У к а з

План

План

1. Поняття соціології, її місце в системі сучасних наук

2. Об’єкт, предмет та структура соціології

3. Основні категорії та методи соціології

4. Функції соціології.

Мета: визначити сутність поняття «соціологія», її місце в системі сучасних наук, об’єкт, предмет та структуру сучасної соціології; дати характеристику основним категоріям соціології та визначити головні функції дисципліни;розвивати уміння визначати види та орієнтуватися у сучасних соціальних процесах та явищах; формувати почуття відповідальності перед суспільством як їх членів, сприяти соціалізації в умовах соціальних змін.

Ключові поняття та терміни

Соціологія, макросоціологія, мікросоціологія, об’єкт соціології, предмет соціології, фундаментальна соціологія, теоретична соціологія, прикладна соціологія, соціальний закон, емпірична соціологія, соціальна реальність, загально соціологічні теорії, соціологічне знання, соціальне, методи соціології, функції соціології, структура соціологічного знання, галузеві соціологічні теорії.

Зміст лекції

1. ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ, ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ СУЧАСНИХ НАУК

Наука – це система абстрактних понять, створених теоретичним шляхом на оcнові аналізу фактів, явищ і процесів за їх специфічними ознаками, встановлення між ними зв’язків, які обумовлюють їх впорядковане функціонування і розвиток.

Всі наукові дисципліни поділяються, в залежності від змісту дослідницьких інтересів на чотири основні групи:

· Природничі,

· Технічні,

· Гуманітарні,

· Соціальні.

▐ СОЦІОЛОГІЯ – (від лат. societas – суспільство + грец. logos – слово, вчення) це наука про суспільство як єдину цілісну, складну, динамічну соціальну систему і соціальні відносини між її складовими.

Поняття “соціальний” має кілька значень: від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв’язку.

Соціальний зв’язок – те, що змушує людей гуртуватися, незважаючи на нерівність тощо. Тож соціологія вивчає в суспільстві лише соціальне.

Сьогодні не має одної-єдиної, істинно вірної та всеохоплюючої теорії суспільства і його розвитку. Ситуацію сьогодення визначає теоретичний плюралізм, тобто право на існування різних дослідницьких напрямів, бо життя є багатогранним і складним, а тому, спроби описати та зрозуміти його є такими ж різноманітними і несхожими.

▐ Макросоціологія – аналіз на рівні великих спільнот (місто, соціальна група, страта, клас, нація, релігійна конгресія) або на рівні абстрактнішого розуміння соціальних систем та соціальних структур.

▐ Мікросоціологія – сукупність соціологічних знань, орієнтованих на вивчення за допомогою соціально-психологічних, зокрема, соціометричних, методів так званих мікрооб’єктів, міжособистісних взаємодій і стосунків, комунікативних зв’язків у малих групах, поведінки особи, індивіда, окремих соціальних явищ, процесів.

Теоретичні передумови виникнення соціології як самостійної науки. Соціологія як самостійна наука виникла не через появу нового об’єкта дослідження, а через те, що в суспільних науках, що існували, виникли проблеми, які неможливо було вирішити в рамках цих наук за допомогою наявних методів.

Соціально-політичні передумови виникнення соціології:

1)Діяльність просвітників стимулювала процес революційного руйнування старого суспільного ладу в Європі.

2)Ранні буржуазні революції вплинули на розвиток суспільно-політичної думки.

Соціологія, як і більшість наук, вийшла з філософії і тому зв'язок між ними, особливо з соціальною філософією, є органічним.

Схема1

Зв’язок соціології з іншими науками

Отже, можна зробити висновок про те, що соціологія не тільки вивчає суспільство, але й впливає на нього завдяки вивченню взаємовідносин між його складо­вими і виробленням рекомендацій щодо змін в організації цих відносин.

2. ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ ТА СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЇ

Схема2

▐ Предмет соціології – закони і закономірності функціонування та розвитку особистості, соціальної групи, спільноти, суспільства в цілому; соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціальних суб’єктів з проблем, пов’язаних з їх соціальними статусами і ролями.

Структура соціологічного знання – система взаємопов’язаних уявлень, понять, поглядів, теорій соціальних процесів різних рівнів. Соціологія – наука комплексна.

Має трьохрівневу структуру:

1 рівень – теоретична соціологія,загальносоціологічні теорії:

- вивчення соціальних структур;

- вивчення соціального розвитку, процесів інтеграції, дезінтеграції в суспільстві;

- вивчення розвитку особистості;

- вивчення моделей, методик і технік соціологічних досліджень.

