Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Склад та порядок формування КСУ




Тема № 12. Конституційний Суд – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні

Статус Вищої ради юстиції

Згідно з Конституцією України (ст. 131), в Україні діє Вища рада юстиції, яка складається з двадцяти членів.

1. Верховна Рада України,

2. Президент України,

3. з'їзд суддів України,

4. з'їзд адвокатів України,

5. з'їзд представ­ників юридичних вищих навчальних закладів та науко­вих установ

— призначають до Вищої ради юстиції по три члени,

6. а всеукраїнська конференція працівників проку­ратури

— двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Ви­щої ради юстиції входять за посадою:

- Голова Верховного Суду України,

- Міністр юстиції України,

- Генеральний прокурор України.

Повноваження Вищої ради юстиції:

1. належить внесення подань про призначення суддів на посади або про звіль­нення їх з посад;

2. прийняття рішення стосовно пору­шення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3. здійснення дисциплінарного провадження стосовно суд­дів Верховного Суду України і суддів вищих спеціа­лізованих судів;

4. розгляд скарг на рішення про при­тягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апе­ляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить 6 років.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований

- громадянин України,

- не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти років,

- який проживає в Україні не менш як десять останніх років,

- володіє державною мовою,

- має вищу юридичну освіту

- та стаж роботи в галузі права не менше десяти років.

Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.


 

План.

6. Склад та порядок формування КСУ.

7. Завдання, функції та повноваження КСУ.

8. Форми звернення до КСУ.

 

Законодавство до теми.

1. Конституція України: Розділ 12 (ст. 147-153).

2. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР.

 

Питання для самостійного вивчення.

1. Правовий статус суддів Конституційного Суду України.

2. Організація роботи Конституційного Суду України.

3. Процедури розгляду Конституційним Судом справ.

 

Конституція України закріпила здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Всі три види державної влади є самостійними, кожна з них діє в межах своєї компетенції, встановленої Конституцією і законами України. Існування судової влади поруч із законодавчою і виконавчою є ознакою демократичної держави. Основне призначення судової влади — забезпечення реалізації принципу верховенства права.

Згідно з Конституцією України (ст. 124), судочинст­во здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Конституція України (ст. 147) визначає Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Інститут конституційного правосуддя існує в пере­важній більшості сучасних країн. Це пов'язано, зокрема, з тим, що загальновизнаною стала ідея правової дер­жави, однією з визначальних рис якої є верховенство права і його головного джерела — конституції. Верхо­венство конституції означає підпорядкованість їй як усіх інших джерел права, так і усіх гілок влади, у тому числі і законодавчої. Світовий досвід підтверджує, що найбільш ефективною правовою гарантією верховенства консти­туції є судовий конституційний контроль.

Традиційно виділяють дві системи конституційного правосуддя:

- американську

- і європейську.

За американсь­кою системою конституційність законів та інших правових актів перевіряють суди загальної юрисдикції. Найбіль­шого поширення ця система набула в країнах загального права. Американська система має два різновиди.

1. В од­них країнах конституційний контроль здійснюється усі­ма судами загальної юрисдикції, тобто будь-який суд може вирішити питання про конституційність норматив­ного акта.

2. В інших країнах конституційний контроль здійснює лише Верховний Суд.

Головна відмінність єв­ропейської системи від американської полягає у тому, що конституційне правосуддя в цих країнах виділено із загального правосуддя.

Конституції багатьох країн розглядають конститу­ційні суди як органи правосуддя.

Конституція України визначає, що судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом та судами загаль­ної юрисдикції.

Принципи діяльності Конституційного Суду:

- верховенства права,

- незалежності,

- колегіальності,

- рівно­правності суддів,

- гласності,

- повноти і всебічності роз­гляду справ

- та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Конституція України виділяє норми про Конституційний Суд України в окремий розділ. Цим підкреслюється значення Конституційно­го Суду як спеціального органу конституційної юрис­дикції.

