Лекція №6 Правила проведення технічного нагляду та атестації виробництв 3 страница

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші.

До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред’явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші.

Організаційним факторам, на жаль, ще не проділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовленні вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.

Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості.

В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб’єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб’єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб’єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і формування виробів.

Наскільки важливі суб’єктивні фактори, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при цьому як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок.

Питання для самоконтролю

1. Що розуміється під якістю дороги?

2. Які суспільні потреби пред'являються до доріг?

3. Складові якості доріг

4. Класифікація дорожньо-будівельної продукції.

5. Які фактори належать до технічних?

6. Які фактори належать до організаційних?

Лекція №11 Система показників та Методи оцінки якості дорожньо-будівельної продукції

Мета лекції – вивчення системи і змісту показників якості продукції методів їх визначення

Основні питання:

1. Система показників якості продукції

2. Види контролю якості продукції

3. Методи визначення показників якості

1. Система показників якості продукції

Якість характеризується перш за все сукупністю властивостей, які здатні задовольняти потреби людини. Якість залежить від розвитку науки, техніки, технології, виробничої та громадської організації праці, кваліфікації виробників та ряду інших факторів. Якість є одним із головних показників, і для її визначення використовують фізичні величини. За допомогою фізичних величин здійснюють вимірювання і опис властивостей, які в сукупності визначають якість об'єкта. Об’єктивна необхідність забезпечення належної якості у процесі проектування, виготовлення і використання нових виробів ініціює застосування у виробничо-господарський діяльності підприємств певної системи показників, що дозволяє визначити і контролювати рівень якості усіх видів продукції (рис. 11.1).

Кожна властивість може бути виражена кількісною характеристикою. Однак кожна властивість може виявлятись по-різному. Одним із проявлень інертності тіла, наприклад, є сила, з якою тіло притягується до Землі. Довгий час така величина, як сила застосовувалась для кількісної характеристики інертності. Але в невагомості ця сила дорівнює нулю, а властивість інертності залишається і виявляється в іншому. Отже, кількісних характеристик у кожної властивості може бути декілька. З них визначають найбільш характерну, яку називають мірою властивості. Міра властивості, яка визначає якість об'єкта, називається показником якості. Показник якості - це кількісна характеристика однієї чи декількох властивостей, що характеризують якість стосовно визначених умов створення та експлуатації.

Рис. 11.1. Система і зміст показників якості продукції.

Класифікація показників якості за характерними для них властивостями має велике значення, тому що дає змогу пов'язати між собою показники і властивості об'єктів та визначити номенклатуру техніко-економічних показників для оцінки їх якості.

Техніко-економічні показники у кваліметрії згідно з РД 50-64-84 поділяються на такі групи:

• показники призначення;

• показники надійності;

• показники технологічності;

• показники стандартизації та уніфікації;

• ергономічні показники;

• естетичні показники;

• патентно-правові показники;

• показники транспортування;

• екологічні показники;

• показники безпеки;

• економічні показники.

Стосовно до нормативно-технічної документації та з урахуванням специфіки дорожньо-будівельного виробництва показники якості дорожньо-будівельної продукції за видами можна класифікувати наступним чином: показники призначення (цільові), надійності, технологічні, ергономічні, техніко-економічні, експлуатаційні.

Показники призначення. Вони характеризують загальне призначення продукції, її приналежність, здатність задовольняти основні цільові вимоги. Залежно від класу дорожньо-будівельної продукції можна застосовувати різні показники призначення. Для продукції першого класу (сировина, матеріали, вироби) - це насамперед: фізичні показники (щільність, склад, стираність, структура, пористість, в'язкість, розмір, колір та ін.); фізико-механічні (модуль пружності, кут внутрішнього тертя, зчеплення, міцність при стисканні та ін.); водно-теплові (температура, морозостійкість, водонасичення, теплоємність, температуро-провідність і вологість та ін.). Для продукції другого класу (дорога, споруди, елементи) показниками призначення можуть бути: категорія дороги, інтенсивність руху, вантажонапруженість, пропускна здатність, розрахункова витрата води через трубу і т. д.

Показники надійності. Надійність - одне з основних властивостей продукції. Воно встановлюється при проектуванні, забезпечується при будівництві та підтримується на стадії експлуатації. Під надійністю розуміється властивість продукції виконувати задані функції, зберігаючи в часі встановлені експлуатаційні показники.

Рис. 11.2. Рівні надійності автомобільної дороги на трьох стадіях

Надійність - комплексний показник, який включає в себе безвідмовність, ремонтопридатність, довговічність і збереженість.

