Лекція 4. Організаційна структура діяльності соціологічних служб в Україні

Установи Академії Наук України, що здійснюють розробку загальних теоретико-методичних і галузевих соціологічних проблем: Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства праці та соціальної політики України та НАН України, Інститут соціології НАН України.

Діяльність Соціологічної асоціації України. Соціологічні організації, акредитовані в САУ: Соціологічний факультет Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (м. Харків), Громадська організація «Центр «Соціальний моніторинг»» (м. Київ), Громадська організація «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка» (м. Київ), Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень (м. Харків), Центр науково-прикладних досліджень «СОЦІО» (м. Мелітополь).

Провідні напрямки діяльності Всеукраїнської соціологічної служби.

Загальна характеристика діяльності мережі аналітичних центрів України.

Соціологічні кафедри та лабораторії вузів.

Після підписання указу Президента України Л. Кучми «Про розвиток соціологічної науки в Україні» з метою створення сприятливих умов для розвитку соціологічної науки в Україні, підвищення її ролі у здійсненні соціально-економічних і політичних реформ, зміцненні демократичних засад суспільства та забезпеченні прогнозованості суспільних процесів почався процес демократизації діяльності соціологічних служб.

Зокрема, сьогодні організаційну структуру соціології в Україні репрезентовано різними соціологічними установами, які здійснюють теоретичні та прикладні дослідження соціологічних проблем, готують фахівців тощо. Перш за все, треба назвати такі:

· установи Академії Наук України, що здійснюють розробку загальних теоретико-методичних і галузевих соціологічних проблем;

· центри вивчення громадської думки, що утворені на громадських засадах у деяких містах України і вивчають рейтинг політичних діячів, сприйняття трудящими політики уряду, політичну активність, розвиток неформальних рухів тощо. Результати роботи цих центрів використовуються в процесі прийняття рішень на різних рівнях управління суспільними процесами;

· установи при різних державних організаціях, міністерствах і відомствах, що ведуть соціологічні дослідження за завданнями цих організацій, розробляють теоретико-методологічні проблеми державно-політичної та відомчої роботи;

· соціологічні кафедри та лабораторії вузів, що готують спеціалістів, розробляють теоретико-методологічні проблеми, виконують замовлення підприємств і організацій на проведення прикладних досліджень;

· соціологічні служби підприємств та інших соціальних організацій, що здійснюють прикладні дослідження соціологічних проблем, розробку і впровадження соціальних технологій, соціальних програм тощо.

Координує соціологічну роботу Соціологічна асоціація України (САУ). Вона функціонує як наукова громадська організація при секції суспільних наук Президії НАН України і об’єднує соціологів-фахівців, що ведуть науково-практичну, дослідну, пропагандистську й педагогічну діяльність.

До числа установ Академії Наук України, що здійснюють розробку загальних теоретико-методичних і галузевих соціологічних проблем, слід віднести: Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства праці та соціальної політики України та НАН України, Інститут соціології НАН України.

Національний інститут стратегічних досліджень (далі - Інститут), утворений Указом Президента України № 127 від 4 березня 1992 року. Указом Президента України № 1158/2002 від 16 грудня 2002 року Інститут підпорядковано Президентові України, визначено базовою науково-дослідною установою аналітико-прогнозного супроводження діяльності Президента України, затверджено Статут Інституту. Очолює інститут Єрмолаєв Андрій Васильович.

- організаційне, методичне та наукове супроводження підготовки проектів щорічних послань Президента України до Верховної Ради України;

- наукове обґрунтування, аналіз та оцінка проблем і перспектив суспільно-політичного розвитку України;

- наукове супроводження здійснення Президентом України, Радою національної безпеки і оборони України повноважень у сфері національної безпеки України;

- дослідження проблемних питань економічного, демографічного, соціального, гуманітарного, етнополітичного, воєнно-політичного, зовнішньополітичного, інформаційного, екологічного розвитку України;

- дослідження та моніторинг регіональних аспектів суспільного розвитку;

- наукова експертиза проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, державних заходів соціально-політичного спрямування;

- публікація результатів наукових досліджень, оперативне видання матеріалів з основних напрямів наукової діяльності Інституту.

Результати наукових досліджень Інститут подає на розгляд Президентові України у вигляді проектів програмних документів, експертиз нормативно-правових актів, аналітичних довідок та пропозицій щодо основних засад внутрішньої та зовнішньої політики, шляхів вирішення загальнодержавних та регіональних проблем суспільного розвитку.

Організаційна структура Національного інституту стратегічних досліджень: дирекція; радники директора; радники при дирекції; наукові підрозділи;допоміжні підрозділи; функціональні підрозділи; регіональні філіали у Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Львові, Ужгороді, Одесі.

Станом на жовтень 2010 р. у складі головного Інституту (м. Київ) налічується 19 наукових підрозділів: в ідділ економічної стратегії; відділ секторальної економіки; відділ зовнішньо економічної політики; відділ соціальної політики; відділ регіонального розвитку; відділ досліджень тіньової економіки та корупції; відділ глобалістики та безпекових технологій; відділ зовнішньої політики; відділ оборонних стратегій та війського-технічної політики; відділ стратегій реформування сектору безпеки; відділ етнополітики та внутрішньополітичної безпеки; відділ енергетичної та ядерної безпеки; відділ техногенної та екологічної безпеки; відділ політичних стратегій; відділ державної правової політики; відділ гуманітарної політики; аналітично-інформаційний відділ; відділ досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій; відділ альтернативних стратегій розвитку.

Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України є єдиною профільною науково-дослідною установою НАН України, яка спеціалізується на системних дослідженнях проблем демографічного і соціального розвитку, проводить фундаментальні та прикладні дослідження, моделює новітні тенденції, розробляє комплексні демографічні прогнози та концептуальні засади державної соціально-демографічної політики. Очолює інститут професор, д.екон.н. Лібанова Елла Марленівна.

