Методи соціології

Основні функції соціології.

Різноманітність зв’язків в соціології із життя суспільства, її суспільне призначення визначаються насамперед тими функціями, які вона виконує:

1. Пізнавальна функція. Соціологія покликана вивчати соціальні явища, які через свою природу не тільки відчувають постійну дію людської практики, а й самі є її прямим наслідком. Пізнавальна функція імплікує накопичення знань про природу конкретного стану соціальних явищ, про те, як розвиваються суспільство і людина.

2. Описова функція – систематизація, опис, нагромадження отриманого дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, різних наукових звітів, статей, книг.

3. Інформаційна функція – збір, систематизація і нагромадження соціологічної інформації, отриманої в результаті проведення дослідження.

4. Прогностична функція – видача соціологією соціальних прогнозів.

5. Ідеологічна функція – участь соціології в ідеологічному житті суспільства.

6. Методологічна функція – розробка засобів вивчення соціальних процесів та явищ.

7. Функція соціального управління. Виявляється у свідомій, цілеспрямованій дії щодо соціальних систем, інститутів, процесів з метою оптимізації напряму, темпів їх розвитку і функціонування.

8. Виховна функція – реалізується в тому, що знання, які здобуваються соціологією використовуються системою виховання і впливу на свідомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей.

Метод взагалі визначається в науковій літературі як систематизований засіб досягнення теоретичного і практичного результату, вирішення проблеми або отримання нової інформації.

В соціології використовують, по-перше, загальнонаукові методи (історичний, структурно-функціональний, порівняльний, системний, аналіз, синтез і т.ін.), по-друге, власне методи соціологічного дослідження.

Методи соціологічного дослідження діляться на методи збору інформації (метод аналізу документів, метод спостереження, метод опитування, метод експерименту) і методи аналізу матеріалу (використання статичних групувань, шкалування, виявлення кількісних залежностей і т.д.).

1. Метод аналізу документів. Документом в соціології називають створений людиною предмет, призначений для фіксації, передачі і зберігання інформації. В залежності від автора документи поділяються на офіційні (створені юридичною або посадовою особою) та документи приватного походження. За змістом документи поділяються на правові, економічні, технічні і т.д. Існує два види методів аналізу документів – традиційний і контент-аналіз.

2. Метод спостереження. Характерними рисами наукового спостереження, на відміну від буденного, є систематичність, планомірність, цілеспрямованість. Спостереження може бути: включеним, невключеним; польовим, лабораторним. Головною особливістю методу спостереження є те, що відбувається безпосередній зв’язок з об’єктом, також однією з особливостей методу є неможливість повторного спостереження.

3. Метод опитування. Даний метод займає 90% всіх методів збору інформації. Опитування – це метод збору соціальної інформації про об’єкт в ході безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога (інтерв’юєра) і того, кого опитують (респондента) шляхом реєстрації відповідей респондента. Методи опитування поділяються на інтерв’ю і анкетне опитування. Інтерв’ю – бесіда, що проводиться за певним планом і передбачає прямий контакт інтерв’юєра з респондентом. Особливістю анкетного опитування є використання анкети, що заповнюється респондентом (сам читає анкету і фіксує відповіді). Анкетне опитування може бути очним, при якому інтерв’юєр роздає анкети і присутній при їх заповненні, та заочним, яке в свою чергу може бути поштовим (анкети розсилаються поштою і через деякий час повертаються дослідникам), пресовим (анкета публікується на сторінках газет чи журналів) і телефонним (опитування відбувається по телефону). Особливим видом опитування є експертне опитування, тобто опитування, в ході якого респондентом є експерт (спеціаліст в певній галузі діяльності).

4. Метод експерименту. Соціальний експеримент – спосіб отримання інформації про соціальний об’єкт в результаті впливу на нього деяких факторів. Експеримент передбачає безпосереднє втручання дослідника в реальний хід подій. Виділяють наступні види експерименту: економічний, правовий, педагогічний, соціально-психологічний і т.д.

Дата добавления: 2014-01-07