Загальні положення про правоохоронну, правозахисну та судову діяльність

Вступ

28 червня 1996 року була прийнята сучасна Конституція Украї­ни. Ця подія зміцнила фундамент зароджуваної національної дер­жавності та інтеграції нашої країни в систему загальносвітового правопорядку. При цьому, жодна держава не може існувати без системи правоохоронних органів, які забезпечують захист прав людини та громадянина, а також внутрішню та зовнішню безпеку держави.

Навчальна дисципліна “Судові та правоохоронні органи України” дає загальну, вихідну інформацію про державні і недержавні органи, що здійснюють правоохоронну діяльність. Традиційно до них належать суд, прокуратура, органи внутрішніх справ, органи Служби безпеки, органи юстиції, адвокатура, нотаріат тощо.

За своєю суттю дисципліна є базовою, оскільки дає знання, без оволодіння якими неможливе якісне засвоєння матеріалу наступних юридичних дисциплін. Опанування цими знаннями дозволяє глибше з’ясувати специфіку діяльності вказаних органів під час вивчення кримінального, адміністративного, цивільного й господарського процесів, оперативно-розшукової та адміністративної діяльності.

Особливістю дисципліни є те, що для її вивчення, вимагається засвоєння численних нормативно-правових актів. У цілому курсантам, студентам та слухачам доводиться мати справу з декількома десятками правових актів різного рівня, починаючи від Конституції України, міжнародних договорів, дозвіл на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, законів, а також відомчих нормативних актів. Лише деякі юридичні дисципліни характеризуються подібною особливістю.

1. Предмет, система дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» та її зв'язок з іншими дисциплінами.

Серед багатьох функцій сучасної демократичної, правової держави одною з основних є функція правоохорони. Правоохоронна діяльність держави полягає в тому, що, по-перше, держава створює для цієї мети спеціальні правоохоронні органи, по-друге, покладає на них завдання в сфері контролю за дотриманням правових, норм, по-третє, наділяє їх відповідними повноваженнями для виконання покладених завдань.

Предметом навчальної дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» є положення про основи організації, систему, завдання, функції, повноваження і принципи діяльності судових та правоохоронних органів України (органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів, органів і установ виконання покарань, органів державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції), їх кадрове забезпечення, а також правозахисних інституцій (адвокатури України, нотаріату України, уповноваженого ВРУ з прав людини), що сприяють виконанню завдань по забезпеченню законності, правопорядку, особистої безпеки громадян, охорони їх законних прав, інтересів та інтересів держави.

Навчальна дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» дозволяє ознайомитися з судовою, пра­воохоронною і правозахисною діяльністю в Україні та пізна­ти її різнобічні зв'язки з іншими академічними курсами.

Систему даної дисципліни утворюють органічно пов'язані між собою вчення (системні знання) про діяльність суду, правоохоронних та правозахисних органів, а також проблеми щодо змісту повноважень та компетенції правоохоронних органів, їх підпорядкованості та державного керівництва.

Взаємозв’язок з іншими дисциплінами. Навчальна дисципліна тісно пов'язана з юридичними дисци­плінами: «Теорія держави та права», «Конституційне право України», «Адміністративне право України», «Кримінальне право України», «Цивільне право України», «Кримінальний процес Украї­ни», «Цивільний процес України», «Кримінологія», «Кри­мінально-виконавче право України», «Оперативно-розшукова діяль­ність» та багатьма іншими.

Теорія держави і права є методологічною серед правових дисцип­лін. Їй притаманний найвищий рівень теоретичних узагальнень, її по­няття мають глобальний зміст і значення. Для навчальної дисципліни про суд, правоохоронні та правозахисні органи дуже актуальне вчення про функції держави й права, про норми права та їх реалізацію, право­ву й протиправну поведінку, а також вчення про правове регулювання і юридичний процес. Сказане не означає, що інші розділи (вчен­ня) теорії держаки і права не мають значення для цієї дисципліни. Ва­жливо відзначити загальнотеоретичне та світоглядне значення теорії держави і права, її вплив на ідейне збагачення процесу становлення громадянського суспільства та формування правової держави.

