Лекція № 4. Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS – товариство з обмеженою відповідальністю. У 1988 р. вперше в Україні група фахівців Українського

Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS – товариство з обмеженою відповідальністю. У 1988 р. вперше в Україні група фахівців Українського відділення Всесоюзного Центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ) починає проводити соціальні і маркетингові дослідження. У листопаді 1993 р. відбувається офіційна презентація ТОВ «СОЦИС». У 1994 р. центр стає асоційованим, членом міжнародної дослідницької асоціації GALLUP International Association.

У 2002 р. з метою поглиблення спеціалізації на зміну ТОВ «СОЦИС» утворюється дві самостійні компанії: маркетингова компанія TNS - Україна (до якої перейшли права повноправного членства в Gallup International Association) і Центр соціальних та політичних досліджень «СОЦИС»

Центр SOCIS є колективним членом Соціологічної асоціації України, членом міжнародної дослідницької мережі WORLD_DRIVES association. Eastern European Network з штаб-квартирою в м. Цюріх (Швейцарія). Центр SOCIS представлений також в щорічному директорії членів Всесвітньої Асоціації дослідників громадської думки (WAPOR) і Американської Асоціації дослідників громадської думки (AAPOR) «Blue Book».

Очолює центр генеральний директор д. с. н., проф. Микоал Чурилов, виконавчий директор д. с. н. Одександр Стегній.

Центр SOCIS має мережу регіональних представників в усіх обласних центрах України. Опитувальна мережа Центру охоплює всю територію нашої країни і складається з понад 600 спеціально підготовлених інтерв’юерів. У кожному обласному центрі працюють інтерв’юери, які можуть провести глибинне інтерв’ю чи фокус групову дискусію будь-якого рівня складності. Діяльність останніх організують і координують 26 регіональних супервайзерів, які працюють у регіональних представництвах всіх обласних центрів України.

Також в Центрі SOCIS впроваджена система контролю якості роботи інтерв’юерів незалежною мережею контролерів. Контроль роботи інтерв’юерів містить:

· перевірка на заповнюваність анкет, виявлення перерваних інтерв’ю;

· складання статистики досяжності, відмовлень від інтерв’ю;

· перевірку дотримання правил опитування за випадковим відбором/ чи квотним відбором.

Громадська організація «Соціополіс» була створена у жовтні 2002 р., а вже 25 грудня офіційно зареєстрована в київському управлінні Міністерства юстиції. Директором організації на установчих зборах був обраний політолог Володимир Поляков.

Метою організації стало впровадження соціальних і політичних технологій для гармонічного розвитку суспільства. Кістяк організації створили молоді, але амбіційні політологи, соціологи, психологи й маркетологи. Так, уже в 2003-2004 рр. організація активно співробітничала з Київським міським центром зайнятості. У рамках договору про надання інформаційних і консультаційних послуг був проведено ряд круглих столів і семінарів для безробітних і роботодавців, два київські міські ярмарки вакансій «Знайдемо роботу разом», де взяли участь більше 10 тис. безробітних. Надалі громадська організація зайнялася політичними й соціологічними дослідженнями.

З 2005 р. громадська організація «Соціополіс» активно займається емпіричним вивченням проблем міського самоврядування в двох найбільших містах України - Києві й Харкові. В 2006-2008 рр. дослідницька група «Соціполіса» брала участь в шерегу електоральних опитувань. Звіти по цих дослідженнях відрізнялися точністю, коректністю формулювань і неупередженістю. Однак напруження виборчої боротьби, а також численні скандали в соціологічному співтоваристві ускладнили дослідницьку роботу в якості незалежної громадської організації. Ринкові умови, що змінилися в 2008 р. змусили засновників змінити статус організації на Центр соціальних технологій «Соціополіс».

З 2007 р. директором організації на установчих зборах був обраний соціолог Панченко Сергій Вікторович. Він також є директором Центру соціальних технологій «Соціополіс».

Сьогодні Центр здійснює в Україні соціологічні, маркетингові і політичні дослідження, надає послуги у площині політичних PR і організації виборчих кампаній. Центр виконує соціологічні, маркетингові, політичні дослідження.

У сфері PR і проведення політичних, виборчих кампаній Центр надає послуги соціологічного і технологічного «супроводження» виборчих кампаній.

Центр має опитувальну мережу (бригади інтерв’юерів) в усіх областях України, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі і все необхідне для проведення у межах України соціологічних і маркетингових досліджень будь-якого масштабу, за будь-якою методикою і у стислі терміни.

