Інженерна психологія як галузь психології

ІІ. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.

І. Вступна частина.

ЛЕКЦІЯ

Предмет: Інженерна психологія

Тема № 1. Інженерна психологія як наукова дисципліна

Час: 6 год., з них 2 год. лекцій, 2 год. семінарських занять, 2 год. самостійна робота

Тема лекції № 1/1. Інженерна психологія як наукова дисципліна

Час: 2 год.

Навчальна мета: ознайомити курсантів з основними поняттями, метологічними принципами, основними методами інженерної психології

Виховна мета: формування у курсантів умінь раціональної навчальної діяльності, необхідності дотримання службової дисципліни та правил поведінки у суспільстві

Матеріально-методичне забезпечення: тексти лекцій, керівні документи, методична література, навчальні посібники.

Лекцію розробив: канд.пед.наук, доцент кафедри ПДвОУтаП

Мукомел Світлана Анатоліївна

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри

Протокол № 1від 27 серпня 2012 р.

Послідовність проведення заняття:

ІІІ. Викладання навчального матеріалу:

Питання:

1. Інженерна психологія як галузь психології

2. Етапи виникнення інженерної психології, методологія і перспективи розвитку.

3. Напрями психологічних досліджень у системах "людина - техніка".

4. Методи інженерної психології.

ІV. Відповіді на запитання курсантів та студентів.

V. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на самопідготовку).

Література:

1. Душков Б.А., Корольов Ф.В., Б.А. Смирнов. Основы инженерной психологии. Учебник для студентов вузов. – М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2002. – 576 с.

2. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология в системах «человек - техника»: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2003. – 296 с.

3. Стрелков Ю.К. Инженерная и профессиональная психология: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия»; Высшая школа, 2001. – 360 с.

4. Стрелков Ю.К. Практикум по инженерной психологии и эргономике: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 400 с.

5. Трофімов Ю.Л. Інженерна психологія: Підручник. – К.: Либідь, 2002. – 264 с.

Технічний прогрес у промисловому виробництві, на транспорті, в енергетиці та військовій справі супроводжується безперервним підвищенням ролі людини в досягненні високої ефективності і якості діяльності. Комплексна механізація виробничих процесів, автоматизація роботи систем управління, широке застосування обчислювальної техніки, інформаційних моделей індивідуального і колективного користування докорінно змінює характер праці. Людина виконує функції оператора, діяльність якого безперервно ускладнюється, незважаючи на постійне вдосконалення техніки та автоматизацію виробничих процесів.

Сучасні системи управління накладають надзвичайну відповідальність як на людину, яка застосовує техніку, так і на того, хто забезпечує ефективність і надійність цього застосування.

З вдосконаленням і ускладненням техніки виникла необхідність проектування автоматизованих систем з урахуванням психологічних і фізіологічних можливостей, а також особливостей діяльності людини. Це стало можливим завдяки об'єднанню інженерних і психологічних досліджень.

Саме на стику техніки і психології, а також як логічне продовження розвитку інженерної справи та експериментальної психології виникла нова галузь знань - інженерна психологія.

Інженерна психологія - це практично орієнтована галузь психологічної науки, предметом якої є вивчення об'єктивних закономірностей взаємодії людини з технічними пристроями з метою їх проектування і застосування в ефективному, безпечному режимах роботи.

Зв'язок між людиною і технікою настільки тісний, що ще на зорі створення інженерної психології почали говорити вже не про системи "людина - техніка", а про єдину систему "людина - машина" (надалі СЛМ).

У СЛМ функціонування техніки залежить від дій людини і, навпаки, дії людини залежать від ефективності функціонування машини. При цьому роль людини - провідна. Людина в СЛМ - суб'єкт праці, а машина - знаряддя праці. Технічні пристрої є лише засобами для здійснення трудового процесу людини і створюються для використання їх людиною. Проблема людино-машинної взаємодії визначає і головну мету інженерної психології - підвищення ефективності та безпеки функціонування систем.

Зниження ефективності СЛМ свідчить, в першу чергу, про те, що вона не повною мірою виконує своє призначення. Безпека функціонування насамперед залежить від діяльності людини, яку прийнято називати оператором. Ця діяльність у сучасних умовах стала настільки складна, що саме в її організації та здійсненні виявилися сконцентрованими основні причини помилок, що призводять до перевтоми, травм, збоїв системи та ін

Дії людини-оператора можуть бути небезпечними і через неможливість їх правильного та своєчасного виконання. наприклад, через те, що при проектуванні технічного пристрою не враховувався людський фактор.

