Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов'язків

Учасники сімейних правовідносин мають різноманітні особисті та майнові права та обов'язки.

Суб'єктивне сімейнеправо — це гарантована правом і законом міра можливої або дозволеної поведінки учасника сімейних відносин.

Здійснення сімейнихправ — це процес задоволення особою своїх матеріальних та духовних потреб на підставі юридичних можливостей, які вона має.

Учасниками багатьох сімейних правовідносин є неповнолітні чи непрацездатні члени сім'ї. Тому законодавство передбачаєспеціальні юридичні засоби, що спрямовані на забезпечення їх прав та інтересів. Відповідно до частин 2 і 3 ст. 14 СК, якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника. Сімейні права недієздатної особи здійснює її опікун. Якщо, наприклад, один із батьків не виконує свого обов'язку щодо утримання дитини, право дитини на аліменти може бути здійснено в примусовому порядку шляхом звернення до суду другого з батьків або іншої особи в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України.

Особливі правила встановлені для неповнолітніх осіб, які самі є батьками дитини. Хоча неповнолітні батьки мають такі самі права та обов'язки щодо дитини, як і повнолітні батьки, і можуть їх здійснювати самостійно (ч. 1 ст. 156 СК), закон дає додаткові гарантії щодо забезпечення їх прав.

Учасники сімейних правовідносин здійснюють свої сімейні права вільно, на власний розсуд, не порушуючи при цьому права, свободи та інтереси інших осіб і, в першу чергу, інших учасників сімейних правовідносин. Особа може не здійснювати свого сімейного права.

Разом з тим існують певні особливості сімейних прав, які зумовлюють і особливості їх здійснення. В першу чергу це стосується сімейних правовідносин за участю неповнолітніх. Наприклад, право батьків на виховання дитини є абсолютним правом.

Права учасників сімейних відносин можуть бути припинені або обмежені строком. Наприклад, один з подружжя, який є непрацездатним, за наявності усіх необхідних підстав набуває право на утримання, яке зобов'язаний йому надати другий з подружжя.

Разом із тим це право може бути припинене, у випадках, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 82 СК право одного з подружжя на утримання припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу. Рішенням суду одного з подружжя може бути позбавлено права на утримання або обмежено його строком, якщо подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час, непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникло в результаті умисного злочину та в інших випадках, передбачених законом (ст. 83 СК).

Учасники сімейних правовідносин за власною волею вправі припинити свої права

Суб'єктивний сімейний обов'язок це вид і міра належної поведінкиособи. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюютьрізними шляхами. В більшості випадків — шляхом здійсненняактивних дій: батьки зобов'язані виховувати та утримувати своюдитину; один із подружжя за певних умов зобов'язаний надатиутримання другому з подружжя; патронатний вихователь зобов'язаний забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням та

створити їй умови для навчання та розвитку. Це все приклади активного виконання особами своїх сімейних обов'язків.

В деяких випадках виконання сімейних обов'язків, навпаки, полягає в утриманні від активних дій. Наприклад, опікун не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами; той з батьків, із яким проживає дитина, не вправі чинити перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у вихованні дитини тощо. Таким чином, саме нездійснення активних дій у цих випадках буде означати правомірну поведінку особи і, як наслідок, здійснення нею свого сімейного обов'язку.

Учасники сімейних відносин здійснюють свої обов'язки особисто, бо вони є такими, що тісно пов'язані з особою і не можуть бути перекладені на іншу особу (ч. 1 ст. 15 СК). Відповідно до ч. 2 ст. 15 СК України, якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов'язок особистого немайнового характеру припиняється.

Це правило стосується дієздатних учасників сімейних відносин — батьків, усиновлювачів, опікунів, патронатних вихователів тощо. У разі визнання такої особи недієздатною, вона не може виконувати своїх обов'язків немайнового характеру — виховувати дитину, представляти та захищати її права та інше.

Контрольні питання:

1.Які правовідносини визнаються сімейними?

2. Яким чином в законі визначається поняття ≪сім'я≫ і якими є

основні юридичні ознаки сім'ї?

3. Які ви знаєте види сімейних правовідносин?

4. Які юридичні факти породжують виникнення, зміну або припинення

сімейних правовідносин?

5. В чому полягають особливості здійснення суб'єктивних сімейних

прав та виконання сімейних обов'язків?

6. Які існують форми захисту сімейних прав?

7. Які строки існують в сімейному праві?

8. В чому полягають особливості застосування в сімейному праві

строків позовної давності?

Задача:

Войнаровська та Маркін проживали разом протягом чотирьох років, вели спільне господарство, піклувались один про одного, однак, після того, як Войнаровська дізналась, що Маркін не розірвав шлюбу із Бєловою, платить аліменти сину, народженому в цьому шлюбі, виник спір і вона звернулась до суду з вимогою щодо поділу набутого за час спільного проживання майна (будинок та земельна ділянка, придбані за час спільного проживання, але зареєстровані на ім’я Маркіна, побутова техніка, меблі, коштовності).

Проаналізуйте ситуацію та вирішіть спір.

Тема 56: «Поняття шлюбу»

Хід роботи:

1.Ознайомитись з теоретичним матеріалом та вивчити його.

2.Дайте відповіді на контрольні питання.

3.Вирішіть задачу.

Література для вивчення:

1.Сімейне право України. Підручник.// І.В. Борисова, І.В.Жилінкова – Юрінком Інтер. –К. – 2009.

2.Сімейний кодекс України. – Юрінком Інтер.-2013 р.

Питання для вивчення:

1. Поняття шлюбу та його правова природа.

2. Умови укладення шлюбу.

3. Порядок вступу до шлюбу.

Теретичні питання:

Дата добавления: 2014-10-23