Порядок читання та аналізу балансу

БАЛАНС

В деяких випадках ці зміни зу­мовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших.

Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями.

Бухгалтерський баланс, як відомо, відображає в узагальнено­му грошовому вимірнику стан засобів підприємства та джерел їх формування на певну дату. Проте в процесі господарської діяль­ності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення та зміни у джерелах їх формування. Господарські засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збіль­шуються або зменшуються, що приводить і до зміни окремих статей балансу в активі і пасиві.

Для вивчення характеру цих змін, розуміння їхнього змісту складемо баланс з невеликою кількістю статей і розглянемо кіль­ка господарських операцій.

Актив	Сума, грн	Пасив	Сума, грн
Основні засоби	750 000	Статутний капітал	560 000
Матеріали	120 000	Прибуток	199 000
Незавершене виробництво	59 000	Резервний капітал	98 000
Рахунки в банках	120 000	Кредити банків	100 000
Каса	1 000	Постачальники
Баланс	1050 000	Баланс	1 050 000

Протягом місяця на підприємстві були здійснені такі госпо­дарські операції (грн):

Операція 1. Отримано в касу підприємства з його поточного рахунка гроші для виплати заробітної плати працівникам у сумі 40 000 грн.

Внаслідок цієї операції залишок грошових коштів у касі збіль­шиться на 40 000 грн і сума по статті «Каса» становитиме 41 000 грн (1000 + 40 000). Водночас на поточному рахунку в банку кошти на 40 000 зменшаться і по статті «Рахунки в банках» залишок становитиме 80 000 грн (120 000 - 40 000).

Відобразимо цю операцію на нашому початковому балансі, який після першої операції матиме такий вигляд:

БАЛАНС (після першої операції)

Актив	Сума, грн	Пасив	Сума, грн
Баланс початковий (БП)	1050 000	Баланс початковий	1 050 000
Каса	+40 000	Прибуток	199 000
Рахунки в банках	-40 000
Баланс кінцевий (БК)	1050 000	Баланс кінцевий	1050 000

Як бачимо, зміни відбулися тільки в активі балансу, тобто від­булося переміщення коштів, а загальна сума їх не змінилася, від­повідно і підсумок балансу залишився тим самим. Рівність під­сумків активу і пасиву балансу не порушилася.

Це перший тип операцій, який спричиняє зміни тільки в ак­тиві балансу: одна стаття активу збільшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу не змінюється.

До операцій такого типу належать: видача готівки з каси під­звітним особам, надходження заборгованості від дебіторів у касу чи на рахунки в банку, оприбуткування готової продукції із ви­робництва, відпуск сировини і матеріалів у виробництво тощо.

Операція 2. За рішенням зборів засновників підприємства ча­стка прибутку в сумі 90 000 грн розподілена на збільшення ста­тутного капіталу.

Внаслідок цієї операції відбулися зміни в джерелах засобів: сума нерозподіленого прибутку зменшилася на 90 000 грн, а ста­тутний капітал при цьому збільшився на цю суму і становив 650 000 грн (560 000 + 90 000).

Отже, друга операція внесла зміни тільки у статті пасиву балансу: вона зумовила тільки перегрупу­вання у джерелах засобів, що не позначилося на загальному під­сумку балансу. Рівність підсумків активу і пасиву балансу також не порушилася.

Відобразимо цю операцію на нашому початковому балансі, який після другої операції матиме такий вигляд:

БАЛАНС (після другої операції)

Актив	Сума, грн	Пасив	Сума, грн
Баланс початковий (БП)	1 050 000	Баланс початковий	1 050 000
		Статутний капітал	+90 000
		Прибуток	-90 000
Баланс кінцевий (БК)	1 050 000	Баланс кінцевий	1 050 000

Це другий тип операцій, який спричиняє зміни тільки в паси­ві балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу не змінюється.

До операцій такого типу належать: утримання податків та ін­ших платежів із заробітної плати працівників, що підлягає пере­рахуванню до бюджету, оплата заборгованості постачальникам за рахунок отриманих кредитів банків, формування резервного ка­піталу за рахунок прибутку, операцій з переоформлення креди­торської заборгованості у боргові зобов'язання (векселі) та інші.