Безвідмовність - властивість продукції зберігати працездатність протягом певного часу (або наробітку). Безвідмовність характеризують рядом показників: ймовірністю безвідмовної роботи, тобто ймовірністю того, що в межах заданого часу (або обсягу роботи - напрацювання) не виникне відмову і не порушиться працездатність; середньої напрацюванням до відмови - математичним очікуванням часу або обсягу роботи продукції (об'єкта) до першої відмови; інтенсивністю відмов або щільністю ймовірності виникнення відмови невідновлювальної об'єкта (визначається для даного моменту часу за умови, що до цього моменту відмова не виник); параметром потоку відмов, тобто щільністю ймовірності виникнення відмови відновлюваного об'єкта (визначається для даного моменту часу); напрацюванням на відмову - ставленням напрацювання відновлюваного об'єкта до математичного сподівання числа його відмов протягом цього виробітку.

Для дорожньо-будівельної продукції застосовні в тій чи іншій мірі всі показники безвідмовності. Для продукції другого класу особливо важливі показники безвідмовної роботи.

Ремонтопридатність - це властивість об'єкта, що полягає у пристосуванні до попередження і виявлення причин виникнення відмов, пошкоджень і до усунення їх наслідків шляхом проведення обслуговування і ремонтів. Це властивість регламентує умови ремонту об'єкта. Ремонтопридатність дорожньо-будівельної продукції доцільно відносити лише до другого класу.

Ремонтопридатність дорожньо-будівельної продукції можна оцінити: ймовірністю ремонту в заданий час, середнім часом відновлення, інтенсивністю відновлення, середньої трудомісткістю технічного обслуговування та ремонту, вартістю обслуговування і ремонтів.

Довговічність - властивість продукції зберігати працездатність до настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонтів. Показники довговічності стосовно дорожньо-будівельної продукції: термін служби, гамма-процентний ресурс, середній ресурс між ремонтами, гамма-відсотковий термін служби, середній термін служби, середній термін служби між ремонтами.

Найважливішими показниками довговічності є термін служби, тобто тривалість від здачі дороги (елементу) в експлуатацію до першого поточного (капітального) ремонту, тобто до настання граничного стану. Під граничним розуміється стан, при якому експлуатація об'єкта неможлива (неефективна) без проведення поточного або капітального ремонту.

Збереженість - одне з властивостей надійності. Показниками збереження дорожньо-будівельної продукції може бути конкретний і середній термін зберігання. Термін зберігання - це тривалість зберігання (і транспортування) продукції в заданих умовах, протягом і після якої зберігаються значення встановлених показників.

Технологічні показники. Вони характеризують ступінь технологічності продукції. В якості першорядних показників технологічності дорожньо-будівельної продукції можуть бути прийняті коефіцієнти механізації, технологічної оснащеності, трудомісткості, використання нових ефективних матеріалів, трудомісткість монтажу.

Ергономічні показники. Ці показники якості характеризують відповідність продукції вимогам системи водій (чоловік) - зовнішнє середовище - дорога. Вони оцінюють умови, що впливають на працюючу людину і експлуатоване виріб з урахуванням дії зовнішнього середовища. Водій, оцінюючи дорогу і дорожню обстановку, забезпечує рух автомобіля з максимально можливою швидкістю в даних умовах.

Ергономічні показники поділяються на гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психофізіологічні, психологічні.

До групи гігієнічних показників входять: освітленість, температура, вологість, запиленість, випромінювання, токсичність, шум, вібрація. Антропометричні показники характеризують лише ту продукцію, яка безпосередньо контактує з людиною, наприклад, органи управління. Комплекс психофізіологічних показників характеризує відповідність продукції різних можливостей людини - силовим, зоровим, слуховим, переробки інформації.

Естетичні показники. Ці показники характеризують виразність, оригінальність, стиль, цілісність і відповідність продукції середовищі.

Показники стандартизації. Вони характеризують ступінь застосування типорозмірів виробів, що застосовуються при проектуванні, будівництві і експлуатації доріг.

Рівень стандартизації і уніфікації, а також їх взаємозамінність характеризують чисельними коефіцієнтами використання, вартості.

Техніко-економічні показники. У цю групу входять різні показники, комплексно характеризують економічну ефективність продукції. До них відносять: коефіцієнт економічної ефективності, трудомісткість, продуктивність праці, наведені затрати, рентабельність, прибуток, фондовіддачу та ін.

