Організаційно-управлінська структура АПК

Соціальний, економічний і екологічний критерії ефективності АПТС.

Елементи територіальної структури АПК на основі локалізаційного підходу:

1) агропромислове підприємство,

2) агропромисловий пункт,

3) агропромисловий центр,

4) агропромисловий кущ,

5) агропромисловий вузол,

6) агропромисловий район,

7) агропромислова зона.

Приміські АПК – азональні елементи територіальної структури АПК. Особливості функціонування приміських АПК (широкий розвиток прямих зв’язків між сільськогосподарськими і торговельними підприємствами; звуження спеціалізації порівняно з інтегральними агропромисловими зонами і районами; незначна участь підприємств комплексу у міжрайонному поділі праці; використання харчових відходів міста як кормів; використання вторинного тепла промислових підприємств для розвитку тепличного овочівництва і та ін.).

Елементи територіальної структури приміських АПК (пояси спеціалізації АПК навколо великих міст).

Основний напрямок удосконалення територіальної структури АПК – деконцентрація агропромислового виробництва і зростання значення АПТС на основі поглиблення зональної спеціалізації землеробства і тваринництва, створення мережі переробних підприємств малої і середньої потужності, формування виробничої і невиробничої структури на локальному рівні.

Організаційно-управлінська структура АПК в умовах переходу до нових форм господарювання та основні напрямки її удосконалення – децентралізація організаційно-управлінської структури, розвиток ринкової інфраструктури (оптові ринки, реґіональні агропромислові біржі і та ін.).

Функціонування АПК базується на економічних, технологічних і організаційних зв'язках.

Зв'язок — це конкретний вираз певного відношення, який має розчленований енергетичний супетратний склад і потоки речовини, сировини

Матеріально – технічних ресурсів, сировини, напівфабрикатів, енергії, кінцевої продукції, товарів, промислової маси, інформаці тощо.

Функціональні зв'язки АПК забезпечують появу формування, розвиток

І високоефективне функціонування агропромислових утворень.

Ці складники зв'язують усі складові АПК в єдину цілісну, структуризовану, збалансовану і за інтегровану систему, яка забезпечує населення продовольчими і промисловими товарами.

Вони зв'язують систему матеріальних потоків, сировини, продукції засобів виробництва у систему матеріально-технічного постачання, яка є кровоносною системою АПК.

В основі функціонування АПК лежать два головних види зв'язків:

Зовнішні і внутрішні, з яких перші зумовлюють виникнення, формування, розвиток і високоефективне функціонування агропромислових формувань, їх

основні параметри, другі — розкривають внутрішні взаємовідносини між

всіма структурними елементами і складовими АПК, системні механізми його

функціонування.

Зовнішні зв'язки розвиваються у двох основних напрямках між АПК

І економічним середовищем і АПК та природним середовищем.

Вони охоплюють:

планово -управлінські, які забезпечують регульований, планомірний і збалансований розвиток АПК;

матеріально - технічні, які забезпечують матеріально – технічне постачання, тобто забезпечення с.-г. машинами, обладнаннями, добривами тощо;

природно - екологічні, які забезпечують розширене відтворення природного середовища, підвищення продуктивності;

економічної ефективності використання природно – ресурсного потенціалу (гідротехніка, хімічна і біологічна меліорація земель, коріннеполіпшення лук і пасовищ, удобренняґрунтів);

реалізаційних споживачів, що відображаютьреальнийпопитнавироблену продукцію на кожній конкретній території(реалізаціяпродовольчихтоварів, напівфабрикатів, споживанняпродукції, сировинитощо), також інформаціїєносіями до вищих органіввладиізворотної– від

них до нижчих.

Ці зовнішні зв'язки можуть бути прямими, непрямими іопосередкованими.

Внутрішні зв'язки забезпечують цілісність, збалансованість, функціональну єдність АПК і різних агропромислових формувань, а тому їх можна назвати комплексуючими.

Вони охоплюють:

Транспортно економічні зв'язки, які об'єднують всі галузі АПК, всі його ланки і складові частини в єдину структуровану систему;

виробничо-структурні, які включають:

1) матеріально-технічне,

2) інженерне,

3) агросервісне,

4) агрохімічне та інші обслуговування;

організаційно - управлінські, якізабезпечуютьуправління, регулювання і планування агропромисловоговиробництва;

фінансові зв'язки, які охоплюють фінансування капітальних вкладень

, проектів соціально – економічного розвитку, будівництва гідротехнічних

споруд, меліоративних систем, промислових підприємств, шляхів сполучення тощо;

технологічні, які об'єднуютьгосподарства, сільськогосподарськііпромислові підприємства, якінаосновівиробничихциклівоб'єднуютьїхувідповідніагропромисловіформування;

економічні, які охоплюють обмін товарами основними видами продукції бартерні та інші угоди;

виробничо – соціальні зв 'язки, щоздійснюютьсяміжматеріальнимвиробництвомінаселенням, якезабезпечуєйогопотребиупродуктаххарчуванняівсіхіншихтоварах.

Лекція - Тема 4. “Розвиток і функціонування аграрного ринку ”

Дата добавления: 2014-10-17