Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Призначення і технічна характеристика верстата




У цьому розділі необхідно вказати призначення верстата, основні роботи, виконувані на ньому, у якім виробництві використовується і т.д. Також необхідно виписати технічну характеристику з документації] що поставляється з верстатом, іменованої "Посібником з експлуатації", що складається з трьох основних розділів: технічного опису; інструкції з експлуатації; паспорта верстата. Технічна характеристика верстата знаходиться в третьому розділі "Посібника з експлуатації", тобто в паспорті верстата. Тут також можна привести характеристики механіки головного руху і приводів подач, указати габаритні розміри робочого простору верстата, указати на деякі особливості обраного верстата.

Основні вузли верстата, їхнє призначення і характеристика.

У цьому розділі варто перелічити основні вузли верстата, при цьому вказавши їхнє призначення, характеристику, конструкцію і принцип дії. Накреслити ескіз верстата і вказати на ньому описані вузли і складові частини верстата.

Органи керування верстатом.

У цьому розділі необхідно перелічити органи керування верстатом (починаючи від кулачків і рукояток і закінчуючи панелями керування) указавши їхнє призначення. Панелі керування необхідно описати докладно, із указівкою призначення їхніх складових частин. Для наочності бажано виконати ескізи верстата і панелей керування з нумерацією органів керування.

Система ЧПК, застосовувана на верстаті, її характеристика.

У цьому розділі необхідно докладно охарактеризувати систему ЧПК, застосовувану на верстаті: призначення, область застосування, основні технічні дані, можливості системи, недоліки, особливості роботи, перелічити основні підготовчі і допоміжні функції системи. Також необхідно виконати ескіз загального виду СЧПК, описати з ескізами органи керування системою.

Особливості програмування системи ЧПК верстата.

Тут необхідно докладно описати особливості програмування системи ЧПК: структуру програми, формати функцій і циклів обробки з ескізами, приклади КП на дрібні деталі і т.д.

Кінематика верстата.

У цьому розділі необхідно описати роботу кінематики по наявному ескізові кінематичної схеми верстата (ескіз схеми не виконувати тільки в тому випадку, якщо її містить графічна частина дипломного проекту). Також необхідно виписати рівняння кінематичного балансу і зробити розрахунок приводів подач і головного руху.

Приклад виконання розділу див.у додатку. Комплект технічної документації на верстат (посібник з експлуатації, паспорт) і систему ЧПК (технічний опис, посібник з експлуатації, інструкція з програмування) можуть служити керівництвом при підготовці розділу.

11. Вибір і характеристика інструмента і пристосувань.

Правильний вибір інструмента, що ріже, визначає продуктивність, економічність, точність і якість обробки. Правильно обраний контрольно- вимірювальний інструмент забезпечує точність виміру. Правильно обрані установочні пристосування забезпечують точність базування деталі, надійність її закріплення, а також підвищують продуктивність праці за рахунок скорочення часу на установку і затиск деталі.

Вибір тих чи інших інструментів визначається багатьма факторами: конфігурацією деталі, технічними умовами її виготовлення, типом виробництва і т.д.

11.1. Вибір інструмента, що ріже.

Вибір інструмента, що ріже, визначається матеріалом оброблюваної деталі, видом виробництва, вимогами точності і якості деталі, що виготовляється.

При виборі інструмента, що ріже, вказують розміри, призначення і матеріал частини, що ріже, застосування, викреслюється інструмент, так щоб можна було показати всю його геометрію. Параметри інструмента вибираються по довіднику, наприклад при виборі різця вказують форму і спосіб кріплення пластинки, що ріже, кути різця, крім того необхідно вказати радіус при вершині різця, розміри державки габаритні розміри і т.д.

При виборі свердла, розгортки чи іншого осьового інструмента також необхідно вказати його основні параметри.

11.2. Вибір контрольно-вимірювального інструмента.

Вибір контрольно-вимірювального інструмента визначається точністю і. якістю оброблюваної поверхні. Наприклад, для вимірів лінійного розміру з точністю до 0,1 цілком достатньо використовувати штангенциркуль, а якщо необхідно вимірювати циліндр, діаметр якого може мати відхилення в сотих частках мм, то в цьому випадку використовують мікрометр, точність виміру якого, як відомо 0,01мм.

Для контролю деталей варто застосовувати граничні калібр-скоби, калібр- кільця, калібр-пробки, різьбові калібри, фасонні шаблони

Після вибору контрольно-вимірювального інструмента необхідно викреслити ескіз кожного, вказати основні складові частини, призначення і принцип дії.

11.3. Вибір допоміжного інструмента і пристосувань.

Вищевказаний вибір визначається конфігурацією закріплених деталей, точністю обробки, необхідністю скорочення часу на установку деталі, надійністю закріплення і т.д.

Найбільш розповсюдженим затискним пристосуванням на токарних верстатах є трьохкулачковий патрон, що самоцентрує. При обробці валів звичайно використовуються центра, хомутики. Широко застосовуються цангові, повідкові й ін. патрони, різні оправки й ін.