Для координації комплексних досліджень проблем населення і підвищення загального наукового рівня демографічних досліджень розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 556-р та постановою Президії Національної академії наук України від 09.10.2002 № 246 засновано Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України.

Основні напрями наукових досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України:

- людський розвиток в Україні: прояви, ризики, напрями впливу;

- соціально-демографічні важелі модернізації українського суспільства;

- соціальна інтеграція українського суспільства;

- циклічність процесів відтворення населення та оцінка їх соціально-економічних наслідків.

Наукові дослідження з вказаних напрямів визначені як пріоритетні постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2002-2006 роки» від 24.12.2001 №1716 (розділ «Проблеми демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства»), розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про утворення Інституту демографії та соціальних досліджень» від 26.09.2002 №556-р.

У контексті цих програмних завдань головна увага демографів акцентована на дослідженні причин затяжної кризи у галузі відтворення населення, пошуку реальних шляхів пом’якшення її негативних наслідків.

В дослідженнях Інституту беруть участь усі наукові та науково-допоміжні працівники, що забезпечує комплексний характер розробок. Налагоджена співпраця з фахівцями Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої і законодавчої влади, таких як Державний комітет статистики України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Чернігівська обласна державна адміністрація та ін.

Науковці Інституту С. Пирожков, Е. Лібанова, О. Макарова, О. Позняк, П. Шевчук підготували комплексний демографічний прогноз для країни на період до 2050 р., який набув статус офіційного. Також спільно з фахівцями інших наукових інституцій і державних установ розробили Концепції демографічного розвитку на 2005-2015 рр., схвалені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2004 №724-р та Стратегії демографічного розвитку України на 2006-2015 роки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2006 №879.

Наукові здобутки Інституту одержали широке практичне впровадження. Результати досліджень Інституту використовуються:

- при опрацюванні проектів законодавчих актів з питань соціальної політики та праці в Комітеті з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України;

- в галузі адміністративного управління та соціально-економічного прогнозування при формуванні соціально-демографічної політики та розробці соціальних програм, здійсненні комплексної оцінки динамічних змін демографічних процесів в Україні;

- при побудові прогнозів соціально-економічного та демографічного розвитку України;

- у практичній діяльності Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, академічних установ НАН України, наукових і учбових закладів Міністерства освіти і науки України.

Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України (далі Інститут) створений 14 жовтня 1996 року за рішенням Президії АПН України шляхом реорганізації Науково-практичного центру політичної психології. Має статус юридичної особи державної форми власності, до видів діяльності якої належать дослідження та розробки в галузі гуманітарних та суспільних наук, дослідження ринку та вивчення суспільної думки. Є колективним членом Всеукраїнської асоціації психологів, Соціологічної асоціації України, Асоціації політичних психологів України, асоційованим членом Міжнародного товариства політичних психологів.

Головний напрям діяльності установи - фундаментальні та прикладні наукові дослідження, які охоплюють таку основну тематику:

· теоретико-методологічні засади соціальної та політичної психології;

· комплексний аналіз соціальної ситуації особистісного та громадянського розвитку дітей і молоді;

· психологічні механізми соціалізації особистості, підвищення її соціально-адаптаційних можливостей, особистісного зростання;

· проблеми групової динаміки, міжособистісних та міжгрупових стосунків;

· стан, закономірності й тенденції розвитку масової свідомості та поведінки;

· соціально-психологічні умови та чинники участі особистості в політичному житті, підготовки молоді до свідомого політичного вибору;

· проблеми психології влади і політичного лідерства;

· соціально-психологічні аспекти масової комунікації, організації медіа-освіти молоді, формування у неї психологічної стійкості до соціально шкідливої інформації;

· технології соціально-психологічного консультування, прогнозування суспільно-політичних процесів та впливу на їх перебіг.

Основними науковими підрозділами Інституту є:

· лабораторія методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень,

· лабораторія соціальної психології особистості,

· лабораторія психології малих груп та міжгрупових відносин,

· лабораторія психологічних проблем політичної соціалізації молоді,

· лабораторія фундаментальних і прикладних проблем спілкування,

· лабораторія психології масової комунікації та медіа-освіти,

· лабораторія психології політичної участі,

· лабораторія соціально-психологічних технологій,

· лабораторія моніторингу суспільно-політичних процесів.

В Інституті працює добре підготовлений персонал, у складі якого 3 члени-кореспонденти НАПН України, 11 докторів і 37 кандидатів наук, співробітники із науковими званнями професорів (9 осіб), доцентів і старших наукових співробітників (16 осіб). Провідні науковці Інституту є висококваліфікованими експертами зі значним досвідом виконання соціальних аналітичних проектів, зокрема у сфері освіти.
Науковці Інституту активно працюють у сфері психологічної практики. Головними напрямами роботи у цій сфері є: психологічне консультування; психологічна підтримка рідних і близьких людини, що перебуває
у кризовому стані; психотерапевтичний супровід; соціально-психологічні тренінги, ділові ігри, «мозкові штурми»; психодіагностичні обстеження; тестування рекламно-інформаційних матеріалів, підготовка експертних висновків.

Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства праці та соціальної політики України та НАН України є державною науково-дослідною установою, утвореною відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Національної академії наук України від 05.06.2002 № 258/187. Центр перебуває у віданні Міністерства праці та соціальної політики України.

Центр є (бюджетною) юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Державному казначействі, має круглу печатку, кутовий та інші штампи, бланки зі своїм найменуванням.