Окремо слід зупинитись на діяльності маркетингових дослідницьких центрів та консалтингових соціологічних служб.

Загально відомо, що маркетингові дослідження розглядаються в соціології як найважливіший засіб «розвідки» ринку, який полягає в систематичному збиранні, відображенні та аналізі інформації, пов’язаної з маркетингом, а саме із просуванням на ринку певних товарів і послуг. Вони тісно пов’язані і з соціологією праці як спеціальною соціологічною теорією, і, головним чином, із соціологічними емпіричними дослідженнями. їхній зв’язок із соціологією праці виявляється в тому, що, аналізуючи потреби й запити споживача стосовно різноманітних товарів і послуг, можливості реалізації цих запитів, маркетингові дослідження дають змогу одержувати найважливішу інформацію про специфіку реалізації соціальної політики, принципи соціальної справедливості, необхідність надання тих чи інших соціальних гарантій (на жаль, поки що в цьому плані відповідна інформація в нашій країні мало використовується).

Згідно з даними Ф. Котлера, є десять найтиповіших напрямів маркетингових досліджень:

• виміри потенційних можливостей ринку;

• аналіз розподілу часток ринку між фірмами;

• аналіз збуту;

• вивчення тенденцій ділової активності;

• вивчення товарів конкурентів;

• короткострокове прогнозування;

• вивчення реакції на новий товар і його потенціал;

• довгострокове прогнозування;

• вивчення політики цін.

Звичайно, не всі з зазначених напрямів можна вважати суто соціологічними, хоча в багатьох із них соціологічні методи явно превалюють. Такими є, наприклад, дослідження споживчих мотивацій, яке проводять до 48 % з опитуваних 788 фірм, вивчення ефективності рекламних оголошень - до 58 % фірм, вивчення реакції на новий товар і його потенціал цікавить близько 84 % обстежених фірм.

Основними предметами маркетингових досліджень у соціології виступають:

• дослідження середовища маркетингу (чинників макросередовища, а також постачальників, конкурентів, громадськості, клієнтів);

• вивчення споживачів (зокрема оцінка реального складу споживачів того чи іншого товару, реального споживчого попиту на нього, вивчення мотивації споживачів);

• вивчення товарів (сприйняття їхніх споживчих властивостей покупцями, перевірка реалізації задуму товарів, їх позиціонування);

• вивчення ринку (тобто пошук, визначення реальних об’єктів збуту, сегментація ринку та ін.);

• дослідження ефективності реклами;

• дослідження фірми, її персоналу.

Консалтингові соціологічні установи займаються виключно консультування виробників, продавців, покупців щодо широкого кола питань у сфері технологічної, технічної, експертної діяльності. Провідної метою таких соціологічних служб є допомога менеджменту. Серед різновидів консалтингу слід виділити: інформаційно-технологічний, екологічний, управлінський, кадровий, логістичний, юридичний, маркетинговий і т.д. Далі розглянемо найтиповіші види консалтингової діяльності.

Управлінський консалтинг – це комплексні роботи по оптимізації і підвищенню ефективності роботи бізнесу, що проводяться у всіх областях діяльності компанії: бухгалтерія, юриспруденція, робота з персоналом, робота з клієнтами, механізм взаємодії персоналу, документообіг, вплив місцезнаходження на розвиток бізнесу і так далі.

У цій сфері проводиться комплексний аналіз діяльності компанії з моменту її створення. Визначається тенденція розвитку компанії, моменти її «злетів і падінь», обчислюються слабкі сторони, причини «падінь». Основною метою є зміцнення слабких ланок компанії, від бізнес-плану до моменту, налагодження внутрішнього механізму роботи компанії і розробка плану розвитку компанії в майбутньому.

Однією з основних проблем компанії часто є відсутність у керівництва своєчасної, повної і точної інформації не тільки про її реальний фінансовий стан, але і про перспективи розвитку, майбутні витрати і доходи, що не дозволяє ефективно управляти фінансами, перш за все рухом грошових коштів, ухвалювати стратегічно вірні управлінські рішення.

Найбільш ефективним способом вирішення даної проблеми є впровадження на підприємстві управлінського консалтингу.

Управлінський консалтинг формує досить широкий спектр інформації для забезпечення планових управлінських рішень, причому не тільки поточних, але і стратегічно перспективних, тому його не можна зводити тільки до системи обліку. Інформаційна система внутрішньофірмового управління є конфіденційною, незалежною від системи публічного фінансового обліку і звітності і регулюється тільки потребами внутрішнього управління.

