Комплексна оцінка досягнутих результатів господарської діяльності

Час – 4 години

Література: [1 c.65-192], [2 c.53-78], [3 c.107-143], [4 c.26-99], [5 c.91-192].

Метою економічного аналізу є економічне обґрунтування стратегічних управлінських рішень, спрямованих на збільшення обсягів валової про­дукції, підвищення рівня товарності, більш раціональне використання ресурсів, зниження собівартості і на цій основі підвищення рентабельності та прибутку господарства.

Аналіз починають із загальної оцінки господарських результатів.

Комплексно вивчають: показники прибутку, рівня виробниц­тва валової і товарної продукції, собівартості, загальні показники ви­користання матеріально-грошових і трудових ресурсів, оцінка розмірів галузей і їх співвідношення, рівня продуктивності окремих галузей і господарства в цілому.

Визначають можливості підвищення рівня інтенсивності ведення господарства за рахунок розширення окремих галузей і більш раціонального їх поєднання, поглиблення спеціалізації виробництва, підвищення продуктивності одиниці кожної галузі. Обсяг валової продукції з розрахунку на одиницю площі земельних угідь являє собою основний показник рівня інтенсивності ведення госпо­дарства, який разом з витратами на одиницю площі характеризує процес інтенсифікації виробництва. Ці два показники у відповідному спів­відношенні зумовлюють інші економічні показники, що характеризують рентабельність, собівартість та ефективність використання виробничих ресурсів.

Оцінюють загальний рівень собівартості виробництва, виявляють галузі з підвищеною собівартістю одиниці продукції і з'ясувати причини цього. Кінцевим фінансовим результатом господарювання є прибуток або збиток.

Визначають забезпеченість господарства виробничими ресурсами і рівень їх використання: кількість працівників і вартість виробничих фондів у розрахунку на одиницю земельних угідь, фондо­озброєність праці засобами виробництва, продуктивність праці, фондо­віддача, показники використання техніки, виробничих приміщень і споруд, мінеральних добрив, кормів тощо.

Загальна сума прибутку від реалізації залежить від обсягу реалізованої продукції та прибутковості її одиниці. Прибутковість являє собою різницю між реалізаційною ціною та собівартістю одиниці продукції.

Головним для зниження собівартості товарної продукції є скорочення витрат на 1 гривню валової продукції. Збільшення обсягу реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва валової продукції та рівня товарності. Рівень товарності з урахуванням спеціалізації виробництва зале­жить в основному від обсягу валової продукції.

Аналіз залежності прибутковості підприємства від обсягу валового виробництва відбувається з урахуванням поділу витрат на постійні та змінні. Одні витрати майже пропорційно збільшуються разом із зростанням обсягу виробництва. До них в цілому по господарству нале­жить значна частина прямих витрат, наприклад, на оплату праці, витрати кормів тощо. Їх при аналізі відносять до умовно-змінних. Інші витрати господарства залежно від обсягу виробництва або не змінюються, або змінюються незначною мірою, наприклад, загальногосподарські та загальновиробничі. Вони належать до умовно-постійних. Їх величина із збільшенням обсягу виробництва продукції зменшується на її одиницю.

По окремій сільськогосподарській культурі умовно-постійними є витрати на насіння, передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, догляд за рослинами, накладні витрати. До умовно-змінних тут відносяться витрати, які залежать від рівня врожайності: на збирання врожаю, на додаткову оплату праці, преміювання тощо.

Приймаються незмінними рівень товарності, величина постійних витрат. Точка перетину ліній, що відображають виручку й загальні витрати, являє собою той критичний обсяг виробництва, при якому сума виручки дорівнює витратам по реалізованій продукції, а прибуток — нулю. Цей вид аналізу використовують для оцінки різних варіантів співвідношень між витратами, обсягом виробництва, доходами та прибутками. Його називають аналізом збалансованого співвідношення, оскільки основна його мета полягає у визначенні такого обсягу реалізації, який сприяв би відшкодуванню витрат. Графік дає можливість наочно визначити вплив на прибуток змін таких факторів: 1) постійних витрат; 2) змінних витрат; 3) обсягу (реалізації; 4) продажної ціни; 5) товарності виробництва тощо.

Важливе значення графік має також для проведення стратегічного аналізу, в якому обов'язковими є поділ витрат на постійні та змінні, визначення так званого маржинального доходу, при аналізі стратегії ціно­утворення на продукцію.

Дата добавления: 2014-01-07