Тема 26. Мотив та мета як ознаки суб’єктивної сторони злочину

Тема 25. Випадок (казус) як невинне заподіяння шкоди

План:

Вступ.

1. Поняття вини та її кримінально-правове значення.

2. Поняття випадку (казусу) та його види.

3. Відмінність казусу від злочинної недбалості.

4. Кримінально-правове значення казусу.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность. – Казань, 1965.

2. Дагель П.С. Неосторожность: уголовно-правовые и криминологические проблемы. – М., 1977.

3. Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и её установление. – Воронеж, 1974.

4. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. – СПб., 2002.

Розкриття теми рекомендується починати з визначення поняття вини та встановлення її кримінально-правового значення. При розгляді цієї проблеми потрібно розкрити зміст, сутність, форми та ступінь вини як її елементів. Без встановлення вини не можна говорити про те, що особою вчинено діяння, яке розглядається кримінальним законом як злочин.

Не менш важливо розглянути два принципи: об’єктивного та суб’єктивного ставлення в вину. В теорії кримінального права панує принцип суб’єктивного ставлення в вину та заперечується оціночна теорія (принцип об’єктивного ставлення в вину). Далі слід розглянути форми та види вини, встановлюючи їх ознаки та зміст, проаналізувати інтелектуальний та вольовий моменти, їх подібність та розбіжності.

Розглядаючи вину в формі недбалості, слід звернути увагу на те, що можлива ситуація, коли начебто і вчинено діяння, що потягло шкідливі наслідки, але вести мову про злочин неможливо, оскільки є наявним казус (невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків). Далі рекомендується розглянути види казусу, відмінність казусу від злочинної недбалості та визначити значення казусу при встановленні кримінальної відповідальності. Загальне правило говорить: при казусі відсутня суб’єктивна сторона злочину.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

План:

Вступ.

1. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину.

2. Поняття мотиву вчиненого злочину. Види мотивів.

3. Поняття мети та її відмінність від мотиву вчинення злочину.

4. Кримінально-правове значення мотиву та мети вчинення злочину.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Волков Б.С. Мотив и квалификация преступлений. – Казань: Изд. Казан. ун-та, 1968. – 166 с.

2. Волков Б.С. Мотивы преступлений. (Уголовно-правовое и социально-психологическое исследование). – Казань. Изд-во Казан. ун-та 1982. – 152 с.

3. Дагель П.С., Котов Д.Л. Субъективная сторона преступления и её установление. – Воронеж, 1974.

4. Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. – М., 1991.

5. Осика І., Сафронов С. Доказування мотиву та цілі як ознак суб’єктивної сторони злочину // Право України. – 1997. – № 3. – С. 51-52.

6. Петелин Б.Я. Психологическая структура мотивов преступления //Правоведение. –1978. – № 1. – С. 94-100.

7. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. – СПб., 2002.

8. Савченко А. Практичне значення мотиву злочину: результати наукового дослідження // Право України. – 1999. – № 1. – С. 99-102.

9. Савченко А. Психолого-юридичний аналіз проблеми мотиву злочину // Право України. – 1998. – № 3. – С. 82-86.

10. Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. Монографія. – К.: Атіка, 2002. – 144 с.

11. Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления. – К.: Вища школа, 1977. – 151 с.

Опрацьовуючи перше питання, доцільно вказати положення Конституції України, в розвиток яких теорія кримінального права розробляє вчення про суб’єктивну сторону злочину взагалі, мотиву і мети злочину зокрема. Слід з’ясувати місце суб’єктивної сторони злочину у системі елементів складу злочину, її значення, а також співвідношення з винністю як ознакою злочину. Для ілюстрації своїх роздумів доцільно розкрити декілька окремих складів злочинів, а також використати приклади із судово-слідчої практики.

Висвітлюючи питання щодо визначення мотиву злочину, необхідно продемонструвати знання нормативної бази, наукової і навчальної літератури з цього приводу. Позитивною рисою курсової роботи було б наведення визначень мотиву людської поведінки з праць психологів і філософів. Необхідно обґрунтувати власне визначення, яке автор сприймає або пропонує. Далі, досліджуючи види мотивів злочину, спочатку слід перерахувати усі мотиви, вказівка на які є в Особливій частині КК, після чого їх згрупувати. Класифікацію мотивів злочинів можна відобразити схематично.

Характеризуючи наступну факультативну ознаку суб’єктивної сторони злочину – мету злочину, необхідно застосувати аналогічний підхід – використовуючи положення кримінального права, навести визначення мети злочину, з’ясувати її ознаки і місце в системі ознак складу злочину. При цьому не можна забувати, що між мотивом та метою існує тісний зв’язок, але є і певні відмінності, на які потрібно звернути увагу.

Завершуючи розгляд теми, рекомендується приділити увагу кримінально-правовому значенню мотиву та мети злочину. З’ясувати, яку саме роль вони відіграють при криміналізації суспільно небезпечних діянь, при кваліфікації злочинів, диференціації кримінальної відповідальності та індивідуалізації покарання.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Дата добавления: 2014-10-31