Експлуатаційні показники. Це система показників, яка характеризує якість дороги на стадії експлуатації. До них можна віднести: термін служби дороги (одягу, покриттів), інтенсивність і пропускну здатність, міцність одягів, рівність і шорсткість покриттів, працездатність одягу (покриттів), коефіцієнт економічної ефективності, експлуатаційні витрати.

Показник якості продукції, який характеризує одну з її властивостей, називається одиничним показником якості продукції. Одиничні показники можуть ставитися як до одиниці продукції, так і до сукупності одиниць однорідної продукції. Комплексним називається показник якості продукції, що характеризує спільно кілька простих властивостей чи одне складне, що складається з декількох простих.

Розподіл показників на одиничні і комплексні є умовним через умовності поділу властивостей продукції на прості і складні.

2. Види контролю якості продукції

Невід'ємною складовою частиною будь-якої системи управління є контроль, під час якого порівнюють результати функціонування системи з запланованими результатами. Інформація, що отримується під час контролю, потрібна для встановлення необхідності і степені коректування системи.

Контролем якості продукції прийнято називати перевірку відповідності показників якості продукції встановленим вимогам, які можна зафіксувати, наприклад, в стандартах, кресленнях, технічних умовах, договорах на поставку, паспорті виробу і інших документах.

На сучасних промислових підприємствах отримали розповсюдження такі основні види контролю, які можна класифікувати за ознаками:

1. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва розрізняють:

вхідний контроль - контроль споживачем сировини, матеріалів, комплектувальних виробів і готової продукції, які надходять до нього від інших підприємств чи інших дільниць виробництва. Вхідний контроль дозволяє уникнути зниження якості продукції через помилки постачальника, зібрати об'єктивну інформацію про закупівельні матеріали з метою вибору найбільш сприятливого постачальника чи формулювання додаткових вимог до показників якості матеріалів. Тут доречно зауважити, що часта зміна постачальників взагалі не бажана, оскільки вона негативно впливає на стабільність якості кінцевої продукції;

операційний контроль - контроль продукції (чи технологічного процесу), що виконується після завершення певної виробничої операції. Часто операційний контроль виконуються вимірним інструментом, винесеним за межі станка чи апарата, який проводить технологічну операцію, часто він супроводжується вимкненням станка і навіть зняттям з нього деталі для вимірювань.

Найбільш прогресивним видом операційного контролю є активний контроль, який здійснюється безпосередньо під час виготовлення продукції вимірювальними приладами, вмонтованими в технологічне обладнання. Прилади активного контролю неперервно дають показники про величину контрольованого параметра і використовується давачами для автоматичного управління процесом виготовлення продукції. Застосування активного контролю дозволяє значно підвищити продуктивність технологічного обладнання і виключити вплив суб'єктивного фактора на результати контролю;

прийомний контроль - це контроль готової продукції після завершення всіх технологічних операцій з її виготовлення, за результатами якого приймаються рішення про придатність продукції до постачання чи використання. Прийомний контроль є досить важливою заключною операцією всього процесу виготовлення продукції, після якого починається новий етап існування продукції-експлуатація.

2. Залежно від охоплення контрольованої продукції вхідний, операційний і прийомний контроль може бути суцільним чи вибірковим.

Контроль, при якому про якість контрольованої продукції приймається за результатами перевірки кожної одиниці продукції, називається суцільним. Суцільний контроль може майже повністю вилучити можливість потрапляння до споживача дефектної продукції, але в деяких випадках його застосування виявляється економічно нераціональним (при дуже великих програмах випуску продукції) чи неможливим (якщо випробування пов'язано з руйнуванням продукції).

Тому на виробництві застосовують вибірковий контроль, при якому рішення про якість контрольованої продукції приймається за результатами перевірки одної чи декількох вибірок з партії.

Для аналізу результатів вибіркового контролю застосовуються методи математичної статистики, що дозволяють, базуючись на обмеженій кількості контрольних перевірок, з потрібним ступенем точності стверджувати про якість партії виробів чи стану технологічного процесу. Подібні методи контролю називаються статистичними.

3 Методи визначення показників якості

За способами отримання інформації
Вимірювальний	Реєстраційний	Органолептичний	Розрахунковий
За джерелами отримання інформації
Традиційний	Експертний	Соціологічний

Вимірювальний заснований на інформації, одержуваної з обов'язковим використанням вимірювальних засобів, передбачених конструкцією виробу або додаткових (амперметри, вольтметри, тахометри, спідометри і т.п.).

Реєстраційний заснований на інформації, яку одержують шляхом підрахунку (реєстрації) числа певних подій, предметів або витрат: реєстрація кількості відмов виробу при випробуваннях; витрат на створення і експлуатацію виробу; числа частин складного виробу, захищених патентами. За допомогою цього методу можна визначити показники технологічності, економічності, патентно-правові, стандартизації та уніфікації.

