може бути продовжений до 2 років.

Уповноважений не вивчає ті справи, щодо яких до суду подано заяву, скаргу або позов.

Протягом першого кварталу кожного року уповноважений представляє ВРУ щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини й громадянина в Україні.

Крім того уповноважений може представити ВРУ спеціальну доповідь з окремих питань додержання прав і свобод. Після заслуховування щорічної та спеціальної доповіді ВРУ має прийняти постанову, а також забезпечити опублікування доповідей в офіційних друкованих виданнях.

До зовнішніх механізмів відносять механізми захисту права і свобод в межах міжнародного-універсльного та міжнарадного-регіонального захисту. Міжнародний універсальний захист здійснюється в рамках ООН та її спеціалізованих установах. Регіональний міжнародний захист здійснюється в рамках Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. скарги щодо порушення прав і свобод за цією конвенцією розглядає Європейський суд з прав людини.

Дата добавления: 2014-01-07