Документами, що стосуються справи

Ск

де Нсм – середньомісячні надходження на рахунки позичальника

протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів);

Ск – сума кредиту та відсотки за ним;

n – кількість місяців дії кредитної угоди;

Зм – щомісячні умовно постійні зобов’язання позичальника

(адміністративно-господарські витрати та ін.);

Зі – податкові платежі та сума інших зобов’язань перед

кредиторами, які мають бути сплачені з рахунка позичальника, крім сум

зобов’язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди

(за даними останнього балансу).

Оптимальне значення показника К не менше, ніж 1,5.

Однак розрахунок цього показника не дає вичерпну оцінку

грошового потоку, оскільки його суть значно глибша: аналіз грошового

потоку – спосіб оцінювання кредитоспроможності клієнта комерційного

банку, за основу якого взято використання фактичних показників, що

характеризують оборот коштів у клієнта в звітному періоді.

Аналіз грошового потоку полягає у зіставленні припливу та

відпливу засобів у позичальника за період, що відповідає звичайному

терміну, вказаному в кредитній заявці. При видачі позики на рік аналіз

грошових потоків робиться в річному розрізі.

Елементами припливу коштів за період є:

• прибуток, отриманий у цьому періоді;

• амортизація, нарахування за період;

• вивільнення коштів із запасів, дебіторської заборгованості,

основних фондів та інших активів;

• збільшення кредиторської заборгованості;

• зростання інших пасивів;

• отримання нових позик.

Як елементи відпливу коштів можна виділити:

• сплату: податків, відсотків, штрафів, пені; запаси; дебіторську

заборгованість; основні фонди: інші активи;

• значне вкладання коштів у: скорочення кредиторської

заборгованості; зменшення інших пасивів;

• відплив акціонерного капіталу;

• погашення позики.

Різниця між припливом та відпливом коштів визначає величину

загального грошового потоку. Як видно з наведених елементів припливу і

відпливу коштів, зміна розмірів запасів, дебіторської та кредиторської

заборгованості, інших активів і пасивів та основних фондів по-різному

впливає на загальний грошовий потік.

Аналіз грошових потоків дає змогу зробити висновок про наявність

слабких місць управління підприємством.

Іншим важливим елементом аналізу при оцінюванні

кредитоспроможності позичальника при видачі кредиту, який забезпечує

один з принципів кредитування – цільове використання кредиту, є

оцінювання проекту, що кредитується.

Проект, який запропонував позичальник для кредитування, має

проаналізувати він сам. Однак всі елементи цього проекту повинен

проаналізувати кредитний працівник у тісному зв’язку з оцінкою

кредитоспроможності позичальника, дати відповіді й визначити:

• співвідношення між розміром запропонованого до фінансування

нового проекту і власним капіталом;

• коефіцієнт обслуговування боргу проекту, враховуючи непогашену

заборгованість діючого підприємства і його передбачуваний прибуток;

• взаємозв’язок нового запропонованого проекту з поточною

діяльністю позичальника:

– чи підсилює його конкурентні переваги;

– чи розширює та зміцнює поточну діяльність підприємства;

– чи буде проект змінювати наявну основну стратегію підприємства;

– чи представляє він диверсифікованість порівняно з існуючими

видами діяльності.

Оцінку проекту необхідно здійснювати на основі наданої

позичальником документації, тобто бізнес-плану, обґрунтування

окупності проекту, кредитної пропозиції, опису угоди з усіма

Класифікація позичальників за результатами оцінювання їхнього

фінансового стану здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за

кредитними операціями.

Клас А – фінансова діяльність дуже добра і дає змогу погашати

основну суму позики та відсотків за неї у встановлені строки. До цього

класу належать позичальники, стосовно яких немає жодних сумнівів

щодо своєчасності та повноти погашення позики й відсотків за неї.

Клас Б – фінансова діяльність добра або дуже добра, але немає

можливості підтримувати її на цьому рівні впродовж тривалого часу. До

цього класу належать позичальники, до яких період здатності до

своєчасного й повного погашення позик та сплати відсотків за ними на

момент класифікації немає претензій, але передбачена реорганізація,

диверсифікація виробництва, зміна профілю діяльності, району роботи

та ін. чи зовнішні чинники (загальний стан галузі основної діяльності) не

дають змоги зарахувати їх до вищого класу.

Клас В – фінансова діяльність задовільна, але спостерігається

чітка тенденція до погіршення. До цього класу належать позичальники,

стосовно яких якість джерел погашення позик (виручка від реалізації

продукції, робіт та послуг та ін.) більше не влаштовує банк внаслідок

появи періодичної затримки погашення позики та відсотків за нею.

Клас Г – фінансова діяльність погана, спостерігається її чітка

циклічність, відсутність повного покриття суми позики розміром застави

чи іншого забезпечення. До цього класу належать позичальники, які не

можуть повернути повної суми позики у строк та на умовах,

передбачених кредитним договором (відсутність повного забезпечення

позики заставою та забезпечення, негативні фінансові результати та ін.).

Клас Д – фінансова діяльність свідчить про збитки, і очевидно, що

ні основна сума позики, ні відсотки за нею не можуть бути сплачені. До

Дата добавления: 2014-01-07