- здійснення наукових досліджень та розробок, спрямованих на реалізацію стратегічних напрямків соціальної політики держави;

- моніторинг науково-дослідних робіт з питань праці та соціальної політики;

- участь у підготовці проектів законодавчих і нормативно-правових актів України, розробка методичних та аналітичних матеріалів;

- забезпечення проведення наукової експертизи проектів нормативно-правових актів в галузі соціально-трудових відносин та соціального захисту населення;

- здійснення в установленому порядку співробітництва з науково-дослідними установами зарубіжних країн і проведення з ними спільних наукових багатосторонніх досліджень;

- підготовка та видання робіт за результатами наукових досліджень;

- здійснення пропаганди наукових знань за результатами досліджень;

- організація конференцій, семінарів, нарад тощо з наукових проблем, що розробляються, участь при їх проведенні іншими організаціями;

За останні роки діяльності Центром виконано низку науково-дослідних робіт, зокрема:

- вдосконалення та впровадження в практику національної економіко-математичної моделі соціального бюджету та відпрацювання основних підходів до розробки регіонального соціального бюджету;

- методичні підходи щодо визначення системи соціально-економічних показників та індикаторів і розробка основних напрямів соціальної безпеки України;

- дослідження та розробка проекту концепції соціальної держави;

- аналіз та систематизація законодавчих та нормативних актів щодо соціального забезпечення населення;

- розробка та вдосконалення механізмів в реалізації основних положень концепції соціальної держави;

- розробка системи реінтеграції бездомних громадян;

- адресна соціальна допомога як складова соціальної політики: теоретичні та методичні підходи.

Очолює центр к. політ. н., доцент Ільчук Леонід Іванович. До керівного складу Центра відносяться: Директор Центру, Заступник директора з наукової роботи, Вчений секретар.

До основних наукових підрозділів Центру відносяться: відділ моніторингу соціальних процесів; відділ соціального прогнозу; відділ проблем соціальної безпеки; фінансово-економічний сектор; адміністративно-господарча частина.

Інститут соціології НАН України створено на базі Інституту філософії Академії наук України у листопаді 1990 р. На сьогодні Інститут соціології є провідною академічною установою з розвитку соціологічної науки в Україні. Зміст і характер наукових досліджень Інституту соціології НАН України спрямовані насамперед на виявлення закономірностей і основних тенденцій соціального розвитку українського суспільства, відтворення в наукових концепціях динамічного образу сучасного українського соціуму, аналіз особливостей суспільних перетворень, визначення основних показників, форм і наслідків соціальних змін, які відбуваються в Україні на стику тисячоліть.

Ці головні критерії діяльності Інституту реалізуються в наступних пріоритетних напрямах досліджень:

· особливості соціально-статусної стратифікації;

· тенденції й механізми соціальної диференціації;

· тенденції трансформації соціальної структури суспільства;

· соціальні умови формування ринкової економіки;

· фактори адаптації особистості в умовах суспільної кризи;

· динаміка соціального самопочуття населення;

· становлення громадянського суспільства й формування української еліти;

· соціологія культури й масової комунікації;

· історія, теорія, методологія соціології, соціологія політики й інше

Інститутом реалізована багаторічна програма дослідження соціальних наслідків Чорнобильської катастрофи й постчорнобильської соціальної політики. Важливими напрямами діяльності Інституту є моніторинг суспільної думки, дослідження соціально-політичних настроїв і орієнтацій різних верств населення, соціально-психологічних факторів стабілізації й інтеграції українського суспільства. Теоретико-методологічні розробки Інституту істотно впливають на розвиток соціологічної освіти в Україні. Вченими Інституту видано чимало підручників і навчальних посібників, довідників для студентів, державних службовців, соціологів-практиків.

Оперативність і достовірність соціологічних даних забезпечується новітніми методиками збору, обробки й аналізу соціологічної інформації на базі використання сучасного програмного забезпечення й комп’ютерної техніки. В Інституті сформований банк соціологічної інформації, що відповідає міжнародним стандартам, що дозволяє подолати фрагментарність існуючих знань щодо соціальних процесів, які відбуваються в Україні, а також здійснювати порівняльний аналіз вже накопичених і очікуваних результатів емпіричних соціологічних досліджень.

Очолює Інститут соціології НАН України академік НАН України доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки й техніки України, головний редактор журналу «Соціологія: теорія, методи, маркетинг» Ворона Валерій Михайлович.

1) Відділ історії, теорії й методології соціології існує з дня заснування Інституту. Дослідницький інтерес відділу зосереджений на вивченні історичних аспектів соціологічного знання, аналізі теоретичних і методологічних основ моніторингових соціологічних досліджень на регіональному, національному й міжнародному рівнях. Одним з основних напрямків діяльності відділу є розробка теоретико-методологічних принципів дослідження сучасних соціальних феноменів. З 2007 р. відділом керує професор, доктор філософських наук Головаха Євген Іванович.

2) Відділ соціальних структур - безпосередній спадкоємець, створеного в 1969 р. відділу соціології Інституту філософії АН УРСР, що очолював Чорноволенко Вілен Пилипович і який називався в 1979-1990 рр. відділом соціальних досліджень праці того ж Інституту. У 1980-і рр. основними напрямками наукових досліджень співробітників відділу були динаміка престижу професій і соціально-професійних орієнтацій молоді, проблеми міжгенераційної трудової мобільності, питання сім’ї й відтворення структури трудової зайнятості, соціальні проблеми відтворення наукових кадрів, соціальні переміщення у великому місті.

У складі Інституту соціології НАН України відділ існує з моменту створення останнього. З 1992 року відділ очолює д.соц.н., проф. Макєєв Сергій Олександрович. У 1990-і рр. співробітниками відділу здійснені комплексні дослідження: особливостей соціально-статусної стратифікації в умовах становлення ринкової економіки; сучасних тенденцій соціальної мобільності в українському суспільстві; статусних і професійних ідентичностей; проблем міграцій населення.

