Які форми та строки подання звіту з єдиного внеску?

Як можна подавати звіт з єдиного соціального внеску?

Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску подається до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації платника наступними способами:

- в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису;

- на паперових носіях разом із електронною копією звіту на електронному носії інформації;

- на паперових носіях, якщо кількість застрахованих осіб менше п’яти.

Працедавці – фізичні або юридичні особи подають звіт не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно додатку 4 до Порядку. Бланки звіту можна скачати за посиланням нижче.

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, платники єдиного та фіксованого податку самі за себе та членів своєї сім’ї, особи, що забезпечують себе роботою самостійно подають звіт не пізніше 1 квітня року наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно додатку 5 до Порядку.

5. Відповідальність директора і головного бухгалтера

Усім відомо, що директор і головний бухгалтер — посади відповідальні. А в чому саме полягає їхня відповідальність? І якою вона може бути? Ось це і з’ясуймо.

Будь-яка фізична особа може притягатися до юридичної відповідальності у разі вчинення правопорушення (адміністративного правопорушення, злочину, дисциплінарного проступку, заподіяння шкоди).

Чинним законодавством України передбачено такі різновиди юридичної відповідальності:

— адміністративна відповідальність — відповідно до КпАП, інших актів чинного законодавства України;

— кримінальна, яка грунтується на нормах ККУ, що передбачає відповідальність за правопорушення, які є злочинами (найбільш суспільно небезпечними діяннями);

— дисциплінарна — відповідальність особи за порушення трудової дисципліни (трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій тощо); покладається на працівника адміністрацією підприємства відповідно до трудового законодавства;

— матеріальна та цивільно-правова — полягає в обов’язку особи відшкодувати збитки чи іншим чином відновити порушені права іншої особи, що спричинено правопорушенням.

Види юридичної відповідальності:

адміністративна відповідальність — застосування до особи адміністративно-правових санкцій за вчинення адміністративного правопорушення;

кримінальна відповідальність — обов’язок особи зазнати мір кримінального покарання за вчинення злочину — суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності), передбаченого КК України;

дисциплінарна відповідальність — відповідальність особи за порушення трудової дисципліни;

матеріальна відповідальність працівника — обов’язок працівника відшкодувати шкоду, завдану підприємству неналежним виконанням трудових обов’язків.

Адміністративна відповідальність

Розглянуті нижче норми КпАП встановлюють відповідальність за неподання та несвоєчасне подання різних видів звітності та містять санкції за вчинення правопорушення вперше (перші частини відповідних статей) та повторно, що є кваліфікуючою або обтяжуючою обставиною. У такому випадку під повторністю розуміється вчинення аналогічного правопорушення особою, яку було притягнено до відповідальності за цією самою статтею КпАП протягом року (далі — повторно протягом року). За наявності такої обставини відповідальність настає за другою частиною відповідної статті, а розміри санкцій за вчинені правопорушення є більшими.

За неподання чи несвоєчасне подання форми №1ДФ згідно зі ст. 163-4 КпАП України передбачено накладення на посадових осіб (керівника, бухгалтера) або громадянина (СПД-фізособу) адміністративного стягнення у вигляді попередження або штрафу в розмірі від 2 до 3 н.м.д.г. (34 — 51 грн), а за повторне протягом року порушення — від 3 до 5 н.м.д.г. (51 — 85 грн). У такому разі відповідно до статей 221 і 255 КпАП справи про такі адміністративні правопорушення за протоколами, складеними посадовими особами органів ДПС в Україні, розглядають районні (міські) суди.

Звітність до Пенсійного фонду складається з двох основних частин: щомісячного Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та Відомостей про застрахованих осіб, що використовуються в системі персоніфікованого обліку (так звана персоніфікація). За неподання чи несвоєчасне подання цих звітів статтею 165-1 КпАП передбачено відповідальність посадових осіб у розмірі від 8 до 15 н.м.д.г. (136 — 255 грн), а за повторне протягом року порушення — від 10 до 20 н.м.д.г. (170 — 340 грн). Але до відповідальності за цією статтею не можна притягти приватних підприємців, бо вони не є посадовими особами. Відповідно до ст. 244-2, ч. 2 ст. 255 КпАП, протоколи про ці правопорушення складають посадові особи ПФУ, а адмінштрафи накладають керівники органів фонду або їхні заступники.

Неподання чи несвоєчасне подання, а також подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України згідно зі ст. 165-4 КпАП тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 8 до 15 н.м.д.г. (136 — 255 грн), а за повторне протягом року — від 10 до 20 н.м.д.г. (170 — 340 грн).

Згідно ст. 163-1, 163-2 КпАП за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у т. ч. неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), передбачено штраф на посадових осіб від 5 до 10 н.м.д.г. (85 — 170 грн), а за повторне — від 10 до 15 н.м.д.г. (170 — 255 грн). Протоколи за цими статтями складають посадові особи податкових органів, справи розглядаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 164-2 КпАП, за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, — передбачено штраф від 8 до 15 н.м.д.г. (136 — 255 грн), а за повторне — від 10 до 20 н.м.д.г. (170 — 340 грн) (протоколи складають та справи розглядають посадові особи органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні).

Стаття 186-3 КпАП передбачає відповідальність за:

1) неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням;

2) незабезпечення належного стану первинного обліку — у вигляді штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 н.м.д.г. (170 — 255 грн), а за повторне — від 15 до 25 н.м.д.г. (255 — 425 грн).

Дисциплінарна відповідальність

У разі коли працівник допустив порушення трудової дисципліни (правил внутрішнього розпорядку, положень про структурний підрозділ підприємства, посадових інструкцій), адміністрація підприємства може застосувати до нього один із двох видів дисциплінарного стягнення — догану або звільнення.

Так, якщо, наприклад, на підприємстві обов’язки з підготовки, складання та своєчасного подання всієї звітності, пов’язаної з оплатою праці, покладено положенням про бухгалтерію та посадовою інструкцією на головного бухгалтера, проте він порушив строки подання до ПФУ відомостей з персоніфікації, до нього в установленому порядку можна вжити один із названих заходів дисциплінарного стягнення. Для цього адміністрація має право відповідно до ст. 149 КЗпП, зажадавши письмового пояснення і враховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку (наприклад систематичність) та заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, видати наказ про оголошення йому догани. А в разі систематичного та повторного (протягом року після догани) порушення посадових обов’язків адміністрація має право в установленому порядку, за погодженням із профкомом звільнити такого працівника за п. 3 ч. 1 ст. 40 КзПП.

Відповідно до ст. 151 КзПП, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення на працівника не накладуть нове дисциплінарне стягнення, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення можна застосовувати не пізніше одного місяця з дня виявлення і не пізніше шести місяців з дня вчинення порушення (ст. 148 КзПП). У наведеному прикладі днем виявлення вважається дата складання органом ПФУ акта, що засвідчує вчинення правопорушення. Оскільки порушення термінів подання звітності — триваюче правопорушення, днем його вчинення вважатиметься день припинення правопорушення (день фактичного подання звітності) чи день його виявлення (якщо на момент виявлення правопорушення звітність не подано). Але ні притягнення працівника до адмінвідповідальності, ні застосування до підприємства фінансових санкцій не заважають застосувати до винного працівника дисциплінарне стягнення.

Дата добавления: 2014-01-11