Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання 1. Організація роботи прокуратури




ПЛАН

ЛЕКЦІЯ

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни: «Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні»

По темі № 11 “ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ”

Для студентів юридичного факультету.

Спеціальність: 7.060101 “Правознавство”.

 

Питання:

25. Система і основи правового статусу місцевих державних адміністрацій.

26. Структура місцевих державних адміністрацій.

27. Порядок формування місцевих державних адміністрацій.

Питання 1: Система і основи правового статусу місцевих державних адміністрацій.

Місцеві державні адміністрації — це єдиноначальні місцеві орга­ни виконавчої влади загальної компетенції, наділені правом пред­ставляти інтереси держави і приймати від її імені владні рішення на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Повноваження місцевих держадміністрацій у цілому реалізують­ся одноосібне їхніми керівниками — головами місцевих державних адміністрацій.

До системи місцевих органів державної виконавчої влади вхо­дять обласні, районні, районні в містах Києві і Севастополі, а також Київська і Севастопольська міські державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністратив­но-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делего­вані їй відповідною радою. Особливості здійснення виконавчої вла­ди у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеві державні адміністрації та їх голови в процесі здійснення своїх повноважень відповідальні перед Президентом і Кабінетом Міністрів України, підзвітні і підконтрольні урядові. Голови облас­них державних адміністрацій інформують Президента України і Кабінет Міністрів України та щорічно звітують перед ними про ви­конання місцевою державною адміністрацією покладених на неї повноважень, а також суспільно-політичне, соціально-економічне, екологічне та інше становище на відповідній території, вносять про­позиції з питань удосконалення чинного законодавства України і практики його реалізації, системи державного управління.

Місцеві державні адміністрації під час здійснення своїх повнова­жень у сфері управління взаємодіють з відповідними міністерства­ми та іншими центральними органами виконавчої влади. Управлін­ня, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних ад­міністрацій підзвітні та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань. З пи­тань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших централь­них органів виконавчої влади підзвітні і підконтрольні головам від­повідних місцевих державних адміністрацій.

Обласні державні адміністрації в межах своі'х повноважень спря­мовують діяльність районних державних адміністрацій та здійсню­ють контроль за їх діяльністю. Голови районних державних ад­міністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними. В Автономній Республіці Крим діяльність районних держав­них адміністрацій у межах своїх повноважень спрямовує та контро­лює Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

Місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні відповідним радам у частині делегованих повноважень. Місцеві державні адміністрації є юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм на­йменуванням, рахунки в установах банків України. Місцеві держа­вні адміністрації знаходяться відповідно в обласних і районних центрах, містах Києві та Севастополі.

 

Питання 2: Структура місцевих державних адміністрацій.

До складу місцевої державної адміністрації входять: голова; пер­ший заступник; заступники голови; управління, відділи, інші стру­ктурні підрозділи та їх керівники; консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи то­що); апарат.

Голови місцевих державних адміністрацій самостійно визнача­ють кількість посад своїх заступників у межах установленої гранич­ної чисельності, фонду оплати праці працівників та бюджетних ви­датків на утримання відповідних місцевих державних адміністра­цій.

Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих дер­жавних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управлін­ня, несуть відповідальність за їх розвиток. Вони підзвітні й підконт­рольні головам відповідних місцевих держадміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.

Голова держадміністрації утворює для сприяння здійсненню пов­новажень місцевих державних адміністрацій консультативні, дора­дчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких вико­нують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад.

Для погодженого розгляду питань, що належать до повноважень місцевої державної адміністрації, обговорення найважливіших на­прямів її діяльності у місцевій державній адміністрації може утво­рюватися колегія місцевої державної адміністрації у складі голови місцевої державної адміністрації (голова колегії), його заступників і керівника апарату (за посадою), а також керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної ад­міністрації. До складу колегії можуть входити керівники територіа­льних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (за згодою) та посадові особи органів місцевого самоврядуван­ня (за згодою), а до складу колегії обласної, Київської і Севасто­польської міської державної адміністрації — також керівники ра­йонних державних адміністрацій. Склад колегії обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації не повинен пе­ревищувати 19, районної — 15 осіб. Члени колегії затверджуються та звільняються від обов'язків головою місцевої державної адмініс­трації.