3) Відділ економічної соціології функціонує з 1990 р. Займається дослідженнями соціально-економічних проблем сучасного українського суспільства. Основними напрямками його роботи є: аналіз підприємницької діяльності й соціальних механізмів приватизаційних процесів, дослідження різних типів соціально-економічної поведінки різних груп населення, вивчення економічної культури, якості життя населення. Співробітники відділу також досліджують проблеми глобалізації й входження України в глобальний соціально-економічний простір, наслідки для України глобальної фінансово-економічної кризи. Крім відзначених напрямків досліджень, які проводяться в рамках планової НДР, відділ займається поточними дослідженнями із замовлення державних органів і приватних організацій. Завідувач відділом - академік НАН України, доктор економічних наук, професор Ворона Валерій Михайлович.

4) Відділ соціальної експертизи (до червня 1996 р. - відділ методики соціальних програм і проектів) заснований у листопаді 1991 р. Основні наукові напрямки діяльності відділу: розробка концепції системи соціальних показників; розробка концепції колегії незалежних експертів як інституту громадянського суспільства; концептуальні підходи до розробки програм соціальної політики в Україні; соціальні наслідки Чорнобильської аварії; проблеми функціонування державної служби; проблеми аграрної реформи в Україні; тіньова економіка в Україні; соціальна паспортизація соціально-виробничих комплексів.

У центрі уваги відділу соціальної експертизи такі наукові проблеми: методологія й методика соціальної експертизи; моніторинг соціально-психологічних наслідків Чорнобильської аварії; рівень гуманітарного (людського) розвитку; соціальна політика, соціальний захист, рівень бідності; система соціальних показників, функціонування державної служби, соціальні проблеми неофіційної економічної діяльності.

5) Відділ соціальної психології створений в 1970 р. в структурі Інституту філософії АН України, з 1990 р. - в Інституті соціології НАНУ. Із часу створення відділ очолювала член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор Сохань Лідія Василівна. Головні напрями роботи колективу: теоретико-методологічні й прикладні дослідження соціально-психологічних явищ, соціологія й соціальна психологія особистості й соціальних груп, проблеми життєтворчості, об’єкт-суб’єктні й суб’єкт-суб’єктні феномени соціальних змін. Сьогодні очолює відділ - доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник Злобіна Олена Геннадіївна.

6) Відділ соціально-політичних процесів існує з дня заснування Інституту. З 2007 р. відділом керує д. с. н., проф. Вишняк Олександр Іванович.

Дослідницький інтерес відділу зосереджений на вивченні проблем розвитку політичної системи України, формуванні політичної культури населення, особливостей поведінки громадян на виборах, розвитку демократії.

7) Відділ соціології культури й масової комунікації існує від дня створення Інституту соціології НАН України. З 1990 р. по 2006 р. відділ очолював відомий український соціолог, д. ф. н., проф. Ручка Анатолій Олександрович. З 2007 р. зав. відділом є доктор соціологічних наук Костенко Наталія Вікторівна.

Відділ зосередив свою увагу на комплексних дослідженнях проблем соціально-культурного розвитку українського суспільства. В 90-х роках були здійснені дослідження ціннісних пріоритетів масової свідомості населення, а також визначені фактори формування його культурно-комунікаційних орієнтацій. В 2005 р. завершена дослідницька тема «Мас-медіа як джерело політико-суспільних і культурних орієнтацій населення в умовах демократичного транзиту», у 2008р. - «Субкультури сучасної України: особливості, відтворення, акомодація».

У цей час у відділі виконується тема: «Виробництво й трансляція змістів у полікультурному соціумі».

Соціологічна асоціація України - всеукраїнська громадська організація, що об’єднує вітчизняних і закордонних учених, колективи і організації, що працюють у сфері соціології. Раніше, у 1968-1990 рр., асоціація функціонувала як українське відділення Радянської соціологічної асоціації. У теперішньому статусі конституйована на установчому з’їзді в 1990 р. З 1993 р. входить як колективний член у Міжнародну соціологічну асоціацію.

VI з’їзд українських соціологів (квітень 2007 р.) вніс зміни до Статуту Асоціації, вибрав її правління. Членами правління САУ обрані:

