Дії стосовно жінки, які можуть уважатися насильством

Домашнє насильство – комплексний вид насильства, - це повторюваний зі збільшенням частоти цикл фізичної, словесної, емоційної, духовної й економічної образи з метою контролю, залякування, впливу почуття страху.

Це система поведінки для збереження влади й контролю над близькою людиною. 95% жертв домашнього насильства – жінки. Сімейне насильство – явище достатнє розповсюджене в усьому світі й у всіх верствах населення. Про насильство в родині говорять у тих випадках, коли факти грубого й жорстокого ставлення виявляються не одиничними, випадковими й ситуативними, а регулярними, систематичними й постійно повторюваними. При всій різноманітності видів насильства – фізичного, сексуального, психологічного, економічного і т.д. – саме сімейне насильство характеризується тим, що здобуває загальний, генералізований характер. Не буває сімейного ґвалтівника, що защемляє свою жертву або своїх жертв у чомусь одному (Алексєєва, 2000).

Існують різні види домашнього насильства.

Найчастіше жінка, яка живе в ситуації насильства, навіть і не догадується, що те, що з нею відбувається, є насильством.

Домашнє насильство має місце, якщо партнер (чоловік, чоловік у розлученні, коханець):

- ображає й принижує жінку;

- не дозволяє їй бачитися з подругами й родичами;

- б'є або кричить і загрожує побоями;

- б'є дітей;

- змушує жінку займатися сексом проти її волі;

- не дозволяє, щоб жінка працювала;

- змушує її думати, що тільки він може правильно розпоряджатися сімейними грішми;

- постійно критикує (як жінка одягнена, як готує їжу, як вона виглядає);

- навіює почуття провини перед дітьми й використовує дітей для опосередкованого насильства.

Воно має місце, якщо жінка в родині почуває себе безпомічної й нікому не потрібної; боїться свого партнера; почуває себе самотньої; у всьому винить тільки себе, махнула на себе рукою й живе тільки підкоряючись почуттю боргу (Кораблина й ін, 2001)

Проведене опитування (www.nasilie.net) показав, що більшість респондентів (чоловіків і жінок) уважають насильством фізичні дії проти жінки, сексуальне насильство (зґвалтування й примус надати сексуальні послуги, використовуючи підлегле становище жінки), примус до вживання наркотиків і алкоголю, а також погрози й залякування (див таб. 1)

Таблиця 1

Дії	Вважають, що є насильством	Вважають, що не є насильством	Важко відповісти
Зґвалтування	94,1%	3,0%	2,9%
Побиття, побої, штовхання, щипки, таскання за волосся	92,4%	2,6%	5,0%
Примус до прийняття наркотиків	73,3%	10,1%	16,6%
Вимоги зробити сексуальну послугу як умова приймання на роботу/просування по службі	70,1%	13,3%	16,6%
Погрози, залякування	65,5%	15,9%	18 6%
Примус до прийняття алкоголю	63,3%	19,3%	17,4%
Лайка, лайки	48,7%	34,2%	17,1%
Відмова в грошах для придбання життєво важливих L речей	44,1%	34,0%	21,9%
Заборона зустрічатися з рідними, друзями, перешкоди в спілкуванні з ними	42,9%	32,9%	24,2%
Заборона на роботу/навчання	39,9%	35,9%	24,2%
Непристойні жарти, зауваження	22,2%	47,8%	30,0%

Проте, обмеження економічного (відмова в грошах для придбання життєво важливих речей, заборона на роботу/навчання) і особистого (спілкування із друзями, родичкою) поведінки жінки, лайка й лайки, непристойні жарти й зауваження не сприймаються більшістю опитаних як насильство. Крім цього, саме ці дії по-різному оцінюються чоловіками й жінками (див. табл. 5.2), що свідчить про важливість інформаційних втручань серед чоловіків, у більшості випадків, що є суб'єктами насильства (www.nasilie.net).

Дуже часто жінка не знаходить у собі сил розстатися зі своїм чоловіком або співмешканцем. З причин:

матеріальна незабезпеченість, неможливість знайти житло, поли гику відносно жінок, культурно-історичне коріння (домострой). Не останнє місце в цьому займають міфи, які поширюються серед звичайних людей. Існує величезна кількість міфів, наприклад, що домашнє насильство – це не злочин, а просто скандал – сімейна справа, у яку не прийнято втручатися. Або що дітям потрібний батько, навіть якщо він і агресивний. Або дуже популярний міф про те, що жінка повинна бути гнучкої й уміти пристосовуватися до будь-якого чоловіка, а якщо не змогла, то сама винувата.

Жінкам заважає піти з родини не тільки це, але ще й ілюзія, що насильство ніколи більше не повториться. На жаль, у більшості випадків це не так. У теорії циклу насильства виділяють три певні стадії, що повторюються в руйнівних взаєминах, що й руйнуються. Тривалість кожної стадії і їх періодичність варіюється в кожному окремому випадку.

Дата добавления: 2014-01-07