При застосуванні органолептичного методу використовується інформація, що отримується в результаті аналізу сприйняття органів почуттів: зору, слуху, нюху, дотику. Точність і достовірність результатів при даному методі залежить від здібностей, кваліфікації і навичок осіб, що виконують цю роботу, а також від можливості використання спеціальних технічних засобів, що підвищують дозволяють здібності організму людини (мікроскопи, мікрофони, лупи). Цей метод найбільш широко застосовується при оцінці якості предметів споживання, у тому числі продуктів харчування (напої, кондитерські, тютюнові та парфумерні вироби), а також їх ергономічності, екологічності, естетичність.

Розрахунковий заснований на використанні теоретичних чи емпіричних залежностей показників якості від її параметрів. Застосовують в основному при проектуванні продукції, коли вона не може ще бути об'єктом експериментального дослідження (відсутність дослідний зразок) і служить для визначення продуктивності, потужності, міцності і т.д.

Розглянуті методи можуть застосовуватися спільно на різних стадіях життєвого циклу продукції. Так, вимірювальний та реєстраційний використовуються на стадіях розробки, виробництва та експлуатації (споживання) продукції виробничо-технічного призначення і побутової техніки, органолептичний і вимірювальний - на стадіях розробки і виробництва предметів споживання.

У випадку традиційного методу показники якості визначаться посадовими особами (працівниками) спеціалізованих експериментальних лабораторій, полігонів, стендів і розрахункових підрозділів підприємств - конструкторських відділів, ВЦ, служб надійності. Інформація про показники формується в процесі випробувань продукції, умови проведення яких повинні бути наближені до нормальних або форсованим експлуатаційним, наприклад, в умовах полігонів автомобільних і тракторних підприємств, випробувальних майданчиках і стендів енергетичних турбін авіаційних двигунів, телеграфних апаратів і т.д.

Експертний - визначення значень показників якості здійснюється на основі рішення, прийнятого групою фахівців-експертів. У такі групи об'єднуються фахівці різних напрямків знань і практичних навичок в залежності від виду продукції, що оцінюється. Кожен з членів групи має право вирішального голосу. Цим методом користуються в тих випадках, коли показники якості продукції не можуть бути визначені більш об'єктивними методами.

Соціологічний заснований на зборі та аналізі інформації про думку фактичних або можливих споживачів продукції. Збір інформації здійснюється в ході усного опитування або за допомогою розповсюдження анкет, а також шляхом організації конференцій, виставок, аукціонів і т.п.

Методи визначення показників якості, що входять у другу групу, при необхідності можуть використовуватися спільно, що підвищує достовірність результатів.

Питання для самоконтролю

1. Від яких факторів залежить надійність продукції.

2. Охарактеризуйте основні показники надійності – довговічність, безвідмовність, ремонтопридатність, відмова, напрацювання на відмову.

3. Які ви знаєте комплексні показники надійності.

4. Криві розподілення відмов, їх характеристика.

5. Розкрити поняття „оптимальна надійність виробу” з економічної точки зору.

6. В яких одиницях вимірюється надійність.

7. Які ви знаєте основні показники технологічності продукції.

8. Надати характеристику показникам стандартизації і уніфікації продукції

9. Класифікація ергономічних показників продукції.

10. Наведіть основні показники безпеки продукції.

11. Екологічні показники, їх значення і характеристика.

12. Що характеризують комплексні показники якості.

Лекція №12 СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ і ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

Мета лекції – вивчення статистичних методів контролю і забезпечення якості дорожньої продукції

Основні питання:

1 Роль технічного контролю в забезпеченні якості продукції.

2 Статистичні методи контролю та забезпечення якості.

3. Застосування контрольних карт типу Шьюхарта.

4 Контроль якості технологічного процесу по моделі двох його станів.

1 Роль технічного контролю в забезпеченні якості продукції

Контроль якості відіграє особливу роль в комплексній системі управління якості продукції дорожнього будівництва.

При управлінні якістю встановлення, забезпечення і підтримку необхідного рівня якості продукції здійснюється шляхом систематичного контролю. Він повинен застосовуватися при проектуванні, виробництві та експлуатації продукції.

В промисловості під контролем якості найчастіше розуміють відділення браку від доброякісної продукції.

У дорожньому будівництві під контролем якості розуміють випробування відібраних проб готової продукції або напівфабрикатів і зіставлення результатів з вимогами стандартів, технічних умов або проектного рішення.