Головою місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої держадміністрації в межах виділених бюджетних коштів. Апарат місцевих державних адміністрацій очолює керівник, який призначається на посаду головою місцевої держадміністрації. Голо­ва місцевої державної адміністрації затверджує положення та ви­значає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату. Примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних під­розділів обласної, Севастопольської міської, районної, районної у місті Севастополі державної адміністрації та її апарату затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р. № 821, а примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів Київської міської і районної у місті Києві державних ад­міністрацій та їх апарату — постановою Кабінету Міністрів від 27 квітня 2000 р. № 733. Вони створюються за функціональним та га­лузевим принципом. Зокрема, додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р. № 821 передбачає наявність таких управлінь, відділів та інших структурних підрозділів облас­ної державної адміністрації та її апарату:

1. Відділи та інші підрозділи апарату обласної державної ад­міністрації:

— Організаційний відділ;

— Відділ кадрової роботи та з питань державної служби;

— Відділ роботи із зверненнями громадян;

— Юридичний відділ; :

— Загальний відділ;

— Відділ контролю;

— Відділ бухгалтерського обліку;

— Відділ взаємодії з правоохоронними органами;

— Відділ з питань оборонної та мобілізаційної роботи;

— Відділ інформаційно-комп'ютерного забезпечення;

— Господарський відділ;

— Прес-служба;

— Відділ з питань режимно-секретної роботи.

2. Управління, відділи та інші структурні підрозділи облдержад­міністрації:

— Головне управління сільського господарства і продовольства;

— Головне управління економіки;

— Головне управління праці та соціального захисту населення;

— Головне фінансове управління;

— Управління промисловості, енергетики, транспорту та зв'язку (у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Луган­ській — Головне управління промисловості, енергетики, транспор­ту та зв'язку);

— Управління вугільної промисловості (утворюється у разі по­треби);

— Управління капітального будівництва;

— Управління житлово-комунального господарства;

— Управління містобудування та архітектури;

— Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах за­хисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (у Волин­ській, Житомирській, Київській, Рівненській та Чернігівській окремо — Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);

—- Управління освіти і науки;

— Управління охорони здоров'я;

- Управління культури;

— Управління (відділ) з питань туризму і курортів (утворюється у разі потреби);

— Управління у справах сім'ї та молоді;

— Управління у справах преси та інформації;

— Управління з питань внутрішньої політики;

— Управління з питань майна комунальної власності (за умови делегування радами повноважень з управління майном);

— Управління з питань державних корпоративних прав (утворю­ються у разі потреби);

— Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяль­ності;

— Управління з енергозбереження (утворюється у разі потреби);

— Відділ у справах національностей та міграції;

— Відділ у справах релігій;

— Інспекція державного технічного нагляду;

— Інспекція якості та формування ресурсів сільськогосподарсь­кої продукції;

— Служба у справах неповнолітніх;

— Державний архів області.

Окремі управління та відділи держадміністрацій діють на підста­ві типових положень про ці управління (відділи), що затверджують­ся постановами уряду та спеціальних положень щодо конкретних управлінь, які вводяться в дію розпорядженнями голів відповідних адміністрацій.

Питання 3: Порядок формування місцевих державних адміністрацій.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на по­саду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень останнього. Порядок розгляду пи­тань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад голів місцевих державних адміністрацій затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1658 (з наступ­ними змінами).

Питання про призначення на посади голів місцевих держадмініс­трацій та звільнення з цих посад розглядається за оформленим у встановленому порядку поданням, документами особової справи та результатами співбесід з урахуванням інформації про результати обов'язкової спеціальної перевірки (у тому разі, коли вона передба­чена законодавством) відомостей, що подають кандидати на зайнят­тя посад державних службовців.

Документи для розгляду питань щодо призначення на посади та звільнення з посад готує за дорученням Прем'єр-міністра України Департамент кадрового забезпечення та персоналу і Управління експертизи та аналізу розвитку територій Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад голів районних, районних у м. Києві та Севастополі держадмініст­рацій подаються головами відповідних обласних, Київської та Сева­стопольської міських держадміністрацій; голів районних держад­міністрацій в Автономній Республіці Крим — Головою Ради мініст­рів Автономної Республіки Крим.

У поданні на ім'я Прем'єр-міністра України щодо призначення претендента на відповідну посаду зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, дата народження претендента, громадянство, займана ним посада, а також посада, на яку рекомендується, та її функціональ­ний напрям, рівень фахової і професійної підготовки, відомості про перебування в кадровому резерві, спроможність забезпечити дору­чену ділянку роботи, ділові та інші якості, наявність судимості або перебування під слідством.

У разі коли претендент не перебував у кадровому резерві на від­повідну досаду, у поданні зазначається, чому не рекомендуються особи, зараховані до кадрового резерву на цю посаду.

До подання щодо призначення на посаду додаються згідно з ви­могами Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 731, такі документи:

— заява претендента на зайняття посади;

— особова картка (форма П-2 ДС) з відповідними додатка­ми;

— три фотокартки розміром 4x6 сантиметрів;

— біографічна довідка, скріплена підписом керівника кадро­вої служби та печаткою;

— копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене зван­ня, підвищення кваліфікації, засвідчені нотаріусом або кадровою службою;

— копія першої та другої сторінок паспорта, засвідчена кад­ровою службою;

— копія військового квитка (для військовозобов'язаних);

— декларація (копія декларації) про доходи за минулий рік та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, претендента і членів його сім'ї, а для осіб, які претендують на зай­няття посади державного службовця першої та другої категорій, та­кож відомості про належне їм та членам їх сімей нерухоме і цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери;

— довідка про попередження щодо встановлених законодав­ством обмежень для державних службовців, підписана особою, яка рекомендується на посаду, та кадровою службою;

— довідка про ознайомлення із Загальними правилами пове­
дінки державного службовця;

— довідка встановленої форми про наявність допуску до дер­жавної таємниці;

— медична довідка про стан здоров'я;

— висновок Управління експертизи та аналізу розвитку те­риторій Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо діяльності відповідної місцевої держадміністрації, довідка Міністерства еконо­міки про соціально-економічну ситуацію в регіоні (для претендентів на посади голів обласних, Ки­ївської та Севастопольської міських держадміністрацій);

— проект рішення про призначення претендента на посаду, завізований керівником відповідного органу.

