Облік розрахунків з персоналом та зобов’язань по заробітній платі

Загальні вимоги щодо обліку виплат працівникам та відображення інформації про них у фінансовій звітності розкриваються у МСБО 19 “ Виплати працівникам ”.

В бухгалтерському обліку відображаються три види зобов’язань, пов’язаних з оплатою праці:

1) заборгованість з виплати заробітної плати;

2) заборгованість з податків, що утримуються із заробітної плати;

3) заборгованість з інших утримань із заробітної плати.

Заборгованість з виплати заробітної плати виникає по нарахованій за звітній період оплаті праці, яка ще не виплачена працівникам. Заробітна плата робітникам нараховується виходячи з погодинної ставки або відрядного виробітку. Оплата праці службовців здійснюється за встановленими окладами (місячними або річними).

Нарахована персоналу заробітна плата включається у витрати підприємства і відображається на рахунку “ Витрати на оплату праці ” (“Витрати на персонал”). Цей рахунок може мати рахунки другого порядку за видами витрат на оплату праці (заробітна плата основна, оплачувана відпустка, премії, додаткові вина­го­ро­ди, витрати на соціальне страхування і т.д.). Такий порядок обліку витрат на опла­ту праці має місце на підприємствах, які здійснюють облік за елементами витрат.

У випадку обліку витрат на функціональній основі, витрати на оплату праці відображаються на різних рахунках, залежно від функцій, які виконують працівники. Так, нарахована заробітна плата робітникам виробничих цехів підприємства може бути відображена на рахунку “ Виробництво ”, іншому персоналу цехів - на рахунку “ Виробничі накладні витрати ”, працівникам, які займаються збутом продукції - на рахунку “ Витрати на збут ”, адміністративно-управлінському персоналу - на рахунку “Адміністративні витрати”.

Для обліку заборгованості і розрахунків з працівниками підприємства використовують рахунок “ Заробітна плата до виплати ” (“ Розрахунки з персоналом ”).

Утримання із зарплати і нарахування на заробітну плату поділяються на дві групи:

1) відрахування і податки, які повинен сплачувати працівник;

2) обов’язкові нарахування, пов’язані з фондом заробітної плати, які підлягають сплаті роботодавцем.

Види та розміри утримань із заробітної плати та нарахувань на неї, як зазначалося вище регулюються законодавством кожної країни (прибутковий податок, відрахування на соціальне страхування тощо) та контрактними обов’язками підприємства (відрахування профспілковим організаціям, на пенсійні програми тощо).

Наприклад, згідно із законодавством у США із заробітної плати утримують: федеральний прибутковий податок; прибутковий податок штату; федеральні внески на соціальне страхування, які використовуються на пенсійне забезпечення, допомогу в разі непрацездатності та медичне обслуговування.

На федеральний прибутковий податок припадає основна частина утримань із заробітної плати працівників. Сума податку, яка утримується із заробітної плати працівника, розраховується за таблицями оподаткування складеними податковою службою відповідно до чинного законодавства.

Окремими штатами введено також обов’язкове утримання і перерахування прибуткового податку штату.

Наприкінці кожного року роботодавець складає на кожного працівника і подає у відповідні установи Декларації про заробітну плату і податки за минулий рік, в яких відображає: загальну суму заробітної плати; суму доходів, на які нараховуються обов’язкові відрахування на соціальне страхування; суму утриманого прибуткового податку; суму обов’язкових відрахувань на соціальне страхування, утриманих із заробітної плати працівника.

У західноєвропейських країнах прибутковий податок утримується протягом року за прогресивною шкалою і ставки його коливаються від 10,5 до 70 %. Наприкінці року проводиться остаточний розрахунок прибуткового податку.

Обов’язкові відрахування з фонду заробітної плати, які відносяться на витрати роботодавця, включають: відрахування на соціальне страхування, у федеральний фонд зайнятості, у фонд зайнятості штату.

