За календарними періодами здійснення витрати поділяють на поточні й одноразові

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень видатків витрати поділяються на змінні і постійні.

Змінні витрати - це ті види витрат, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням.

До змінних витрат належать витрати на сировину і матеріали, купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо та енергію, на оплату роботи працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг) з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші види витрат. У собівартості одиниці продукції вони залишаються незмінними (при постійних нормах витрат сировини, матеріалів, палива, окремих видів енергії і незмінних цінах). Ці витрати можуть бути розраховані на кожний вид продукції, виходячи з норм витрат і ціни одиниці ресурсу.

Постійні - це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням операцій та управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Якщо внаслідок вивчення ринків збуту продукції з'являється можливість значного збільшення обсягу виробництва до рівня, який значно перевищує існуючі виробничі потужності, це можна вважати розширенням виробництва і може бути реалізовано тільки за умов збільшення постійних витрат. Крім того, постійні витрати можуть збільшитися (зменшитися) внаслідок якогось управлінського рішення (наприклад, кошти можуть бути використані, щоб збільшити або зменшити охорону тощо). У собівартості одиниці продукції постійні витрати змінюються обернено пропорційно зміні обсягу визначається їх частка, що припадає на окремі види продукції. Ставка постійних витрат на кожному підприємстві визначається після детального аналізу витрат з урахуванням технічних і організаційних умов його роботи.

Сума змінних і постійних витрат становить собівартість продукції (робіт, послуг).

Постійні витрати в розрахунку на одиницю продукції знижуються при збільшенні обсягу виробництва. Це свідчить про те, що одним із найбільш ефективних шляхів зниження собівартості виробів є більш повне завантаження виробничих потужностей.

Поточні - це ті види витрат, що вносяться («течуть») постійно в процесі виробництва продукції. Звичайно це витрати, періодичність яких менше місяця. До поточних витрат належать видатки на сировину і матеріали, енергію, заробітну плату і нарахування на неї.

Одноразові витрати - це ті, що вносяться один раз протягом тривалого періоду часу (більш одного місяця). Як правило, це витрати на придбання (модернізацію або ремонт) основних фондів.

За собівартістю продукції видатки поділяються на видатки на продукцію і видатки періоду.

Видатки на продукцію - це видатки, пов'язані з виробництвом. У виробничій сфері до таких видатків належать усі витрати (матеріали, зарплата, амортизація верстатів тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції.

Видатки періоду - це витрати, що не включаються у виробничу собівартість і розглядаються як витрати того періоду, у якому вони були виконані. Це адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Розрахунки собівартості є базою встановлення ціни реалізації продукції та її рентабельності.

Зміни, що сталися у методології калькулювання і обліку собівартості продукції, значною мірою впливають на необгрунтоване зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності виробництва.

Введення нової методології списання витрат на собівартість продукції (робіт, послуг) без відповідного коригування визначення ціни та без нового підходу до визначення рентабельності виробництва продукції значно ускладнює роботу підприємств.

До вирішення цих питань Мінфіном та Мінекономіки України промисловим підприємствам в управлінському обліку тимчасово можна керуватися такими положеннями.

1. Ціна реалізації продукції включає виробничу собівартість,визнані адміністративні витрати, витрати на збут, прибуток іподаток на додану вартість.

Ц= В_с + В_а + В_з + П + ПДВ,

де Ц— ціна;

В_с- виробнича собівартість продукції (робіт, послуг);

В_а-визнані адміністративні витрати;

В_з - витрати на збут продукції;

П - сума прибутку;

ПДВ - сума податку на додану вартість.

2. Для визначення рентабельності виробництва продукції можна тимчасово керуватися формулою

П

Р =—--------------- х 100%,

В_с+В_а+В₃

де Р — рентабельність виробництва продукції; П - сума прибутку (кредитове сальдо на рахунку 79 «Фінансові результати» з виробництва відповідної продукції (робіт, послуг)); В - виробнича собівартість продукції; В_а - розподілені адміністративні витрати на даний вид продукції; В_з - розподілені витрати на збут даного виду продукції.

Дата добавления: 2014-01-07