Документальне оформлення відкриття та закриття строкових депозитів суб’єктів господарської діяльності

Перетворення грошових коштів, залучених у вигляді депозитів, на кредити — є першоосновою банківської діяльності, яка саме і відрізняє банківський бізнес від інших форм бізнесу.

Депозит — це грошові кошти, які внесено власником у банк на рахунок для зберігання на визначених договором умовах і які підлягають поверненню по закінченні строку дії договору.

Власник депозиту - депонент.

Ознаки класифікації депозитів: за категорію вкладника – депозити юридичних і фізичних осіб, за строком депозиту до повернення - депозити до запитання та строкові депозити, за можливістю часткового вилучення коштів з депозиту.

Депозити до запитання — це грошові кошти, які перебувають на поточних або подібних до них рахунках і які можуть поповнюватися та використовуватися власниками для здійснення платежів (розрахунків) на користь третіх осіб через використання готівки або розрахункових інструментів. Ці кошти не мають визначеного строку повернення.

Поточний рахунок — це основний рахунок суб’єкта господарської діяльності. Без відкриття поточного рахунка підприємство не має права вести будь-яку господарську діяльність. Новостворене підприємство для отримання свідоцтва про державну реєстрацію повинно відкрити тимчасовий поточний рахунок, на який засновники перераховують внески для формування статутного капіталу. Після перерахування засновниками 30 % від оголошеного розміру статутного капіталу банк видає підприємству довідку для подання в органи державної реєстрації разом з документами, необхідними для здійснення реєстрації.

Отже, поточний рахунок призначено для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунків за всіма видами діяльності підприємства. Види діяльності, які може здійснювати підприємство, перелічені у його статуті або в документі, що його замінює.

Поточні рахунки клієнтів розміщені у другому класі плану рахунків бухгалтерського обліку банків «Операції з клієнтами». Балансовий аналітичний поточний рахунок суб’єктам господарської діяльності має № 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності». До суб’єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, у тому числі організації та установи, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.

Поточні рахунки, які відкриваються підприємствам (крім бюджетних) та фізичним особам за своїм характером є активно-пасивними.

Строкові депозити, чи депозити на певний строк, — це грошові кошти, що зберігаються на окремих рахунках у банку, приносять власникові процентний дохід, не використовуються для платежів на користь третіх осіб і мають бути повернуті депоненту у визначений строк.

У складі строкових депозитів розрізняють ощадні вклади і власне строкові депозити.

Строкові депозитні рахунки можуть відкриватися усім категоріям клієнтів банку: суб’єктам господарської діяльності, центральним і місцевим органам влади, бюджетним установам, банкам і фізичним особам.

Для обліку операцій за ощадними вкладами і строковими депозитами у банку відкриваються бухгалтерські рахунки, які мають назву депозитні рахунки.

Строкові депозити поділяються на короткострокові (до одного року) – балансовий рахунок №2610 та довгострокові (понад один рік) – балансовий рахунок № 2615.

В аналітичному обліку клієнта до наведених синтетичних рахунків відкриваються особові рахунки окремо за кожним типом ощадного вкладу чи строкового депозиту. У номер рахунка вносять параметри, що характеризують вид, тип вкладу, термін дії, строк закінчення угоди, тип контрагента, процентну ставку тощо.

Ощадні вклади — це різновид строкових депозитів. У сучасній банківській практиці України ощадні вклади відкриваються тільки приватним (фізичним) особам, що передбачає дотримання певних вимог:

• оформлення вкладу супроводжується видачею ощадної книжки;

• для виконання операцій щодо внесення, поповнення чи вилучення коштів з вкладу необхідно подати в банк ощадну книжку, в якій здійснюються записи за кожною операцією;

• вклади можуть не мати чітко фіксованого строку зберігання.

Типи ощадних вкладів, що пропонуються населенню, досить різноманітні. Вони розробляються комерційними банками самостійно.

Власне строкові депозити мають такі особливості:

• чітко фіксований строк зберігання;

• оформляються депозитною угодою;

• у разі дострокового вилучення депозиту банк запроваджує штрафні санкції.

Депозитна операція — операція із залучення коштів на депозитні рахунки.

Депозитна угода (договір) укладається між банком та підприємством і засвідчує право комерційного банку розпоряджатися грошовими коштами та право вкладника отримувати у чітко визначений строк суму депозиту та процентів за користування ним. Підписана депозитна угода передається в бухгалтерію. Усі особові рахунки підлягають реєстрації як у бухгалтерії, так і в депозитному відділі банку. Датою визнання депозиту й відкриття депозитного рахунка є дата надходження (перерахування) грошей на депозит.

Підприємства мають право перераховувати кошти на депозитний рахунок тільки з поточного рахунка. Фізичні особи можуть вкласти кошти готівкою або перерахувати з поточного рахунка.

З депозитного рахунка підприємства грошові кошти можна перерахувати тільки на його поточний рахунок.

Дата добавления: 2014-01-07