Особливістю контролю якості продукції дорожнього будівництва є те, що виключення браку з готового земляного полотна, покриття або моста часто неможливо.

У зв'язку з цим виникає необхідність у створенні такого методу управління якістю, який впливав би не тільки на якість виготовлення напівфабрикатів і готової продукції, а й на проектні рішення.

При управлінні якістю необхідна регламентація якості вихідних матеріалів, облік ефективності контролю якості та досвіду експлуатації готової продукції.

Розглянемо структурні зв'язки і функції контролю якості в основних стадіях будівництва (рис. 12.1).

Основні елементи системи представлені такими блоками: матеріали - проект - технологія - продукція - експлуатація - керуючий орган. Інші елементи (блоки) доповнюють основну ланцюг і роблять її керованою.

Дорожньо-будівельні матеріали

Вхідний контроль

Поточний контроль

Приймальний контроль

Проект

Технологічний процес

Напівфабрикати

Поточний контроль

Поточний контроль

Керуючий вплив

Керуючий орган

Оціночний контроль

Експлуатація

Готова продукція

Рис. 12.1 Структурна схема функціональних зв’язків системи контролю якості продукції

До них відносяться: вхідний контроль, поточний контроль, приймальний контроль, оцінний контроль, управляючі дії і коректування. Відмітна ознака цієї структурної схеми - наявність між двома суміжними структурними елементами виробництва хоча б одного елемента контролю або коригування.

Таким чином, між блоками «матеріали» та «проект» включається блок «вхідний контроль», а між блоками «матеріали» та «виробництво» включається блок «поточний контроль». При переході від виробництва до продукції або напівфабрикатів також включається блок «поточний контроль».

Між блоками «продукція» і «експлуатація» в системі включений блок «приймальний контроль». Результати приймального контролю дають можливість оцінити точність виконання проектних рішень. Крім того, вони служать основою складання прогнозів довговічності і надійності дорожньої споруди.

У систему управління якістю знову включений так званий експлуатаційний контроль. Його мета - збір та систематизація інформації за час експлуатації дорожнього споруди про зміни характеристик міцності, про виникнення і розвитку різних деформацій, про часткові або масові руйнування та їх причини, інтенсивності руху, кліматичних і місцевих природних факторах, фактичних міжремонтних термінах і ін. Збір такої інформації необхідно продовжувати ряд років з тим, щоб узагальнити масовий матеріал спостережень і отримати висновки про надійність матеріалів і конструкцій.

2 Статистичні методи контролю та забезпечення якості.

Науковий підхід до проблеми управління якістю неможливий без застосування статистичних методів забезпечення якості. У зв'язку з цим у різних галузях промислового виробництва, машинобудування, приладобудування і т. д. з'явилося поняття статистичне управління якістю.

Статистичне регулювання технологічного процесу полягає в тому, що в певні моменти часу із сукупності одиниць продукції, що пройшли контрольований процес, витягають вибірку і вимірюють контрольований параметр.

За результатами вимірювань приймають рішення про коригування процесу або про продовження процесу без коригування.

Впровадження у виробництво статистичних методів регулювання повинно ґрунтуватися на результатах попередньої оцінки точності і стабільності технологічних процесів.

Точність і стабільність технологічних процесів у дорожньому будівництві досліджені недостатньо, а деякі процеси взагалі не досліджені.

Найбільший обсяг інформації про точність і стабільності технологічних процесів отриманий на асфальтобетонних заводах, однак і ці дослідження потрібно вважати лише початковими.

Статистичне управління якістю грунтується на застосуванні контрольних карток, які виправдали себе в різних галузях виробництва. Відомі два типи контрольних карт: типу Шьюхарта і кумулятивних сум. Кожен тип контрольних карт представляє собою спосіб активного контролю якості технологічного процесу.

При статистичному регулюванні рівня налагодження технологічного процесу використовують контрольні картки середніх арифметичних або медіан X, а при статистичному регулюванні розсіювання значень параметрів технологічного процесу - контрольні кари середньоквадратичних відхилень ст і розмахів К.

3. Застосування контрольних карт типу Шьюхарта.

Сутність контролю якості на основі контрольної картки полягає у статистичній перевірці налагодження технологічного процесу в певні проміжки часу. За значеннями контрольованого параметра в послідовних вибірках контрольні картки дозволяють своєчасно виявляти розладнання технологічного процесу і вживаючи заходів до її усунення. Техніка контрольних карт - це, по суті справи, не що інше, як статистичний метод перевірки певної статистичної гіпотези.

Дата добавления: 2014-11-06