Порядок вступу до шлюбу

Для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства юридичне оформлення шлюбу відбувається шляхом його державної реєстрації (ч. 1 ст. 27 СК). Саме з моменту державної реєстрації шлюбу виникають права й обов'язки чоловіка і жінки як подружжя.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком в будь-який з державних органів РАЦС за їх вибором (ч. 1 ст. 28 СК). За правилом, заява подається жінкою та чоловіком особисто (ч. 2 ст. 28). Між тим, передбачена і можливість, за наявності поважних причин для цього, подачі нотаріально засвідченої заяви через представників. Хоча СК України не наводить перелік таких поважних причин, можна припустити, що це може бути хвороба, перебування у лікарні, у відрядженні тощо. Повноваження представника на здійснення саме такої дії — подання заяви, мають бути нотаріально засвідчені (ч. З ст. 28). Подача заяви про реєстрацію шлюбу породжує для жінки і чоловіка стан наречених, але не створює для них обов'язку братии шлюб.

Державний орган РАЦС зобов'язаний:

— ознайомити наречених з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків, попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.Введення цієї нормиспрямовано на забезпечення у майбутньому стабільності подружніхвідносин. Наречені повинні мати уявлення не тількивідносно прав і обов'язків подружжя; прав і обов'язків матері,батька і дитини, а також відносно тих підстав, які перешкоджаютьреєстрації шлюбу, і тягнуть за собою визнання його недійсним.

Але, яким чином державний орган РАЦС повинен донести цю інформацію до наречених, вирішується кожним з цих органів самостійно (ст. 29 СК);

— з урахуванням побажань нареченого і нареченої визначити день і час реєстрації шлюбу.

Подача заяви покладає певні обов'язки і на самих наречених,а саме вони повинні:

— повідомити один одного про стан свого здоров'я (ст. 30 СК).

Але наявність самої хвороби не вважається підставою для відмови в реєстрації шлюбу. Наприклад, якщо один з наречених, або навіть кожний з них не знали про своє захворювання або, навпаки, знали і все-таки вирішили зареєструвати шлюб, то цепе може розглядатися як підстава для визнання в майбутньому шлюбу недійсним. Але якщо один з наречених приховав відомості про стан здоров'я, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров'я іншого нареченого, або їх нащадків, то другий має право звернутися до суду з вимогою про визнання шлюбу недійсним. Таким чином, для визнання шлюбу недійсним відіграє роль тільки приховання самого факту захворювання, а не наявність самого захворювання;

— при відмові від вступу в шлюб відшкодувати витрати, що понесла друга сторона у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу і весілля. Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля, наприклад, вартість весільного одягу, каблучки, завдаток за весілля в ресторані (ч. З ст. 31 СК). При цьому не має значення, хто реально поніс ці витрати — сама особа, що бажала зареєструвати шлюб, її батьки чи інші родичі або, навіть, і знайомі.

1 Але, якщо наречений (наречена) відмовився від шлюбу внаслідок протиправної, аморальної поведінки нареченої (нареченого), приховання нею (ним) обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо), то понесені витрати не підлягають відшкодуванню.

До умов, що регулюють порядок реєстрації шлюбу, відносять час та місце реєстрації шлюбу. За правилом, реєстрація шлюбу відбувається після спливу одного місяця від дня подачі заяви (ч. 1 ст. 32 СК). Місячний строк встановлюється з тим, щоб перевірити серйозність намірів наречених, а також слугує цілям попередження реєстрації легковажних шлюбів. Крім того, в межах визначеного строку до державного органу РАЦС можуть поступити відомості про наявність перепон до реєстрації шлюбу між певними особами. Тягар доказування існування таких перепон лежить на тих особах, які повідомили про них. Але якщо реєстрація шлюбу незалежно з будь-яких причин не відбудеться у визначений день, така заява після спливу трьох місяців від дня її подачі втрачає чинність (ч. 4 ст. 28 СК).

За наявності поважних причин керівник державного органу РАЦС дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу місячного строку (п. 2 ч. 1 ст. 32 СК). СК не містить переліку таких поважних причин.