Прізвище, ім’я, по батькові	Функціональні обов’язки
Бакіров Віль Савбанович - член-кореспондент НАН України, ректор, професор (Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна)	Президент САУ
Балакірєва Ольга Миколаївна - к.с.н., завідувачка відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», голова Правління Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка	Підвищення кваліфікації соціологів, робота з молодими соціологами, організація шкіл молодих соціологів, семінарів, тренінгів тощо
Ворона Валерій Михайлович - академік НАН України, директор Інституту соціології НАН України	Співробітництво з академічними установами, проведення конференцій, семінарів тощо
Городяненко Віктор Георгійович - голова Дніпропетровського регіонального відділення САУ, д.іст.н., зав. кафедри теорії та історії соціології (Дніпропетровський національний університет)	Віце-президент САУ з інформаційного забезпечення роботи членів САУ
Євтух Володимир Борисович - д.іст.н., проф., член-кореспондент НАН України (Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка)	Зв’язки з міжнародними організаціями
Коробов Володимир Кузьмич - керівник Херсонської філії відділення САУ, к.с.н., доц., зав. кафедри філософії і соціології (Херсонський національний технічний університет)	Зв’язки САУ з громадськістю
Куценко Ольга Дмитрівна - д.с.н., проф., зав. кафедри соціальних структур і соціальних відносин (Київський національний університет імені Т.Шевченка)	Віце-президент САУ з організації і координації міжнародної діяльності САУ
Мазурик Олег Володимирович - заст. голови Донецького відділення САУ, к.с.н., доц. заст. зав. кафедри соціології управління (Донецький державний університет управління)	Зв’язки з маркетинговими службами та організаціями
Нагорний Борис Григорович - д.с.н., проф., зав.кафедри соціології, декан факультету мовознавства, журналістики та соціології (Східноукраїнський університет імені В.Даля)	Організація і координація науково-дослідної роботи студентів
Паніотто Володимир Ілліч - д.ф.н., професор (Національний університет «Києво-Могилянська академія»)	Акредитація соціологічних центрів та установ
Панков Олександр Анатолійович - голова Південноукраїнського відділення САУ, к.с.н., доц. кафедри соціології Інституту соціальних наук (Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова)	Зв’язок з регіональними відділеннями САУ
Пачковський Юрій Франкович - д.с.н., професор кафедри соціології (Львівський національний університет імені І.Франка)	Зв’язки з промисловцями, підприємцями, роботодавцями
Романенко Світлана Володимирівна - член бюро Південноукраїнського відділення САУ, к.с.н., доцент кафедри соціології Інституту соціальних наук (Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова)	Розвиток сучасних інформаційних технологій в соціологічній науці та освіті
Рущенко Ігор Петрович - д.с.н., проф., зав. кафедри соціології ННІ психології, економіки і соціології (Харківський національний університет внутрішніх справ)	Соціологічна освіта управлінських кадрів
Сокурянська Людмила Георгіївна - голова Харківського відділення САУ, д.с.н., зав. кафедри-проф. соціології (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)	Віце-президент САУ з організаційної та фінансової роботи САУ
Хижняк Лариса Михайлівна - д.с.н., професор кафедри прикладної соціології (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна)	Моніторинг стану і розвитку професійної підготовки соціологів
Чернецький Юрій Олександрович - д.с.н., заст. директора Науково-дослідного інституту соціально-гуманітарних досліджень (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна)	Видавнича діяльність
Черниш Наталія Йосипівна - д.с.н., проф., зав. кафедри історії та теорії соціології (Львівський національний університет імені І.Франка)	Організація і координація діяльності дослідницьких комітетів САУ
Яковенко Юрій Іванович - д.с.н., проф., зав. кафедри галузевої соціології (Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка)	Вдосконалення нормативно-правової бази, методологічне та методичне забезпечення соціологічної освіти

Метою Асоціації є сприяння розвитку соціології в Україні, методологічному і методичному забезпеченню соціологічних розробок, захист законних інтересів соціологів України - членів Асоціації, підвищенню ними фахового рівня і кваліфікації. Форми роботи: організація і проведення наукових конференцій, семінарів, круглих столів, публікація теоретичних робіт, експертиза соціологічних проектів, навчальних програм посібників, обмін соціологічною інформацією, координація роботи територіальних відділень. Асоціація має відділення в більшості областей України. Відділення мають державну реєстрацію і є основою САУ.

Діяльність Асоціації має організаційну підтримку з боку держави. Про це свідчить Указ Президента України «Про розвиток соціологічної науки в Україні» від 25 квітня 2001 р., № 275/2001.

САУ має 19 регіональних відділень: Волинське, Дніпропетровське, Донецьке, Житомирське, Закарпатське Запорізьке, Івано-Франківське, Київське, Луганське, Південно-Українське, Миколаївське, Херсонське, Рівненське, Уманське, Харківське, Хмельницьке, Чернігівське, Чернівецьке, Асоціація соціологів Криму.

У складі Асоціації є індивідуальні члени, колективні члени, почесні члени, асоційовані члени. Індивідуальними членами Асоціації можуть бути фахівці та науковці, які працюють в галузі соціології, визнають Статут Асоціації, визнають Професійний кодекс соціолога України, беруть участь в її діяльності, сплачують членські внески. Прийняття в індивідуальні члени Асоціації здійснюється на підставі письмової заяви вступника та письмових рекомендацій двох індивідуальних членів Асоціації. Рішення про прийняття в індивідуальні члени Асоціації приймає бюро територіального Відділення Асоціації, де мешкає вступник. Рішення Відділення про прийняття затверджує Правління Асоціації. Питання про прийняття в індивідуальні члени Асоціації вирішується відкритим голосуванням. Індивідуальним членам Асоціації видаються членські квитки за зразком, що затверджується Правлінням Асоціації.

- брати участь у зібраннях Відділення Асоціації за місцем проживання з правом вирішального голосу;

- обирати та бути обраними до керівних органів Асоціації;

- брати участь у заходах, що проводить Асоціація;

- публікувати на пріоритетних засадах свої наукові праці в друкованих органах Асоціації;

- використовувати з науковою метою наукові, методичні, інформаційні та інші матеріали, що є у розпорядженні Асоціації;

- користуватися матеріальною базою Асоціації у порядку, що встановлюється Правлінням Асоціації;

- брати участь у роботі дослідницьких комітетів та інших структур, що утворюються Асоціацією для виконання своїх завдань.

Колективним членом Асоціації можуть бути трудові колективи наукових установ, вищих навчальних закладів та їх підрозділів (факультетів, кафедр, лабораторій, відділів, центрів тощо), підприємств, організацій, установ, громадські об’єднання, інші організації, що ведуть роботу в сфері соціології.

- делегувати своїх представників для участі у зібраннях Відділення Асоціації за місцем знаходження колективного члена Асоціації;

- брати участь у заходах, що проводить Асоціація;

- користуватися матеріальною базою Асоціації у порядку, що встановлюється Правлінням Асоціації;

Почесним членом Асоціації можуть бути обрані громадяни України та іноземні громадяни, які мають видатні заслуги в сфері соціології та практичного застосування результатів соціологічних досліджень.

