Послуги, об'єкти і суб'єкти екологічного аудиту

Поняття екологічного аудиту та його завдання і переваги.

Екологічний аудит – документально оформлений системно незалежний процес збирання об’єктивного оцінювання доказів для встановлення відповідності певних видів діяльності, заходів екологічного менеджменту та інформації з цих питань вимогам законодавства України про ОНС та іншим визначеним критеріям

Екологічний аудит виконує такі завдання:

збір достовірної інформації про виробничу діяльність об'єкта аудиту і формування на її основі аудиторського висновку про реальний екологічний стан;

визначення ступеня екологічного ризику і безпеки здій­снюваної діяльності;

встановлення відповідності об'єктів ЕА вимогам еколо­гічного законодавства, санітарним нормам, будівельним нормам і правилам;

оцінка впливу діяльності об'єктів ЕА на стан навколиш­нього середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів;

оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості і достат­ності заходів для охорони навколишнього середовища і здоров'я людей;

підготовка об'єктивних і обґрунтованих еколого-економічних рекомендацій і заходів на замовлення суб'єктів під­приємницької діяльності щодо навколишнього середовища і здоров'я населення.

Основні причини, з яких проводиться ЕА:

страхування — (витрати на ліквідацію наслідків забруд­нення навколишнього середовища);

конкуренція на ринку — товари мають бути екологічно чистими, це підвищує їхній попит на споживчому ринку;

приватизація, передача в концесію об'єктів державної та комунальної власності;

придбання (витрати на придбання земельної ділянки чи підприємства можуть виявитися завищеними);

банкрутство;

експертиза стану навколишнього середовища і забруд­нення земельних ділянок об'єкта, що купується;

законодавство — необхідність дозволів роботи з забруд­нюючими матеріалами.

Вигоди проведення ЕА складаються:

зі зменшення витрат на видалення відходів за рахунок зменшення їхньої маси;

зменшення витрат на сировину за рахунок більш ефек­тивного її використання і зменшення маси відходів;

зменшення витрат на виробництво завдяки використання більш прогресивних технологій і підвищення ефективності тех­нологічного процесу;

зменшення витрат на воду й електроенергію за рахунок більш раціонального їх використання;

розширення ринків збуту товарів з "зеленою" міткою;

підвищення репутації підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Послуги екологічного аудиту включають:

-аналіз впливу екологічно небезпечної діяльності на стан природного середовища і здоров'я населення; еколого-економічний прогноз наслідків господарської діяльності (вартісну оцінку);

-екологічне обґрунтування впровадження винаходів, ресур­созберігаючих технологій і систем, приладів контролю і т. ін.;

-еколого-економічну оцінку здійснюваних інвестиційних проектів;

-еколого-економічну оцінку ризику адміністративних рі­шень.

Об’єктами ЕА можуть виступати:

-діючі підприємства, господарські об'єкти, організації
установи;

-системи управління навколишнім природним середовищем;

-екологічні ситуації, що склалися на визначених територіях;

-окремі ділянки (об'єкти) природних ресурсів, що пропо­нуються чи знаходяться в користуванні;

-окремі види діяльності фізичних і юридичних осіб незалежно від форми власності і підпорядкування, у тому числі режимні і важливі об'єкти збройних сил, а також озброєння, військова техніка, військові об'єкти і діяльність збройних спи, що негативно впливає чи може впливати на стан навколишнього середовища;

-інвестиційні і приватизаційні проекти, програми, пропозиції, кредитні угоди;

-сировина, продукти харчування, технологічні процеси, продукція;

-викиди в атмосферу, стічні води, відходи;

-засоби індивідуального і колективного захисту, техніки безпеки, екологічні паспорти підприємств.

Суб'єктами ЕА є:

1) замовники: фізичні і юридичні особи — щодо природних ресурсів, як і надаються їм у користування;

власники господарських об'єктів чи особи, що мають право доручати проведення ЕА;

центральні і місцеві органи виконавчої влади;

органи місцевого самоврядування;

2) виконавці: аудиторські організації, аудиторські групи, аудитори з питань екології; фахівці центральних органів виконавчої влади з питані, екології і природних ресурсів, наділені спеціальними повноваженнями.

3. Типи екологічного аудиту.

На практиці використовують обов'язко­вий і добровільний екологічний аудит. Обов'язковий екологічний аудит проводиться за рішен­ням державних органів (суд, природоохоронні органи) від­повідно до діючого законодавства; при здійснені екологіч­но небезпечної діяльності; при ліцензуванні видів діяль­ності в галузі ОНС; при реалі­зації міжнародних договорів, конвенцій; при реалізації процедури банкрутства; у випадку передачі або придбання у державну чи комунальну власність; завершенні дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону; для екологіч­ного страхування об'єктів.

Добровільний екоаудит проводиться за ініціативою за­мовника процедури аудиту для отримання конфіденційних висновків про еколого-економічну ситуацію на об'єкті аудиту та сформульовані шляхи подальшого його функціонування.

Виокремлюють такі типи екоаудиту:

1) екологічна екс-прес-оцінка інвестиційних ризиків (інвестиційний або фі­нансовий екоаудит);

2)оцінювання екологічного стану діля­нок територій у разі зміни власника в процесі приватизації (наприклад, підприємства);

3)екологічний аудит виробни­чих підприємств;

4)екоаудит територій адміністративного району, області, міста, басейну річки тощо;

5)технічний ау­дит на виробничій стадії;

6)екоаудит продукції на стадії мар­кетингових досліджень;

7)аудит системи екоменеджменту підприємств (управлінський).