Документи особової справи претендента на відповідну посаду опрацьовуються Департаментом кадрового забезпечення та персона­лу Секретаріату Кабінету Міністрів України. Цей Департамент ор­ганізовує також проведення співбесід претендентів на посади голів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, район­них у містах Києві та Севастополі держадміністрацій з Прем'єр-міністром України. Співбесіда з претендентом на відповідну посаду проводиться з метою з'ясування його досвіду роботи, професійного рівня, організаторських здібностей, відповідності посаді, на яку він рекомендується, рівня правової підготовки тощо. Висновки про ре­зультати співбесід заносяться до картки погодження.

Після проведення співбесід Департамент кадрового забезпечення та персоналу Секретаріату Кабінету Міністрів України доукомплек­товує особову справу особи і разом з поданням Прем'єр-міністра України та проектом акта Президента України надсилає її до Секретаріату Президента України. Копії документів з особових справ, що надсилаються до Секретаріату Президента України, зберігають­ся у Департаменті кадрового забезпечення та персоналу Секретаріа­ту Кабінету Міністрів України.

У разі внесення пропозицій щодо повторного призначення осіб, особові справи яких уже є в Секретаріаті Кабінету Міністрів Украї­ни, разом з поданням надсилаються біографічна довідка, декларація про доходи, зобов'язання фінансового характеру за попередній рік відповідно до статті 13 Закону України «Про державну службу» та інші документи згідно з вимогами Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади.

У разі внесення пропозицій про звільнення з посади у поданні на Прем'єр-міністра України обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додаються проект акта про звільнення, заява особи, яка звільняється за влас­ним бажанням, або пояснення особи, яка звільняється за порушен­ня трудової дисципліни, медична довідка, у разі потреби — матеріа­ли службового розслідування, інші документи, що безпосередньо стосуються справи.

У разі відставки з посади голови місцевої держадміністрації, до Секретаріату Кабінету Міністрів України подається його письмова заява та інші документи про причину відставки.

На підставі рішень Президента України або Кабінету Міністрів України про призначення на посаду чи звільнення з посади за міс­цем роботи особи видається наказ (розпорядження), в якому фіксу­ється дата початку роботи на відповідній посаді або дата припинен­ня роботи. Копії наказів (розпоряджень) у триденний термін надси­лаються до Секретаріату Президента України та Секретаріату Ка­бінету Міністрів України.

Порядок призначення на посади та звільнення з посад перших заступників, заступників голів та керівників апарату обласних, Ки­ївської і Севастопольської міських державних адміністрацій визна­чений у ст. 10 Закону «Про місцеві державні адміністрації» і дета­лізований у постанові Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1369 (з наступними змінами).

Згідно з названими актами, перший заступник голови обласної, Севастопольської міської державної адміністрації призначається на посаду відповідно головою обласної, Севастопольської міської дер­жавної адміністрації за згодою Прем'єр-міністра України. Заступ­ники голови обласної, Севастопольської міської державної адмініст­рації призначаються на посади та звільняються з посад відповідно головою обласної, Севастопольської міської державної адміністрації за погодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром України.

Заступники голови Київської міської держадміністрації, повно­важення яких стосуються сфери виконавчої влади, призначаються на посади та звільняються з посад Київським міським головою за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Заступники голови обласної, Севастопольської міської держадміністрації призначають­ся на посади та звільняються з посад відповідно головою обласної, Севастопольської міської держадміністрації за погодженням з від­повідним віце-прем'єр-міністром України.

Перші заступники та заступники голів районних державних ад­міністрацій призначаються на посади головами районних держав­них адміністрацій за погодженням з відповідними заступниками го­лів обласних державних адміністрацій. Призначення першого зас­тупника та заступників голови, а також керівників структурних підрозділів районної державної адміністрації в Автономній Респуб­ліці Крим здійснюється головою відповідної районної державної ад­міністрації за погодженням з відповідними посадовими особами Ра­ди міністрів Автономної Республіки Крим.

Перший заступник голови Київської міської держадміністрації, повноваження якого стосуються сфери виконавчої влади, признача­ється на посаду та звільняється з досади Київським міським голо­вою за погодженням з Президентом України. Подання попередньо розглядається Прем'єр-міністром України.

