Респіраторно-синцитіальна інфекція

Респіраторно-синцитіальна інфекція (РС-інфекція) – гостре вірусне захворювання, що протікає з переважним ураженням нижніх відділів дихальних шляхів з досить частим розвитком бронхітів, бронхіолітів та інтерстиціальної пневмонії у дітей віком до 1 року.

Етіологія. Збудник хвороби – респіраторно-синцитіальний вірус, який містить РНК. Від інших параміксовірусів відрізняється великою поліморфностью, він не має гемаглютинину та нейрамінідази. Відомо 2 серовари віруси, що мають загальний комплементзв’язуючий антиген.

Епідеміологія. Захворювання має повсюдне поширення, реєструється цілий рік, проте спалахи виникають частіше взимку та навесні. Джерелом інфекції є хворі та рідко – вірусоносії. Хворі виділяють вірус протягом 10-14 днів. Інфекція передається винятково повітряно-краплинним шляхом при прямому контакті. Передача інфекції через третіх осіб та предмети побуту мало ймовірна.

Патогенез. Вірус потрапляє в організм через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Розмноження відбувається в епітеліальних клітинах дихальних шляхів, але патологічний процес, особливо у дітей раннього віку, швидко поширюється на дрібні бронхи й бронхіоли. РС-вірус викликає гіперплазію епітеліальних клітин з утворенням псевдовелетенських клітин та явища гіперсекреції, що призводить до звуження просвіту дрібних бронхів і бронхіол таі повної закупорки їхнього просвіту густим тягучим слизом, злущеним епітелієм, лейкоцитами. Порушується дренажна функція бронхів, розвиваються стази, дрібні ателектази, що призводить до виникнення бронхообструктивного синдрому.

Клінічні прояви. Інкубаційний період – від 3 до 7 днів. Клінічні прояви залежать від віку дітей. У дітей старшого віку захворювання частіше перебігає легко, за типом гострого бронхіту, без підвищення температури або із субфебрильною температурою тіла. Загальний стан погіршується незначно, може бути слабкий головний біль. Провідним клінічним симптомом є сухий, нав’язливий, довготривалий кашель. Подих часто прискорений, з утрудненим видихом, іноді з нападами ядухи. Діти можуть скаржитися на біль за грудиною. При огляді загальний стан дітей задовільний. Спостерігається блідість і невелика пастозность обличчя, ін'єкція судин склер, незначні виділення з носа. Слизова оболонка ротоглотки слабко гіперемована. Аускультативно в легенях жорстке дихання, сухі та вологі хрипи. В окремих випадках збільшується в розмірах печінка. Перебіг хвороби – до 2-3 тижнів.

У дітей першого року життя захворювання частіше перебігає за типом бронхіоліту (бронхообструктивний синдром). З першого дня спостерігається підвищення температури тіла, чхання та сухий кашель. Об'єктивно в початковому періоді можна виявити лише деяке погіршення загального стану, гучне утруднене дихання, блідість шкірних покривів, незначні виділення з носу, гіперемію слизових оболонок передніх дужок, задньої стінки глотки, явища склериту. Надалі наростають симптоми, які свідчать про залучення в процес нижніх дихальних шляхів: дихання стає ще більш гучним, підсилюється гіпоксія, грудна клітина виглядає роздутою, міжреберні проміжки розширені, підсилюється задишка, наростає ціаноз, можливі короткі періоди апное. Кашель стає нападоподібним, тривалим, наприкінці нападу кашлю виділяється густе мокротиння, що важко відділяється. Іноді напади кашлю супроводжуються блюванням. Захворювання в цьому періоді у окремих хворих може нагадувати кашлюк.

У тяжких випадках бурхливо наростають явища дихальної недостатності, з'являється дифузійний ціаноз, тахіпное, задишка має експіраторний характер із втяжінням поступливих місць грудної клітини. Перкуторно виявляється коробковий відтінок легеневого звуку, при аускультації вислуховується велика кількість крепітуючих вологих хрипів. Тяжкістьстану дитини обумовлена дихальною недостатністю. Часто збільшені розміри печінки.

Класифікація. За тяжкістю розрізняють легку, середньотяжку та тяжку форми РС-інфекції (за ступенем виразності симптомів інтоксикації та обструктивного синдрому), а за перебігом: гладке, без ускладнень і з ускладненнями.

Ускладнення обумовлені в основному бактеріальною інфекцією, що нашаровується. Часто виникає отит, синусіт, пневмонія.

Діагноз. РС-інфекцію діагностують на підставі характерної клінічної картини бронхіоліту, вираженою кисневою недостатністю при субфебрильній або нормальній температурі тіла, при наявності відповідної епідемічної ситуації: виникнення масового однотипного захворювання переважно серед дітей раннього віку.

Для лабораторного підтвердження діагнозу використовують виділення вірусу зі змивів носоглотки на культурі тканини та наростання в парних сироватках комплементзв’язуючих та віруснейтралізуючих антитіл. Для експрес-діагностики використовують метод флюоресцируючих антитіл.

Лікування. У більшості випадків лікування неускладнених форм проводиться в домашніх умовах. Призначається постільний режим, повноцінна дієта, симптоматичні засоби. При обструктивному синдромі вводять еуфилін з антигістамінними препаратами. Для боротьби з гіпоксемією показана киснева терапія. Призначаються також муколітичні засоби (мукопронт, лазолван, мікстура з алтеєм, термопсисом, бікарбонатом натрію). При поєднанні обструктивного синдрому із пневмонією призначають антибіотики. Лікування кортикостероідними препаратами не рекомендується.

Профілактика. Має значення рання ізоляція хворого, провітрювання приміщень, вологе прибирання з дезінфікуючими засобами. Всім контактним дітям можна розпорошувати в ніс інтерферон. Специфічна профілактика не розроблена.

Дата добавления: 2014-10-22