Філософія Г. В. Ф. Гегеля

Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831), вчення якого є вищим досягненням н. кл. філософії, його система надзвичайну широту і глибину змісту:

· основні праці – ”Феноменологія духу”, ”Філософія природи”, ”Філософія духу”, ”Логіка”;

· вихідним пунктом філософії є тотожність буття та мислення, відбулося органічне злиття онтологічного та гносеологічного моментів у філософії

· мислення не лише суб’єктивна діяльність людини, але й об’єктивна сутність, першооснова всього сущого, або абсолютна ідея;

· абсолютна ідея проходить три етапи: 1) до виникнення природи і людини, коли абсолютна ідея перебуває поза простором і часом у вигляді логічних понять і категорій, як система логіки; 2) згодом аб. ідея витворює природу як інобуття абсолютної ідеї; 3) третій етап розвитку знову повертає природу до абсолютного духу;

· ці три етапи розвитку аб. духу виразились у філософській системі Гегеля: логіці, філософії природи, філософії духу;

· логіка є найважливішою частиною його філософської системи, оскільки тотожність буття і мислення дозволяє розглядати закони мислення як закони буття;

· виділив три етапи розвитку діалектичного методу – розсудковий етап (теза); негативний розум (антитеза), проміжковий етап між розсудком та розумом; спекулятивний розум (синтез);

· висловив систему логічних категорій: якість, кількість, міра, видимість, тотожність, відмінність, суперечність, основа, явище, дійсність;

· поняття перебувають у безперервному русі, переходять одне в одне, змінюються, розвиваються, переходять у свою протилежність, виявляючи внутрішньо притаманні їм суперечносі, які і складають рушійну силу їх саморозвитку;

· сформулював три основні принципи діалектики: принцип переходу кількісних змін у якісні, принцип тотожності протилежностей, принцип заперечення заперечення;

· під час діалектичного заперечення відбувається так зване ”зняття”, або ж перехід найпрогресивніших рис з заперечуваного, у результаті чого відбувається синтез;

· панлогізм в розвитку історії, ”всесвітня історія є прогрес в усвідомленні свободи, прогрес, який мають пізнати в його необхідності”; аб. дух, впливаючи на кожного індивіда, керує світовим процесом, світовий дух реалізує себе через діяльність окремих індивідів;

· розвиток історії та ідеї свободи ділиться на три етапи: 1) східний світ, де вільна одна людина – деспот; 2) греко-римський світ, де вільна група людей; 3) німецький світ, де вільні всі народи;

· історичні та неісторичні народи;

· діалектичний метод та система філософії Гегеля перебувають у суперечності: метод передбачає всезагальність розвитку, а система заперечує всезагальність розвитку; метод визнає всезагальність суперечності, а система передбачає усунення усіх суперечностей; метод вимагає відповідності руху думку стану, що відповідає реальним процемам, а система вимагає констатуювання зв’язків з голови; метод вимагає постійного перетворення дійсності, а система – незмінності ічнуючого стану речей.

Дата добавления: 2014-01-07