Тема №3. Злочини проти життя та здоров’я особи

План:

І. Злочини проти життя

1. Поняття і види злочинів проти життя.

2. Поняття вбивства. Види вбивств.

3. Кримінально-правова характеристика умисного вбивства без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин.

4. Кримінально-правова характеристика умисного вбивства за обтяжуючих обставин.

5. Умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах.

6. Вбивство через необережність.

7. Доведення до самогубства.

ІІ. Злочини проти здоров’я

1. Загальна характеристика і види злочинів проти здоров’я.

2. Поняття і види тілесних ушкоджень.

3. Умисне тяжке тілесне ушкодження. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, від умисного вбивства й вбивства через необережність.

4. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

5. Умисне легке тілесне ушкодження.

6. Побої і мордування.

7. Катування.

8. Залишення в небезпеці.

9. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для житті стані.

Література. Основна література 1-31; додаткова література 8, 25, 33, 71, 74, 75, 77, 83, 113, 136, 146, 177-179, 201, 207, 216, 225, 250, 270, 288, 312, 320, 356, 357, 369, 411, 421, 422, 475, 476, 487, 489; нормативно-правові акти 19, 22, 33, 34, 41, 47, 59, 67, 75, 80, 133, 150, 198, 240, 252, 258.

Загальні рекомендації з вивчення теми:

При вивченні цієї теми слід звернутися до ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід’ємне право на життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Переважну більшість злочинів проти життя, за винятком доведення до самогубства (ст. 120 КК), складають вбивства (ст. ст. 115-119 КК).

Необхідно засвоїти поняття та види вбивств, а також їх характерні ознаки. Слід засвоїти, що об’єктом цієї групи злочинів є життя особи, при цьому потрібно визначити початковий та кінцевий момент життя. Слід звернути увагу на поняття вбивства, що дається в ч. 1 ст. 115 КК (при цьому проаналізувати положення ст. 119 КК) та його поняття у доктрині кримінального права. Потрібно визначити момент закінчення вбивства. Необхідно провести класифікацію окремих видів вбивств у залежності від форми вини, а умисні вбивства – в залежності від наявності або відсутності обтяжуючих або пом’якшуючих обставин, зазначених у характеристиці окремих складів. Звернути увагу, що умисне вбивство, вчинене за наявності як обтяжуючих, так і пом’якшуючих обставин, підлягає кваліфікації як вбивство, вчинене за пом’якшуючих обставин.

При характеристиці кваліфікованих та привілейованих видів вбивств необхідно визначити, які саме обставини підвищують чи пом’якшують відповідальність за вбивство та особливості кваліфікації, враховуючи роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в Постанові № 2 від 7 лютого 2003 р. „Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи”.

Розглядаючи другу частину теми, слід вказати, що найбільш поширеними злочинами проти здоров’я є тілесні ушкодження. Чинне кримінальне законодавство не містить поняття тілесного ушкодження, воно визначається на підставі медичних та кримінально-правових ознак. Потрібно зазначити, що характер і тяжкість тілесних ушкоджень визначаються судово-медичною експертизою на підставі Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України № 6 від 17 січня 1995 р., згідно з якими характер і ступінь тілесних ушкоджень визначаються за трьома критеріями: медичним, економічним, естетичним.

Особливу увагу слід звернути на те, що за ступенем тяжкості тілесні ушкодження у КК поділяються на три види: тяжкі тілесні ушкодження; тілесні ушкодження середньої тяжкості; легкі тілесні ушкодження, які в свою чергу поділяються на: легкі тілесні ушкодження, які призвели до короткочасного розладу здоров’я потерпілого чи викликали короткочасну втрату працездатності; легкі тілесні ушкодження, які не призвели до короткочасного розладу здоров’я чи не викликали короткочасної втрати працездатності.

На практиці виникає чимало помилок під час відмежування умисного або необережного вбивства від тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого. Складність цього питання полягає у тому, що за своїми об’єктивними ознаками вони однакові: їх наслідком є смерть особи. Слід запам’ятати, що як теорія, так і практика розрізняють ці злочини за суб’єктивною стороною, а саме: при вбивстві має місце одна форма вини – умисел, або необережність; при вчиненні тяжкого тілесного ушкодження, через яке настала смерть потерпілого, має місце складна вина, тобто умисел по відношенню до діяння і необережність по відношенню до смерті потерпілого. Для з’ясування змісту та спрямованості умислу необхідно враховувати всі обставини злочину: засоби і знаряддя його здійснення, кількість, характер і місця нанесення ран, спрямованість ударів в життєво важливі органи людини, причини припинення злочинних дій, а також попередня поведінка винного і потерпілого, їх взаємовідносини тощо.

Крім того, потрібно визначити та проаналізувати ознаки, які характеризують інші склади злочинів проти здоров’я особи, з’ясувати особливості їх кваліфікації та провести відмежування одних складів злочинів від інших.

Контрольні питання:

1. Життя як основний безпосередній об’єкт злочинів проти життя.

2. Поняття вбивства.

3. Умисне вбивство та його види.

4. Єдність умислу на вбивство двох або більше осіб як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони умисного вбивства двох або більше осіб.

5. Поняття особливої жорстокості.

6. Відмежування вбивства, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, від терористичного акту.

7. Особливості кваліфікації умисного вбивства з корисливих мотивів.

8. Особливості умисного вбивства з хуліганських мотивів.

9. Вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.

10. Кваліфікація вбивства за наявності кількох обтяжуючих обставин.

11. Характеристика умисних вбивств за пом’якшуючих обставин.

12. Відмінність вбивства через необережність від інших злочинів, наслідком яких є смерть потерпілої особи.

13. Доведення до самогубства та його форми.

14. Поняття і види тілесних ушкоджень. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

15. Критерії визнання тілесного ушкодження тяжким: медичний, соціальний, економічний.

16. Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного вбивства та вбивства через необережність.

17. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, його поняття, види та критерії визначення.

18. Умисне легке тілесне ушкодження, його поняття та види.

19. Відмінність побоїв та мордування від тілесних ушкоджень.

20. Кримінально-правова характеристика катування.

21. Особливості суб’єкта залишення в небезпеці.

22. Кримінально-правова характеристика ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

Дата добавления: 2014-10-31