Теоретична соціологія – це багатоманітні концепції, що розробляються з метою роз’яснення та інтерпретації загальних аспектів соціального розвитку суспільства.

Теоретична соціологія має такі напрямки:

- феноменологічна соціологія;

- символічний інтеракціонізм;

- концепція соціального обміну;

- теорія соціальної дії;

- функціоналізм;

- етнометодологія;

- структуралізм (постструктуралізм);

- теорія соціального конфлікту;

- концепція технократизму

2 рівень – спеціальні соціологічні теорії (соціологія середнього рівня);

Спеціальні соціологічні теорії – області соціологічного знання, котрі мають своїм предметом дослідження відносно самостійні і специфічні підсистеми суспільного цілого – тобто галузеві знання.

Схема3

Соціологія середнього рівня досліджує:

Спеціалізовані соціальні процеси

Соціальні спільноти

Соціальні інститути

▐ Соціальна спільнота – це реально існуюча сукупність індивідів, яка характеризується відносною цілісністю. Вони виникають у ході історичного розвитку людства на всіх рівнях його існування і різняться величезною різноманітністю форм та змістовних зв’язків всередині них.

▐ Соціальні інститути – сталі форми організації спільної діяльності людей, що склалися історично, завдяки яким відбувається функціонування спільнот і всього суспільного організму. Це механізми самоорганізації спільного життя людей, органи управління ним.

Таблиця1

Типи соціальних інститутів та їх функції

Функції	Типи соціальних інститутів
Репродукція	Шлюбно-сімейні Культурні Освітні
Виробництво	Економічні
Контроль	Політичні Правові Культурні
Регулювання використання влади	Політичні
Комунікація	Культурні Освітні
Захист	Військові Правові Медичні

3 рівень – емпіричні соціологічні дослідження – проведення конкретно-соціологічних досліджень в соціальних групах і інститутах

Емпіричні соціологічні дослідження являють собою методи та технології збору соціальної інформації – встановлення та узагальнення соціальних фактів посередництвом прямої або непрямої реєстрації подій, характерних для вивчення соціальних явищ та процесів. Вони дозволяють отримати оперативні дані про процеси суспільного життя, а також виявити відношення людей до цих процесів.

3. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЇ

Основні категорії соціології:

- Загальнонаукові соціологічні категорії (суспільство, соціум, соціальна система тощо);

- Безпосередні соціологічні категорії (соціальний інститут, соціальна організація, соціальні норми, соціальні цінності);

- Категорії дисциплін суміжних із соціологією (економічна соціологія, соціологія політики, культури тощо)

▐ Соціальне – це сукупність тих чи інших властивостей і особливостей соціальних відносин, які проявляються в конкретних умовах між індивідами і спільнотами в процесі сумісної діяльності (взаємодії).

▐ Соціальний зв’язок – те, що змушує людей гуртуватися, незважаючи на нерівність тощо.

▐ Соціальні відносини – це усталена система зв’язків між окремими людьми й соціальними спільнотами, які беруть однакову участь в економічному, політичному й духовному житті, мають різний соціальний стан, спосіб життя, джерела й рівні доходів та особистого споживання.

▐ Соціальна система – складно організоване, цілісне утворення, основними елементами якого є люди, їх взаємозв’язки, а також соціальні інститути та організації, соціальні групи і спільноти, норми і цінності, що надають функціонуванню системи впорядкованого характеру.

▐ Соціальна дія – форма, або спосіб розв’язання соціальних проблем і суперечностей, основою яких є зіткнення інтересів основних соціальних сил суспільства.

▐ Соціальна взаємодія – це взаємозумовлені соціальні дії, за яких дії одного суб’єкта є одночасно причиною і наслідком дій інших суб’єктів.

▐ Соціальне явище – це будь-який вияв відносин чи взаємодії людей або окрема подія чи випадок.

▐ Соціальний факт – одинична суспільно значуща подія або певна сукупність однорідних подій, типових для тієї чи іншої сфери соціального життя або характерних для певних соціальних процесів.

▐ Соціальна група – це сукупність людей, які взаємодіють певним чином на основі взаємних очікувань.

▐ Соціальні рухи – різні форми колективної дії, спрямовані на соціальну реорганізацію; функціонують неформально, хоч деякі з них можуть згодом інституалізуватися.

▐ Соціальний процес – послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем.