У курсі конституційного права висвітлюються питання місця та значення правоохоронних органів у загальнодержавному механізмі, конституційні засади їх діяльності, охарактеризована специфіку за­стосування норм Конституції як акта прямої дії. У курсі «Конститу­ційне право України» поряд з висвітленням інших проблем розгляда­ються роль і місце судових та правоохоронних органів у системі орга­нів держави, основні принципи їх діяльності, які ґрунтуються на по­ложеннях Конституції України, зокрема викладених у Розділах VII «Прокуратура», VIII «Правосуддя» і XII «Конституційний суд Украї­ни».

Адміністративне право вивчає функції та завдання органів держав­ного управління. Його норми створюють правову основу виконання правоохоронної функції як одного з напрямів державного управління, оскільки будь-яка державна діяльність, у тому числі й аналізована, потребує впорядкування та організації. За допомогою адміністратив­но-правового регулювання встановлюють організаційні та правові за­сади функціонування правоохоронних органів, зокрема органів юсти­ції та органів внутрішніх справ, формують регламентацію таких взає­мовідносин між громадянами, за якими кожній людині має бути гара­нтовано захист її прав і свобод у разі їх порушення.

Кримінальне право виконує охоронну функцію всіх правовідносин у випадку суспільно небезпечного посягання на них. Воно вивчає но­рми кримінального закону, а також практику застосування цих норм правоохоронними органами та судом. В результаті дії кримінально-правової норми правоохоронний орган або суд стає носієм відносин у правоохоронній сфері, в якій, з одного боку, виступає держава в особі правоохоронного органу або суду, а з іншого - суб'єкт злочину, тобто особа, яка його вчинила. Отже, для правоохоронної діяльності кримі­нальне право має виключно важливе значення. По-перше, як система правових охоронних норм, що є предметом спрямування правоохо­ронної діяльності, та, по-друге, як вчення про застосування криміна­льно-правових норм, які за змістом є переважно охоронними.

Дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» тісно пов'язана з навчальною дисципліною «Кримінальний процес Украї­ни», яка вивчає процесуальні аспекти діяльності судових, правоохо­ронних і правозахисних органів та організацій у кримінальних провадженнях. Кримінальний процес дає уявлення про послі­довність проведення посадовими особами судових або правоохорон­них органів процесуальних дій у конкретному кримінальному провадженні в напрямах обви­нувачення або виправдання та розв'язання інших питань.

У курсі дисципліни «Цивільний процес України» ви­кладено порядок судочинства в цивільних справах. Цій категорії справ притаманні майнові та деякі немайнові спори, що відображає широкий спектр правовідносин між громадянами.

У свою чергу, кримінологія вивчає закономірності, стан, динаміку та географію злочинності, її причини й умови, а також особу злочинця та жертви злочину. Ця наука дає поштовх правоохоронним та судовим органам для вивчення антисоціальних явищ, пошуку запобігання зло­чинності, розкриття й попередження злочинів як на рівні суспільства, так і на рівні середніх і малих соціальних груп, а також на індивідуа­льному різні. Зв'язок між кримінологією й навчальною дисципліною про суд, правоохоронні та правозахисні органи має методологічне значення, оскільки саме кримінологія є джерелом знань про негативні соціальні тенденції, зародження або посилення конфліктних ситуацій, небажаних відносин. Кримінологія орієнтує правоохоронну діяльність і правоохоронні органи в напрямах посилення боротьби зі злочинніс­тю, активізації правовиховної роботи серед осіб, які перебувають під впливом правоохоронної діяльності.

Дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» містить відомості про державні органи та громадські організації, які здійснюють судову та правоохоронну діяльність в державі. Важливе місце при ви­вченні даної дисципліни займають питання, які стосуються правосуд­дя в Україні. Зокрема, це поняття та ознаки здійснення правосуддя, принципи правосуддя, правовий статус суддів; принципи побудови судової системи.

Одне з чільних місць у різноманітній та багатоплановій діяльності держави займає виконання завдань із захисту прав і свобод людини, охорони прав та законних інтересів державних і недержавних організацій, боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями. Цей різновид державної діяльності в юридичному аспекті отримав найменування "правоохоронна діяльність", а заклади, що її здійснюють, — "правоохоронні органи".

Дата добавления: 2014-01-07