Модель пропагандистської комунікації

Етап тестування -

перевірка ступеня комунікативності сформованих повідомлень.

4. Етап «атаки» -

відповіді на обвинувачення супротивників і прогноз цих обвинувачень у майбутньому.

5. Етап моніторингу -

об'єктивний облік ефекту переданих у рамках кампанії повідомлень.

Імідж і його формування - важливі моменти життєдіяльності людини, організації, суспільства. Процес створення іміджу - складний, багатоаспектний і багаторівневий. Успіх отут практично неможливий без використання теорії комунікацій і застосування PR-Технологій.

Маючи грецький і латинський корінь, термін «пропаганда» довгі роки використовувався для опису діяльності різних релігійних організацій, передвиборних кампаній політичних партій, а також урядових програм - всі вони утягнені у війну за розум людей, зовнішню підтримку й допомогу. Тут поети, письменники, композитори, художники й артисти з'єднують свої зусилля із зусиллями державних діячів, політиків, посадових осіб, священиків, революціонерів і агітаторів. Пропагандисти проводили активну роботу з обох сторони лінії фронту у всіх війнах, які коли-або вело людство.

О'доннел і Джовет виділяють два аспекти пропаганди.

По-перше, автори описують модель цільової пропаганди, побудованої на основі простої класичної ситуації.

Повідомлення ж У про X. Або повідомлення для В через Із про X. Якщо при здійсненні комунікації А використовує «інформацію» (ідеї, пояснення, інструкції), тоді метою стає забезпечення взаєморозуміння між А и В. Якщо А в процесі комунікації використовує «переконання» (очікування відповідної реакції, повторення або переконання випадковим образом), тоді метою стає взаємозалежність між А и В. Якщо при використанні «інформації» і «переконання» потік інформації контролюється, відбувається керування суспільною думкою й маніпуляція суспільним поводженням, тоді це можна назвати пропагандою, метою якої стає реклама цілей А, які зовсім необов'язково потрібні В.

По-друге, автори виділяють три категорії пропаганди: «біла», «сіра» і «чорна». «Білої» називається пропаганда, у якій чітко зазначені джерела інформації й надаються точні відомості. «Сірою» називається пропаганда, джерело якої не завжди може бути точно визначений і не завжди можна ручатися за точність надаваної інформації. «Чорна» пропаганда – це вид пропаганди, у якій використовуються помилкові джерела й передаються сфабриковані або неправдиві відомість; це «більша неправда», що застосовує всі види обману. Зараз для позначення цього виду пропаганди використовують термін «дезінформація».

Гарольд Ласуелл, професор Гарвардського університету, вважає, що пропаганда складається з однобічних тверджень, видаваних масової аудиторії. Але потрібно відрізняти пропаганду від її комунікативними засобами (інструктування, інформування й дослідження). Адже пропаганда пропонує сумнівні твердження й включає інтерпретацію й відбір надаваної інформації з метою вплинути на установки аудиторії. Існують різні технічні способи поширення, зміни й утаювання інформації. Для цього також використовуються або блокуються канали передачі інформації, здійснюється вибір або відхилення посередників і інших осіб, що беруть участь у процесі передачі інформації.

Як бачимо, природа Паблик рилейшнз, його мети, завдання й методи, докорінно відрізняються від призначення й інструментарію пропаганди.

6. “СПІРАЛЬ МОВЧАННЯ” АБО КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС:

Ефект впливу на масову свідомість, що полягає у тому, що чим частіше звучить точка зору в засобах масової комунікації, тим більше здається вона правильною й важливою. Практично виходить як у Льюиса Керролла в «Полюванні на снарка»: «Я вже тричі це говорив, а те, що я говорю три рази — правда».

Відкриття ефекту спирали мовчання пов'язане з німецькою дослідницею суспільної думки Е. Ноель-Нойман. На її думку, людина, що відчуває себе в і воліє мовчати й не демонструвати свою точку зору. Тому можливі маніпуляції суспільною думкою, якщо надавати слово представникам тільки однієї точки зору, нехай навіть вони перебувають у меншостях (звідки і йде назву ефекту: «спіраль мовчання»). Близька по ідеї до спіралі мовчання робота на підняття электобіліті — готовності виборців голосувати за переможця.

Відповідно до теорії “спиралі мовчання” Э. Ноель-Нойман, стримана вербальна реакція пояснюється небажанням виявитися в ізоляції в тих респондентів, хто почуває, що більшість спільностей, у яку вони входять, не розділяє їхньої думки.

Можна висунути кілька пояснень того, чому “спіраль мовчання” стала захоплювати тих, хто раніше перебував поза полем її дії.

(Ноель-Нойман вважає, що суб'єкти суспільної думки здатні відносно вірно вловлювати зміни в “кліматі суспільної думки”.)

Дата добавления: 2014-01-07