Характеристика витрат окремих класифікаційних груп

Класифікація витрат

Лекція 9. Витрати підприємства і собівартість продукції

Витрати – це визначення затрат факторів, необхідних для здійснення підприємством виробничої і комерційної діяльності, у грошовому вираженні.

Собівартість продукції – це витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції.

Класифікація витрат наведена у таблиці 9.1

Таблиця 9.1

Класифікація витрат

Класифікаційні ознаки	Класифікаційні групи
І. За економічними елементами	1. Матеріальні витрати 2. Витрати на оплату праці 3. Відрахування на соціальні заходи 4. Амортизація основних фондів і нематеріальних активів 5. Інші витрати
ІІ. За конкретними видами витрат	1. Сировина та матеріали 2. Паливо для використання з технологіч-ною метою 3. Енергія для використання з технологіч-ною метою 4. Покупні ресурси
	5. Роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій 6. Зворотні відходи 7. Витрати на оплату праці 8. Відрахування на соціальні заходи 9. Витрати, пов’язані з підготовкою і освоєнням нових потужностей виробництва 10. Витрати на утримання і експлуатацію машин та обладнання 11. Загальновиробничі витрати 12. Загальногосподарські витрати 13. Поза виробничі (комерційні) витрати
ІІІ. За ступенем однорідності	1. Одноелементні статті витрат 2. Комплексні статті витрат
ІV. За участю в технологічному процесі	1. Основні витрати 2. Накладні витрати
V. За участю у виробничому процесі	1. Виробничі витрати 2. Позавиробничі витрати
VI. За місцем утворення	1. Витрати структурного підрозділу 2. Витрати підприємства в цілому
VII. За методом віднесення до собівартості одиниці продукції	1. Прямі витрати 2. Непрямі витрати
VIII. За ступенем залежності від обсягу виробництва	1. Постійні витрати 2. Змінні витрати

І. До елемента “Матеріальні витрати” належать:

1) витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням нових видів робіт (послуг);

2) витрати, пов’язані з використанням природної сировини;

3) витрати некапітального характеру, пов’язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням якості робіт (послуг);

4) витрати на обслуговування виробничого процесу:

- на матеріали, паливо, енергію, на роботи і послуги виробничого характеру, що виконуються сторонніми організаціями. Із витрат на матеріальні ресурси вираховується вартість зворотних відходів;

- проведення поточного ремонту, технологічного огляду та технічного обслуговування основних виробничих фондів;

- забезпечення правил техніки безпеки праці, пожежної і сторожової охорони;

- забезпечення працівників спеціальним та форменим одягом;

5) витрати, пов’язані з управлінням підприємством (утримання апарату управління, службові відрядження, канцелярські, поштові витрати тощо).

До елемента “Витрати на оплату праці” належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системи оплати праці.

До елемента “Відрахування на соціальні заходи” належать відрахування:

1) на державне (обов’язкове) соціальне страхування;

2) на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України);

3) до Фонду сприяння зайнятості населення.

До елемента “Амортизація основних фондів та нематеріальних активів” належать:

1) витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних виробничих фондів за встановленими нормами і порядком;

2) витрати на повне відновлення основних фондів на надані в оперативну оренду основні фонди;

3) витрати, пов’язані зі зносом нематеріальних активів, у сумі амортизаційних відрахувань.

До елемента “Інші витрати” належать:

1) витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад;

2) витрати, пов’язані з набором робочої сили;

3) платежі з обов’язкового страхування майна підприємства;

4) витрати на оплату відсотків за фінансовими кредитами, одержаними для поповнення власних оборотних коштів, придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів;

5) виплати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків;

6) витрати на виготовлення і придбання бланків цінних паперів;

7) податки, відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, Фонду охорони праці та ін.;

8) витрати на реалізацію продукції, участь у виставках, ярмарках і т.ін.;

9) сума сплаченої орендарем винагороди за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами.

II. До статті “Сировина і матеріали” включається вартість сировини та матеріалів, потрібних для виконання робіт (послуг) і для забезпечення технологічного процесу.

До статей “Паливо для використання з технологічною метою” та “Енергія для використання з технологічною метою” відносяться витрати на всі види палива та енергії, що безпосередньо витрачаються на технологічні цілі (рух рухомого складу електротранспорту, виробництво теплової енергії, гарячої води, відведення стоків, роботи ліфтів).

До статті “Покупні ресурси” включається вартість води, теплової енергії, електричної енергії, природного газу (для відповідних підприємств), придбаних у сторонніх підприємств для подальшої доробки і реалізації споживачам.

