Стратегічне і оперативне управління в сфері оподаткування

Податковий менеджмент як система управління податками складається з таких структурних елементів, що конкретизують її функціональне призначення:

1) організація управління податковим процесом;

2) податкове планування та прогнозування;

3) податкове регулювання;

4) податковий контроль.

Організація управління податковим процесом - це сукупність координаційних дій і рішень суб`єктів управління, що забезпечують функціонування податкового процесу і досягнення цілей та завдань податкового планування, регулювання та контролю.

Організація державного і корпоративного податкового менеджменту має свої особливості.

До організації державного податкового менеджменту належать координація всього податкового процесу та його елементів в масштабах країни і регіонів, а до організації корпоративного податкового менеджменту – координація дій і рішень органів управління підприємством у сфері податкового планування, оптимізації, саморегулювання і самоконтролю.

Податкове планування та прогнозування – це особливі елементи системи вироблення і прийняття рішень у сфері життєдіяльності держави у процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту. Основним їх завданням є необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні і кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни. Це завдання виконується у розрахунку на один фінансовий рік (поточне податкове планування) або на більш тривалу перспективу (податкове прогнозування).

Мета державного податкового планування полягає в оптимальному фінансовому забезпеченні витратних повноважень органів влади всіх рівнів у межах реалізації концепції державної економічної, фінансової, соціальної та податкової політики.

Метою корпоративного податкового планування є оптимізація податкових потоків підприємства в межах реалізації його економічної, фінансової та податкової політики.

Законодавча діяльність та планування (прогнозування) податків належать до стратегічного управління в сфері податкової діяльності, а податковий контроль – до оперативного управління.

Податкова політика складається із стратегії і тактики, так само, як і податкове планування поділяється на стратегічне і тактичне, а податковий менеджмент залежно від тривалості періоду і характеру поставлених завдань поділяється на стратегічний і та­ктичний. Такий поділ характерний рівною мірою як для корпо­ративного, так і для державного податкового менеджменту.

Стратегічне податкове планування є довгостроковим плануванням для досягнення поставлених стратегічних цілей, тобто плануванням податкових потоків на тривалу перспективу на ос­нові стратегічних параметрів податкової політики. За сучасних умовах стратегічне планування на підприємстві недостатньо роз­винене. В першу чергу це обумовлено нестабільністю в країні – це стосується правового поля, економічного середовища, полі­тичної обстановки. У масштабі країни процес стратегічного по­даткового планування розвиненіший. Це обумовлено наявністю в цілому налагодженого процесу планування у всіх сферах дія­льності і на всіх рівнях.

На рівні окремо узятих платників податків найбільш поши­рене тактичне поточне, або оперативне податкове планування. Такий вид податкового планування передбачає складання прогнозних да­них і розроблення планів податкових надходжень в розрізі пода­тків на поточний рік. Проте на підприємствах розроблення таких річних податкових планів неминуче переростає в стратегічне по­даткове планування, якщо цей суб'єкт господарювання продов­жує використовувати вироблену концепцію податкової політики, що враховує змінні зовнішні і внутрішні чинники.

Стратегічний податковий менеджмент визначає трива­лий курс (напрями діяльності) суб'єкта податкового менеджмен­ту і більшою мірою ґрунтується на перспективному податковому плануванні, прогнозуванні і регулюванні як стратегічних елеме­нтах системи управління в цілому.

Тактичний податковий менеджмент передбачає вирішен­ня завдань конкретного періоду розвитку за допомогою поточно­го податкового планування і бюджетування, контролю і моніто­рингу, внесення оперативних змін до податкового процесу.

Ключову роль в податковому плануванні відіграє збір і обро­бка аналітичної інформації, яка надходить як від платників пода­тків, так і з державних джерел для ухвалення управлінських рі­шень. На базі проведеного аналізу складаються різні варіанти діяльності суб'єкта загального податкового менеджмен­ту. Головне завдання полягає в порівнянні роз­роблених варіантів планів щодо виявлення найбільш оптималь­ного за умов, що складаються, і ухвалення такого, що дає змогу досягти поставленої мети з найбільшим ефектом.

Наступний етап податкового планування – розроблення за­гальної концепції оподаткування, що забезпечує реалізацію стра­тегічних економічних цілей податкового менеджменту, тобто практичне впровадження планів.

Податкове планування тісно пов'язане з податковою політи­кою не лише на державному рівні. Проте на державному рівні податкова політика певною мірою зводиться до податкового планування: всі параметри податкової політики знаходять відо­браження в податковому плануванні.

Загалом податкове планування як елемент податкового ме­неджменту складається з таких процесів:

1) стратегічного і тактичного податкового планування, зведеного податкового планування (розробки концепції податкової політики);

2) податкового бюджетування, орієнтованого на результат;

3) раціонального використання отриманих додаткових доходів на

фінансування ефективних витрат.

Найважливішою формою фінансового планування є бюдже­тування, яке на відміну від податкового менеджменту безпосере­дньо спрямоване на оптимізацію податкових потоків. Виступаю­чи центральною ланкою податкового менеджменту, податкове бюджетування в податковому плануванні потребує підвищення його ролі.

Податкове регулювання – складова процесу управління податками, спрямована на забезпечення реалізації концепцій податкової політики держави та підприємств, безпосе­редньо пов'язане з податковим плануванням і належить до най­більш мобільних елементів податкового менеджменту.

Регулювання згідно з теорією управління – це детальне роз­роблення способів реалізації планових завдань, а також розроб­лення дій, спрямованих на їх виконання. Воно також є процесом детального розроб­лення способів реалізації податкових планів, формування і вве­дення за необхідності нових та коригування діючих податкових режимів, спрямованих на реалізацію цінового, фіскального, ре­гулюючого і контрольного призначення (функцій) податків, що отримали кількісне і якісне відображення в бюджетно-податкових завданнях, цільових установках і податковій конце­пції на конкретний період.

Основна мета податкового регулювання полягає в урівнова­женні суспільних, корпоративних та особистих економічних ін­тересів.

Форми і методи податкового регулювання різняться в межах державного та корпоративного податкового менеджменту.

У державному податковому менеджменті податкове регу­лювання є регулювання економіки, фінансів країни і всього податкового процесу в суспільстві.

У межах корпоративного податкового менеджменту пода­ткове регулювання є процес (механізм) коригування параметрів податкового планування і бюджетування, а також оптимізація податкових потоків на рівні господарюючого суб'єкта.

Методи податкового регулювання мають свої особливості, пов'язані із специфікою виконання планових і бюджетних за­вдань із податків. Плановий рівень податкових надходжень не має чіткого адресного розпису за конкретними виконавцями, і тому його виконання визначається підсумково за рахунок різно­манітних результатів господарської діяльності платників податків, зорієнтованих на реалізацію власних інтересів. Унаслідок цього методи податкового регулювання повинні включати як методи прямого (законодавчого) впливу, так і методи непрямого впливу на поведінку платників податків, які стимулюють ухва­лення ними рішень, необхідних суспільству. Загалом методи по­даткового регулювання пов'язані з елементами системи податків і оподаткування, податковими пільгами та іншими складовими податкового процесу на макро- і мікрорівнях.

Дата добавления: 2014-01-07