Асоційованим членом Асоціації може бути учнівська молодь, яка отримує соціологічну освіту, визнає Статут Асоціації, Професійний кодекс соціолога України, бере участь в її діяльності, сплачує членські внески.

САУ здійснює добровільну громадську акредитацію з метою захисту суспільства, безпосередніх користувачів та замовників соціологічної інформації, а також громадської думки від непрофесійної соціологічної інформації. Асоціація засвідчує, що акредитовані в ній Організації здатні здійснювати соціологічні дослідження високої професійної якості.

За масштабом проведення соціологічних досліджень встановлюються два рівня акредитації:

- всеукраїнський (загальнонаціональний) рівень акредитації - для організацій, що здійснюють соціологічні дослідження на всій території України;

- регіональний рівень акредитації - для організацій, що здійснюють соціологічні дослідження на території однієї області чи декількох областей.

Акредитацію здійснює Правління Асоціації. Правління Асоціації в своїй діяльності з акредитації Організацій керується Статутом Асоціації, Професійним кодексом соціолога України та цим Положенням.

Організація, що бажає одержати акредитацію в Асоціації, має бути колективним членом Асоціації.

Для акредитації до Правління Асоціації подається заява від керівництва Організації, в якій має бути зазначений рівень акредитації.

Соціологічні організації, акредитовані в САУ: Соціологічний факультет Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (м. Харків), Громадська організація «Центр «Соціальний моніторинг»» (м. Київ), Громадська організація «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка» (м. Київ), Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень (м. Харків), Центр науково-прикладних досліджень «СОЦІО» (м. Мелітополь).

Соціологічний факультет Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна було засновано у 1990 році. Незважаючи на те, що соціологічна освіта в нашому славетному вузі була започаткована ще до революції, на початку ХХ ст., лише через 70 років, вже наприкінці сторіччя університет почав готувати соціологів-професіоналів. Це стало можливим завдяки науковому та кадровому потенціалу створеної у 1963 р. лабораторії соціологічних досліджень та відкритій у 1980 р. кафедрі соціології на чолі з професором Якубою О.О. Саме з 1980 р. ця кафедра забезпечувала підготовку фахівців за введеною на економічному факультеті спеціалізацією з соціології. Перший випуск за цією спеціалізацією відбувся у 1983 р. У 1988 р. на економічному факультеті було відкрито відділення соціології, а у 1990 р. засновано соціологічний факультет. Першим деканом соціологічного факультету був теперішній ректор Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна проф. Бакіров Віль Савбанович.

На факультеті працює 20 професорів та 55 доцентів і викладачів, навчається більше 550 студентів, серед яких є іноземні громадяни. Факультет має денне та заочне відділення.

Очолює факультет Ніколаєвський Валерій Миколайович, к. с.н., проф.

У складі факультету 6 кафедр: кафедра соціології (завідувач кафедри: д. с. н., проф. Сокурянська Людмила Георгіївна ); кафедра прикладної соціології (завідувач кафедри: д. с. н., проф. Бакіров Віль Савбанович ); кафедра методів соціологічних досліджень (завідувач кафедри: к. с. н., доцент Кізілов Олександр Іванович ); кафедра соціології управління та соціальної роботи (завідувач кафедри: к. ф. н., проф. Ніколаєвський Валерій Миколайович ); кафедра політичної соціології (завідувач кафедри: д. і. н., проф. Євтух Володимир Борисович ); кафедра медіа-комунікації (завідувач кафедри: д. ф. н., проф. Стародубцева Лідія Володимирівна ).

Громадська організація «Центр «Соціальний моніторинг»» (далі - ЦСМ) займається організацією і проведенням досліджень соціально-економічних процесів в Україні та соціально-політичних орієнтацій різних груп населення.

Голова правління - Балакірєва Ольга Миколаївна - президент Центру «Соціальний моніторинг», Заступник директора Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка, к.соц.н., доцент. Директор Центру - Дмитрук Дмитро Анатольович.

- вивчення громадської думки населення України з актуальних проблем;

- вимірювання рейтингу політичних інституцій, діячів, партій, громадських організацій;

- дослідження ринку праці та становища на ринку праці різних соціально-демографічних груп населення;

- аналіз динаміки рівня життя українських громадян;

- вимірювання рівня соціальної напруженості і конфліктного потенціалу в Україні та окремих її регіонах;

- вивчення міграційних та еміграційних настроїв населення;

- визначення потреб, сподівань, інтересів і настроїв різних груп населення;

- вивчення впливу трансформаційних змін на формування національної самосвідомості населення України;

- дослідження актуальних проблем сучасної української сім’ї;

- аналіз гендерних аспектів орієнтацій населення України;

- вивчення актуальних проблем дітей та молоді;

- дослідження соціального становища жінки в суспільстві;

- визначення рейтингу засобів масової інформації.

ЦСМ регулярно проводить моніторингове опитування «Громадська думка населення України: соціальне самопочуття та політичні орієнтації». За результатами опитувань Центр «Соціальний моніторинг» щомісячно випускає «Інформаційний бюлетень: Моніторинг громадської думки населення України». Інформація в бюлетенях подається у вигляді графіків і таблиць, які супроводжуються коментарями на основі аналізу розбіжностей за статтю, віковими групами, рівнем освіти та регіональним розподілом населення. Моніторинговий характер дослідження громадської думки дає можливість аналізувати динаміку соціальних процесів в українському суспільстві.

Центр забезпечує повний цикл реалізації проекту (від розробки програми до подання Замовнику аналітичного звіту) в стислі строки; виконує замовлення українських та зарубіжних державних, приватних і громадських організацій, компаній та фірм.

Спеціалісти Центру ефективно використовують весь спектр існуючих соціологічних методик та технологій виміру і збору соціальної інформації, зокрема: масові моніторингові опитування населення; визначення та опитування цільових аудиторій; щоденні опитування окремих груп населення; експертні опитування; неформалізовані, глибинні інтерв’ю; групових фокусованих інтерв’ю (фокус-груп); статистичний аналіз даних; контент-аналіз преси, документів тощо.

Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка (УІСД), як правонаступник Українського інституту соціальних досліджень, є незалежною науково-дослідною організацією, створеною групою українських науковців у 1991 р. Зареєстрований як громадська організація.

Голова правління – Балакірєва Ольга Миколаївна, к. с. н., доцент.

· здійснення фундаментальних та пошукових наукових соціологічних та соціальних досліджень з актуальних проблем сучасного українського суспільства;

· проведення моніторингу соціальної політики;

· вивчення та аналіз інтересів, настроїв, орієнтацій, потреб населення;

· проведення різнопланових маркетингових досліджень.

Окремий напрям діяльності Інституту – багатоаспектна ефективна робота з вивчення соціальних настроїв різних категорій населення країни.

За десять років діяльності колектив Українського інституту соціальних досліджень взяв участь у реалізації понад 250 наукових проектів і програм, серед них такі комплексні програми, як «Соціальні проблеми сім’ї, жінок, молоді та дітей», «Державна політика у сфері поліпшення становища сім’ї, жінок та дітей», «Соціальний захист сім’ї, жінок, молоді та дітей у сучасних умовах», «Сім’я, жінки, молодь і діти в умовах формування ринкових відносин», «Сільська родина», «Трансформація державної системи опіки над дітьми», «Молодь - за здоровий спосіб життя», «Проблеми формування і соціального захисту молодої сім’ї», «Соціальна підтримка дітей з особливими потребами», «Духовність та громадянська позиція населення сучасної України», «Ціннісні орієнтації та духовний світ сучасної молоді», «Політичні орієнтації та електоральні настрої населення України», «Соціально-економічні наслідки епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні».

Окремо маємо наголосити на багатогранній та ефективній діяльності Центру соціологічних досліджень Інституту. Працівники Центру глибоко засвоїли основні форми соціологічних методик та технологій виміру і збору соціальної інформації: масові моніторингові опитування населення та молоді; визначення та опитування цільових аудиторій; експертні опитування спеціалістів, що займаються проблемою, яка досліджується; неформалізовані, глибинні інтерв’ю; проведення групових сфокусованих інтерв’ю (фокус-груп) тощо. Розгалужена мережа інтерв’юерів Інституту створена в усіх обласних центрах, АР Крим, м. Києві, існує майже 15 років та нараховує більше 600 осіб.

Крім науково-дослідних підрозділів у структурі Інституту створені: видавничо-редакційний та бібліотечно-інформаційний центри. Інститут має представництва в усіх обласних центрах України. Інститут також є засновником та видавцем наукового журналу «Український соціум».

Український інститут соціальних досліджень неодноразово виконував дослідження на замовлення Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, міністерств та відомств. Науковці Інституту брали участь у розробці проекту Декламації «По загальні засади державної молодіжної політики в Україні», проекту Декларації «Про загальні засади державної політики стосовно сім’ї та жінок в Україні», проектів законів України «По сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «По альтернативну (невійськову) службу», «По органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», «По молодіжні та дитячі громадські організації», «Про соціальну роботу з молоддю та дітьми в Україні», проектів Концепцій поліпшення становища жінок в Україні, сімейної політики в Україні, проекту Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004–2008 рр. Співробітники Інституту щорічно беруть участь у підготовці Державних доповідей про становище дітей, про становище сімей в Україні, щорічної доповіді Президентові України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні.

Багато наукових, навчальних, видавничих програм Інститут реалізує спільно з ученими Німеччини, Канади, США, Франції, Великої Британії, Швеції, Росії та інших країн. Ряд міжнародних проектів Український інститут соціальних досліджень здійснив за підтримки Дитячого фонду ООН, Програми UNAIDS, Міжнародної організації праці, Міжнародної організації міграції, Британської Ради, Всесвітньої організації охорони здоров’я, Генерального директорату з людських ресурсів, освіти, профпідготовки і молоді Комісії Європейського Співтовариства, Міжнародного фонду «Відродження», Канадського агентства міжнародного розвитку, Канадського товариства міжнародної охорони здоров’я, Шведської ради з інформації про алкоголь і наркотики (CAN), Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації, Каpл-Аpнольд фонду (ФРH), Фонду Конрада Аденауера (ФРH), деяких інших міжнародних і зарубіжних структур.

Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень створений у травні 1996 р. за ініціативою соціологів, політологів, економістів та юристів Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, представників ділових кіл, засобів масової інформації й органів місцевого самоврядування м. Харкова. Фонд існує як громадська некомерційна організація, здійснює свою діяльність за рахунок благодійних внесків й грандів на наукову діяльність.

Очолює фонд президент – Бакіров Біль Савбанович, президент соціологічної асоціації України, ректор Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, член-кореспондент НАН України, д. с. н., професор, заслужений діяч науки та техніки України. Виконавчий директор фонду – Кізілов Олександр Іванович, к. с. н., доцент, зав. кафедрою методів соціологічних досліджень Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Керівник проектів – Ніколаевський Валерій Миколайович, к. ф. н., професор, декан соціологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.

Провідним завданням фонду є сприяння науково-дослідницькій, соціально-технологічній та соціоінженерній діяльності на основі сучасних досягнень соціології, економіки, політології, правознавства, соціальної психології, урбаністики та інших соціальних наук.