Основні завдання інженерної психології:

ü -Аналіз функцій людини в СЛМ, вивчення структури та класифікація діяльності оператора (структура діяльності включає цілі, мотиви, види операторської діяльності, режими роботи);

ü -Вивчення процесів перетворення інформації;

ü -Розробка принципів устрою робочих місць операторів;

ü -Вивчення впливу психологічних факторів на ефективність СЛМ (до них відносяться: психічний стан оператора, його працездатність, режим праці та відпочинку, сумісність і спрацьованість, а також розподіл функцій в групі операторів та ін);

ü -Розробка принципів і методів професійної підготовки операторів у СЛМ (професійна підготовка операторів включає професійний відбір, навчання, тренування, формування груп операторів та управління ними);

ü -Інженерно-психологічне проектування й оцінка СЧМ. Це завдання є узагальнюючої, і при її рішенні використовуються результати, отримані при дослідженні всіх вищезгаданих проблем.

З розвитком та удосконаленням техніки зростало й значення людського фактора на виробництві. Функціонування технічних пристроїв і операції людини з ними вже розглядалися у взаємозв'язку, що спричинило формування поняття системи «людина — машина» (СЛМ). Системи «людина — машина» належать до систем, у яких функціонування ма­шини і діяльність людини пов'язані єдиним контуром регулювання. Вимоги, що висувають СЛМ до людини, стосуються не стільки анатомічних і фізіологічних, скільки психологічних властивостей людини. Саме від них здебільшого залежить інформаційна взаємодія людини з машиною. На сучасному виробництві людина, звільнюючись від трудомістких процесів, є відповідальною за ефективність роботи всіх системи. «У вік автоматизації, — пише академік А.І. Берг, людина стала однією із ланок нового ланцюга: машина — керуюча система — людина. Цей ланцюг ускладнюється, коли автоматика управляє багатьма машинами, потоковими лініями, цехами, заводами. Не існує безвідмовно працюючих механізмів і машин. Такою ж мірою це стосується засобів ручного і ще більше — засобів автоматичного управління. Відмова, навіть і тимчасова, у роботі будь-якої ланки (а в такому ланцюзі немає важливих чи неважливих ланок) вимагає негайного втручання і виконання низки операцій управління, і притому часто за надто короткий термін, що перевищує фізичні та психологічні можливості людини». Це по-перше.

По-друге, практика доводить, то передбачити всі ситуації неможливо, і тому керівна та організуюча роль в управлінні залишається за людиною. Тільки людина здатна творчо мислити, що допомагає їй розв'язувати складні проблемні ситуації, чопі, не передбачені програмою завдання. Кілька прикладів. У першому американському орбітальному польоті космонавт Глен у зв'язку з відмовою автоматики змушений був узяти управління кораблем на себе і здійснити його посадку. Польоти кораблів «Френдшип-7» та «Восход-2» могли б закінчитися трагічно, якби космонавти не скористалися ручним управлінням.

Американські дослідники підрахували, що надійність автоматизованих систем при польоті навколо Місяця становить лише 22 %, а з участю людини —

70 % і зростає до 93 %, якщо людині надати можливість ліквідувати недоліки у роботі різних систем.

Про важливість інженерно-психологічного, ергономічного підходу до проектування систем «людина — машина» свідчать дані американської статистики: 40 % загальної кількості відмов при випробуванні ракет, 63,6 % - на морському флоті, майже 81 % - в авіації, що зумовлено помилками людини в управлінні.

За даними ООН щороку 250 тис. людей гинуть в автокатастрофах, а понад 7 млн. зазнають травм. Крім цього, доведено, що у близько 80 % випадків такі аварії відбуваються внаслідок неадекватних дій людини. За даними англійського психолога і соціолога Л.Г. Кларка, унаслідок нервово-психічних захворювань оператори і диспетчери АСУ втрачають працездатність у віці 40 - 45 років, що веде до значних економічних і соціальних втрат для суспільства.

Розрахунки засвідчують, що з урахуванням вимог та рекомендацій інженерної психології та ергономіки час роботи оператора може скоротитися не менше ніж на 30 %, тобто може бути підвищена продуктивність праці на 15 — 20 %.

Інженерна психологія — це наукова дисципліна, що вивчає об'єктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення та експлуатації СЛМ.

2. Етапи виникнення інженерної психології,

Дата добавления: 2014-01-07