Керівник апарату обласної, Київської та Севастопольської місь­кої держадміністрації призначається на посаду та звільняється з по­сади відповідно головою обласної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації за погодженням з Міністром Кабінету Міністрів України. Подання на погодження для при­значення на посаду та звільнення з посади керівника апарату облас­ної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації попере­дньо розглядається Головдержслужбою. Подання на погодження для звільнення з посади першого заступника, заступника голови, керівника апарату обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації повинне містити обґрунтування причини та під­став для звільнення.

Подання на погодження для призначення на посаду та звільнен­ня з посади першого заступника голови, заступника голови та керів­ника апарату обласної, Київської та Севастопольської міської держ­адміністрації (у відповідному випадку — з висновком Головдерж-служби), що надійшло до Кабінету Міністрів України, надсилається До Департаменту кадрового забезпечення та персоналу Секретаріату Кабінету Міністрів України, яке після реєстрації та перевірки наяв­ності та правильності оформлення документів надсилає його у дво­денний термін Управлінню експертизи та аналізу розвитку тери­торій Департаменту внутрішньої політики Секретаріату Кабінету Міністрів України для організації співбесід у Кабінеті Міністрів України. Подання розглядається в Кабінеті Міністрів України у п'ятиден­ний термін а дня його надходження, а у разі необхідності додатково­го вивчення ділових та етичних якостей особи, яка пропонується для призначення на посаду (звільнення з посади), безпосередньо на місці у десятиденний термін.

Управління експертизи та аналізу розвитку територій Департаме­нту внутрішньої політики Секретаріату Кабінету Міністрів України організовує проведення співбесід з особами, запропонованими для призначення на посади, з відповідними посадовими особами Кабіне­ту Міністрів України, Висновки за результатами співбесіди виклада­ються посадовою особою Кабінету Міністрів України у картці пого­дження для призначення на посаду та засвідчуються її підписом.

Подання на погодження для призначення на посаду та звільнен­ня з посади першого заступника і заступника голови, обласної, Се­вастопольської міської держадміністрації, а також першого заступ­ника, заступника голови Київської міської держадміністрації, пов­новаження яких стосуються сфери виконавчої влади, з висновком Кабінету Міністрів України за підписом Прем'єр-міністра України, надсилається до Адміністрації Президента України.

Висновок Кабінету Міністрів України про погодження для при­значення на посаду та звільнення з посади керівника апарату облас­ної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації надси­лається голові відповідної держадміністрації, Київському міському голові за підписом Державного секретаря Кабінету Міністрів Украї­ни, або особи, яка його заміщає.

У разі відхилення подання на погодження для призначення на відповідну посаду голова обласної, Севастопольської міської держ­адміністрації, Київський міський голова повинен подати у двотиж­невий термін подання щодо призначення на цю посаду іншої особи, а у випадку отримання в установленому порядку позитивного ви­сновку — видає розпорядження про призначення на посаду або звільнення з посади першого заступника, заступника голови, керів­ника апарату відповідної держадміністрації.

Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністра­цій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в по­рядку, що визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1374 (з наступними змінами).

Питання про призначення на посаду або звільнення з посади ке­рівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місце­вої державної адміністрації порушується головою відповідної місце­вої державної адміністрації за наявності вакансії або обґрунтованих підстав для звільнення з посади.

У разі наявності вакансії голова місцевої державної адміністрації у двотижневий термін звертається до відповідного міністерства, ін­шого центрального або місцевого органу виконавчої влади з пропо­зицією щодо кандидатури на посаду керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації.

У випадках визнання міністерством, іншим центральним або місцевим органом виконавчої влади роботи відповідного управлін­ня, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної ад­міністрації або їх керівників незадовільною, міністр чи керівник ін­шого центрального або місцевого органу виконавчої влади зверта­ється з умотивованим поданням до голови відповідної місцевої державної адміністрації. Голова місцевої державної адміністрації зобов'язаний розглянути це подання і не пізніше ніж у місячний тер­мін прийняти рішення та дати обґрунтовану відповідь.

Висновки щодо призначення на посаду або звільнення з посади керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу міс­цевої державної адміністрації не пізніше десяти днів з дня порушен­ня даного питання надсилаються голові відповідної місцевої держа­вної адміністрації і додаються до особової справи державного служ­бовця за місцем роботи.

Голова місцевої державної адміністрації у триденний термін з дня отримання висновку відповідного міністерства, іншого центра­льного або місцевого органу виконавчої влади видає в установлено­му порядку розпорядження про призначення на посаду або звіль­нення з посади керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації. Копії цих розпоря­джень надсилаються до відповідного міністерства, іншого централь­ного органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастополь­ської міських державних адміністрацій.