Методи соціології

▐ Методи соціології – правила соціального пізнання, технологічний принцип вивчення об’єкта чи його предметних галузей.

- Метод структурно-функціонального аналізу,

- Метод системного аналізу,

- Метод статистичного аналізу,

- Порівняльно-історичний метод,

- Метод збору та аналізу соціологічної інформації

По-третє, в структуру методу соціології включаються методологічні

4. ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ

Функції соціології:

1) Теоретико-пізнавальна (теоретична). Полягає у тому, що соціологія накопичує та систематизує знання, прагне скласти якомога повнішу картину соціальних відносин та процесів у сучасному суспільстві, поповнює та збагачує соціальне знання, розробляє концепції, теорії, ключові поняття і категорії.

2) Практично-перетворювальна функція: соціальна інформація є першим етапом, бо вона не може зразу перетворитися на прогнози, рішення тощо.

3) Інформаційна функція полягає в тому, що методи та технології цієї науки дають змогу отримання найрізноманітнішої соціальної інформації відносно всіх сфер діяльності суспільства, полягає у збиранні, концентрації соціологічної інформації, одержаної у результаті проведення досліджень.

4) Прогностична функція, тобто видавання соціальних прогнозів.

5) Критична функція тісно взаємопов’язана з її прогностичною і гуманістичною функціями.

6) Описова функція – описання, систематизація, нагромадження дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок різних наукових звітів, статей, книг.

7) Світоглядна функція полягає в тому, що соціологія, озброюючи людей соціологічними знаннями, формує погляди на соціальні процеси.

8) Виховна функція – вплив на свідомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей.

9) Ідеологічна функція. Збираючи соціологічні дані, виконуються певні політичні замовлення, що базуються на тій чи іншій ідеології.

Питання для самоконтролю

1. Що таке «соціальне» у широкому і вузькому розумінні цього слова?

2. Як можна визначити предмет соціології? Які існують погляди на поняття «об'єкт» і «предмет» науки?

3. Яке ставлення до науки «соціології» у нашій країні?

4. У чому полягає значення соціології і чому зростає її роль у сучасних умовах?

5. У чому полягає сутність функцій соціології?

6. Чи існує різниця між поняттями «завдання» і «функції» соціології?

7. У чому полягає різниця між поняттями «соціальна структура» і «соціальна система»?

8. Чому соціологія «не розчиняється» і «не змішується» з іншими науками?

9. У чому полягають особливості соціології як суспільної науки?

10. Дайте визначення понять «соціальний інститут» та «соціальна спільнота».

Рекомендована література:

1. Піча В. М. Соціологія: Підручник / В. М. Піча. – Львів: Магнолія Плюс, 2004. – 277 [1,С.1-13];

2.Піча В. М. Соціологія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. М. Піча. – К.: Каравела, 2000. – 248 с. [ 2,С.3-8 ]

ЛЕКЦІЯ 2

Тема 2. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень

ТЕМА ЛЕКЦІЇ: ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Соціологічна робота в Україні

2. Поняття конкретно-соціологічного дослідження, його види та етапи проведення

3. Підготовка програми соціологічного дослідження, її структура

Мета: отримати знання щодо поняття соціологічної роботи в Україні, конкретно - соціологічних досліджень, правил їх організації, етапів проведення та основних видів; з’ясувати поняття, порядок розробки та структури програми конкретно-соціологічного дослідження; розвивати уміння обирати та проводити необхідні види конкретно-соціологічних досліджень, готувати та організовувати їх проведення; формулювати проблеми дослідження; формуватипочуття відповідальності під час підготовки, організації та проведення конкретно-соціологічного дослідження.

Ключові поняття та терміни

Соціологічне дослідження, конкретно-соціологічне дослідження, генеральна сукупність, етапи соціологічного дослідження, види соціологічного дослідження, програма соціологічного дослідження, об’єкт соціологічного дослідження, соціальна проблема, предмет соціологічного дослідження, гіпотеза у соціологічному дослідженні.

Зміст лекції

1. СОЦІОЛОГІЧНА РОБОТА В УКРАЇНІ

Емпіричні соціологічні дослідження, які проводились у нашій країні з середини 60-х років до кінця 80-х окремими академічними колективами або соціологічними лабораторіями великих підприємств, були неспроможні нагромадити достатній практичний досвід через низку причин.

По-перше, соціологічні дослідження були, як правило, ініціативними, тобто “соціальним замовником” виступав сам автор, відповідно, і результати з погляду їх значимості і якості “гідним чином” оцінювалися переважно авторами.

