Семантична

Гендерна.

Слід розрізняти поняття суспільства, держави і країни.

Суспільство – найбільше об’єднання людей з усталеними зв’язками між ними, різноманітною взаємодією спільною територією історією та культурою.

Країна – відокремлена територія незалежного проживання даного суспільства зі своїми кордонами і суспільним устроєм.

Держава – політична організація даного суспільства (країни) з певним режимом влади і органами управління.

▒Типологізація суспільств – це класифікація суспільств на основі визначення найважливіших і найсуттєвіших ознак, типових рис, які відрізняють одні суспільства від інших.

За наявністю писемності виділяють такі типи суспільства:

· дописьменні;

- письменні.

►Прості і складні суспільства

Прості	Складні
виникли – 50 -40 тис. рр. тому	виникли – 10 -6 тис. рр. тому

►Марксистська типологія суспільства відома з середини ХІХ ст.:

- первісні,

- рабовласницькі,

- феодальні,

- капіталістичні,

- комуністичні

► Історична типологія суспільств. У загальних рисах її окресливбританський соціолог Ентоні Гідденс (нар. 1938 р.). Виокремлюють два типи суспільств:

Ø ранні;

Ø сучасні: суспільства першого світу; суспільства другого світу; суспільства третього світу; «нові» індустріальні країни.

►Технократична: традиційне (доіндустріальне) суспільство; індустріальне; постіндустріальне (інформаційне) суспільство.

а всі країни світу, адсорбуючи та руйнуючи всі інші типи суспільств.

Доіндустріальне та індустріальне суспільство

Ознаки	Доіндустріальне суспільство	Індустріальне суспільство
1. Період виникнення	- 6 тис. р тому	- 250 рр. тому
2. Ключова сфера економіки	Сільське господарство	Промисловість
3. Провідну роль в суспільстві відіграють	Церква і армія	Промислово-фінансові корпорації
4. Соціальна структура	Відносно проста: декілька статусів і ролей, декілька (окрім сім’ї) розвинутих інститутів	Складна: розмаїття статусів і соціальних ролей, багато розвинутих інститутів, таких як освіта, наука тощо
5. Статуси	В основному приписні	Зберігається частина приписних, але зростає кількість і роль набутих
6. Соціальні групи	Переважно первинні (персоналізовані, з тісними зв’язками)	Переважно вторинні (не персоналізовані, анонімні)
7. Розмір територіальних спільнот	Невеликі територіальні спільноти (села)	Великі територіальні спільноти (міста, урбаністичні агломерації)
8. Розподіл праці	Відносно невелика кількість критеріїв розподілу праці, в основному тих, на статевих або вікових параметрах	Більш досконала система розподілу праці, що базується на численних параметрах
9. Цінності	Традиційно орієнтовані, релігійні	Зорієнтовані на майбутнє, світські
10. Культура	Гомогенна: більшість людей поділяють спільні норми та цінності, обмежене коло субкультур	Гетерогенна: численні субкультури дотримуються різноманітних норм та цінностей
11. Технологія	Примітивна, ґрунтується, в основному, на м’язовій силі людей і тварин	Розвинута, ґрунтується, в основному, на енергії машин та механізмів
12. Соціальні зміни	Повільні	Швидкі
13. Система управління	Примітивна – спадкова влада, правління старійшин	Складно – функціонують інститути управління, спеціальні органи управління

Термін «постіндустріальне суспільство» увів у науковий обіг американський соціолог Даніель Белл у 1962 р.

Прибічниками теорії постіндустріалізму є німецький соціолог, політолог, політичний діяч Ральф Дарендорф (1929 – 2009 рр.) уживає термін «посткапіталістичне суспільство», Р. Арон – «інформаційне», З. Бжезинський – «технотронне».

Основні риси постіндустріального (інформаційного) суспільства:

- Технічний базис – інформаційний;

- Основа добробуту суспільства – знання;

- Провідна галузь – сервіс (послуги);

- Масовий клас – менеджери;

- Принцип управління – узгодження;

- Соціальна структура – функціональна, сотова;

- Політичний режим – демократичний;

- Ідеологія – гуманізм;

- Релігія – дрібні конфесії.