Це може бути термінове відрядження за кордон, переїзд на постійне місце проживання, необхідність в терміновому проходженні медичного обстеження, лікуванні тощо.

СК України передбачив можливість реєстрації шлюбу безпосередньо в день подання заяви. Така реєстрація можлива лише за наявності особливих обставин, а саме у разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також у випадку безпосередньої загрози для життя нареченої або нареченого внаслідок тяжкої хвороби, що підтверджується відповідними документами.

Також уперше кодекс встановлює дозвіл на відкладення реєстрації шлюбу. Це відбувається за рішенням керівника державного органу РАЦС, але не більше ніж на 3 місяці та пов'язується з отриманням відомостей про наявність перешкод до реєстрації шлюбу (порушення умов одношлюбності, добровільності, дієздатності, досягнення шлюбного віку) (ч. З ст. 32 СК). Щодо прийнятого рішення мають бути повідомлені наречені.

За правилом, шлюб реєструється у приміщенні того державного органу РАЦС, куди й було подано заяву про реєстрацію шлюбу (ч. 1 ст. 33 СК). За бажанням наречених реєстрація шлюбу відбувається урочисто.

Але закон надає можливість нареченим за їх заявою зареєструвати шлюб і в іншому місці, а саме за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до державного органу РАЦС (ч. 2 ст. 33 СК). Йдеться про виняткові обставини, які повинні бути підтверджені документально.

Незважаючи на наявність у СК України можливості подачі заяви про реєстрацію шлюбу через представника, інститут представництва є недопустимим при безпосередній реєстрації шлюбу, тобто присутність нареченого і нареченої в момент реєстрації їх шлюбу є обов'язковою (ст. 33 СК). Це дає можливість, по-перше, зайвий раз переконатися в добровільності наречених вступу до шлюбу, а, по-друге, свідомо обрати прізвище. Так, закон дозволяє нареченим або обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя, або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами; приєднати до свого дошлюбного прізвища прізвище нареченого, нареченої. Причому, якщо обидва з наречених бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається, з якого прізвища воно буде починатися. Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречений і (або) наречена.

Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, на-__ реченого вже є подвійним, вона (він) має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого (ст. 35 СК).

Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Шлюб — це підстава для виникнення прав і обов'язків подружжя, як особисто немайнових, зокрема, права на материнство (батьківство), на повагу до своєї індивідуальності, на фізичний та духовний розвиток, на зміну прізвища, на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім'ї, на свободу та особисту недоторканність, на припинення шлюбних відносин, обов'язку турбуватися про сім'ю, так і матеріальних, зокрема, права спільної сумісної власності, права на укладення шлюбного договору; прав і обов'язків подружжя по утриманню.

При цьому шлюб не може бути підставою для надання одному з подружжя пільг чи переваг або для обмеження тих його прав та свобод, які встановлені Конституцією та іншими законами України (ст. 36 СК).

Між тим, породжувати відповідні права та обов'язки подружжя може тільки дійсний шлюб. Виходячи з цього, в ст. 37 СК вперше закріплюється поняття ≪правозгідність шлюбу≫, тобто це шлюб, який укладений з додержанням вимог закону. Якщо шлюб укладається з порушенням вимог закону, презумпція пра- возгідності шлюбу не діє, і він буде вважатися недійсним або в силу самого права, оскільки при його укладенні були допущені істотні порушення, або може бути визнаний за рішенням суду недійсним, або неукладеним.

Контрольні питання:

1.Поняття, правова природа та ознаки шлюбу.

2.Умови укладення шлюбу. Досягнення шлюбного віку, наявність вільної згоди та відсутність перешкод до укладення шлюбу.

3.Державна реєстрація шлюбу. Медичне обстеження наречених. Правові наслідки відмови від укладення шлюбу.

4.Поняття та правова природа недійсності шлюбу.

Задача:

Сорокін та Потапова подали заяву до органу РАЦСу про реєстрацію шлюбу. Цього ж дня батьки Потапової домовились із Сорокіним, що витрати на приготування до весілля беруть на себе. Також вони придбали квитки для весільної подорожі молодят. Однак, в день реєстрації шлюбу Сорокін не з’явився. Батьки Потапової зажадали від нього відшкодування матеріальних витрат та моральної шкоди. Сорокін не погодився і відповів, що витрати по приготуванню до весілля вони прийняли на себе добровільно, а заручини не є підставою виникнення ані сімейних, ані цивільних відносин між ними.