 

Порядок формування Конституційного Суду і його склад

Суддею Конституційного Суду України може бути

- громадянин України,

- який на день призначення досяг сорока років,

- має вищу юридичну освіту

- і стаж роботи за фахом не менш як десять років,

- проживає в Україні протягом останніх двадцяти років

- та володіє державною мовою.

Судді Конституційного Суду не можуть належа­ти до політичних партій та профспілок, мати представ­ницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, вик­ладацької та творчої.

Конституційний Суд України складається з вісімнад­цяти суддів.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повтор­ний строк.

Порядок формування Конституційного Суду України (ст. 148 Конституція України):

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.

Досвід інших країн свідчить про різноманітність спо­собів формування спеціалізованих органів конституцій­ного правосуддя. У деяких (небагатьох) країнах вони обираються парламентами. В інших — двома гілками влади: законодавчою і виконавчою. У третій групі країн вказані органи формуються трьома гілками влади: зако­нодавчою, виконавчою і судовою. Формування органів конституційного правосуддя різними гілками влади має на меті забезпечити їх незалежність і попередити мож­ливість підпорядкування одній з них.

1. Попередньо Президент України проводить консуль­тації з Прем'єр-міністром та Міністром юстиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду.

При­значеною на посаду судді Конституційного Суду вважа­ється особа, про призначення якої видано Указ Прези­дента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра та Міністра юстиції.

2. Верховна Рада України призначає суддів Консти­туційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суд­дів Конституційного Суду вносить Голова Верховної Ра­ди, а також може вносити не менш як 1/4 народних де­путатів України від конституційного складу Верховної Ради.

Призначеними на посади суддів Конституційного Суду вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

3. З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх де­легатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду для включення в бюлетені для та­ємного голосування.

Призначеним на посаду судді Кон­ституційного Суду вважається кандидат, який у резуль­таті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України.

У разі припинення повноважень судді Конститу­ційного Суду відповідно Президент України, Верховна Рада України у місячний строк, а з'їзд суддів України у тримісячний строк призначають іншу особу на цю посаду.

Суддя Конституційного Суду вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду на засіданні Верховної Ради, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра, Голови Верхов­ного Суду не пізніше як через місяць після призначення суддею Конституційного Суду.

Голова Конституційного Суду обирається на спеці­альному пленарному засіданні Конституційного Суду зі складу суддів Конституційного Суду лише на один три­річний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-яким числом кандидатур, запропоно­ваних суддями Конституційного Суду.

Головою Консти­туційного Суду вважається обраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду. Обрання Голови Консти­туційного Суду самими членами Конституційного Суду є додатковою гарантією незалежності Конституційного Суду від інших гілок влади.

Голова Конституційного Суду має двох заступників, які обираються за пропозицією голови Конституційного Суду лише на один трирічний строк таємним голосу­ванням шляхом подання бюлетенів.

Судді Конституційного Суду при здійсненні своїх повноважень є незалежними і підкоряються лише Кон­ституції України та керуються Законом про Консти­туційний Суд України, іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду України.

Особа судді Конституційного Суду України є недо­торканною.

Суддя Конституційного Суду не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку суду (імунітет).

Суд­ді Конституційного Суду не несуть юридичної відпо­відальності за результати голосування або висловлюван­ня у Конституційному Суді та в його колегіях, за винят­ком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків Конститу­ційним Судом України (індемнітет).

Припинення повноважень судді Конституційного Суду:

1. закінчення строку призначення;

2. досяг­нення суддею шістдесятип'ятирічного віку;

3. неможли­вості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4. порушення суддею вимог Закону про заборону політич­ної діяльності та виконання іншої оплачуваної роботи;

5. порушення суддею присяги;

6. набрання законної сили об­винувальним вироком щодо нього;

7. припинення його громадянства;

8. визнання його безвісно відсутнім або ого­лошення померлим;

9. подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1120; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.034 сек.