Тема 4 «Синдром нездорового будинку» як найгостріша проблема сучасних приміщень

План

1. Характеристика мікроклімату житлових приміщень. Його позитивні й негативні боки.

2. Освітленість та її значення для життєдіяльності рослин.

3. Температурний режим.

4. Відносна вологість повітря.

Інтер'єр житлового приміщення являє собою особливий екотоп (місцеперебування рослини), що накладає відбиток з усіх боків життєдіяльності рослинного організму. У зв'язку з цим дуже важливо знать вимоги рослин до тих умовам, у яких вони будуть виростати, зокрема, до мікроклімату житлових приміщень. Для характеристики мікрокліматичного режиму необхідно враховувати освітленість, температуру й відносну вологість повітря. Щоб одержати наяву про ті умови, в яких виростають рослини, розглянемо кожний із цих факторів.

Освітленість. Загальновідомо, що світло в житті рослин відіграє важливу роль. А тому що в природі важливе кількість, якість і напрямок освітленості, те й у культурі, а саме в умовах приміщення, цей фактор не буде байдужним для рослин. З фізіології рослин відомо, що в листах під дією світла протікає складний процес фотосинтезу, у результаті чого утвориться органічна речовина, що є будівельним і енергетичним матеріалом, що забезпечує рослині життя. Звідси легко зрозуміти причину постійного прагнення зелених рослин до світла.

На жаль, ми не завжди живемо в задовільних умовах освітлення. Більшу частину світла, що надходить через віконні прорізи в приміщення, поглинають килими, меблі, фіранки. Розміщення рослин у глибині кімнати, куди попадає тільки розсіяне світло, погіршує умови їхнього існування. У цьому випадку утворення органічної речовини значно зменшується, що викликає виснаження рослин, виражене у витягуванні пагонів, що знижують декоративну цінність і опірність до шкідників і хвороб. Щоб одержати потрібний ефект від висвітлення, рослини варто розміщати перед вікном. Однак при більшій освітленості одного з боків рослин, вони викривляються убік світла. Це явище - геліотропізм - часто робить їх некрасивими. Щоб виключити такий розвиток, рослини потрібно регулярно повертати.

Як бачимо, для нормальної життєдіяльності рослин їх необхідно забезпечити максимальною кількістю світла. Зробити це не так просто через обмежену площу вікон і через те, що це положення змінити не можна. Самим зручним для рослин є південно-східний напрямок вікон.

На життєдіяльність рослин впливає не тільки тривалість освітлюваності вікна, але і якість світла, тобто його спектральний склад (по спектральному складі ранкове світло відрізняється від вечірнього). У рослин (після нічного відпочинку) у ранкові годинники починається активний процес фотосинтезу. Тому промені ранкового сонця їм більш необхідні. Установлено, що дві пообідніх години сонця не заміняють одну годину ранкового. У перші пообідні години, коли сонце починає йти від вікна південно-східного розташування, втрата для рослин невелика, тому що в цей час вони одержують достатню кількість непрямого, розсіяного світла. У випадку прямої орієнтації вікон на південь рослини необхідно затінювати (мається на увазі весняно-літній час). При вікнах, орієнтованих на захід і північ, можна вирощувати не всі види рослин. Особливо гостро недолік світла відчувається при розташуванні вікон на північній стороні. Світло є лімітуючим чинником для рослин і в осінньо-зимовий час.

Численними дослідженнями доведено, що безпосередньо на підвіконні освітленість становить не більше 50 % від освітленості на вулиці, при видаленні від вікна на 1 м вона знижується до 25 %, на 2 м - до 80-100 %. З огляду на недолік світла в приміщенні, рекомендується застосовувати додаткове освітлення рослин лампами накалювання й люмінесцентними лампами. Протягом доби тривалість додаткового освітлення в середньому доходить до 6 годин восени й 8-12 - узимку. У кімнатах, орієнтованих на північ, особливо на перших поверхах, доцільно додаткове освітлення із 8-9 годин до 20-21. При розміщенні рослин удалині від вікна додаткове освітлення бажано не менш 12 годин щодня протягом усього року. Орієнтовна потужність ламп накалювання при цьому - 60 Вт на 1м2 протягом 10 годин або 100 Вт на 1 м2 протягом 6 годин у добу. У дуже темних кімнатах рослини додатково освітлюють лампами в 200-100 Вт на 1 м2 протягом 12-16 годин на добу.

