Правозахисна діяльність

Потреба в існуванні правозахисник Інститутів пояснюється низкою взаємопов'язаних чинників. По-перше, тим, що гарантування охорони прав громадян стало одним із принципів правової системи та державного життя, що знайшов відображення в Конституції. Державні органи і окремі службові особи, самостійно виконуючи свої професійні функції і завдання, часто-густо порушують конституційні права та правомірні інтереси фізичних і юридичних осіб або не дбають про них. Тому захист прав громадян потрібен, незважаючи на наявність системи контролю за законністю з боку суду, органів прокуратури та інших уповноважених на це органів.

По-друге, міжнародні політико-правові інститути приділяють все більше уваги правам людини в посттоталітарних країнах. Для Української держави дотримання міжнародних стандартів з прав людини стало одним із пріоритетів внутрішньої політики. Про це свідчить прийняття в нашій країні нових політичних документів з основних питань розвитку демократії, захисту прав людини, проведення судово-правової реформи

По-третє, правозахисні інститути є незалежними від державних органів; для них характерна відкритість, вільний доступ для всіх, хто потребує захисту своїх прав і свобод. Механізми захисту прав і свобод громадян виникають у процесі взаємодії органів влади та громадянського суспільства і це стало реальним гарантом від відомчого або неправомірного втручання. У наший державі поступово створюється адміністративна юстиція, яка базується на наявності у громадян не тільки приватних, а й публічних прав й завдяки цьому окремі громадяни можуть вступати у правові відносини з державою щодо захисту своїх приватних прав.

Правозахисна діяльність полягає у захисті прав та інтересів громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб щодо спірних питань їхніх прав і охоронюваних інтересів, а також у наданні правової допомоги від обвинувачення, посилення правових гарантій охорони прав і свобод від втручання органів влади та управління.

Предмет правозахисної діяльності стосується правової допомоги юридичним особам, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, а також захисту фізичних осіб від обвинувачення. Кількість осіб, які потребують допомоги та захисту, з кожним роком збільшується.

Правозахисна функція, яку виконують державні й недержавні органи, має багато складових. Це, зокрема:

- роз'яснення громадянам їхніх прав та обов'язків;

- надання юридичної допомоги;

- представництво в суді, правоохоронних органах тощо.

Державним органом, який повинен сприяти розвитку юридично-

інформаційних послуг з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб, надання їм платних послуг правового й технічного характеру є Міністерство юстиції України та його органи на місцях.

Правозахисну функцію виконує адвокатура, яка є професійною правозахисною недержавною інституцією. Свою діяльність вона спрямовує, на захист громадян і осіб від обвинувачення і надання правової допомоги при вирішенні справ у судах, у досудовому порядку та в інших органах влади. Разом із тим, громадяни України мають право вільного вибору захисника і можуть обирати захисником своїх інтересів особу, яка є фахівцем у галузі права, якщо така особа може легально надавати правову допомогу особисто чи за дорученням юридичної особи. У 1998 р. в Україні розпочала свою роботу нова правозахисна інституція — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

В правовій демократичній державі правоохоронна та правозахисна діяльність мають максимально наближатися одна до одної. Закон може стояти на захисті інтересів держави, суспільства та людини. Абсолютно зрозуміло, що закони мають конкретно-історичний характер. Так само й інтереси державні та інтереси людини. Наприклад, правоохоронна діяльність тоталітарної або авторитарної держави може суперечити принципу захисту прав людини. Саме в таких ситуаціях починають виникати та діяти правозахисні організації, для яких принцип захисту прав людини с пріоритетним, і які намагаються впровадити його як правовий принцип в систему законодавства.

Державна охорона прав людини забезпечується впровадженням інститутів омбудсменів. Уповноважений Верховної Ради України також є інституцією позасудового захисту прав і свобод людини.

Судова діяльність.

Судова діяльність є різновидом юрисдикційної діяльності, якій притаманні універсальні ознаки як правоохорони, так і правозахисгу.

Суди можуть виконувати й правоохоронні дії. Вони самостійні та незалежні у своїй діяльності, нікому не підзвітні й мають повноваження, якими їх наділено за відповідним законом, а акти суду, що набули законної сили, мають силу закону в конкретній справі. Проте, на відміну від правоохоронної діяльності, судова діяльність має ширший предмет, а отже й інший механізм охоронного права, який включає захист права не тільки в публічних, але й приватних справах. Основним завданням судової діяльності є здійснення правосуддя, що об'єднує кілька форм судочинства, а саме: конституційне, цивільне, кримінальне, адміністративне, господарське.

Судам належить центральне місце в системі правового захисту конституційних та інших правових цінностей. Діяльність судів становить універсальний механізм із захисту й охорони права, відновлення порушеного права, припинення порушення права, розгляд спорів (справ) у судовому засіданні. Судовій діяльності притаманні єдині організаційно-конституційні засади. Наприклад, судді мають єдиний статус, вони діють в єдиному правовому просторі, однаково застосовують закон, який є частиною єдиної правової системи для всієї Української держави й суспільства. Єдність судової діяльності не означає уніфікацію або спрощення судочинства. Форми судочинства різноманітні, їх розрізняють залежно від категорій справ.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дата добавления: 2014-01-07