На посади в місцеві державні адміністрації призначаються громадяни України. Голови місцевих державних адміністрацій, їх за­купники, керівники управлінь, відділів, інших структурних під­розділів місцевих державних адміністрацій не можуть бути народ­ними депутатами України або мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою, в тому числі на гро­мадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої діяльнос­ті у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи нагля­дової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одер­жання прибутку. Однак згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 4 грудня 2001 р. зазначені посадові особи місцевих дер­жавних адміністрацій можуть мати представницький мандат депу­тата місцевої ради.

Не можуть бути призначені на посади в місцеві державні адмініс­трації особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому зако­ном порядку.

Література:

Барабашев Г. В., Шеремет К. Ф. Советское строительство: Учебник. — М.: Юрид. лит., 1988.

Білоус А. О. Політико-правові системи: світ і Україна. Навч. посібник. — К.: АМУУП, 1997.

Битяк Ю. П. Напрями наукових досліджень проблем місцевого самовряду­вання // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Збірник науко­вих праць. Випуск 2. — Харків: Ін-т державного будівництва та місцевого самоврядування, 2002. — С. 34—44.

Гарчева Л. П., Ярмыш А. Н. Конституционное право Украйни: Учеб. посо-бие. — Симферополь: Доля, 2000.

Державне будівництво: Збірник нормативно-правових актів. У 2 кн. / За ред. М. І. Пайова. — Харків: Гриф, 2002.

Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998.

Державно-правова реформа в Україні: Матеріали наук.-прак. конф. Листо­пад 1997 р. / Ред кол.: В. Ф. Опришко (голова) та ін. — К.: Ін-т зак-ства Верховної Ради України, 1997.

Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підруч. Для студ. вищ. навч.закл. – К.: Концерн “Видавничий дім “Ін Юре”, 2003. – 672 с.

Колодій А. М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве самовряду­вання: Навчальний посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2000. Конституційне право України: Підручник / За ред. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова думка, 2002.

Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцев самоврядування в Україні: Підручник / За ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.

Конституційне право України / За ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. — К.: Український центр правничих студій, 1999. Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. — К.: Ін Юре, 2002.

Кравченко В. В. Конституційне право України. Навч. посіб.— К.: Атіка, 2000.

Кравченко В. В., Пітцик М. В. Муніципальне право України: Навч. посіб­ник. — К.: Атіка, 2003.

Муніципальне право України: Підручник / За ред. В. Ф. Погорілка, О. Ф. Фрицького. — К.: Юрінком Інтер, 2001.

Свирский Б.М. Государственное строительство и местное самоуправление в Украине. Учебное пособие. — Харьков: Эспада, 2001.

Серьогін В. О., Серьогіна С. Г. Державне будівництво та місцеве самовряду­вання в Україні. Частина Загальна. — Харків, 2000.

Селіванов В. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспек­ти. — Монографія. — К.: Ін Юре, 2002.

Советское строительство: Учебник / Под ред. А. А. Безуглова. — М.: Юрид. лит., 1985.

Советское строительство: Учеб. пособие / Под ред. О. Ф. Фрицкого, В. Ф. Кузнецовой. — К.: Вища школа, 1988.

Управление организацией: Учебник / Под ред. А. Г. Поршнева, 3. П. Румянцевой, Н. А. Саломатина. — М.: ИНФРА-М, 1999.

Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2002.

Чукаева В. Государственное строительство и самоуправление Украины: Учеб. пособие. — Днепропетровск, 1999.

Цвєтков В. В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). — X.: Право, 1996.

Ярмиш О. Н., Серьогін В. О. Державне будівництво та місцеве самоврядуван­ня в Україні: Підручник. — X.: НУВС, 2002.

 


 

ЛЕКЦІЯ

з дисципліни “ Державне будівництво і місцеве самоврядування”

По темі № 12 «ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 

План

Питання 1. Організація роботи місцевих рад.

 

Питання 2. Організація роботи виконавчих органів місцевих рад.

Організація роботи місцевих рад.

 

Законодавством України передбачений такий порядок формування рад. Сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення), районні, обласні ради складаються з депутатів, яких обирає населення відповідної території на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Вибори відбуваються відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Згідно з цим Законом визначається загальний склад ради, що його встановлює сама рада в межах певного "коридору" (наприклад, для міст з населенням понад 1 млн. - від 75 до 120 депутатів).

Строк повноважень рад — 5 років.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської, районної у місті ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніше ніж через місяць після обрання ради. Її відкриває і веде голова цієї виборчої комісії. Він інформує раду про підсумки виборів депутатів та сільського, селищного, міського голови і визнан­ня їхніх повноважень. Першу сесію районної, обласної ради скликає і веде голова відповідної територіальної виборчої комісії.

Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської — відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної — головою відповідної ради. Сесія ради скликається за мірою потреби, але не рідше ніж один раз на квартал.

У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості скликати ним сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради — секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті районної, обласної ради — заступником голови відповідної ради. У цих випадках сесія скликається:

а) відповідно до доручення сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті, районної, обласної ради);

б) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк за пропозицією не менше ніж третини депутатів від загального складу сільської, селищної, міської, районної у місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а також за пропозицією не менше ніж третини депутатів від загального складу районної, обласної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації;

в) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) хоча б один раз на квартал.