Управлінський консалтинг пов’язаний з інформаційним забезпеченням менеджерів:

· для формулювання ділової політики компанії, вироблення стратегічних, тактичних і оперативних цілей і завдань;

· для планування і управління діяльністю компанії (на базі сформульованих цілей і завдань);

· для ухвалення рішень в процесі діяльності по вибору альтернативних рішень і напрямів діяльності.

Управлінський консалтинг - це внутрішньофірмове оперативне управління фінансово-господарською діяльністю, направлене на задоволення інформаційних потреб менеджерів фірми не тільки самого вищого, але і середнього рівня, які і вирішують проблеми на крупному підприємстві. Це досягається зіставленням фактичних результатів з розрахунковими.

До одного з найважливіших об’єктів управління для успішного функціонування бізнесу відноситься управління фінансами компанії.

У зв’язку з цим в управлінському консалтингу найбільш затребуваною є послуга, що направлена на створення в компанії надійної і гнучкої системи управління фінансами, дозволяє оперативно вирішувати питання бюджетної, кредитної, інвестиційної політики, управління фінансовими потоками, доходами, витратами, оцінки результатів своєї діяльності, вартості свого бізнесу. Така система повинна функціонувати, спираючись на розгорнену технологію бюджетування, що дозволяє оцінити ефективність діяльності підприємства. При цьому необхідна тісна взаємодія маркетингових, збутових, виробничих і інших служб підприємств.

Для створення на підприємстві ефективно діючої системи управлінського консалтингу, наші фахівці готові надати консультаційні послуги і розробити:

· обґрунтовану структуру внутрішньофірмового управління по центрах фінансової звітності, бізнес-процесам, сегментам діяльності;

· кошториси і бюджети для всієї структури управління з інструкціями виконавцям по їх складанню і виконанню;

· форми внутрішньофірмової звітності і методичні вказівки по їх складанню, уявленню і аналізу;

· методи нормування витрат, обліку і аналізу відхилень від норм з необхідними інструкціями виконавцям;

· методи калькуляції по прямих і повних витратах з розподілом витрат по функціях, інструкції виконавцям;

· методи трансфертного ціноутворення, інструкції виконавцям;

· план документообігу.

Предметом роботи при наданні консультаційних послуг можуть бути як в цілому система управління, так і окремі її елементи.

Консалтинг по питаннях вдосконалення системи управління в цілому або будь-яка з підсистем включає наступні етапи:

1. Аналіз існуючого стану. На даному етапі аналізується система облікових економічних, фінансових, маркетингових показників діяльності підприємства, форми і порядок їх розрахунку, збору, обробки, розподілу.

2. Вибір мети і розробка стратегії її досягнення. Цей етап має на увазі розробку переліку і стандартів представлення звітності, необхідної для ухвалення управлінських рішень. Визначаються адекватні для даного підприємства форми внутрішнього контролю, проектується схема його здійснення в стратегічному і тактичному режимах.

3. Розробка тактики і здійснення заходів для досягнення мети. На даному етапі регламентується, формалізується і закріплюється створена система обліку і контролю, механізми підтримки її ефективності.

Кадровий консалтинг - це система організаційно-психологічних заходів щодо діагностики та при необхідності, корегуванні організаційної структури і/або культури підприємства (організації) з метою поліпшення виробничих показників, оптимізації соціально-психологічного клімату, посилення мотивації персоналу.

Кадровий консалтинг завжди пов’язаний з вирішенням завдань, що стоять перед менеджерами вищої ланки в області управління людськими ресурсами, з метою збільшення прибутковості бізнесу.

Стрімкі зміни умов зовнішнього середовища, і посилення конкурентної боротьби в різних галузях бізнесу, пред’являють сьогодні керівникам компаній високі вимоги по управлінню кадровими ресурсами. Все частіше саме люди з їх професійними навиками стають основною конкурентною перевагою компанії на ринку.

При проведенні кадрового консалтингу оцінюється поточний стан системи кадрів і її потенціал, виявляються оптимальні пропорції між керівним і старанним персоналом, аналізується ефективність системи управління людськими ресурсами.

Даний вид консалтингу допомагає вирішити багато питань розподілу повноважень і відповідальності, підбору співробітників на керівні пости, побудови перспектив розвитку кожного співробітника і всього персоналу в цілому.

Завдання, які вирішує кадровий консалтинг:

1. Організація з нуля діяльності служби по роботі з персоналом.