Здорові, добре розвинені рослини мають запас так званої життєвої енергії, тому тимчасовий недолік світла вони можуть переносити без особливого збитку. Однак постійний недолік світла викликає несприятливі наслідки, що проявляється в порушенні їхнього росту й розвитку - пожовтінні зелених частин рослин у результаті руйнування хлорофілу, витягуванні міжвузлів. Рослина спочатку втрачає свою декоративність, а надалі гине.

Температура. В основі життєдіяльності рослинного організму лежать біохімічні процеси, що протікають при певній температурі. У різних видів рослин величина й діапазон температур, при яких обмін речовин протікає на потрібному рівні, різні. У природі кліматичні умови в основному непостійні, змінні. У зв'язку з цим і в рослин у процесі вегетації можуть спостерігатися відхилення в розвитку залежно від того, сприятливі або несприятливі кліматичні фактори. При коливаннях температури в межах, сприятливих для обміну речовин, вегетація досягає максимуму, але при різкому відхиленні від норми процес життєдіяльності рослин уповільнюється, наступає стан відносного спокою. Тому що теплі й холодні, а також вологі й сухі періоди в кліматичних поясах постійно чергуються, то в рослин виробився певний життєвий ритм, що характеризується регулярною зміною фаз активного росту й стану відносного спокою.

Варто пам'ятати, що відхилення від оптимальної температури (23-24°С) гальмує активний розвиток більшості видів рослин. Однак гарний ріст- це ще не все. При оптимальній температурі рослини стають менш сприйнятливими до несприятливих зовнішніх впливів. Таку стійкість вони зберігають якийсь час при погіршенні мікрокліматичних умов. Занадто ж висока або низька температура сприяє вповільненню в рослин обміну речовин, що негативно позначається на їхньому рості. Це є однією з форм пристосувальної реакції на умови, що змінилися. Находження рослин у несприятливих для них мікрокліматичних умовах може привести їх до загибелі.

Особливо шкідливе недотримання правил догляду за рослинами в приміщенні при зниженні температури в період міжсезоння (друга половина жовтня). Рясний полив для них несприятливий, тому що обмін речовин у цей період різко знижується. А при вповільненій життєдіяльності рослин (що завжди буває при зниженні температури) підземні органи (корінь, коренєвища, цибулини й т.д.) не здатні приймати й віддавати воду, тому що можливість випаровувати воду з листів у цьому випадку різко зменшується. При зниженій температурі й рясному поливі наступає явище фізіологічної сухості: води в статку, а засвоїти її рослину не може. Це потрібно обов'язково пам'ятати з метою правильного догляду за рослинами в умовах приміщень. У противному випадку в рослин відімруть коріння, пожовкнуть листи й воно загине.

Вода й вологість повітря. Вода є необхідним чинником як фізіологічних, так і біохімічних процесів, що відбуваються в рослині. Воно використовує воду як своєрідне пальне, бере участь у поглинанні живильних речовин із ґрунту. Без неї неможлива життєдіяльність ні рослин, ні тварин. Загальновідомо, що сама багата рослинність зосереджена завжди поруч із водою. Це спостерігається майже у всіх кліматичних поясах. Ніж далі від води, тим бідніше рослинність, а в безводних пустелях вона зникає зовсім.

Вода витрачається в процесі обміну речовин, вона бере участь у добуванні, розчиненні й пересуванні “харчування”, а також витрачається при транспірації. Якщо рослина за якимись причинами не має можливості поповнити витрачену їм воду, вона гине. Наприклад, загибель рослин відбувається через хворобу, старості, втрати хлорофілу, низької освітленості й температури й т.д. - всі ці випадки, коли рослина не може засвоювати воду.