По-друге, через обмежені фінансові-організаційні можливості та незацікавленість реального замовника, дослідження були надто тривалими – одне дослідження планувалося авторським колективом на три – п’ять років, що, природно, обмежувало можливість апробації усіх теоретично розроблених вимог організаційних і методичних прийомів.

По-третє, дослідження проводились загалом на локальних об’єктах – одне чи кілька підприємств, школи, вузи.

З початку, 90-х років ситуація кардинально змінилася. Інтерес до громадської думки з боку різноманітних соціальних і політичних структур стимулював значне зростання широкомасштабних регіональних і загальнонаціональних соціологічних опитувань населення.

Тепер у межах емпіричної соціології нагромаджений достатньо широкий арсенал методів збору первинної інформації, багато з яких удосконалюється і модернізується.

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про розвиток соціологічної науки в Україні.

З метою створення сприятливих умов для розвитку соціологічної
науки в Україні, підвищення її ролі у здійсненні соціально-економічних і політичних реформ, зміцненні демократичних засад суспільства та забезпеченні прогнозованості суспільних процесів п о с т а н о в л я ю:

1. Кабінету Міністрів України: розробити разом з Національною академією наук України та затвердити до 1 липня 2001 року Комплексні заходи щодо державної підтримки розвитку соціологічної науки в Україні, передбачивши, зокрема:

- започаткування державних наукових програм у галузі
соціології з метою вивчення найактуальніших соціальних, у тому
числі соціально-психологічних, проблем українського суспільства та
розроблення пропозицій щодо його дальшого розвитку;
- заснування державних грантів вченим для здійснення наукових
досліджень у галузі теорії і методології соціологічної науки;
- створення за участю об'єднань громадян, що здійснюють
соціологічні дослідження, банку соціологічних даних з метою
забезпечення органів виконавчої влади, засобів масової інформації
та інших користувачів науково обґрунтованими соціологічними
даними;
- розширення міжнародного співробітництва у галузі
соціології;
- проведення у другому півріччі 2001 року в м. Києві
всеукраїнського семінару для обговорення питань сучасного стану
соціологічної науки, її завдань і ролі в суспільно-політичному та
соціально-економічному розвитку України;

- вивчення питання щодо створення та поновлення соціологічних
і соціально-психологічних служб на державних підприємствах, в
установах та організаціях, насамперед у навчальних закладах, та їх
кадрового забезпечення фахівцями у галузі соціології;
- поширення соціологічних знань серед населення;
- надання підтримки вітчизняним соціологічним виданням;
- забезпечити щорічне включення до державного замовлення на
науково-технічну продукцію завдань з проведення прикладних
соціологічних досліджень;

- передбачати під час формування проектів Державного бюджету
України на 2002 та наступні роки фінансування проведення
прикладних соціологічних досліджень, які здійснюються за державним
замовленням, а також збільшення коштів для забезпечення державних
бібліотек вітчизняними й іноземними виданнями з соціології та
суміжних наук;

- розробити та подати в установленому порядку на розгляд
Верховної Ради України законопроект про внесення змін і доповнень
до Закону України "Про інформацію" щодо регулювання діяльності
організацій, які здійснюють соціологічні дослідження.

2. Міністерству освіти і науки України:

- розглянути питання щодо запровадження в загальноосвітніх
навчальних закладах курсу з основ соціології та психології;
- розробити до 1 липня 2001 року перспективний план підготовки
кадрів за спеціальністю "Соціологія" у вищих навчальних закладах,
передбачивши підвищення вимог до ліцензування і державної
акредитації вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку
фахівців у галузі соціології;

- запровадити із залученням Соціологічної асоціації України,
починаючи з 2002 року, проведення конкурсів студентських робіт з
питань соціології та соціальної психології, організацію літніх
студентських та аспірантських шкіл за спеціальністю "Соціологія"
із залученням до роботи в них провідних вітчизняних та іноземних
фахівців;
- передбачити збільшення у 2001/2002 навчальному році кількості
годин викладання соціології у вищих навчальних закладах;
- вжити разом з Національною академією наук України і Академією
педагогічних наук України заходів до поліпшення організаційного та
матеріально-технічного забезпечення вищих навчальних закладів, що
займаються підвищенням кваліфікації спеціалістів у галузі
соціології, наданням другої вищої освіти за спеціальністю
"Соціологія".