- науковий аналіз, діагностування та прогнозування соціальних, політичних, економічних, екологічних, етнічних та інших процесів на сході України та сучасного українського суспільства в цілому;

- соціологічні та соціокультурні експертизи управлінських рішень, політичних, економічних, соціальних програм й проектів регіонального, місцевого менеджменту, менеджменту на рівні окремої фірми;

- політичний маркетинг, консультування, організація та інформаційне забезпечення передвиборчих кампаній;

- аналіз ринку засобів масової інформації та реклами;

- дослідження соціальних механізмів розвитку освіти, науки та культури;

- аналіз споживацької поведінки на ринку продовольчих та непродовольчих товарів;

- інформаційне забезпечення фінансово-економічної та інвестиційної діяльності;

- експертиза та корекція рівня соціальної напруженості на підприємствах різних форм власності, управлінське консультування.

Центр науково-прикладних досліджень «СОЦІО» створено у 1991 році з метою дослідження громадської думки, створення систем соціальних показників і моніторингу різноманітних регіональних і національних проектів. З 6.08.2001 року Центр науково-прикладних досліджень «СОЦІО» є членом Соціологічної Асоціації України св. № 14.

За цей період Центром «Соціо» реалізовано більше 80 проектів національного та регіонального рівнів. Замовниками проектів, співвиконавцем яких був Центр «Соціо», виступали урядові структури України та ряд міжнародних організацій, таких як: Міжнародний фонд «Відродження», Фонд Євразія, ТАСІС та ін.

Стратегічне завдання Центру – створення регіональної колегії експертів за напрямками, означеними вище, здійснення моніторингу соціального та політичного розвитку регіонів України, створення банку даних соціальних показників по регіонах України. Центр «Соціо» є однією з провідних науково-дослідницьких організацій з проблем соціальної експертизи національних й регіональних програм та проектів.

У Центрі працюють високопрофесійні спеціалісти (соціологи, політологи, економісти, філософи). Кількість постійних працівників – 15 осіб, у тому числі 1 доктор соціологічних наук, 7 кандидатів наук.

Науковий керівник: Чигрин Віктор Олександрович – д. с. н., к. і. н., проф. кафедри соціології і соціальної роботи Класичного приватного університету ЗІДМУ; завідувач кафедри філософії та соціології Таврійського державного агротехнологічного університету, голова Запорізької обласної організації САУ.

Супервайзер проектів: Городецька Олена Георгіївна – керівник відділу соціологічних досліджень, викладач кафедри філософії і соціології ТДАТУ.

Центр «СОЦІО» проводить наступні види робіт і досліджень:

· соціально-демографічна паспортизація населених пунктів і районів;

· дослідження в розрізі цільових програм національних наукових центрів України (Інститут соціології НАН України, Інститут соціальної і політичної психології АПН України, Інститут аграрної економіки УААН);

· дослідження, що виконуються за спеціальними контрактними програмами і грантами;

· підготовка спеціалізованого програмного забезпечення для обробки результатів соціологічних і соціально-психологічних досліджень під конкретні завдання.

· аналіз електорального поля регіону, виборчого округу, міста;

· вивчення моделей електоральної поведінки в розрізі регіонів, виборчих округів і ділянок;

· дослідження іміджевого характеру (іміджі кандидатів і партій, перетин іміджів і т. ін.);

· опитування громадської думки (полінг), Exit Poll, нормоутворюючі дослідження;

· моніторинг засобів масової інформації (аналіз інформаційного поля в розрізі регіонів, виборчих округів);

· моніторинг політичного поля регіонів і округів (базові електорати, рейтингові показники, шляхи розширення базових електоратів і т. ін.).

В) Маркетингові і соціометричні дослідження:

· соціально-психологічний моніторинг трудових колективів;

· соціально-психологічні тренінги: (ділового спілкування; упевненості в собі; розвитку управлінських навиків; публічних виступів і т.д.);

· розробка іміджу організації або конкретної особи;

· дослідження у сфері соціального маркетингу (аналіз стану соціальних програм, рівня соціальної захищеності в розрізі підприємств і територій, прогнозування і коректування пакетів соціальних програм по групах працівників або населення);

· сегментація ринку і вивчення можливостей просування продукції.

Всеукраїнська соціологічна служба створена в 2001 р. і одна з не багатьох компаній має державну реєстрацію саме як соціологічна служба, що надає їй право займатися соціологічною діяльністю.

Генеральний директор - Михальченко Микола Іванович, член-кореспондент НАН України, д. ф. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України.

До складу Всеукраїнської соціологічної служби входять двадцять п’ять обласних філії, керівництво якими здійснюють спеціалісти високого ґатунку: зав. відділеннями соціології, зав. кафедрами соціології, політології, філософії, провідні викладачі, наукові співробітники.

На сьогодні організація має великий професійний досвід у виконанні різного типу проектів в соціально-економічній, інформаційній і політичній сферах: щорічно проводяться близько 20 досліджень. Окрім того, за результатами виборів до Верховної Ради України 2006 р. службою проведений екзит-пол.

Всеукраїнська соціологічна служба представлена висококваліфікованими спеціалістами в галузях соціології, політології, психології, кібернетики, які мають вчені ступені і звання та досвід роботи в органах державної влади.

В розпорядженні служби - розгалужена мережа інтерв’юерів в усіх 27 адміністративних одиницях України, включаючи не тільки всі обласні центри, а й інші міста областей та сільську місцевість. Таким чином, організація та проведення досліджень стають можливими практично в будь-якому населеному пункті України.

Опитувальна мережа Всеукраїнської соціологічної служби представлена професійними інтерв’юерами, більшість з яких має досвід роботи більше 5 років. Служба постійно проводить тренінги та методичні заняття для інтерв’юерів, з метою підвищення рівня їх професійної кваліфікації.

Принципи Всеукраїнської соціологічної служби:

• сприяє захисту національних інтересів України і утвердження демократичних цінностей.

• виступає з позицій політичної незаангажованості та неупередженості.

• несе професійну відповідальність перед замовником та громадськістю.