Інтерфейс Photoshop CS5

Дайте письмову відповідь на питання: Якими рисами характеру, крім тих, які назвав Тейлор, повинен володіти керівник? (начальник караулу, інспектор з пожежної безпеки)Чому? Продовжіть відповідь.

У своїй роботі «Менеджмент» Тейлор виклав практичні поради щодо застосування принципів наукового менеджменту на практиці. Основну увагу він зробив на вирішенні проблеми дефіциту керівників-спеціалістів. Проаналізувавши діяльність багатьох керуючих (непрофесіоналів), він дійшов такого висновку. На підприємствах розвиваються, в основному, ті підрозділи, з яких «вийшли» ці «менеджери». Другою проблемою є «невміння» управляти людьми, керівниками, які не мають ні теоретичної, ні практичної бази в сфері управління. Управління в їхніх руках стає «предметом особистості». Іншими словами, замість того, щоб сприяти розвитку всього підприємства, начальник приділяє увагу тому відділу або виробництва, в роботі якого добре розбирається.

На думку Тейлора на чолі управління повинен стояти оптимістичний, рішучий і працьовитий керівник, який вміє в такій же мірі терпляче чекати, як і багато працювати. Висновки Тейлора в організації роботи полягають у наступних, розроблених ним, чотирьох правилах вмілого управління:

- Можна і треба організувати роботу так, щоб працівники отримували високу заробітну плату, а підприємець - більший прибуток;

- Щоб досягти високої заробітної плати і скорочення витрат підприємців на оплату праці, працівникові необхідно добре працювати, а підприємцеві - добре платити;

- Високооплачуваною повинна бути тільки та робота, яка дійсно потребує особливих талантів;

- Підприємцям, в інтересах підлеглих і в своїх власних інтересах, потрібно дуже уважно стежити за тим, щоб кожній людині доручалася робота максимальної (але доступною для цього працівника) складності.

Крім цих правил вмілого управління керівник має пам'ятати ще про одне - при кожному зручному випадку людей необхідно заохочувати не тільки грошовою премією, а й добрим словом. Тому що «саме самолюбство завжди було і залишиться одним з найбільш потужних стимулів до підвищення самовіддачі. Причому як словесне, так і матеріальне заохочення повинні слідувати дуже швидко слідом за виконанням роботи».

Тейлор виділяє такі якості необхідні керівнику:

- Рішучість;

- Конструктивне мислення;

- Витривалість;

- Витримка;

- Чесність.

Пошук відповіді на питання:»Як слід організувати управління, щоб воно приносило максимальну користь?» Залишається актуальним і в наші дні. Довголіття і процвітання підприємства визначається фахівцем, керівником і «мозковим центром», професійно підготовленим у сфері управління. Для того щоб стати хорошим керівником, достатньо знань.

Керівник повинен пам'ятати, що робітники є складовою частиною організму підприємства так само, як і начальник, тому їх прагнення - заробити більше грошей - має бути загальним і в рівній мірі досягатися обома сторонами.

Крім вище перерахованих якостей керівника (за Тейлором), сучасний керівник повинен володіти наступними індивідуальними якостями:

1) здатність керувати собою;

2) розумні особисті цінності;

3) чіткі особисті цілі;

4) постійне особистісне зростання;

5) навички вирішувати проблеми;

6) винахідливість і здатність до інновацій (нововведень);

7) висока здатність впливати на оточуючих;

8) знання сучасних управлінських підходів;

9) здатність керувати;

10) уміння навчати і розвивати підлеглих;

11) здатність формувати і розвивати робочі групи.

Керівник являє собою тип професійного працівника, здатного керувати на чітко науковій основі. Він надає діяльності підприємства планову впорядкованість, узгодженість й урегульованість, які відповідають природі сучасного суспільства.

Крім цього для керівника необхідний авторитет, для формування якого потрібен час. Ранні призначення молодих керівників на посади, які не відповідають набутому авторитету, ставить їх у дуже важке становище. Вони не можуть ненав'язливо впливати на підлеглих, і змушені або "тиснути" на них, або виконувати велику частину роботи самостійно. До числа найбільш важливих характеристик діяльності керівників відносяться:

- Отримання реалістичної оцінки сильних і слабких сторін підлеглих;

- Вміння вести переговори з вищестоящими керівниками;

- Забезпечення сприятливого характеру взаємин у керованих колективах і зацікавленості в підлеглих у якісному виконанні службових обов'язків.