3. Вищій атестаційній комісії України протягом 2001 року:

- переглянути перелік спеціальностей, за якими проводиться
захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і
доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених
звань у галузі соціологічної науки, та в разі необхідності внести
до нього відповідні зміни;

- розглянути питання щодо забезпеченості держави науковими і
науково-педагогічними кадрами вищої кваліфікації в галузі
соціологічної науки.

4. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським
державним адміністраціям сприяти діяльності Соціологічної
асоціації України.

5. Державному комітету інформаційної політики, телебачення і
радіомовлення України, Національній академії наук України разом з
Соціологічною асоціацією України до 1 червня 2001 року:

- розробити заходи щодо поліпшення висвітлення у засобах
масової інформації результатів соціологічних досліджень,
недопущення використання недостовірних соціологічних даних;
- розглянути питання щодо заснування всеукраїнського
соціологічного журналу та за результатами розгляду внести в
установленому порядку відповідні пропозиції.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ, 25 квітня 2001 року

N 275/2001

2. ПОНЯТТЯ КОНКРЕТНО-СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, ЙОГО ВИДИ ТА ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ

▐ Конкретно-соціологічне дослідження (КСД) – це система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, підпорядкованих єдиній меті: отримати точні об’єктивні дані про соціальне явище чи процес.

▐ Соціологічне дослідження – це складений комплекс теоретичних, методичних та організаційних процедур, що спрямовані на досягнення поставлених цілей та завдань дослідження. Воно проводиться і інших науках – в економіці, політології, правознавстві, етнографії, демографії, культурології, психології і т. д.

▐ Методологія – це система основних принципів будь-якого наукового дослідження. Ц е збірний термін, що має різні аспекти. У широкому розумінні слова наукова методологія є інструментом пошуку найбільш загальних підходів до вивчення предмета. Соціологічна методологія визначає принципові основи розробки окремих соціологічних теорій.

▒ Метод – основний спосіб збору, обробки й аналізу даних.

▒ Техніка – сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання того чи іншого методу.

▒ Методика – сукупність технічних прийомів, пов’язаних з даним методом, включаючи певні операції, їх послідовність і взаємозв’язок.

▒ Процедура – послідовність всіх операцій, загальна система дій і способів організації конкретного дослідження, збору й обробки соціологічної інформації.

Соціологи використовують у своїй роботі багато прийомів, запозичених з інших соціальних наук і особливо економіки, історії, психології, етнографії тощо. Вони повинні володіти прийомами статистичного аналізу, інформаційними технологіями, мати уявлення про відповідні розділи математики.

ТИПОЛОГІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1) За характером та дослідницьким завданням:

· фундаментальні,

· прикладні,

· комплексні.

2 ) За типом логічного завдання: пошукове, пілотажне, описове, експериментальне, проектно-конструкторські пошуки.

3) За відношенням до об’єкту дослідження:

· монографічне,

· порівняльне,

· трендове,

· генетичне.

4) За типом замовника та видом оплати:

· держбюджетне,

· госпдоговірне,

· на загальних засадах.

5) За термінами проведення:

· довготермінове (3-5 років і більше),

· середньотермінове (0 - 5-3 роки),

· короткотермінове (2-6 місяців),

· експрес-дослідження (1 тиждень-2 місяці).

Функції соціологічного дослідження

1. За значущістю задачі дослідження: стратегічна, тактична, операційна;

2. За спрямованістю дослідження: пізнавальна (інформаційна, теоретична, описова), практична, теоретико-прикладна;

3. За характером впливу на об’єкт: керувальна, прогностична, планувальна, організаційно-технологічна, координаційно-методична, контролююча;

4. За термінами впливу на об’єкт: довготермінові (на 10-100 і далі років), середньотермінові (від кількох років до 10), короткотеомінові (від кількох місяців до двох років), моментальні (від тижня до місяця).

Етапи проведення соціологічних досліджень:

1) Підготовчий: розробка програми і робочого плану; підготовка до збору інформації

2) Етап польових робіт: збір інформації; обробка інформації

3) Етап інтерпретації та узагальнення зібраних даних: оцінка результатів. Інтерпретація та систематизація даних, формулювання висновків,

4) З апроваджування результатів соціологічного дослідження.

3. ПІДГОТОВКА ПРОГРАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, ЇЇ СТРУКТУРА

Програма КСД – документ, що вміщує методологічні та процедурні передумови наукового пошуку. В ній викладаються основні завдання дослідження, методика та техніка збору та обробки соціологічної інформації.

Дата добавления: 2014-10-31