►Типологія суспільств світу за політичними режимами:

- демократичні,

- авторитарні,

- тоталітарні

Філософ Карл Поппер (1902 – 1994) у книзі «Відкрите суспільство та його вороги» (1945) розподіляє суспільства на відкриті (демократичного типу) та закриті (тоталітарного та авторитарного типу).

Наприкінці ХХ ст. набула популярності макросоціологічна концепція «золотого мільярда».

2. РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА, ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Поняття „соціальний розвиток” характеризує лише певний вид соціальних змін, які мають спрямованість на покращення, ускладнення, вдосконалення і т. д.

Соціальні зміни не варто розуміти як взагалі будь-які зміни, що відбуваються в суспільстві, а лише зміни в тій сфері, яка є предметом соціології.

Види соціальних змін за типом соціальних зв’язків

Структурні
Процесуальні
Мотиваційні
Функціональні

Види соціальних змін за сферами суспільного життя:

- індустріально-технологічні;

- науково-технічні;

- соціокультурні;

- соціально-політичні;

- соціально-економічні.

Види соціальних змін за механізмом здійснення:

- еволюційні;

- революційні.

Види соціальних змін за спрямованістю:

- односпрямовані ( передбачають наявність єдиного напряму здійснення змін);

- циклічні (різноспрямовані).

Види соціальних змін за темпами розвитку:

- повільні;

- швидкі.

На процес соціальних змін впливають наступні фактори:

1) Природне оточення;

2) Демографічні зміни;

3) Ідеї;

4) Події;

5) Людські дії;

6) Технологія.

Глобалізація – багатосторонній процес взаємного поєднання структур, культур, суб’єктів у світовому масштабі, розмивання географічних меж соціокультурних норм, інтенсифікація соціальних відносин у світовому масштабі та посилення взаємозалежності суб’єктів. Термін введено у 1980-ті рр. А. Матляром.

Модернізація – це перехід від однієї якості суспільства до іншої, спроба кожного окремого суспільства пристосуватися до сучасних вимог, відмова від старих форм життєдіяльності та пошуки нових.Буває: органічна та неорганічна.

2. ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ПОЯСНЕННЯ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН

1. Еволюційні теорії. Представники цієї теорії: О. Конт, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм;

2. Неоеволюціонізм. У середині ХХ ст. еволюціонізм знову стає популярним серед соціологів (Г. та Дж. Ленські, Л. Вайт, Д. Стюарт, Т. Парсонс та ін.).

3. Циклічні теорії. Засновником цієї теорії вважають О. Шпенглера. Пізніше цю теорію розвинув А. Тойнбі.

4. Функціоналістські теорії. Представники: Т. Парсонс, Р. Мертон та ін.

5. Теорії конфлікту. Представники: К. Маркс, Р. Дарендорф та ін.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність системного підходу до визначення поняття «суспільство»?

2. Розкрийте зміст та відмінність понять «країна», «держава», «суспільство».

3. Розкрийте сутність основних ознак суспільства.

4. Дайте визначення поняття «соціальна система».

5. Поясніть суть економічної, політичної, соціальної та культурної підсистем суспільства.

6. Наведіть сучасні типології суспільств та їхніх представників.

7. Що розуміють під соціальними змінами?

8. Назвіть головні фактори, що впливають на процес соціальних змін.

9. Що таке глобалізація?

10. У чому полягає сутність модернізації? Чим відрізняється органічна модернізація від неорганічної?

11. Визначте основні теорії пояснення процесу соціальних змін та представників цих теорій.

Рекомендована література:

1. Лукашевич М. П. Соціологія. Основи загальної, спеціальних і галузевих теорій: Підручник / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков, Ю. І. Яковенко. – К.: Каравела, 2008. – с. 77-107

2. Піча В. М. Соціологія: Підручник / В. М. Піча. – Львів: Магнолія Плюс, 2004. – с. 62 – 107

3. Піча В. М. Соціологія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. М. Піча. – К.: Каравела, 2000. – с. 69 – 113

4. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка; вид. 3-тє, перероб, доповнене. – Київ: Видавничий центр «Академія», 2006. – с. 116 -179

5. Юрій М. Ф. Соціологія / М. Ф. Юрій. – К.: Дакор, 2005. – с. 257 – 342

ЛЕКЦІЯ 7

Тема 4. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура

ТЕМА ЛЕКЦІЇ: СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА

Дата добавления: 2014-10-31