Однак перевологувати рослину протягом усього року - значить порушувати нормальний її розвиток. Рясний полив кімнатних рослин в осінньо-зимовий час, як ми вже відзначали, веде до порушення процесів подиху корінь, викликаючи їхнє загнивання, що приводить рослину до загибелі. Тому, починаючи з вересня, треба поступово зменшувати поливи, але із включенням опалення їх варто знову збільшити. Некваліфікований полив приносить величезної шкоди. Розуміння цього - застава гарних результатів.

Готового рецепту конкретних доз поливу рослин не існує, тому що різні види рослин виростають у властивих їм кліматичних умовах. Тому в кожному конкретному випадку частоту поливів потрібно співвідносити з мікрокліматом у приміщенні - освітленістю, температурою, вологістю повітря. Але не можна робити навпаки, оскільки сама природа забезпечує рослину часом року певною температурою, вологістю, освітленістю, тоді як кількість поливної води цілком залежить від нас самих. Вдало підібравши асортименти рослин до мікроклімату інтер'єра, але невміло поливаючи, ми можемо його втратитися. Ми рідко робимо помилки при поливі під час активного росту рослин (весна, літо), тому що в цей час майже всі види рослин мають потребу в ньому, як правило, щодня. Критичним періодом у житті рослин є осінньо-зимовий період. У цей час невелика необережність із поливом може виявитися такою помилкою, що прийде довго виправляти й платити за це втратою декоративності рослин.

Необхідність і частоту поливів визначають такі фактори, як світло, температура й вологість повітря. Весняний полив потрібно підсилити з появою першого листочка після зими (початок лютого). У цей час збільшується інтенсивність освітлення, а разом з тим і температура. Активізуються фізіологічні й біохімічні процеси в рослин, що сприятливо позначається на їхньому росту й розвитку. Але обов'язково потрібно зменшити поливши при похолоданні, характерному для квітня-травня (коли відключається опалення). Негативним моментом для рослин в осінньо-зимовий період (листопад, грудень) є зменшення інтенсивності висвітлення при високій температурі. У даній ситуації для рослинного організму складається диспропорція в співвідношенні температура - освітленість. При підвищеній температурі підсилюється подих, прискорюється витрата органічної речовини, а синтез його зменшується у зв'язку зі зниженням освітленості. У результаті витрата переважає над приходом органічної речовини, що приводить до виснаження рослин. Тому необхідно якнайчастіше провітрювати приміщення, щоб знизити температуру, а рослини наблизити на мінімальну відстань до джерела світла. Поливати в міру просихання земляної грудки і, якщо є можливість, зробити штучне підсвічування рослин.

Улітку необхідно підтримувати потрібну для рослин вологість повітря, обприскуючи рослини кип'яченою водою. При обприскуванні твердою водою на листах утворяться вапняні плями, які не тільки не прикрашають рослини, але згодом можуть закрити їхні пори.

Висновок: таким чином, з метою максимального використання рослинами умов приміщень бажано дотримуватися наступних правил:

1. Необхідно прагнути найбільш раціонально використовувати природне висвітлення шляхом правильного вибору місця розташування рослини.

2. Для життєдіяльності рослин вирішальне значення має оптимальне співвідношення освітленості, температури й вологості. Тому правильно визначити потреби рослин у провідних екологічних факторах (світло, тепло, вода) - це, мабуть, найбільша майстерність при їхньому культивуванні.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке освітленість? Яка роль світла в розміщенні рослин в інтер'єрах?

2. Чи однаково розподіляється світло в інтер'єрах? Яке це має значення?

3. Яка температура є оптимальною для росту й розвитку рослин?

4. Що таке явище “фізіологічної сухості”?

5. Чому з вересня місяця полив рослин поступово зменшують, а із включенням опалення знову збільшують?

6. До чого приводить надлишковий полив?

Дата добавления: 2014-11-06