До статті “Роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій” включається вартість робіт (послуг) виробничого характеру, що виконуються сторонніми підприємствами, які не належать до основного виду діяльності цих підприємств. До робіт і послуг виробничого характеру належать:

- у житловому господарстві – експлуатація ліфтів, прибирання, вивезення та знешкодження сміття;

- у водопровідному, каналізаційному, тепловому, енергопостачальному, газопостачальному господарствах – користування водо-, тепло-, газо-, електромережами сторонніх підприємств.

До статті “Зворотні відходи” відносяться вартість зворотніх відходів, що вираховується із загальної суми матеріальних витрат, віднесеної до собівартості продукції. Зворотні відходи – це залишки сировини, матеріалів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися у процесі виробництва робіт (послуг) і втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами або використовуються не за прямим призначенням, а також реалізуються на сторону.

До статті “Витрати на оплату праці” відносяться витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці і визначеними колективним у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих безпосередньо виконанням робіт (послуг).

До статті “Відрахування на соціальні заходи” включаються відрахування на державне (обов’язкове) соціальне страхування; на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України); до Фонду сприяння зайнятості населення.

До статті “Витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням нових потужностей виробництва” належать витрати на освоєння нових виробничих потужностей, на винахідництво і раціоналізацію.

До статті “Витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання” належать:

- витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів;

- витрати на експлуатацію виробничого устаткування;

- знос малоцінних і швидкозношувальних інструментів і пристроїв;

- проценти (винагороди) за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними виробничими фондами.

До статті “Загальновиробничі витрати” належать витрати на:

- утримання апарату управління підприємством та іншого загальногоспо-дарського персоналу, службові відрядження;

- амортизацію будівель, споруд, інвентарю загальногосподарського призначення, утримання та поточний ремонт будівель;

- пожежну і сторожову охорону об’єктів загальногосподарського призначення;

- підготовку кадрів;

- податки, відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, Фонду охорони праці та ін.;

- нестачі матеріальних цінностей у межах норм природних витрат;

- інші витрати.

До статті “Позавиробничі (комерційні) витрати” належать витрати на реалізацію робіт (послуг), зокрема, відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках, вартість безоплатно переданих зразків і моделей, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу.

III. Одноелементні статті витрат – складаються з витрат, що належать до одного елемента. Наприклад, ст. “Сировина та матеріали” складається з витрат, що належать до елемента “Матеріальні витрати” незалежно від видів викорис-таних матеріальних ресурсів; ст. “Витрати на оплату праці” складається з вит-рат що належать до елемента “Витрати на оплату праці”.

Комплексні статті витрат, навпаки, містять у собі витрати, що належать до різних елементів витрат. Наприклад, ст. “Загальногосподарські витрати” складається з витрат на основну і додаткову заробітну плату управління підприємством, що належать до елемента “Витрати на оплату праці”; витрат на повне відновлення основних виробничих фондів загальногосподарського призначення, які відносяться до елемента “Амортизація основних фондів та нематеріальних активів”; витрат на опалення, освітлення приміщень загальногосподарського призначення, що належать до елемента “Матеріальні витрати” і т.ін.

IV. Витрати, що виникають у зв’язку із забезпеченням технологічного процесу виробничими ресурсами, які необхідні для виготовлення окремого виду робіт (послуг), називаються основними. Наприклад, основні і допоміжні матеріали, технологічне паливо, заробітна плата виробничих робочих і т.ін.

Витрати, що виникають у зв’язку з обслуговуванням виробничого процесу та управлінням ним є накладними. До них належать витрати на оплату праці апарату управління, на пожежну і сторожову охорону підприємства, рекламу і т.ін.

V. Виробничими являються витрати, пов’язані з процесом виготовлення продукції, наприклад витрати на придбання покупних ресурсів, теплової та електричної енергії, тощо.

Позавиробничі витрати виникають на етапі реалізації робіт (послуг) і складаються з витрат на участь у ярмарках, виставках, виготовлення зразків і т.ін.

Витрати структурного підрозділу (цеху) складаються з основних витрат, необхідних для виготовлення продукції у даному цеху або на даному етапі виготовлення продукції, а також з витрат на організацію виробничого процесу та управління цим структурним підрозділом (заробітна плата цехового персоналу, витрати на охорону праці робітників цеху й т. ін.).

Витрати підприємства в цілому складаються з витрат окремих структурних підрозділів, загальногосподарських та комерційних витрат.

VI. До прямих витрат належать витрати, безпосередньо пов’язані з виготовленням окремих видів робіт (послуг) і величина яких може бути визначена точно (витрати на миючі засоби у процесі прання білизни, витрати на електроенергію для руху рухомого складу пасажирського транспорту, витрати на хімічні реагенти у процесі очищення питної води й т. ін.).

