Свобода торгівлі та протекціонізм. Джерела та аргументи протекціонізму

Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі

1. Свобода торгівлі та протекціонізм. Джерела та аргументи протекціонізму

2. Загальна характеристика інструментів торговельної політики.

3. Економічні наслідки митних тарифів.

Регулювання міжнародної торгівлі припускає цілеспрямований вплив держави на торговельні відносини з іншими країнами. До основних цілей зовнішньоторговельної політики відносяться:

- зміна обсягу експорту та імпорту;

- зміна структури зовнішньої торгівлі;

- забезпечення країни необхідними ресурсами;

- зміна співвідношення експортних та імпортних цін.

Залежно від масштабів втручання держави у міжнародну торгівлю розрізняють політику свободи торгівлі та політику протекціонізму.

Свобода торгівлі (фритредство) – це політика мінімального державного втручання у зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту та пропонування.

Протекціонізм – це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом застосування тарифних і нетарифних інструментів торгівельної політики.

Політика свободи торгівлі передбачає усунення торговельних обмежень, сприяння взаємовигідному поділу праці між країнами, внаслідок чого стає можливою реалізація порівняльних переваг, ефективне використання ресурсів, зростання добробуту країн. Свобода торгівлі стимулює конкуренцію і обмежує монопольну владу. Конкуренція змушує національних виробників за­стосовувати більш ефективні технології, знижувати витрати і ціни. Виграють не лише ефективні виробники, виграють і споживачі, які мають широкі можливості споживчого вибору. Тому Д. Рікардо намагався переконати англійський парламент відмовитись, від традиційної політики протекціонізму. Його зусилля не були марними: у 1840 р. Англія стала першою індустріальною країною, яка офіційно проголосила політику фритредерства. Наступні сімдесят років стрімкого еконо­мічного зростання зробили Англію найбагатшою країною світу.

Протекціонізм здатний звести нанівець вигоди від міжнародної спеціалізації. Якщо країни не можуть вільно обмінюватись товарами, для задоволення різноманітних потреб національних споживачів вони будуть змушені переміщувати ресурси з галузей з порівняльною перевагою у галузі, які її не мають, ефективне використання ресурсів стає неможливим. Виникає закономірне запитання: чому ж політика протекціонізму є такою поширеною, якщо переваги свободи торгівлі незаперечні? Для того, щоб зрозуміти витоки протекціонізму, потрібно в першу чергу проаналізувати процес розподілу доходів, який відбувається в країнах внаслідок спеціалізації та міжнародного обміну.

Дослідження впливу міжнародної торгівлі на доходи власників ресурсів, зайнятих в експортних та імпортоконкуруючих галузях були здійснені у 1940-х рр. американськими економістами В.Столпером та П.Семюелсоном, які сформулювали теорему, справедливу за наступних припущень: наявність досконалої конкуренції, вільне міжгалузеве переміщення факторів виробництва, незмінність загального пропонування факторів виробництва.

Дата добавления: 2014-01-07