Виховна діяльність

Структурно-психологічний аналіз рофессіональной діяльності юриста

Крім своїх соціально-психологічних особливостей у професійній діяльності юриста (оперативного працівника, слідчого, прокурора) можна виділити ряд відособлених підструктур діяльності. Це дозволяє отримати більш повне уявлення про професіограми правозастосовчої діяльності, псіхограмма особистості юриста, створити більш надійну систему оцінки та відбору кандидатів на службу в правоохоронні органи.

У найбільш узагальненому вигляді основними підструктурами професійної діяльності юриста (слідчого, прокурора, судді, юрисконсульта) є:

1. Пізнавально-прогностична або когнітивна діяльність;

2. Комунікативна діяльність;

^ 3. Організаційно-управлінська діяльність;

Пізнавально-прогностична або когнітивна підструктура діяльності реалізується в розслідуванні злочину, вивченні причин скоєння правопорушень, розроблення рекомендацій щодо їх усунення, дозвіл цивільно-правових спорів. Характерна особливість пізнавального процесу, здійснюваного слідчим, суддею або адвокатом полягає в тому, що головними об'єктами пізнання найчастіше є події минулого. Однак цим подіям, як правило, супроводжують дуже важливі елементи сьогодення, встановлюючи які слідчий, суддя виділяють їх зв'язку з минулими фактами і по цим зв'язкам ретроспективно пізнають події, що мали місце в минулому. При цьому якщо пізнавальної діяльності слідчого в більшій мірі притаманні риси безпосереднього, чуттєвого пізнання об'єктів, то суддя і адвокат частіше досліджують обставини, встановлені слідчим, перевіряючи їх. Тому нерідко першовідкривачем істини у справі все ж виявляється не слідчий, який прийшов в ході попереднього слідства до неправильних висновків, а суддя.

Важливою складовою пізнавальної підструктури є прогнозування - уявне представлення ходу і результатів дії, а також планування майбутніх дій.

Характерною рисою пізнання істини слідчим чи суддею є її закріплення в строго визначеній процесуальній формі у вигляді документально фіксуються дій. Верифіковані - перевірюваність фактів дізнання є обов'язковою вимогою до знань, отриманих процесі кримінального і цивільного судочинства. Ця посвідчувального функція пізнавального процесу слідчого і судді проявляється у складанні особливого роду процесуальних документів, які надають доказовий характер всьому процесу пізнання.

Говорячи про особливості діяльності юриста щодо пізнавальної підструктури важливо відзначити, що ця робота постійно пов'язана зі:

- Суворої законодавчої регламентацією процесу пізнання;

- Ретроспективним характером процесу пізнання;

- Негативним характером об'єктів пізнання;

- Уявним моделюванням подій минулого та їх послідовності в процесі пізнання;

- Доказово-Посвідчувальний характером процесу пізнання з фіксацією результатів пізнання з опорою на доказові факти;

- Дефіцитом, невпорядкованістю, різноманітністю інформації і дезінформації;

- Протидією зацікавлених осіб процесу об'єктивного встановлення істини;

- Примусовим характером застосовуваних методів пізнання з використанням владних повноважень;

- Негативним емоційно-вольовим фоном, супутнім процесу пізнання, впливом різноманітних стрес-факторів, що викликають надлишкову емоційно-психічну напруженість;

- Суспільним резонансом з приводу пізнавальної діяльності та її результатів.

Це припускає наявність сукупності особистісних якостей в когнітивній сфері юриста або факторів його профпридатності. До них відносяться:

- Різнобічні загальні і глибокі професійні знання;

- Розвинений інтелект, гнучке, творче мислення, висока розумова працездатність;

- Аналітичний склад розуму, прогностичні здібності, вміння виділити головне;

- Активне сприйняття, ємна пам'ять, стійка увага, розвинені уява та інтуїція.

^ Комунікативна підструктура професійної діяльності юриста пов'язана з тим, що основна частина його роботи протікає в умовах професійного спілкування.

Нерозривну єдність професійної діяльності та спілкування має важливе методологічне значення в роботі юриста. У багатьох випадках саме спілкування для юриста набуває самостійний, процесуальний характер як особливий вид професійної діяльності. Це відбувається і в ситуації допиту, в ході попереднього слідства або в судовому засіданні, при постановленні вироку складом суду в дорадчій кімнаті, в ситуації публічного виступу перед судовою аудиторією, під час зустрічей з представниками засобів масової інформації, громадськістю і т.д. При цьому професійне спілкування слід розглядати не тільки як обмін інформацією (комунікативна сторона), але і як процес взаємодії (інтерактивна сторона) та сприйняття людьми один одного (перцептивна сторона).

Здатність встановлювати міжособистісні контакти з різними учасниками спілкування - комунікативна компетентність - є найважливішим якістю ефективності праці юриста та його професійної придатності.

^ Організаційно-управлінська підструктура равоохранітельной діяльності полягає в умінні ефективно працювати з людьми.

Особливо важлива дана підструктура в роботі керівної ланки, так як тут необхідно постійне робоче взаємодію з представниками різних державних органів, підприємств, установ із встановленням офіційних і міжособистісних контактів, а також облік індивідуально-психологічних особливостей підлеглих для розподілу між ними обов'язків, координування та контролювання ходу виконання ними службових завдань. Необхідно також підтримувати в колективі сприятливий психологічний мікроклімат, своєчасно усувати умови, що сприяють виникненню конфліктних ситуацій, а при їх виникненні, зберігаючи самовладання, приймати оптимальні рішення організаційного або тактичного характеру, прогнозуючи їх наслідки.

Важливу роль тут відіграють і інші зазначені вище якості, як комунікативна компетентність, нервово-психічна стійкість, адекватна самооцінка, висока мотивація досягнення успіху.

Негативно позначаються на організаторські та управлінські можливості юриста: психопатичні риси і властивості характеру, підвищена агресивність, емоційна нестійкість, пасивність, безвідповідальність, надлишкова помисливість, тривожність.

^ Виховна підструктура правоохоронної діяльності визначається цілями і завданнями правосуддя в проведенні профілактичних заходів в ході боротьби з правопорушеннями, при роз'ясненні законодавства різним категоріям громадян, в тому числі і за допомогою засобів масової інформації.

Участь юристів у виховній роботі передбачає наявність у них високого загальноосвітнього рівня, культури, широкого кругозору, ерудиції. Вони повинні вміти виступати перед аудиторією, вільно володіти вербальними і невербальними засобами спілкування.

Виділення описаних підструктур носить звичайно ж умовний характер, оскільки на ділі вони дуже тісно переплетені між собою і виступають в єдиному комплексі. Так, наприклад, при розслідуванні кримінальних справ під час допиту свідка, обвинуваченого і комунікативна та пізнавальна підструктури в діяльності слідчого настільки тісно взаємопов'язані, що їх практично неможливо розділити на окремі елементи. Однак такий методологічний підхід допомагає більш поглиблено проаналізувати професійна праця юристів, розробити професіограму їх діяльності, визначити критерії оцінки психологічних якостей осіб, які прагнуть стати юристами, створити систему професійного психологічного відбору в правоохоронні органи

Дата добавления: 2014-01-11