Цінові політики високих цін та цін проникнення

Непряме ціноутворення.

Розрахунок цін на підставі чинних типових умов.

Ціноутворення на основі узаконених типових умов орієнтується на ті закони, норми і правила, які існують у даній країні, галузі чи території.

У ряді випадків ринкове ціноутворення має обмеження, тобто існують узаконені типові умови, згідно з якими і розраховують ціни. Це, насамперед, біржове ціноутворення.

Біржове ціноутворення (котирування цін) - це виявлення і фіксування цін угод купівлі-продажу на товарних біржах. Воно може здійснюватися як за результатами біржового дня (кінцеве котирування), так і в процесі торгів (проміжне котирування).

Методи непрямого ціноутворення (сутність та зміст);

— кредитна політика:

— політика кондицій;

— політика знижок.

Маркетингове непряме ціноутворення — це політика підприємства стосовно знижок, торговельного кредитування, а також кондицій. Воно має на меті створення відповідних умов для матеріального заохочення споживачів продукції підприємства.

У маркетинговій практиці використовуються такі види знижок:

— кількісні — за придбання великих партій товарів;

— касові — за оплату готівкою;

— за замовлення вартістю понад якусь обумовлену суму;

—функціональні — посереднику за виконання маркетингових функцій;

— торговельні — посередникам за здійснення торгових операцій;

— сезонні — на товари, що продаються поза сезоном;

— фінальні — на останню партію товару;

— залікові — на новий товар за одночасного повернення старого;

—договірні — на вимогу якогось надто важливого клієнта. Кредитна політика фірми — це підходи до визначення і безпосе­редньої реалізації заходів щодо середньострокового кредитування відпускної ціни під час поставки виготовленої продукції.

Політика кондицій — це визначення умов платежу й поставок тобто:

— видів платежу (видів цін на валюту);

— розмірів платежу (основна ціна, а також знижки, сконто та бонус);

— платіжних надбавок (за часткові платежі, упаковку, транспортування, монтаж тощо);

— часу платежу (попередня оплата, оплата за фактом поставки, відстрочена оплата);

— місця платежу;

— відповідального за платіж (дебітор, відповідальний поручник);

— предмета, обсягу, часу, місця й умов надання послуг.

Сконто — це знижка за платіж, який був здійснений до закінчення обумовленого терміну платежу.

Бонус — це знижка, яка надасться за результатами річного обороту.

У процесах управління цінами можуть бути використані такі підходи (стратегії, політики).

Політика поступового зниження цін. Товар виводиться на ринок за високими цінами, які зі зростанням конкуренції, появою аналогів поступово зменшуються.

Політика поступового зниження цін. Вона характеризується відносно високими цінами під час виведення на ринок нового продукту. Далі, йоли зростає конкуренція, ціни поступово знижуються.

Є кілька передумов для використання такої цінової політики:

- по-перше, наявність досить великої кількості потенційних покупців з високою купівельною спроможністю і гострою потребою в даному продукті;

- по-друге, компенсація високого рівня цін, отже, невеликих обсягів продажу достатнім прибутком за рахунок незначних прямих витрат;

- по-третє, незначний ступінь привабливості продукту і високий рівень цін на нього для потенційних конкурентів;

- по-четверте, обов'язкова відповідність високої ціни високій якості продукту.

Основною перевагою такої політики є та проста істина, що ціни завжди легше зменшувати, ніж збільшувати. Завдяки цьому товар тривалий час зберігає свою ринкову привабливість, обсяги збуту. Основною проблемою тут є встановлення початкового рівня цін, який давав би вільну можливість поступового їх зниження. Через це саме перший крок у реалізації такої політики є найскладнішим.

Політика «зняття вершків». Характерна для модних новинок. Характеризується максимально високим рівнем цін на щойно виведені на ринок товари і відносно коротким часом використання.

Політика «знімання вершків». Така політика використовується щодо товарів, які належать до категорії модних новинок. Вона характеризується максимально високими цінами під час виведення на ринок нового продукту. Передумовами її використання є готовність споживача купити новинку за найвищу ціну, нечутливість (нееластичність) попиту, наявність відповідного цінового сегмента ринку, необізнаність покупців з реальними витратами виробника, а також мала ймовірність швидкої реакції конкурентів.

Перевагами такої політики є можливість швидкого покриття витрат на виробництво і маркетинг, отримання відповідних прибутків, підвищення іміджу фірми як підприємства-новатора, а також уникнення небажаного ажіотажного попиту. Проте така політика високим рівнем цін приваблює конкурентів, що може змусити фірму відмовитись від подальшої роботи з даним продуктом, скоротити його життєвий цикл.

Політика високих цін. Можлива за нееластичного попиту, відсутності конкуренції, державних цінових обмежень і високої якості товару.

Політика проникнення. Характеризується початковим низьким рівнем ціни, який поступово підвищується. Використовується за виведення товару на нові ринки.

Політика проникнення. Вона використовує порівняно низькі ціни, що робить можливим проникнення фірми на нові ринки, створення достатнього попиту. Такі ціни можуть бути підвищені, наприклад, за рахунок підвищення якості продукції. До такої політики вдаються тоді, коли на ринку існує досить високий рівень конкуренції і коли його можна поділити на сегменти, виділивши ті з них, де еластичність попиту є високою, а споживачі не сприймають низьку ціну як свідоцтво низької якості продукції.

Головна передумова використання такої політики полягає у наявності необхідної кількості товарів, що робить можливим досягнення великих обсягів товарообороту, достатніх для проходження точки беззбитковості.

Перевагами тут є наявність реальних можливостей проникнення на ринок, а також надання конкретних вигод споживачам, що створює фірмі конкурентний пріоритет. Проте в такої політики є й недоліки -збитки, які мають місце у процесі впровадження продукту на ринок, а також ризик не пройти точку беззбитковості.

Дата добавления: 2014-01-07