Характеристика, класифікація і структура основних фондів

Поняття виробничої потужності аграрних підприємств, методика її визначення і показники її використання.

Ефективність використання основних виробничих фондів.

Джерела і форми відтворення основних засобів. Лізінг в сільському господарстві.

Грошова оцінка і амортизація основних засобів.

Характеристика, класифікація і структура основних фондів.

Аграрних підприємств

Тема: Основні виробничі фонди і виробничі потужності

Сільськогосподарське виробництво здійснюється за органіч­ної єдності чотирьох (в умовах зрошення — п'яти) факторів, се­ред яких важливе місце займають засоби виробництва — знаряд­дя і предмети праці. Вони беруть безпосередню участь у ство­ренні вартості продукції і, будучи складовим елементом продук­тивних сил, визначають ступінь розвитку матеріально-технічної бази аграрних підприємств. Тому від рівня забезпеченості вироб­ництва знаряддями і предметами праці, їх структури та ефектив­ності використання значною мірою залежать кінцеві результати діяльності суб'єктів

-----------------------------------------------

* У 2008 р. останні два види витрат були відсутні в Україні, проте вони мають місце в країнах з розвинутою ринковою економікою.

господарювання в сільському господарстві.

Знаряддя і предмети праці, виражені у вартісній формі, разом з грошовими ресурсами, що обслуговують процес виробництва, ста­новлять поняття виробничих фондів. їх кругообіг відбувається як рух вартості, результатом якого є виробництво матеріальних благ, що втілюють у собі вартість спожитих засобів виробництва.

Залежно від характеру обороту, а також від функціональної ролі і значення в процесі створення нових споживних вартостей засоби виробництва поділяють на основні й оборотні фонди (ос­новний і оборотний капітал).

Основні виробничі фонди (основний капітал) — це грошовий вираз знарядь праці. Вони беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму.

Споживна вартість знарядь праці закріплюється на тривалий час у сфері виробництва, а вартість знаходиться в постійному русі, причому частина її переноситься на заново створений продукт, а інша частина, постійно зменшуючись, фіксується у засобах ви­робництва до завершення строку їх використання.

Специфічною особливістю сільського господарства є те, що окремі види засобів виробництва можуть докорінно (під дією людського фактора) змінювати свою функціональну роль у про­цесі виробництва. Тому в одному випадку їх розглядають як ос­новні фонди, а в іншому — як оборотні. Наприклад, основне ста­до корів, основні свиноматки — це елемент основних виробни­чих засобів, оскільки їх функціональна роль полягає у відтворенні поголів'я і виробництві предметів праці (молоко). Проте при вибраковці корів та свиноматок і ставленні їх на відгодівлю від­бувається зміна функціональної ролі цих основних засобів у про­цесі виробництва і їх уже розглядають як оборотні фонди, яким притаманний зовсім інший характер обороту.

Оборотні фонди представлені предметами праці. Вони беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничо­го циклу, втрачають при цьому натурально-речову форму і пов­ністю передають свою вартість на заново створюваний продукт. Як бачимо, характер їх обороту докорінно відрізняється від харак­теру обороту основних фондів, що безпосередньо позначається на формуванні витрат, які включаються в собівартість продукції.

У процесі кругообігу виробничі фонди послідовно переходять зі стадії виробничих запасів у стадію виробництва, а з неї — в стадію готового продукту. Такий рух виробничих фондів відбу­вається як рух вартості, зумовлюючи необхідність їх розмежу­вання на застосовувані і спожиті.

Дата добавления: 2014-01-07