Комунікативні технології пропаганди

Лекція 3

1. Пропагандистські комунікації: поняття, структура, функції.

2. Моделі сучасної пропаганди.

3. Пропагандистський аналіз.

4. Технології і методи пропаганди.

5. Пропагандистські кампанії. Промивання мозку.

Література

1. Кольев А. Политическая мифология. – М., 2003.
   
   

2. Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт). Мн., 1999. С. 281.

3. Почепцов Г. Г. Информационно-политические технологии. М.: Центр, 2003. С. 336.

4. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. С. 124.

5. Почепцов Г.Г. Психологические войны. – М., 2000.
Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. М: Алгоритм, 2000. С. 257.

6. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 2001. — 656 с. С.43.

7. Почепцов Г.Г. Информационные войны. – М., К., 2000.

8. Сушков И.Р. Психология взаимоотношений. М.: Академический проект, ИП РАН, Екатеринбург: Деловая книга, 1999.

9. Жуков К. С., Карнышев А. Д. Азбука избирательной кампании. М.: ИМА-пресс, 2001. С. 236.

10. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. СПб.: Питер, 2001. С.125-126.

11. Цуладзе А. Большая манипулятивная игра. М.: Алгоритм, 2000. — 336 с. С. 100-101.

.

1. Пропагандистські комунікації: поняття, структура, функції.

Пропага́нда (лат. propaganda —те, що підлягає поширенню) — поширення інформації: фактів, аргументів, чуток і інших відомостей, у тому числі свідомо помилкових, для надання впливу на суспільну думку або іншу цільову аудиторію.

Термін «пропаганда» походить від латинського слова propagare, що означає посадку саджанців у саду. В 1633 році папа Урбан VIII створив відповідну конгрегацію пропаганди, яка керувала іноземними місіями католицької церкви. Тобто в цьому розумінні пропаганда — це робота з розширення своєї, сказати б, ідеологічної території.

Пропаганда — це діяльність, спрямована на популяризацію і поширення ідей у суспільній свідомості. Пропагувати — означає усно, через радіо, телебачення, друковані засоби масової інформації чи за допомогою інших засобів поширювати їхні ідеї, теоретичні знання, погляди, переконання тощо.
Пропаганда зводиться до більш менш систематичних спроб маніпуляції думками й переконаннями людей за допомогою різних символів: слів, гасел, монументів, музики й т.д. Від інших способів поширення знань і ідей пропаганда відрізняється націленістю на маніпуляцію свідомістю й поведінкою людей.
Пропаганда завжди має метуабо набір цілей. Для досягнення цих цілей пропаганда відбирає факти й представляє їх таким чином, щоб вплив на свідомість був найбільшим. Для досягнення своїх цілей пропаганда може відкидати деякі важливі факти або спотворювати їх, а також намагатися відволікти увагу аудиторії від інших джерел інформації.
Навмисне перекручування й фільтрація інформації відрізняє пропаганду від освіти.

Пропаганда - це мистецтво схиляти інших до поведінки, яку б до цього вони собі не дозволили, за допомогою різних інструментів агітації.

1. Моделі пропаганди

Найбільш теорію пропаганди розробили нацисти. В основі фаш. Пропаганди була «теорія великої брехні». Це був такий метод, коли брехня призначалася для вузького кола у формі довірливих повідомлень (в основному це розраховувалося на шпигунів), а потім і для власного народу. Але в основному це були методи терору і промивання мозоку. Геббельс вимагав дотримання наступних правил:

1. Ніколи не використовувати для засилання брехливих повідомлень офіційний апарат.
2. Джерело брехні повинно маскуватися.
3. Радіо і преса не повинні себе дискредитувати себе такою брехнею.
4. Для брехні краще підходять канали, що ідуть до ворога.

Професор Берлінського університету Ернст Дофіфат вивів основні закони пропаганди:

1. Закон розумового спрощення.
2. Закон настирливого повтору.
3. Закон обмеження і фільтрації матеріалу.
4. Закон емоційного нагнітання.

Дата добавления: 2014-01-06