2. Підвищення ефективності діяльності служби управління персоналом, що діє.

3. Розробка і оптимізація окремих процедур по управлінню кадрами:

· документаційне забезпечення управління персоналом;

· адаптація персоналу;

· оцінка персоналу;

· система стимулювання і мотивації;

· навчання і розвиток.

Кадровий консалтинг забезпечує:

· підвищення ефективності системи мотивації персоналу шляхом її оптимізації з урахуванням індивідуальних особливостей компанії і потреб співробітників;

· формування корпоративної культури підприємства за допомогою аналізу традицій, що існують на фірмі, правил, норм і приведення їх у відповідність із стратегічними цілями розвитку організації;

· оцінка кадрового потенціалу компанії методом діагностики індивідуальних психологічних характеристик працівників і груп. На основі проведеної діагностики розробляються критерії і процедури оцінки результативності роботи персоналу;

· підвищення ефективності системи управління персоналом через виявлення проблемних зон і цінностей, а також за допомогою розкриття потенціалу окремих працівників і підрозділів в цілому.

Соціологічні кафедри та лабораторії вузів, що готують спеціалістів, розробляють теоретико-методологічні проблеми, виконують замовлення підприємств і організацій на проведення прикладних досліджень, проводять дослідницьку діяльність переважно на регіональному рівні й функціонують майже у всіх вузах України, провідними серед яких є:

Київ: Київський національний університет ім. Т. Шевченка; Києво-Могилянська академія; Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова;

Харків: Харківський національний університет ім. В. Каразіна; Харківський національний університет внутрішній справ МВСУ;

Одеса: Інститут соціальних наук Одеського національного університету ім. І. Мечнікова;

Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка;

Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара;

Луганськ: Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля;

Запоріжжя: Запорізький національний університет; Приватний класичний університет і т.д.

Література

1. Всеукраїнська соціологічна служба. – Режим доступу: http://www.soc.com.ua/.

2. Громадська організація «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка». – Режим доступу: http://www.uisr.org.ua/.

3. Громадська організація «Центр «Соціальний моніторинг»». – Режим доступу: http://www.smc.org.ua/.

4. Інститут Горшеніна. – Режим доступу: http://institute.gorshenin.ua/.

5. Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України. – Режим доступу: http://www.idss.org.ua/.

6. Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України. – Режим доступу: http://ispp.org.ua.

7. Інститут соціології НАН України. – Режим доступу: http://i-soc.com.ua.

8. Київський міжнародний інститут соціології. – Режим доступу: http://kiis.com.ua/.

9. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М., 1992. - С. 118-119.

10. Національний інститут стратегічних досліджень. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/.

11. Неурядові аналітичні центри в Україні: стан та тенденції розвитку. – Режим доступу: analytical_report_NSD46_ukr.pdf.

12. Соціологічна асоціація України. – Режим доступу: http://www.sau.kiev.ua/.

13. Соціологічний факультет Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – Режим доступу: http://www.sociology.kharkov.ua/.

14. Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень. – Режим доступу: http://www.sociology.kharkov.ua/fond.

15. Украинская Маркетинговая Группа (UMG®). – Режим доступу: http://www.umg.com.ua/.

16. Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства праці та соціальної політики України та НАН України. – Режим доступу: http://www.cpsr.org.ua.

17. Центр Разумкова. – Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/.

18. Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS. – Режим доступу: http://www.socis.kiev.ua/.

19. Центр Соціальних Технологій «Соціополіс». – Режим доступу: http://www.sociopolis.com.ua/.

20. Центр соціологічних і політичних досліджень та технологій «СОЦІОПОЛІС». – Режим доступу: http://www.spr.org.ua/.

з навчальної дисципліни "Введення до спеціальності"

напряму підготовки _______ телекомунікації ________________________

освітньо-кваліфікаційного рівня _____ бакалавр ______________________

Тема _ Сигнали електрозв’язку. Загальні положення

(повна назва лекції)

Лекцію розроблено ст. викл. Коршун Н. В.

(вчена ступінь та звання, прізвище та ініціали автора)

Обговорено на засіданні кафедри (ПМК)

Протокол № __________

“ ____ “ _____________ 2009 року

Київ

Навчальні цілі. Ознайомлення студентів з базовими визначеннями, класифікацією сигналів, спектральним складом сигналів. Ознайомлення з поняттям модуляції та вивчення різних видів модуляції.

Час - 90 хв.

Дата добавления: 2014-01-07