Фактори, що визначають успіх керівників:

- Вміння і бажання досягати позитивних результатів;

- Бажання і здатність нести відповідальність і приймати ризиковані рішення;

- Готовність до змін, здатність керувати ними і використовувати в інтересах організації;

- Готовність до співпраці;

- Прийняття швидких рішень;

- Здатність передбачати майбутнє;

- Широкий кругозір;

- Почуття ситуації;

- Здатність виділити головне;

- Напористість;

- Вміння керувати своєю думкою;

- Повага до інших;

- Здорове марнославство.

Після отримання бажаних результатів керівник може домогтися наступного:

- Відчути себе значним;

- Отримати визнання оточуючих;

- Забезпечити успіх і службовий ріст;

- Створити матеріальне благополуччя;

- Виробити активну життєву позицію;

- Розвиватися та самовдосконалюватися;

- З задоволенням і радістю сприймати життя.

Основні наукові принципи підходу Тейлора до зміни системи управління полягають у наступному:

- Збільшення комфорту і добробуту людства, що є головною метою виробництва;

- Підприємці повинні нести відповідальність за дотримання інтересів усього суспільства, а не тільки їх приватного капіталу;

- Раціональна організація виробництва необхідна для отримання максимального прибутку і можливості вистояти в конкурентній боротьбі;

- Система наукового управління повинна дати підприємцям знання про раціональне ведення виробництва;

Тейлор не тільки сформулював принципи наукового управління, а й розробив заходи щодо їх впровадження у життя. Ці заходи є свого роду планами, від точності, дотримання яких залежить результат.

План проведення наукових досліджень передбачає наступні дії.

1) Вибирають 10 або 15 робочих, які знають свою справу не просто добре, а відмінно, тобто краще за всіх.

2) Піддаються чіткому дослідженню всі елементарні операції або руху, а також знаряддя праці, інструменти, якими користується кожен з відібраних людей у своїй галузі.

3) З секундоміром у руках вимірюється точна тривалість часу, що витрачається на кожну операцію. Вибирається найбільш швидкий спосіб здійснення кожного елемента роботи.

4) Усуваються всі неправильні, повільні, зайві рухи.

5) Покінчивши, таким чином, з усіма непотрібними рухами, з'єднуються всі вибрані найкращі і найбільш швидкі рухи з самими кращими видами інструментів.

Проводячи експерименти, Тейлор виділив два основні мотиви, що впливають на поведінку людей і сприяють поліпшенню результатів їх діяльності:

1) Ідея уроку або завдання (визначення суворо обмеженого, конкретного обсягу робіт, який повинен бути виконаний за встановлений час);

2) Премія

Обидва елементи системи мотивації - певний обсяг робіт (ідея уроку) і премія, за його належне виконання, є найважливішими моментами у механізмі науково постановленого управління. Ця важливість визначається тим, що вони представляють собою ніби завершення або кульмінаційний пункт, вимагаючи для свого проведення наявності всіх інших елементів механізму наукового управління.

Елементи механізму наукового управління:

1) Ідея уроку в організації управління в поєднанні з встановленням великих премій за успішно виконаний урок;

2) Диференційована оплата праці;

3) Введення класифікації як готових виробів, так і знарядь праці, що використовуються у виробництві;

4) Сучасна система калькуляції собівартості;

5) Пристрій розподільного бюро;

6) Точний облік робочого часу, з використанням відповідних інструментів і методів;

7) Стандартизація методів роботи, знарядь праці, елементарних робочих операцій, рухів у кожному виді робіт;

8) Введення системи загального розпорядку робіт;

9) Навчання функціональних майстрів-фахівців або інструкторів, які повинні замінити одного майстра-наглядача;

10) Використання лічильних лінійок і інших подібних інструментів, що зберігають час;

11) Введення спеціальних облікових і інструкторських карток і т.д.

Механізм наукового управління буде мати чудовий результат, тільки якщо його застосовувати в сукупності з основними чотирма принципами тейлоризму. Це означає, що до кожного елементу механізму потрібно застосувати чотири принципи наукового управління. Всі чотири без винятку!