Отже, сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради має бути також скликана за пропозицією не менше третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради — також за пропозицією не менше третини депутатів від загального скла­ду відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адмі­ністрації. Якщо голова сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради; секретар сільської, селищної, міської ради, за­ступник голови районної у місті, районної, обласної ради у двотижне­вий строк не скликають сесію на вимогу не менше третини депутатів від загального складу сільської, селищної, міської, районної у місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради або ж на вимогу не менше третини депутатів від загального складу районної, обласної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менше третини складу ради, або постійною комісією ради. Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за десять днів до сесії, а у виняткових випад­ках — не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у разі немотивованої відмови або неможливості — секретар ради, сесію районної у місті, районної, обласної ради — голова ради або його заступник. У разі немотивованої відмови або неможливості голови сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, місь­кої ради, заступника голови районної у місті, районної, обласної ради сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скли­кано сесію, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради один з депутатів цієї ради. Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загаль­ного складу ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вносити сільський, селищний, міський голова, постійні комісії, депутати, виконавчий комітет ради, голова місцевої державної адміністрації, голова район­ної, обласної ради, загальні збори громадян.

Не пізніше як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради. Поря­док скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших проце­дурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламен­том ради.

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються сільським, селищним, міським головою, район­ної у місті, районної, обласної ради — головою відповідної ради, за їхньої відсутності — відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, заступником голови районної у місті, районної, обласної ради, а у над­звичайних випадках — депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні. Сесії ради проводяться гласно. В разі потреби рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.

Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією. До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їхні заступники.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою по­передньо розглядають проекти програм соціально-економічного і куль­турного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями та співдоповідями. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, при­значення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.

Постійні комісії за дорученням ради, голови, заступника голови ра­йонної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітетові сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їхніх філіалів і відділень незалежно від форми власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а за потреби — на розгляд ради або виконав­чого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради. Вони також здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради. Постійні комісії у питаннях, які належать до їхнього відання, та в порядку, ви­значеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їхніх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.

Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організовує роботу з реалізації висновків і реко­мендацій комісії. За відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії. Засідання постійної комісії скликається за мірою потреби і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше ніж половина від загального складу комісії.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готу­ють висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підпису­ються головою комісії, а в разі його відсутності — заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписують голова і секретар комісії. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'яз­ковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду та вжиті заходи комісіям має бути повідомлено у встановлений ними строк.

Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії та робочі групи із залученням представників громадськості, вчених і фахівців. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а і акож за дорученням ради, її голови, заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їхніх спільних засіданнях, підпи­сують голови відповідних постійних комісій.

Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах. За рішенням обласних рад голови постійних комісій з питань бюджету можуть працювати в раді на постійній основі. Постійні комісії є під­звітними раді та відповідальними перед нею. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визнача­ються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою.

Тимчасові контрольні комісії ради є органами ради, які обираються з її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Кон­трольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назву та завдан­ня, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше третини депутатів від загального складу ради. Засідання тимчасових контрольних комісій ради проводяться, як правило, закрито. Депутати, які входять до складу тимчасової конт­рольної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі фахівці, екс­перти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з її роботою. Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинен­ня повноважень ради, яка створила цю комісію.

Повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною теритріальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються у день першої сесії ради нового скликання. Повнова­ження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, перед­бачених законодавством України. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, мас всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обо­в'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їхні доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом, випадках депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.

Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань по­стійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. В разі про­пуску депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може звер­нутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законодавством порядку. Депутат має право ухвально­го голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обра­но. Він може звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників органів, підпри­ємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, розташо­ваних або зареєстрованих на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради — також до голо­ви місцевої державної адміністрації з питань, віднесених до відання ради. Орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради у строки і в по­рядку, встановлені радою відповідно до закону. За результатами роз­гляду запиту рада приймає рішення.

Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради або передані у письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються ра­дою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим осо­бам, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи повідомити депутатові та раді.

Депутат має право ознайомлюватися з будь-якими офіційними до­кументами, які зберігаються у відповідних органах місцевого самовря­дування, та робити виписки, копіювання цих документів.

Повноваження депутатів, порядок організації та гарантії депутатсь­кої діяльності визначаються Конституцією України, законами Украї­ни «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад народних депутатів», іншими законами.

Секретар сільської, селищної, міської ради обирається за пропозицією сільського, селищного, міського голови відповідною радою з її депутатів на строк повноважень ради та працює в раді на постійній основі. Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою служ­бову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаробочий час, займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законодавством України. Секретар сільської, селищної, міської ради:

· скликає сесії ради у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, облас­ної ради або неможливості його скликати сесію ради; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради та питання, які передбачається внести на розгляд ради;

· веде засідання ради та підписує її рішення у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради;

· організовує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;

· забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організовує контроль за їхнім виконанням;

· за дорученням сільського, селищного, міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

· сприяє депутатам ради у здійсненні їхніх повноважень;

· організовує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

· забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

· вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

Секретар сільської ради може за рішенням ради водночас здійсню­вати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради. Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Організація роботи виконавчих органів місцевих рад.

