Аденовірусна інфекція

Аденовірусна інфекція - гостре респіраторне захворювання, що характеризується лихоманкою, помірною інтоксикацією, ураженням слизових оболонок дихальних шляхів, кон’юнктиви очей, лімфоідної тканини.

Етіологія. У цей час відомо 41 різновид (серовар) аденовірусів, виділених від людини. Вірусні частки містять ДНК, мають діаметр від 70 до 90 нм, стійкі в зовнішньому середовищі. Віріон має 3 антигени: А-антиген – загальний групоспецифічний для всіх аденовірусів людини, В-антиген – носій токсичних властивостей та С-антиген – характеризує типоспецифічність вірусу.

Епідеміологія. Джерелом інфекції є хворі та здорові носії. Найнебезпечніші хворі в гострому періоді захворювання. Хворі небезпечні протягом перших 2 тижнів хвороби, у рідких випадках виділення вірусу триває до 3-4 тижнів. Механізм передачі інфекції – повітряно-аерозольний, але можливий і аліментарний шлях зараження – за типом кишкових інфекцій. Тому відповідно до епідеміологічної класифікації заразних хвороб аденовірусна інфекція віднесена як у групу повітряно-краплинних, так і кишкових інфекцій.

Найбільша захворюваність на аденовірусну інфекцію реєструється в холодну пору року.

Патогенез. Вхідними воротами інфекції є верхні дихальні шляхи, іноді - кон’юнктива очей та кишечник. Шляхом піноцитозу аденовіруси проникають у цитоплазму, а потім – у ядро сприйнятливих епітеліальних клітин та реґіонарні лімфатичні вузли. У ядрах уражених клітин синтезується вірусна ДНК і через 16-20 годин виникають зрілі частки вірусу. Цей процес приводить до припинення поділу заражених клітин, а потім і їхньої загибелі. Запальні зміни характеризуються вираженим ексудативним компонентом. Характерне ураження кон’юнктиви ока, на слизовій оболонці якої може бути випіт з утворенням ніжної фібринозної плівки.

Аденовіруси можуть проникати в легені та розмножуватися в епітелії слизової оболонки бронхів і альвеол та викликати пневмонію, некротичний бронхіт. Аденовіруси можуть потрапляти фекально-оральним шляхом у кишечник.

У патогенезі бронхолегеневих проявів при аденовірусній інфекції поряд з вірусом велику роль відіграє бактеріальна інфекція.

Клінічні прояві. Інкубаційний період – від 2 до 12 днів. Захворювання починається гостро. Першими ознаками хвороби є підвищення температури тіла та поява катаральних явищ з боку верхніх дихальних шляхів. Температура тіла підвищується поступово, досягаючи максимуму (38,0-39,0⁰С, рідше 40,0⁰С) до 3-го дня. Симптоми інтоксикації виражені помірно. Виявляється незначна млявість, погіршується апетит, можливий головний біль, рідко - м'язові та суглобні болі. У деяких хворих спостерігається нудота, блювання, біль в животі.

З першого дня хвороби з'являються рясні серозні виділення з носа, які незабаром набувають слизисто-гнійний характер. Слизова оболонка носа набрякла, гіперемована. Носове дихання утруднено. Досить характерні зміни ротоглотки: виявляється помірна гіперемія та набряклість передніх дужок і піднебінних мигдаликів, але особливо характерне ураження слизової оболонки задньої стінки глотки, де спостерігається так званий "гранульозний фарингіт", при цьому задня стінка глотки виглядає набряклою та гіперемованою з гіперплазованими яскравими фолікулами; бічні валики глотки збільшені.

Частим симптомом аденовірусної інфекції є продуктивний кашель. У дітей раннього віку кашель нерідко буває сильним, нав’язливим, у легенях можуть вислуховуватися вологі та сухі хрипи, що виникають у зв'язку з ексудативним характером запалення в нижніх відділах дихальних шляхів.

Характерним симптомом аденовірусної інфекції є ураження слизової оболонки очей. Кон’юнктивіт може бути катаральним, фолікулярним, плівчастим. Ураження кон’юнктиви може виникати з першого дня хвороби або пізніше – на 3-5день. Діти старшого віку скаржаться на печіння, різь, відчуття стороннього предмета в очах. Шкіра вік помірно набрякла, гіперемована, очі напіввідчинені. Кон’юнктива очей різко гіперемована, зерниста, набрякла.

При аденовірусній інфекції часто виявляється помірне збільшення шийних лімфатичних вузлів. Трохи рідше виявляється збільшення печінки та селезінки. На висоті клінічних проявів у дітей раннього віку можливі кишкові розлади у вигляді рідких випорожнень без патологічних домішок до 4-5 разів на добу.

Класифікація. При аденовірусній інфекції прийнято виділяти основний клінічний синдром: фарингокон’юнктивальна лихоманка, катар верхніх дихальних шляхів, кератокон’юнктивіт, тонзилофарингіт, гастроентерит, мезентеріальний лімфаденіт. За тяжкістю розрізняють легку, середньотяжку та тяжку форму, а за характером перебігу – без ускладнень та з ускладненнями.

Ускладнення. При аденовірусній інфекції ускладнення, як правило, обумовлені вторинною бактеріальною інфекцією. У дітей раннього віку часто виникає середній отит, синусіт, іноді – пневмонія (як результат дії вірусно-бактеріальних асоціацій).

Діагноз. Аденовірусну інфекцію діагностують на підставі лихоманки та симптомів катару дихальних шляхів, гіперплазії лімфоідної тканини ротоглотки, збільшення шийних лімфатичних вузлів, характерного ураження слизових оболонок очей.

Як експрес-діагностику використовують метод флюоресценції антитіл, що дозволяє виявити специфічний аденовірусний антиген в епітеліальних клітинах дихальних шляхів. Для серологічної діагностики проводять реакцію зв'язування комплементу та реакцію гальмування гемаглютинації. Наростання титру антитіл до аденовірусу в 4 та більше разів у парних сироватках у динаміці захворювання підтверджує етіологію захворювання.

Лікування. Госпіталізації підлягають діти раннього віку з тяжкою формою аденовірусної інфекції та ускладненнями. Призначають постільний режим, повноцінне харчування. Застосовуються симптоматичні засоби, десенсибілізуючі препарати, полівітаміни. Антибіотики призначаються тільки при бактеріальних ускладненнях (пневмонія, синусіт, ангіна та ін.). При ураженні очей рекомендується вводити 0,5% розчин дезоксирібонуклеази в кон’юнктивальний мішок по 1-2 краплі кожні 2 години, свіжоприготовлений 0,2% водяний розчин оксоліну по 1-2 краплі 3 рази на день, або закладати за край повіки 0,25% оксолінову мазь 3 рази на день; можна вводити 20% або 30% розчин сульфацил-натрію по 2-3 краплі 3 рази на день. Посиндромна терапія така ж, як при грипі.

Профілактика. При аденовірусній інфекції специфічна профілактика не розроблена. Використовують звичайні методи профілактики: рання ізоляція хворого, провітрювання та ультрафіолетове опромінення приміщення, вологе прибирання слабкими розчинами хлору, кип'ятіння посуду, білизни, одягу.

Дата добавления: 2014-10-22