Ризики використання генетично модифікованої продукції

Виробництво продовольства супроводжується процесами, які можуть впливати на природне середовище, а отже, безпосередньо чи опосередковано на здоров'я людини. Наприклад, незбалансоване використання пестицидів і добрив, неправильне зрошування, надто високий рівень механізації, землеробство на непридатних землях можуть призводити до екологічних деградацій. Сільськогосподарське виробництво все частіше визнають інтегрованим елементом оцінювання екологічних ризиків, пов'язаних з сільським господарством.

Потенційно можливим є екологічний ризик запровадження нових технологій виробництва продуктів харчування. Створено гібридні форми сільськогосподарських культур, широко використовують підвищення генетичної мінливості за допомогою використання різних методів мутагенезу, наприклад хімічного мутагенезу або опромінювання, розробляються методи штучного вирощування живих тканин.

Інноваційно-сучасною технологією є створення організму за допомогою генетичної модифікації, що полягає в інтродукції (введенні) в живий організм невластивого йому нового або рекомбінантного генетичного матеріалу. Отримані організми називають генетично модифікованими, або GM-організмами.

Протягом останнього десятиліття виробництво генетично модифікованих сільськогосподарських культур значно зросло (до 4% загальної площі орних земель світу). За даними Міжнародної служби з питань застосування агро-біотехнічнологічних заявок (ISAAA), більше 8,25 млн. фермерів у 18 країнах вирощують GM-зернові культури. Вплив

GM-технологій зосередився на чотирьох основних сільськогосподарських продуктах споживання: соя, кукурудза, бавовна та рапс. Площа, зайнята під культивацію GM-сої, становить 60% GM-площ, а кукурудзи — 23%. За винятком бавовни, GM-зернові культури переважно призначені на корм тваринам, однак вони використовуються також у виробництві інгредієнтів (крохмалю, олій, добавок, присутніх у багатьох перероблених харчових продуктах).

Натепер лише кілька продовольчих культур дозволено споживати в їжу та реалізовувати на міжнародних ринках продуктів харчування і кормів: стійку до гербіцидів і шкідників кукурудзу, стійку до гербіцидів сою, олійний рапс і стійкий до гербіцидів та шкідників бавовник. Урядові органи деяких країн дозволили вирощувати для споживання певні сорти папайї, картоплі, рису, гарбуза, цукрового буряка і помідорів.

Розроблення методів оцінювання екологічного ризику і ризиків, пов'язаних із продовольчою безпекою, виробництвом нових продуктів, є нагальною проблемою сьогодення. Прогнозуючи та досліджуючи екологічні ризики виробництва харчових продуктів із застосуванням GM-технологій, необхідно зважати на загальні принципи оцінювання екологічного ризику; потенційну непередбачувану загальну дію GM-організмів на організми, екосистеми і біорізноманітність; ауткроссинг (переопилення); ризики від використання GM-тварин чи GM-мікроорганізмів; регіональну специфіку проведення оцінок безпеки, моніторинг здоров'я людини і безпеки НПС.

Дата добавления: 2014-01-07