Опорний конспект № 7. Відшкодування шкоди

85 Відшкодування шкоди потерпілому.

86 Цивільний позов у кримінальному провадженні.

87 Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями бездіяльністю.

Учасники кримінального провадження, а також за їх згодою будь-які інші фізичні чи юридичні особи мас право на будь-якій стадії кримінального процесу відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній гро­маді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результа­тами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом (ст. 127 КПК).

Якщо особі, завдано майнову або моральну шкоду, вона має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановлено­му законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками.

Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором Ци­вільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановле­ним до позову, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов в кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КІ1К. Якщо процесуальні відносини, то виник­ли у зв'язку з позовом, КПК не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не супере­чать засадам кримінального судочинства.

Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністра­тивного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному прова­дженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосу­вання примусових заходів виховного або медичного характеру, суд залеж­но від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. При виправданні обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передба­чених КПК, суд залишає позов без розгляду.

Якщо шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розсліду­вання. прокуратури або суду, то вона відшкодовується державою за раху­нок Державного бюджету України \ випадках та в порядку, передбачених законом.

У разі закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, ві­дсутністю в діянні складу злочину або за недоведеністю участі особи у вчиненні злочину, а також у разі постановлення виправдувального вироку орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані роз'яснити особі по­рядок поновлення її порушених прав і вжити необхідних заходів до відш­кодування шкоди, завданої особі внаслідок незаконних засудження, при­тягнення як обвинуваченого, затримання, застосування запобіжного захо­ду га у разі незаконного продовження виконання призначеного покарання у випадках, коли кримінальний закон, який усуває караність діяння, на­брав чинності.

Підстави і порядок відшкодування шкоди визначаються законодавст­вом України.

Право на відшкодування шкоди, завданої особі у разі закриття криміна­льної справи через відсутність події злочину, відсутність в діянні складу злочину або недоведеність участі у вчиненні злочину, у разі постановлення виправдувального вироку, а також незаконного продовження виконання призначеного покарання у випадках, коли кримінальний закон, який усуває караність діяння, набрав чинності випливає з норм Конституції України та з міжнародних правових актів.

Так. відповідно до ст.62 Конституції України у разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шко­ду, завдану безпідставним засудженням.

У Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р. за­кріплено положення, відповідно до якого кожна людина, що стала жер­твою арешту або затримання, має право вимагати та отримувати компе­нсацію.

Відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконни­ми діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, Зако­ном України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» (1 грудня 1994 р.); Положенням про застосування цього Закону, за­твердженим наказом Міністра юстиції, Генеральною прокурора та Мініст­ра фінансів України від 4 березня 1996 р.; ст.37 Закону України «Про дру­ковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та ст. 33 Закону Украї­ни «Про інформаційні агентства».

Передбачаються такі випадки, коли виникає необхідність вжиття захо­дів до відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями при розслідуванні злочину чи розгляді справи в суді: це закриття криміна­льної справи з таких підстав, як відсутність події злочину, відсутність в діянні складу злочину, недоведеність участі особи у вчиненні злочину, а також постановлення виправдувального вироку, У цих випадках орган діз­нання, слідчий, прокурор чи суд зобов'язані роз'яснити особі порядок по­новлення ЇЇ порушених прав. Органи розслідування, прокурор таке роз'яснення здійснюють при винесенні постанови про закриття криміналь­ної справи з реабілітуючих підстав, а суд — при постановленні виправду­вального вироку.

Таке роз'яснення може мати форму письмового повідомлення, що вру­чається особисто громадянину, або надсилається поштою, а примірник цього документа додається до справи.

Громадянинові, а в разі його смерті — його спадкоємцям одночасно з повідомленням про закриття справи або з копією виправдувального виро­ку, що набрав законної сили, повинно бути направлене повідомлення, де роз'яснюється, куди і протягом якого строку можна звернутися за відшко­дуванням шкоди і поновленням порушених прав.

Підлягає відшкодуванню як матеріальна, так і моральна шкода, яка за­вдана особі внаслідок незаконних засудження, притягнення як обвинуваче­ного, затримання, застосування запобіжною заходу, а також незаконного продовження виконання призначеною покарання у випадках, коли кримі­нальний закон, який усуває караність діяння, набрав чинності.

Вартість майна визначається за цінами, що діють на момент прийняття рішення про відшкодування шкоди. Види шкоди та правила її обчислення містяться \ ст.34 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, за­вданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» та в пп. 8—10 Положення про застосування зазначеного Закону.

Громадянину поновлюються звання і повертаються нагороди, якщо він незаконно був їх позбавлений. За реабілітованим громадянином, а у ран його смерті і за його родичами, за наявності підстав залишаються право ви­магати відповідного повідомлення в пресі, за місцем проживання чи робо­ти, навчання.

Правом на відшкодування шкоди користуються громадяни, щодо яких незаконні дії, передбачені ч. І ст. 1 Закону України «Про порядок відшкоду­вання шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», були вчинені після набуття ним чинності, тобто з 17 січня 1995 р.

У разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди мають його спадкоємні, коло яких визначається цивільним законодавством.

Орган, до якою звернулася особа, у місячний строк з дня звернення збирає всі необхідні документи для визначення розміру шкоди і виносить мотивовану постанову (ухвалу), в якій вказує загальну суму, що підлягає виплаті, порядок її виплати, а також порядок і строк оскарження постанови (ухвали).

Визначення моральної шкоди, яка підлягаю відшкодуванню в таких ви­падках, наводиться в ч.5, 6 ст.4 Закону України «Про порядок відшкоду­вання шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» та в п.17 Положення про за­стосування зазначеного Закону.

Завдана шкода повніша бути відшкодована в повному обсязі, незалежно від ступеня вини службових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживан­ня або за місцезнаходженням відповідного органу дізнання, досудового слідства чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат (див ст. 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попе­реднього слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р.)

Дата добавления: 2014-01-07