Вищим виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюєть­ся відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повнова­ження до сформування нового складу виконавчого комітету. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради — за пропозицією голови відпо­відної ради.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно:

· сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради —голови відповідної ради;

· заступника (заступників) сільського, селищного, міського голо­ви з питань діяльності виконавчих органів ради;

· керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету;

· керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради;

· інших осіб.

До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради.

Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради від­повідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради — голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради. Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконан­ня виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм серед­нього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'яза­них з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету. На осіб, які входять до скла­ду виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені законодавством про місцеве самоврядування для сільського, селищного, міського голови. До скла­ду виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.

Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів вико­навчої влади — також підконтрольним відповідним органам виконав­чої влади.

Виконавчий комітет ради:

· попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

· координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до ко­мунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їхніх керівників;

· має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розме­жування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управ­ліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих законодавством про місцеве самоврядування виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищ­ної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а за його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції — заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності ви­конавчих органів ради (районної у місті ради — заступником голови ради) за мірою потреби, але не рідше як один раз на місяць, і є правомоч­ними, якщо в них бере участь більше ніж половина від загального скла­ду виконавчого комітету.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконав­чому комітетові, сільському, селищному, міському голові, голові ра­йонної у місті ради. Керівники відділів, управлінь та інших виконав­чих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, — за погодженням з відповідними органами виконавчої влади. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.

 

Література:

 

 

1. В.Б. Авер’янов, В.Ф. Бойко та інші. Коментар до Конституції України: Інститут законодавства Верховної ради України. – К.: 1996. –376 с.

2. Корнієнко М.І. Муніципальне право України. Конституційні та організаційно-правові системи. Навч. пос. – К.: Алерта, 2005. – 144 с.

3. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник / За ред. Я.Ю, Кондратьєва. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.

4. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підруч. – К.: Концерн Виробничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 672 с.

5. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Муніципальне право України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – 672 с.

6. Лазор О.Д., Лазор О.Я. Місцеве самоврядування. Вітчизняний та зарубіжний досвід. Навчальний посібник. – К.: Дакор, 2005. – 650 с.

 

ЛЕКЦІЯ

з дисципліни “ Державне будівництво та місцеве самоврядування”

По темі №13 « ГАРАНТІЇ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ»

Для студентів юридичного факультету

Спеціальність: 7.060101 “Правознавство”

 

Тема № 13 «Гарантії та відповідальність посадових осіб та органів місцевого самоврядування».

План

Питання 1. Гарантії місцевого самоврядування.

Питання 2. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

Література:

Гарантії місцевого самоврядування.

Україна, дотримуючись своїх зобов'язань згідно Європейської Хартії місцевого самоврядування, не лише визнає, а й гарантує місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Під гарантіями місцевого самоврядування слід розуміти комплекс заходів, за допомогою яких забезпечується реальне здійснення місцевого самоврядування територіальними громадами та органами місцевого самоврядування, а також захист права на місцеве самоврядування.

Якщо комплексно підходити до гарантій місцевого самоврядування, то серед них, як про це справедливо зазначається в літературі, можна виділити загальні, які обумовлені особливостями соціально-політичного ладу, ступенем розвитку економіки, духовної сфери; конституційні, що визначаються у Конституції країни і присвячені безпосередньо принципам організації місцевого самоврядування; організаційно-правові, які забезпечують організаційну та правову автономію територіальних громад та органів місцевого самоврядування; фінансово-економічні, спрямовані на додержання фінансової та економічної самостійності місцевого самоврядування; міжнародно-правові, які декларовані у міжнародно-правових актах.

Наведену вище типологію гарантій місцевого самоврядування можна було б продовжити. Проте сьогодні найбільш актуальною є проблема забезпечення передусім правової, організаційної та матеріально-фінансової автономії місцевого самоврядування. Справа в тому, що з трьох зазначених вище принципів місцевого самоврядування найбільш гарантованими є перші два, хоч і тут є певні проблеми.

Права місцевого самоврядування, зазначені в Конституції України, захищаються в судовому порядку. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняється у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144, стаття 145).

У Законі також зазначається, що обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (стаття 21); що органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають право втручатися в законну діяльність самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом; що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування (стаття 71).

В цих конституційних положенням та положеннях Закону відтворені положення Хартії, відповідно до яких органи місцевого самоврядування повинні мати право на судовий захист для забезпечення вільного здійснення ними своїх повноважень і дотримання закріплених Конституцією принципів місцевого самоврядування (стаття 11), а також, що будь-який адміністративний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування має бути призначений лише для контролю за дотриманням законності та конституційних принципів (стаття 8).

