Синтез і розпад гліколіпідів

Донором галактозних залишків при синтезі галактоліпідів і є UDP-галактоза. Перенос залишків здійснюють спеціальні галактозилтрансферази.

Перший залишок галактози приєднується до дигліцериду, другий – до β-МГД.

Розпад галактоліпідів здійснюють галактоліпази і галактозидази. Під дією галактоліпаз від гліколіпіду гідролітично відщеплюються залишки жирних кислот і залишається галактозилгліцерин.

Відщеплення залишків галактози від галактоліпідів відбувається під впливом α- і β-галактозидаз.

Утворення восків

Спочатку утворюються вихідні компоненти восків – жирні кислоти, спирти, вуглеводні, а потім складні ефіри.

Жирні кислоти синтезуються комплексами синтетаз, про які йшлося раніше: С₁₆→С₁₈, С₁₈→С₃₀ і більше.

Спирти жирного ряду синтезуються шляхом відновлення ацил-СоА.

Вуглеводні з непарним числом вуглецевих атомів утворюються з вільних жирних кислот при їх декарбоксилюванні.

Складні ефіри восків синтезуються шляхом переносу залишку кислоти на спирт жирного ряду. Донором кислотного залишку може бути, по-перше, будь-який фосфоліпід (наприклад фосфатидилхолін), по-друге, ацил-СоА.

Утворення кутину

Синтез кутину, як і восків, починається з утворення його компонентів – мономерів. С₁₆- і С₁₈-жирні кислоти гідроксилюються спочатку наприкінці молекули (w-вуглецевий атом), а потім у середині – С-9 і С-10.

Далі відбувається включення мономерів у кутин. Донорами кислотних залишків є гідрокси-ацили-СоА, акцептором – молекула кутину, що росте. Перенос ацильних залишків здійснює фермент кутин-ацилтрансфераза. При цьому карбоксильна група однієї кислоти реагує з гідроксилом іншої, утворюючи складно-сфірний зв'язок.

Біосинтез кутину, як і восків, у рослин відбувається тільки в клітинах епідерми, зовнішні оболонки яких вони і вкривають.

Контрольні питання і завдання:

1. Дайте загальну характеристику ліпідам. Розкажіть про особливості рослинних жирів та їхній вміст у рослинах.

2. Який склад мають рослинні олії? Розкажіть про жирні кислоти рослинних олій та їх поширення.

3.Які ви знаєте основні фізико-хімічні константи жиру? Яке їх значення для характеристики рослинних олій?

4. Розкажіть про тверді рослинні олії.

5. Про яку особливість олії свідчить величина її йодного числа?

6. Розкажіть про гіркнення олій і його причини? Як зберегти олії від гіркнення?

7. Які групи жироподібних речовин вам відомі? Що таке гліколіпіди і сульфоліпіди? Яка їх роль у рослині?

8. Дайте характеристику рослинним стероїдам.

9. Розкажіть про склад рослинних восків і їхня роль у рослині. Що ви знаєте про склад та будову кутину і суберину?

10. Розкажіть про особливості синтезу насичених жирних кислот у рослинах.

11.У чому відмінності утворення ненасичених жирних кислот у рослин і тварин?

12. Розкажіть про гліоксилатний цикл і глюконеогенез.

13. Що ви знаєте про α-окислення жирних кислот у рослині? Яке значення цього процесу?

14. Як відбувається в рослині утворення восків і кутину?

Література:

1. Кретович В. Л. Биохимия растений. – М.: Высш. шк., 1980. –503 с.

2. Плешков Б. П. Биохимия сельскохозяйственных растений. – М.: Колос, 1980. – 495 с.

3. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений: В 2 т. – М.: Мир, 1986.

4. Беззубов А. П. Химия жиров. – М.: Пищевая промышленность, 1975. –274 с.

5. Щербаков Б. Г. Химия и биохимия переработки масличных семян. – М.: Пищевая промышленность, 1977. – 168 с.

6. Негруцкий С. Ф. Липидный обмен растений. – Донецк, ДГУ, 1976. – 95с.

7. Бриттон Г. Биохимия природных пигментов. – М.: Мир, 1986. – 422с.

8. Верещагин А. Г. Биохимия триглицеридов. – М.: Высш. шк., 1972. – 195с.

Дата добавления: 2014-01-07