Профспілкові внески, залежно від штату, можуть бути або обов’язковими або добровільними.

Наприклад, має місце така інформація про нарахування заробітної плати працівникам корпорації “ Стрінг ” (США) і пов’язані з нею утримання та нарахування за звітний місяць (в $):

1)	Нарахована заробітна плата	80,000
2)	Утримано із заробітної плати:
	- прибутковий податок	16,500
	- профспілкові внески
	- на обов’язкове соціальне страхування (7,15 %)	5,720
	Разом утримано:	22,570
3)	Чиста заробітна плата до виплати	57,430
	Нарахування на фонд заробітної плати:
	- на обов’язкове соціальне страхування (80,000 х 7,15 %)	5,720
	- у федеральний фонд зайнятості (80,000 х 0,7 %)
	- у фонд зайнятості штату (80,000 х 2,7 %)	2,160

Витрати і зобов’язання, пов’язані із заробітною платою, будуть відображені записами:

1) нарахування заробітної плати:

	Витрати на оплату праці (Витрати на персонал)	80,000
	Прибутковий податок до сплати	16,500
	Профспілкові внески до сплати	350
	Утримання на обов’язкове соціальне страхування до сплати	5,720
	Заробітна плата до виплати	57,430

2)нарахування на фонд заробітної плати:

	Витрати на сплату обов’язкових відрахувань із фонду заробітної плати (Витрати на соціальні заходи)	8,440
	Відрахування на обов’язкове соціальне страхування до сплати	5,720
	Відрахування до федерального фонду зайнятості до сплати	560
	Відрахування до фонду зайнятості штату до сплати	2,160

Таким чином, по кредиту рахунку “ Заробітна плата до виплати ” відображається чиста сума зобов’язання з виплати заробітної плата після всіх утримань ($57,430).

Для західноєвропейських країн характерний дещо інший порядок обліку зобов’язань із заробітної плати, який передбачає відображення повної суми нарахованої заробітної плати по кредиту рахунку “ Розрахунки з персоналом ”. А утримання із заробітної плати показують по дебету рахунку “ Розрахунки з персоналом ” і кредиту різних рахунків, на яких ведеться облік цих утримань.

Виплата заробітної плати, в більшості випадків здійснюється шляхом перерахування коштів на особові рахунки працівників підприємства. В обліку це відображається записом:

	Заробітна плата до виплати	57,430
	Грошові кошти	57,430

Зобов’язання, які пов’язані з компенсаціями працівникам за відсутність на роботі, полягають у забезпеченні нарахування і виплати коштів за час відпустки, хвороби та нетривалої непрацездатності тощо. Забезпечуються такі виплати шляхом систематичного накопичення коштів для компенсацій за відсутність.

Наприклад, якщо працівник може одержати щорічну двотижневу оплачувану відпустку, то це означає, що вартість двох тижнів відпустки повинна бути розподілена у вигляді витрат на протязі часу у році, коли працівник знаходиться на роботі. Оскільки у році 52 тижні, із яких два тижні працівник відсутній, то суму оплати за двотижневу відпустку потрібно розподілити на 50 тижнів. Тобто кожного відпрацьованого тижня працівник заробляє 4% своєї оплати за відпустку (2 тижні: 50 тижнів).

Наприклад, лише 80 % корпорації “ Вірт ” одержать оплачувану відпустку, а заробітна плата за один тиждень у даній корпорації складає $25,000. Розрахунок забезпечення для оплати відпускних за тиждень буде зроблено таким чином:

$25,000 х 4% х 80% = $800.

В обліку це буде відображено записом:

	Витрати з оплати відпусток (Витрати на персонал)	800
	Резерв для оплати відпусток (Забезпечення оплати відпусток)	800

Одержання працівником підприємства оплати за відпустку буде відображено записом:

	Резерв для оплати відпусток (Забезпечення оплати відпусток)
	Грошові кошти

Дата добавления: 2014-10-23