Операція 3. Від постачальників надійшли і оприбутковані то­вари на суму 70 000 грн. Внаслідок третьої операції відбулося збільшення запасів товарів на складі підприємства на 70 000 грн. Відповідно тепер у балансі з'явилася нова стаття «Товари», на якій залишок на кінець місяця становитиме 70 000 грн. Одночас­но відбулося збільшення заборгованості постачальникам за одер­жані товари на цю ж суму. Залишок по статті «Постачальники» зросте до 191 000 грн (121 000 + 70 000).

Як бачимо, ця операція відрізняється від попередньої: водно­час викликає зміни в активі і пасиві балансу. Оскільки зміни у статтях активу і пасиву відбулися на одну і ту ж суму в сторону збільшення, то загальний підсумок балансу також збільшився до 1 120 000 (1 050 000 + 70 000), але рівність не порушилася.

Після третьої операції баланс матиме такий вигляд:

Актив	Сума, грн	Пасив	Сума, грн
Баланс початковий (БП)	1 050 000	Баланс початковий (БП)	1 050 000
Товари (нова стаття)	+70 000	Постачальники	+70 000
Баланс кінцевий (БК)	1 120 000	Баланс кінцевий (БК)	1 120 000

Це третій тип операцій, який спричиняє зміни в активі і па­сиві балансу на одну і ту ж суму в сторону збільшення. Це, як правило, операції, пов'язані з додатковим залученням господар­ських засобів (майна, запасів, коштів) в оборот підприємства.

До операцій такого типу можна віднести: отримання і зара­хування кредиту, наданого банком, нарахування заробітної плати працівникам з одночасним віднесенням її на витрати виробництва, розрахунки по авансах одержаних, векселях вида­них та ін.

Операція 4. Перераховано підприємством з поточного рахун­ка в банку по раніше отриманому кредиту на суму 100 000.

Ця операція викликала зменшення грошових коштів на поточ­ному рахунку в банку на суму 100 000, залишок на якому тепер становить 20 000 грн (120 000 - 100 000), і одночасно зменшен­ня заборгованості банку по кредиту на цю ж суму. В результаті операції, як бачимо, залишку по статті «Кредити банків» не бу­де (60 000 - 60 000). Отже, ця стаття пасиву балансу виключа­ється.

Четверта операція, як і попередня, вносить зміни одночасно у дві статті балансу — активну і пасивну. Оскільки актив і пасив зменшуються на одну і ту ж суму (100 000), рівність підсумків зберігається, а загальний підсумок балансу зменшиться і стано­витиме 102 000 (112 000 - 100 000).

Після четвертої операції баланс матиме такий вигляд:

БАЛАНС (після четвертої операції)

Актив	Сума, грн	Пасив	Сума, грн
Баланс початковий (Бп)	1 120 000	Баланс початковий (Бп)	1 120 000
Рахунки в банку	-100 000	Кредити банку	-100 000
Баланс на кінець (Бк)	1 020 000	Баланс на кінець (Бк)	1 020 000

Це четвертий тип операцій на балансі, який спричиняє зміни в активі і пасиві балансу на одну і ту ж суму в сторону зменшен­ня. Це, як правило, операції, пов'язані з вибуттям активів підпри­ємства з господарського обороту.

До операцій такого типу належать: виплата заробітної праці, дивідендів працівникам, погашення кредиторської заборгованості за одержані товари і матеріали, перерахування до бюджету пода­тків і платежів тощо.

Схематично зміни на балансі під впливом чотирьох типів опе­рацій можна відобразити так:

Схема 20

Зміни у балансі під впливом чотирьох типів операцій

Розглянуті чотири типи операцій охоплюють всі можливі ва­ріанти змін у балансі і дають змогу зробити такі висновки:

Кожна господарська операція зачіпає не менше ніж дві статті балансу. Це обумовлено особливостями кругообігу і пояснюється двоїстою сутністю господарських операцій (єдність протилежно­стей і взаємообумовленість), при цьому зберігається збалансова­ність активу і пасиву.