Непрямі витрати, не пов’язані з виготовленням конкретного виду продукції (послуги), відносяться до всієї номенклатури продукції і розподіляються між об’єктами калькулювання пропорційно до суми заробітної плати робітників, зайнятих наданням відповідних робіт (послуг), або витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання. Комерційні витрати (у разі неможливості їх безпосереднього віднесення) розподіляються, виходячи з їх обсягу реалізації або виробничої собівартості робіт (послуг).

VIІ. До постійних витрат належать такі, величина яких не змінюється із зміною обсягу виробництва. Вони повинні бути сплаченими, навіть якщо підприємство не виготовляє деякий час продукцію (послуги).

Змінні витрати, навпаки, збільшують або зменшують свою величину пропорційно до зміни обсягу виробництва.

У разі визначення постійних і змінних витрат слід звернути увагу на період часу, в межах якого відбувається розподіл.

Миттєвий період (період часу занадто короткий для зміни факторів виробництва) – всі витрати є постійними, оскільки витрати на придбання цих факторів уже здійснено і можливість їх зміни відсутня.

Короткостроковий період (період часу достатній для зміни будь-яких факторів виробництва, крім основного капіталу) – до постійних відносяться амортизаційні відрахування, орендна плата, платежі з обов’язкового страхування майна підприємства, оплата праці апарату управління підприємства й т. ін.; до змінних – витрати на технологічне паливо, енергію, покупні ресурси й т. ін.

Довгостроковий період (період часу достатній для зміни всіх факторів виробництва) – усі витрати є змінними.

2 Особливості калькування собівартості робіт (послуг) підприємств житлово-комунального господарства

Калькулювання собівартості – це визначення розміру витрат у грошовому вираженні на виробництво одиниці певного виду робіт (послуг) за окремими видами витрат. Документ, що містить ці витрати, називається калькуляцією. За допомогою калькулювання визначають собівартість одиниці робіт (послуг), їх обсяг, витрати на виробництво по окремих структурних підрозділах, по різних виробничих процесах і в цілому по підприємству.

Важливим аспектом калькуляції є вибір калькуляційної одиниці. Як правило, калькуляційну одиницю обирають відповідно до натуральних показників виробничої потужності підприємства:

- житлове господарство – 1м. кв. загальної площі житлових будинків;

- водопровідне господарство – 1м. куб. реалізованої води;

- каналізаційне господарство – 1м. куб. стічних вод;

- теплове господарство – 1 Гкал тепла;

- міський електротранспорт – один перевезений пасажир;

- санітарна очистка – 1м. куб. побутових відходів;

- готельне господарство – одне койко-місце на добу й т. ін.

У зв’язку з особливостями виробничого процесу окремих комунальних підприємств обсяг деяких експлуатаційних витрат не має прямої залежності від обсягу виробленої продукції (робіт, послуг). Такі витрати розраховуються щодо часного показника, характерного для даного виду витрат, а не до загальної калькуляційної одиниці. Так, на підприємствах водопостачання витрати на матеріали для очистки води розраховуються на 1м куб. піднятої води, а не реалізованої; витрати міськелектротранспорту на електричну енергію для руху рухомого складу визначаються не на одного перевезеного пасажира, а на один вагоно-км, приведений за місткістю.

Житлове господарство

Крім типових статей калькуляції застосовуються додаткові статті, а саме: 1.“Підготовка житлового фонду до експлуатації у зимовий період” – витрати на придбання під тиском систем опалювання, водопостачання та водовідведення.

2. “Поточний ремонт житлового фонду” - витрати на матеріали, енергію, оплату праці працівників, відрахування на соціальні заходи, транспортні витрати тощо.

3. “Виховна та фізкультурно-масова робота з населенням” - заробітна плата педагогів-вихователей, амортизаційні відрахування на основні фонди, що передаються безкоштовно громадським організаціям мешканців для культурно-виховної, оздоровчої, спортивної роботи з населенням.

Крім типових, до окремих статей витрат додатково включають:

- до статті «Сировина і матеріали» - вартість піску та інших матеріалів для посипання території у зимовий період, вартість води для поливання та миття території і зелених насаджень, витрати на посадку зелених насаджень, використання добрив, засобів захисту рослин тощо;

- до статті «Паливо і енергія» - витрати на освітлення місць загального користування у житлових будинках та дворах;

- до статті «Роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств» - вартість послуг сторонніх підприємств за вивезення снігу, прибирання, вивезення та знешкодження сміття, очищення димоходів і вентиляційних каналів, дезинфікування і дератизацію місць загального користування, експлуатацію диспетчерських систем;

- до статті «Витрати на оплату праці» - вартість житла і комунальних послуг, безкоштовно наданих працівникам житлових організацій;

- до статті «Загальногосподарські витрати» - витрати на виготовлення розрахункових книжок, оплату послуг банківських установ по прийому платежів від населення, витрати на технічну інвентаризацію.

Дата добавления: 2014-01-07