Потапові звернулись до адвоката з проханням пояснити, чи виникли між ними та Сорокіним зобов’язання. Дайте юридичну оцінку ситуації.

Тема 57: «Поняття особистих немайнових прав подружжя»

Хід роботи:

1.Надати відповіді на контрольні питання з раніше вивченого матеріалу.

2.Вирішення задач.

Література для вивчення:

1.Сімейне право України. Підручник.// І.В. Борисова, І.В.Жилінкова – Юрінком Інтер. –К. – 2009.

2.Сімейний кодекс України. – Юрінком Інтер.-2013 р.

Контрольні питання:

1.В чому полягає значення та які особливості особистих немайнових прав подружжя?

2. Назвіть основні особисті немайнові права подружжя та розкрийте їх зміст.

3. Що означає передбачене ст. 53 СК України право чоловіка та дружини на зміну прізвища?

4. Дайте загальну характеристику особистих немайнових обов'язків подружжя.

Задача:

За шлюбним договором були визначені підстави та розміри стягнення аліментів на користь дружини в разі розірвання шлюбу. Чи може дружина звертатися про стягнення аліментів в судовому порядку? За цим же шлюбним договором на випадок розірвання шлюбу подружжя домовились про поділ майна в нерівних частках: 1/7 – чоловікові, 6/7 – дружині. Які саме нерівні частки можуть стати підставою для висновку про надзвичайно невигідне матеріальне становище одного із подружжя?

Задача:

Дізнавшись про те, що дружина звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, чоловік продав її особисті речі (шубу, золотий годинник), побутову техніку, яка за шлюбним договором мала належати дружині на випадок розірвання шлюбу, незнайомим людям по занижених цінах. Як дружині захистити свої права?

Задача:

При звернення до банку з метою отримання кредиту Ольхова представила шлюбний договір, за яким уся нерухомість, яка набуватиметься під час шлюбу на її ім’я, належатиме їй на праві особистої приватної власності. При передачі в іпотеку такої квартири нотаріус та банк згоди чоловіка не вимагали. Через деякий час Ольхова повідомила банк, що її шлюб визнано недійсним. Чи матиме ця обставина правові наслідки для банку?

Задача:

Під час шлюбу подружжя Маркових придбало трьохкімнатну квартиру, співвласниками якої, крім них, були вказані троє неповнолітніх дітей. У зв’язку із розірванням шлюбу Маркова звернулася до Маркова з позовом про поділ майна і про припинення права власності на його частку в квартирі взамін на грошову компенсацію, оскільки квартира їй потрібна більше, бо з нею залишаються проживати діти, натомість мати Маркова має власний будинок і син міг би переїхати до неї. Марков на судові засідання не з’являвся і суд, розглянувши справу в його відсутності, позов задоволив.

Чи правомірне рішення суду?

Задача:

Дві сестри отримали в спадок житловий будинок в рівних частках. Через деякий час одна із сестер – Клименко вирішила свою частину будинку подарувати чоловікові. Дізнавшись про оформлення такого договору, друга сестра – Костенко звернулась до суду з позовом про визнання його недійсним, вважаючи, що сестра порушила її переважне право на купівлю частки і до того ж не мала права розпоряджатися спільною власністю без її згоди.

Чи підлягає такий позов задоволенню?

Тема 58: «Шлюбний договір»

Хід роботи:

1.Вивчитита законспектувати теоретичний матеріал.

2.Надати відповіді на контрольні питання.

3.Ознайомитись та заповнити за зразком власний шлюбний договір

Література для вивчення:

1.Сімейне право України. Підручник.// І.В. Борисова, І.В.Жилінкова – Юрінком Інтер. –К. – 2009.

2.Сімейний кодекс України. – Юрінком Інтер.-2013 р.

Питання до вивчення:

1.Поняття шлюбного договору.

2.Зміна, відмова від шлюбного договору, його недійсність.

Теоретичний матеріал:

Дата добавления: 2014-10-23