Тейлор розробив і систематизував систему стимулювання і раціоналізації праці, матеріальної зацікавленості і «розумного егоїзму, контролю на виробництві.

Засобами стимулювання продуктивності праці є жорстко стандартизовані методи, прийоми, знаряддя. Необхідно розчленувати весь трудовий процес на окремі операції, хронометрувати кожну з них і робочий день у цілому. Окремі робочі руху треба вивчати спеціально і давати рекомендації з їх раціонального побудови.

Процес раціоналізації праці робітників передбачає:

а) сувору регламентацію всього робочого часу;

б) обробку прийомів кожної операції;

в) запровадження потокових ліній і конвеєра, темп руху яких повинен задавати ритм праці робітника.

Поєднання матеріальної зацікавленості і «розумного егоїзму». Тільки за допомогою оплати можна максимально зацікавити робітника. Люди не повинні одержувати більше або менше того, що вони заробили. Оплата підприємця і працівника має відповідати їхньому внеску у виробництво, стимулювати індивідуальну відповідальність. Одночасно потрібно використовувати принцип «розумного егоїзму» - тобто вкладати певні фінансові кошти в розвиток виробництва, створення нової техніки і технологій.

На виробництві необхідно організувати групи «наглядачів», інспекторів. Здійснювати контроль над виконанням встановленою нормою виробітку. Це допоможе своєчасно реагувати на брак заготовок, інструменту, сировини, стежити за кількістю і якістю продукції, вносити організаційні зміни.

Одним із перших в індустріальній психології саме Ф.У. Тейлор став застосовувати психологічні тести при прийомі на роботу і визначенні кваліфікації, використовувати спостереження, інтерв'ю, анкетування. Ним вперше було поставлено питання про зв'язок технологічного процесу з діяльністю і психікою людей. Тейлор запропонував комплекс заходів щодо підвищення кваліфікації працівників, розробив систему заходів з подолання психологічної інертності людей відносно великомасштабних нововведень. Ідеї Тейлора вплинули на розповсюдження «революції менеджерів», лягли в основу наукової організації праці на промислових підприємствах.

У цьому розділі ми приступимо до вивчення програми і розглянемо її інтерфейс.

Інтерфейс (елементи головного вікна) графічного редактора

При запуску Adobe Photoshop ми побачимо головне вікно програми, показане на мал. 2.1.

Мал. 2.1. Інтерфейс Adobe Photoshop

Панель управління і головне меню

У верхній частині вікна Photoshop знаходиться головне меню, що містить практично всі команди для налаштування і здійснення процесу редагування зображення, а також панель управління, яка також призначена для налаштування і запуску безлічі функціональних можливостей програми, - мал. 2.2.

Мал. 2.2. Панель управління

Розглянемо кнопки Панелі управління.

Для запуску додаткової програми для зручного перегляду фотографій у верхній частині інтерфейсу є кнопка під назвою

"Запустити Bridge". Дана функція дозволяє безпосередньо у вікні CS5 відкрити програму-бібліотеку, за допомогою якої можна зручно переглядати і сортувати всі фото і відео файли, що знаходяться на нашому комп'ютері.

Кнопка під назвою

"Проглянути допоміжні елементи" призначена для створення зручнішої роботи з графікою шляхом установки лінійки, сітки і що направляють.

Далі знаходиться випадний список

"Масштаб", який дозволяє задавати потрібний для відображення на екрані розмір зображення. При натисненні на неї з'являється на вибір чотири пункти: 25 %, 50 %, 100 % і 200 %. При цьому в даному елементі можна самостійно вказати потрібний відсоток масштабування.

В разі, якщо ми відкрили декілька документів, то при роботі з ними дуже зручно використовувати меню

"Упорядкувати документи", оскільки завдяки ньому можна вибрати різні варіанти відображення вікон з відкритими зображеннями. Наприклад, є команди "Розташувати вертикально" або "Розташувати в сітці", а функція "Актуальні пікселі", яка дозволяє відображувати документи по черговості відповідно до розмірів картинок. Також корисна команда під назвою "Показати у весь екран", яка дозволяє підігнати картинку так, щоб вона повністю помістилася на робочій області програми.