При обробці на верстатах свердлильно-фрезерної групи для закріплення деталей застосовують лещата з ручним і механічним затиском, різні прихвати, універсальні ділильні голівки, спеціалізовані і спеціальні пристосування і т.д.

Також необхідно вибрати допоміжний інструмент для закріплення інструмента, що ріже - перехідні втулки, інструментальні блоки, оправки, цангові патрони, голівки і т.д.

12. Розробка та оформлення технологічного процесу.

Технологічний процес — частина виробничого процесу, яка вміщує дії зі зміною та подальшому визначенню стана предмету виробництва. Технолопчний процес безпосередньо пов'язаний зі зміною розмірів, форми або властивості деталі, що оброблюється, виконаний в певній послідовності.

Технологія виробництва складається з ряду процесів, кожний з яких характеризується певними методами обробки та складання. В структуру технологічного процесу входять операції, які складаються в свою чергу з декількох елементів. Так, для технологічного процесу механічної обробки головними елементами операції є перехід, робочий хід, установ та позиція.

Операція — це частина технологічного процесу, яка виконується на одному обладнанні безперервно. Операції нумеруються та називаються таким чином:

05 Токарна

10 Слюсарна

15 Фрезерна

20 Шліфувальна

25 Розмічальна

30 Контрольна

35 Протяжна

40 Зубофрезериа

45 Зубонарізна

50 Довбальна

55 Свердлильна

Установ — це частина операції, яка виконується при кожному новому положенні деталі відносно верстата, для якого необхідно нове закріплення деталі.

Наприклад: після фрезерування однієї сторони призми її перевертають та обробляють іншу сторону. Положення деталі відносно верстата іноді змінюється без перезакріплення деталі.

Наприклад: ділильна головка, поворотний стіл. В даному випадку операція складається з декількох позицій.

Позиція — це частина операції, яка виконується при кожному новому положенні відносно верстата, але при одному закріпленні на протязі однієї операції.

Перехід — це частина операції, яка виконується над однією ділянкою деталі одним інструментом при одній наладці верстата на режим різання.

Робочий хід — це закінчена частина переходу, яка виконується при однократному переміщенні інструменту відносно заготовки.

Встановлені два види опису технологічних процесів: маршрутний та операційний, маршрутні використовуються в одиничному виробництві, хоч деякі, звичайно найбільш складніші та відповідальніші деталі можуть бути детально розроблені і для одиничного виробництва. В інших видах виробництва повинні застосовуватися операційні технологічні процеси.

Загальні положення.

Технологічний процес механічного оброблення деталей документально оформляється у вигляді спеціальних технологічних карт, що є основним виробничо-технічним документом. У технологічних картах вказуються дані для здійснення процесу механічного оброблення заготовки. Робітник, виготовляючи конкретні деталі, як правило, має перед собою відповідні технологічні карти.

У них зазначаються послідовність і зміст усіх етапів механічного оброблення. Вони також визначають тип та модель верстата для виконання кожної операції, розряд виконуваних робіт та ін.

У технологічних картах наводяться дані, що стосуються інструмента (різального, контрольно-вимірювального та допоміжного), використовуваних затискних верстатних пристроїв, кваліфікації та чисельності робітників стосовно кожної конкретної операції.

На підставі попередньо складеного технологічного процесу відповідні служби відділу головного технолога визначають початкові дані для розміщення замовлення на необхідне верстатне обладнання, інструменти та пристрої і т. д.

Може бути й інший варіант, якщо технологічний процес розробляється під наявні на даному підприємстві верстати та технологічну оснастку. У цьому разі технологія «прив'язується» до наявного обладнання і конкретних різальних та вимірювальних інструментів.

Обидва ці варіанти мають свої особливості, але методика розроблення технологічного процесу і заповнення технологічних карт для них одна й та сама. Одночасно слід визначити, що від якості розробки і заповнення бланків технологічного процесу значною мірою залежать техніко-економічні показники роботи конкретної дільниці та всього механічного (або механоскладального) цеху.

Проектування технологічного процесу є досить складною і трудомісткою роботою, що потребує від розробника глибоких знань теоретичних основ технології машинобудування та значного виробничого досвіду.

Технологічний процес документально оформляється у вигляді заповнення стандартних бланків технологічних карт (маршрутних, операційних та ін.). Форми цих бланків регламентовано відповідними стандартами Єдиної системи технологічної документаціхї (ЄСТД). Відповідно до ГОСТ 3.1102—81 для опису технологічного процесу в навчальних цілях застосовуються такі три види документів:

- карта ескізів (КЕ);

- маршрутна карта (МК);

- операційна карта (ОК).

Для верстатів з ЧПК додаються два документи:

- карта налагодження (КН);

- карта кодування інформації (ККІ).

Уніфіковані єдині форми зазначених вище документів дають змогу заповнити їх як у ручному, так і в автоматизованому режимі — з застосуванням ЕОМ та роздруком за допомогою принтера.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-31; Просмотров: 777; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.