На жаль, в практиці державного будівництва суверенної України ще не поодинокі випадки втручання місцевих органів виконавчої влади та їх посадових осіб в законну діяльність органів місцевого самоврядування, а так звані компетенціальні спори в судах загальної юрисдикції майже відсутні. Великий вплив на таке становище здійснює і незавершеність судової реформи, відсутність адміністративних судів, які б розглядали такі спори.

Важливою гарантією місцевого самоврядування є встановлена Законом обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень, для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Закон також встановлює, що зазначені вище юридичні та фізичні особи несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у разі невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень (стаття 73).

Важливою гарантією місцевого самоврядування є те, що його первинні суб'єкти - громади - не можуть бути примусово об'єднані або скасовані у зв'язку з удосконаленням державою первинної ланки адміністративно-територіального устрою.

Що ж стосується органів та посадових осіб місцевого самоврядування, то їх повноваження також не можуть бути достроково припинені державними органами. У разі, якщо, наприклад, рада прийняла рішення з порушенням Конституції чи законів України, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення їх рішень відповідно до їх законів, або ж сесія цієї ради не проводиться без поважних причин у встановленому законом строки чи рада не вирішує питань, віднесених до її відання, Верховна Рада України може призначити лише позачергові вибори до цієї ради. Законом встановлено, що питання про призначення таких позачергових виборів порушується відповідно сільським, селищним, міським головою, головою обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій. Проте і в цьому випадку відповідна рада продовжує діяти до обрання нового складу цієї ради.

Так само вирішується питання про дострокові вибори сільського, селищного, міського голови в разі, якщо він порушує Конституцію та. закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення своїх повноважень.

Слід зазначити, що при вирішенні питання Верховною Радою про призначення дострокових виборів ради чи сільського, селищного, міського голови обов'язковою умовою є рішення суду про визначення їх актів незаконними, а також висновок відповідного комітету Верховної Ради України.

Важливою гарантією місцевого самоврядування в Україні є наявність у нього сталої організаційно-правової, матеріально-фінансової та територіальної основ, процес становлення яких ще не завершився на підставі чинної Конституції України.

Місцеве самоврядування є невід'ємним елементом громадянського суспільства з його високим рівнем загальної та політичної культури. Отже, треба сподіватися, в міру становлення громадянського суспільства в Україні будуть створюватись нові передумови для подальшого розвитку місцевого самоврядування, посилюватись його економічні, юридичні, політичні та соціальні гарантії.

Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

 

На сьогодні важливими є такі питання, як механізм встановлення правового режиму відповідальності як органів, так і посадових осіб місцевого самоврядування, наділених владними повноваженнями. Зокрема, у законодавстві більше акцентуються їх права, і менше - відповідальність за прийняття помилкових рішень та дій, або ж їх бездіяльність.

У складний та суперечливий для нашої держави період реформ вирішення цього питання є вельми необхідним. До того ж відповідно до п. 1 ст. З Європейської хартії - це одна із важливих ознак місцевого самоврядування, яка, на жаль, була втрачена в її офіційному перекладі і, відповідно, не знайшла свого підтвердження у визначенні місцевого самоврядування в Конституції України.

Конституція та закони України містять певні вимоги до рішень посадових осіб та органів місцевого самоврядування. Так, згідно із ст. 19 Основного Закону, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Це означає, що рішення, прийняті керівниками органів влади з перевищенням їх повноважень або з порушенням встановленої процедури, - незаконні.

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у визначеному законом порядку, з одночасним зверненням до суду. У конституційному регулюванні місцевого самоврядування позитивним є встановлення презумпції законності рішень органів місцевого самоврядування. Жодний орган державної виконавчої влади, посадова особа не можуть визнати рішення органів місцевого самоврядування незаконним і, відповідно, скасувати його. Вирішення питання законності актів органів місцевого самоврядування належать до компетенції судів загальної юрисдикції. Органи місцевого самоврядування належать до суб'єктів права на конституційне подання з питань дачі висновків щодо конституційності прийнятих рішень, що є вже сферою Конституційного суду України. На підставі визнання рішення неконституційним, можлива відміна правового акту органу місцевого самоврядування, прийнятого з перевищенням владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого само­врядування несуть відповідальність за свою діяльність перед:

· територіальною громадою;

· державою;

· юридичними і фізичними особами, якщо їм заподіяна шкода внаслідок рішень, що прийняті органами га посадовими особами місцевого самоврядування.

Статгя 75 Закону розкриває суть відповідальності посадових осіб та органів місцевого самоврядування перед територіальною громадою, оскільки територіальні громади формують органи місцевого самоврядування, які здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, а саме:

· органи місцевого самоврядування та їх посадові особи є підзвітними, підконтрольними перед територіальними громадами;

· вони періодично, але не менше, ніж 2 рази у рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення;

· звітують про свою діяльність.

Зокрема, у чинному




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 389; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.218 сек.