Далі розглянемо інструмент

"Режими екрану". Їх всього три: "Стандартне вікно", "Цілий екран з головним меню" і "Цілий екран". Якщо вибрати один з останніх двох режимів, то простір робочої області програми буде збільшений за рахунок приховання деяких або всіх панелей відповідно. До речі, як ми вже писали вище, для перемикання між режимами можна використовувати гарячу клавішу Tab.

У CS5 можна вирішувати різні завдання за допомогою всіляких інструментів, але інколи буває складно перемикатися від одного набору панелей і палітр іншому. Саме для вирішення цього питання розробниками програми Adobe Photoshop CS5 і була створена панель під назвою " Основне робоче середовище", яке призначене для вибору робочого середовища. З її допомогою процес роботи у Фотошопі значно спрощується. Дана панель має набори інструментів, які призначені для певного вигляду роботи з картинками. У кожен з наборів включені найнеобхідніші і часто використовувані параметри і панелі, які власне і дозволяють досягати необхідних результатів, як при обробці фотографій, так при створенні анімованих зображень або 3D-графики. Розглянемо їх детальніше:

• Робоче середовище " Дизайн". Має набір палітри кольорів, а також панель з оформленням текстових символів, які мають всілякі налаштування вигляду шрифту і його розташування.

• Робоче середовище " Малювання" в основному має набори кистей і інструментів, які призначені для малювання. Також в даному середовищі включена і палітра кольорів.

• Робоче середовище " Фотографія" має всі необхідні елементи для редагування фото, наприклад, такі як панелі: " Корекція", " Операції" і " Історія".

• Робоче середовище " Рух" призначена для зручного створення анімованих картинок.

• Робоче середовище " 3D" згодиться нам в роботі з 3D-объектами.

Є і інші робочі середовища, проте ми описали лише найцікавіші. Варто відзначити, що ми також можемо управляти робочими середовищами, тобто створювати нові або видаляти ті що вже є.

Головне меню CS5 має стандартний вигляд, який присутній не тільки у більшості графічних редакторів, але і взагалі в будь-яких програм, створених для роботи на операційних системах сімейства Windows, - мал. 2.3.

Мал. 2.3. Головне меню Adobe Photoshop CS5

Пункт " Файл", який містить основні команди по відкриттю, створенню, збереженню, закриттю графічних документів, а також функції для імпорту, друк і так далі. Цим пунктом меню доводиться користуватися в основному на початку і кінці роботи, оскільки більшість його команд пов'язані із створенням, відкриттям і збереженням файлів.

Далі йде пункт " Редагування", який містить команди, призначені для виконання основних операцій над зображенням, наприклад, такі, як: копіювання, вирізування, вставка, заливка, масштабування, трансформація і так далі. Тут знаходяться основні команди редагування, багато які з них є і в інших програмах, наприклад, Undo (Відмінити), Paste (Вставити), (Копіювати) і так далі. В кінці даного списку знаходяться команди для налаштування клавіатурних скорочень, а також для зміни установок самого Adobe Photoshop CS5.

Наступним йде пункт " Зображення". У цьому підменю головного меню зосереджені команди для роботи із зображенням. Тут можна задати режим картинки, наприклад, RGB або Grayscale, відкоректувати рівні, контраст, змінити розміри фото і багато що інше.

Потім йде наступна група меню - " Шари". Команди даного пункту дозволяють робити операції з шарами, а саме створювати, видаляти змінювати параметри, упорядковувати, об'єднувати і застосовувати різні ефекти.

Команди пункту " Виділення" - підменю для створення і редагування виділень. Дозволяють інвертувати виділення, задати колірний діапазон, уточнити край, а також зберігати і завантажувати виділені області.

Команди груп " Фільтр" призначені для налагодження різних ефектів для зображень. Наприклад, вибравши один з фільтрів картинку можна розмити, спотворити, додати їй різкості, накласти штрихи і так далі

Інструмент " Аналіз" дозволяє зробити детальний аналіз зображення, наприклад, топографічної карти. У Photoshop Extended можна визначити і розрахувати відстань, периметр, площу і інші розміри. Можливість запису потрібних даних в обчислювальні балки і експорт цих даних, включаючи свідчення гістограми, в таблицю для подальшого аналізу. Так, використання Маркера Масштабу (Scale Marker) дозволяє легко масштабувати графічний об'єкт, що додається в зображення, а інструмент Лічильник (Count tool) дає можливість легко і точно розрахувати дані об'єктів або їх деталей в зображеннях наукового характеру. Інструменту Count tool усуває необхідність виконувати обчислення вручну або покладатися на візуальні оцінки змін.