Експрес-оцінка здійснюється з метою оцінювання від­повідності або ризику, які приймає на себе новий власник або інвестор у зв'язку з ризикованим екологічним станом промислової ділянки при впровадженні приватизаційних програм або інвестиційних проектів.

Експрес-оцінка — спрощений екологічний аудит, який може здійснюватися за регламентом приватизаційного процесу і за вимогами інвесторів (експрес-оцінка інвести­ційних ризиків). Вона може бути комплексною або складо­вою галузевої системи екоменеджменту.

Найпоширенішою методикою експрес-оцінки є визна­чення екологічної відповідності діяльності об'єктів прива­тизації вимогам природоохоронного законодавства. Вона проводиться при підготовці розділу «Характеристика еко­логічного стану» Плану приватизації (Плану розміщення акцій). Процедурою визначення екологічної відповідності передбачається:

1)аналіз форм державної статистичної звітності та еко­логічних нормативів об'єкта приватизації за поточний рік і за три попередні роки;

2)підготовка витягів з первинних матеріалів форм дер­жавної статистичної звітності та екологічних нормативів;

3)узагальнення первинних матеріалів державної ста­тистичної звітності;

4)підготовка висновків визначення відповідності ді­яльності об'єктів, які підлягають приватизації, вимогам природоохоронного законодавства;

5)підготовка особливих умов до висновків;

6)підготовка протоколу визначення відповідності діяль­ності об'єктів, які підлягають приватизації, вимогам приро­доохоронного законодавства за встановленою формою;

7)затвердження протоколу визначення відповідності діяльності об'єктів, які підлягають приватизації, вимогам природоохоронного законодавства місцевими органами Мінприроди (у десятиденний термін з дня подання проек­ту протоколу).

Завершується процедура визначення екологічної від­повідності складанням протоколу з додатками у формі ви­тягів з первинних документів. До протоколу вносять вис­новки щодо необхідності проведення поглибленого еколо­гічного обстеження об'єктів приватизації (екологічного аудиту). Комісія з приватизації об'єкта включає подану ін­формацію у визначеній формі до розділу «Характеристика екологічного стану» плану приватизації (Плану розміщен­ня акцій).

Оцінювання екологічного стану ділянки підпри­ємства супроводжується більш повним і достовірним встановленням наявного і потенційного рівня її забрудненості. Для цього проводять іс­торичний огляд існування земельної ділянки, роблять ре­когносцирування, натурні обстеження, визначають еколо­гічні ризики, проводять лабораторний аналіз зразків заб­руднених ділянок, оцінюють можливу відповідальність за порушення та витрати на ліквідацію (усунення забруднень).

Екологічний аудит виробничих підприємств охоплює перевірку діяльності у сфері дотримання нормативів і роз­поряджень з охорони навколишнього середовища внаслі­док діяльності підприємства, розроблення рекомендацій з природоохоронних та інших заходів, оцінювання витрат на раціональне природокористування, випуск екологічної продукції та оцінка її конкурентоздатності як в країні, так і на світових ринках.

Екоаудит територій адміністративного району, міс­та, населеного пункту, басейну річки спрямований на:

1)оцінку природно-кліматичних умов, природно-ресурсного потенціалу, геологічних, гідрологічних умов району з метою вибору оптимальних шляхів використання об'єктів довкілля у контексті еколого-врівноваженого їх функціонування;

2)вивчення і аналізування кожного з ресурсів за сучасними методиками, в т. ч. інтегрованими (у взаємозв'язку);

3)використання системного, еколого-економічного аналізу стану територій в історичному розрізі;

4)екологічне картографування за сучасними методи­ками (геоінформаційні технології, дистанційне зондуван­ня землі тощо) з метою з'ясування екологічних обставин та формування рекомендацій (розроблення інтегрованих природоохоронних заходів) тощо.

Технічний аудит на виробничій стадії передбачає ана­лізування діяльності організації як за всіма технологічни­ми циклами (у всіх підрозділах, цехах), так і за окремими завданнями. Наприклад, екоаудит агропромислового під­приємства передбачає аудит водовідведення підприємства, перевезення та підготовки сировини (рослинницька про­дукція, м'ясо, молоко), цеху із виготовлення окремих мі­неральних добрив тощо. Але при проведенні екоаудиту ок­ремого підрозділу не завжди витримуються вимоги стан­дартів ДСТУ ISO 14000 щодо системного підходу в екології (проблема не має комплексного вирішення).

Екоаудит продукції на стадії маркетингових дослі­джень передбачає з'ясування її життєвого циклу для розроблення заходів з поліпшення її економічних і екологіч­них показників, розширення ринків збуту, отримання біль­ших доходів.

Наприклад, екоаудит продукції сільськогосподарсько­го виробництва потребує врахування умов вирощування рослинницької продукції, а саме: родючість ґрунту, наяв­ність забруднюючих речовин у ґрунті (радіонукліди, важ­кі метали, залишки пестицидів та ін.), коефіцієнти пере­ходу радіонуклідів в рослину а в подальшому за трофічни­ми ланцюгами живлення до тварини (м'ясо, молоко), якіс­ні показники (вміст клітковини у зерні або крохмалю у бульбах картоплі) та ін.

Екоаудит системи екологічного менеджменту поля­гає у визначенні слабких складових управлінських рішень та робіт, зацікавленні працівників у вдосконалені вико­нання своїх обов'язків з метою отримання сумарного еко­номічного, екологічного, соціального та інших ефектів.

Екологічний аудит допомагає впроваджувати ринкові механізми у всіх галузях економіки, формувати висновки про підтвердження відповідності чинному законодавству, екологічним нормативам, сертифікатам, правилам з роз­роблення практичних рекомендацій.

Дата добавления: 2014-01-07