Усе розмаїття господарських операцій, які мають місце в діяль­ності підприємства за характером змін, які вони викликають у балансі, зводиться до чотирьох типів операцій.

Підсумок активу і пасиву балансу змінюється тільки тоді, ко­ли господарська операція стосується одночасно засобів і джерел їх утворення.

Рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається після будь-якої операції, в ньому і полягає контрольний прийом по­двійного відображення операцій.

Бухгалтерський баланс — це не тільки метод узагальнення ін­формації про стан та склад господарських засобів підприємства і джерел їх формування, а і форма фінансової звітності, яка міс­тить важливу інформацію про фінансовий стан підприємства.

Тому баланс необхідно вміти не тільки складати, але й розумі­тися в ньому, з метою економічного аналізу вміти його читати.

Читати баланс — це вміння всебічно розумітися і аналізувати його статті, в яких відображається на певну дату майновий стан підприємства, розміщення засобів і джерел, розмір власних кош­тів, стан розрахунків та платоспроможність.

Читати баланс — це економічне і правове розуміння змісту кож­ної його статті, способу її оцінки та взаємозв'язку з іншими статтями.

За цими даними можна скласти такі аналітичні співвідношення, кожне з яких має свої певні характеристики:

А = П, А = К + З, К = А - З

Так, перше співвідношення або балансове рівняння А = П є необхідною умовою розгляду балансу, як за формою, так і за змі­стом. Власне з цього розпочинається ознайомлення з бухгалтер­ським балансом.

Друге співвідношення А = К + З умовно можна назватиструктур­ним, оскільки засвідчує, з одного боку, склад майна: основні, оборо­тні засоби (капітал), яка величина засобів вкладена в господарську діяльність, і з другого, хто і в якій формі брав участь у створенні (формуванні) майна підприємства (власний капітал, кредити банків, кредиторська заборгованість постачальникам тощо).

Зміна частки власних і залучених засобів свідчитиме про ступінь фінансової за­лежності підприємства від власників, акціонерів та кредиторів. За структурою бухгалтерського балансу можна визначити належність підприємства до певної галузі (видів) економічної діяльності (про­мисловості, сільського господарства, торгівлі, банківської, бюджет­ної діяльності тощо); організаційно-правових форм господарювання (приватне, колективне, комунальне, державне підприємство, госпо­дарське товариство тощо), за економічним призначенням продукту (продукція, виконані роботи, надані послуги).

У практиці бухгалтерського обліку мають місце такі види бух­галтерських балансів: початковий (вступний), періодичний, річ­ний, об'єднавчий, роздільний, ліквідаційний, зведений, консолі­дований.

Кожен з них виражає фінансовий стан підприємства за певних обставин і певного ступеня узагальнення даних.

Третє співвідношення К = А - З.

Завжди характеризує вартість чистих активів, тобто майна, яке остаточно після вирахування зо­бов'язань є власністю підприємства і може бути об'єктом розподілу між засновниками чи акціонерами при ліквідації підприємс­тва чи його закритті.

баланс — це моментний показник зафіксованих на певну дату активів і пасивів підприємства. При­чому у звітній формі балансу є дві дати: на початок звітного пері­оду і на кінець звітного періоду. Ця обставина дає можливість зі­ставляти показники балансу як в цілому, так і складові активу і пасиву в часі, визначати динаміку активів, зміни частки окремих статей чи розділів балансу, тобто структурні зрушення тощо.

Однак, при аналітичному вивченні бухгалтерського балансу слід пам'ятати його моментну природу і враховувати цю обстави­ну при формулюванні висновків.

Щоб висновки були коректними з такої ситуації можна легко вийти, якщо в аналітичних розрахун­ках використовувати середні величини: середньоарифметичну просту або середню гармонійну, обчислені за даними на початок і кінець звітного періоду, на кінець кожного кварталу тощо.

Таким чином, бухгалтерський баланс є не тільки важливим методом узагальнення даних про господарські засоби підприємс­тва і джерела їх формування, а й джерелом економічної інформа­ції про кількісні та якісні параметри господарської діяльності підприємства, які необхідні для оцінки, економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.

Дата добавления: 2014-01-07