Пункт " 3D" служить для роботи з тривимірними об'єктами. У CS5 є можливість простого створення і додавання всіляких 3D об'єктів в 2D зображення, можливість редагування існуючих текстур на тривимірних моделях безпосередньо в Photoshop Extended, негайна візуалізація результату. Photoshop Extended підтримує загальноприйняті 3D формати, включаючи 3DS, OBJ, U3D, KMZ і COLLADA, таким чином, ми можемо імпортувати, розглядати і працювати з більшістю тривимірних моделей.

Пункт " Перегляд" містить групу команд, що дозволяють змінювати спосіб відображення картинки, режиму екрану, а також таких додаткових елементів, як лінійки і що направляють.

Команди пункту " Вікно" дозволяють показувати/скривати всі вікна, які є в програмі.

Завершальним є пункт " Довідка". Команди даної групи дозволяють відкривати документацію по роботі з Adobe Photoshop.

Палітра інструментів

У палітрі (ящику) інструментів знаходяться ті інструменти, ради яких, власне, графічний редактор і створювався (мал. 2.4).

Мал. 2.4. Палітра інструментів (повернено)

Панель інструментів можна зробити однією колонкою або двома (як завжди). Зверніть увагу на те, що на кнопках багатьох інструментів намальовані маленькі чорні трикутники. Це означає, що за ними ховається спливаюча панель з додатковими інструментами, альтернативними основному. Всі інструменти Photoshop умовно можна розділити на чотири групи:

• інструменти малювання і закрашення;

• інструменти для виділення і переміщення виділених областей;

• інструменти редагування і ретуші зображень;

• текстові інструменти.

Панель атрибутів інструментів

На панелі (палітрі) атрибутів (параметрів) для будь-якого активного (вибраного) інструменту відображуються всі його налаштування. Інакше кажучи, дана панель міняє свій вигляд залежно від вибраного інструменту (мал. 2.5).

Мал. 2.5. Панель параметрів для інструменту Кисть

Плаваючі палітри

Палітри є розташованими в правій частині інтерфейсу програмами вікна, в яких згруповані деякі з елементів управління Photoshop. Палітри можуть бути зафіксовані, мінімізовані в ікони або перенесені за межі вікна.

Примітка

Палітри називають "плаваючі", тому, що розміщення палітр не статичне. Ви можете міняти палітри місцями, додавати або прибирати їх.

Відображувати всі палітри на екрані одночасно не завжди доцільно, оскільки вони частенько надмірно захаращують робочий простір екрану. Тому непотрібні нам для поточної роботи палітри ми завжди можемо заховати. Відновити всі палітри, представлені на екрані за замовчуванням, можна за допомогою команди Window (Вікно) | Workspace (Робоча область) | Default Workspace (Відновити розташування палітр за умовчанням).

Отже, палітра (palette) - спосіб виводу і управління інформацією за допомогою спеціальних вікон, які можна переміщати, згортати, розвертати і прибирати. Photoshop містить декілька таких палітр. Палітри забезпечені закладками (вкладками).

На палітрі Color (Колір) відображують значення поточних кольорів переднього і заднього плану, які можна відредагувати переміщенням повзунків відповідних компонентів колірної моделі. Вкладка Swatches (Зразки) цієї палітри містить набір доступних для використання кольорів і дозволяє додавати в набір нові і видалити непотрібні кольори. Вкладка Styles (Стилі) містить варіанти заливок робочої області (мал. 2.6).

Мал. 2.6. Палітра Color (Колір)

У палітрі History (Історія) програма фіксує кожен крок редагування зображення. Тут відображуються всі операції, виконані вами за допомогою інструментів і команд графічного редактора (мал. 2.7).

Мал. 2.7. Палітра Історія

У палітрі Layers (Шари) перераховані всі шари зображення, починаючи з верхнього і кінчаючи фоновим. Цю палітру використовують для визначення параметрів шарів (мал. 2.8).

Мал. 2.8. Палітра Шари

Вкладка Channels (Канали) цієї палітри призначена для створення і редагування каналів. Вкладка Paths (Контури) містить список всіх створених користувачем контурів.

Дата добавления: 2014-01-07