Маркетинговий контроль 2 страница

в) гнучкість і пристосованість до змін;

г) у переліку немає правильної відповіді.

3. Типимаркетингового контролю:

а) тактичний контроль;

б) контроль прибутковості;

в) оперативний контроль.

4. До етапів контролю за виконанням річних планів належать:

a) аналіз діяльності;

б) виміри показників ринкової діяльності;

в) коригувальні дії.

5.Керівництво використувує такі методи та прийоми контролю за виконанням планів:

a) позиціонування;

б) аналіз частки ринку;

в) аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і результатами збуту;

г) сегментацію.

6.Головне завдання ревізії – розроблення пропозицій, на підставі яких необхідно коригувати маркетингові плани, що мають бути враховані під час опрацювання майбутніх планів:

a) так;

б) ні.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З ДИСЦИПЛІНИ «МАРКЕТИНГ»

Аналіз маркетингових витрат – аналіз витрат на маркетингові заходи від початку виробництва товару до його придбання кінцевим споживачем.

Аналіз ринку – вивчення ринку, визначення його кількісних і якісних характеристик.

Аналіз структури ринку – оцінка товарів фірм конкурентів на певному ринку і відповідної реакції споживачів з метою прийняття оптимального рішення щодо товару та його позиціонування на ринку.

Анкета – програмний документ для проведення досліджень методом анкетування.

Асортимент – упорядкована за різноманіттям товарна маса, набір різних товарів, їх різновидів, що згруповані за визначеними ознаками.

Аудиторія – кількість людей, які контактують із засобами реклами.

Величина пропозиції – запропонована кількість даного товару чи послуги, яку продавець пропонує для продажу за конкретною ціною протягом певного періоду.

Величина попиту – кількість даного товару або послуги, яку покупець бажає придбати за конкретною ціною протягом певного часу.

Вертикальна маркетингова система (ВМС) – система, що складається з виробника, одного або кількох оптових та роздрібних торговців, які працюють як єдине ціле, причому за цієї умови один із учасників каналу є або володарем останніх, або надає їм право франчайзингу, або володіє можливостями, що забезпечують повне співробітництво всіх учасників. Домінувати у вертикальній маркетинговій системі може або виробник, або оптовик, або роздрібний торговець.

Взаємодоповнюючі товари – товари (послуги), для яких існує обернене співвідношення між ціною на один із них і попит на інший, тобто зниження (підвищення) ціни одного товару або послуги спричиняє підвищення (скорочення) попиту на інший товар чи послугу.

Взаємозамінні товари – товари (послуги), для яких існує пряме співвідношення між ціною на один із них і попитом на інший, тобто зниження (підвищення) ціни на один товар (послугу) спричиняє зменшення (збільшення) попиту на інший.

Вибірка – група, сегмент населення, які складають генеральну сукупність.

Випробування за ринкових умов – етап розробки новинки, у ході якого товар та маркетингову стратегію випробовують за обставин реального використання з метою дослідження поглядів споживачів на особливості експлуатації та використання товару, проблеми його перепродажу, а також з метою визначення розмірів ринку.

Виставка – демонстрація засобів для задоволення споживачів у одній чи кількох галузях діяльності.

Витрати маркетингу – засоби, що витрачаються виробниками продукції або послуг на стимулювання збуту та збут, тобто торговельні переговори, рекламу, транспортування, роз’їзди торгових уповноважених, кредитування, складські операції, оформлення вітрин та викладок, знижки з цін, збір та аналіз даних.

Вторинні дані (вторинна інформація) – інформація, що була створена або зібрана з іншою метою і може використовуватись для проведення дослідження. Джерелами цієї інформації є попередні наукові звіти, матеріали періодичних видань, статистичні звіти.

Горизонтальна маркетингова система – угода між кількома підприємствами одного рівня в каналі розподілу про спільні дії з метою використання нових маркетингових можливостей, що виникають за цієї умови. У межах такої угоди підприємства можуть об’єднувати власні капітали, виробничі та маркетингові ресурси. Учасниками угод можуть бути підприємства незалежно від відносин конкуренції.

Глибина асортименту – кількість асортиментних позицій у межах однієї продуктової лінії.

Дилер – фізична особа чи фірма, яка від свого імені і за власний рахунок перепродає товари. Прибуток дилера утворюється за рахунок різниці договору з клієнтами на низку послуг, пов’язаних з маркетингом. Дилер може укладати угоду як із клієнтами, так і з брокерами та іншим дилером.

Диверсифікація – вид маркетингу, завдання якого зменшити надлишковий попит на товари та послуги внаслідок підвищення рівня їх виробничих можливостей і товарних ресурсів. Демаркетинг реалізується різними методами, такими, як припинення рекламних заходів або стимулювання продажу.

Демаркетинг – вид стратегії маркетингу, спрямований на розширення кількості сфер діяльності фірми на ринках нових продуктів, виробництво яких не пов’язане з основним виробництвом фірми.

Демографічні показники – показники, на основі яких ринок поділяється на сегменти (вік, стать, сімейний стан, стиль життя тощо).

Дизайн – сукупність показників, що визначають зовнішній вигляд і функціонування продукту з точки зору вимог споживачів.

Директ-мейл (пряма реклама) – реклама товарів та послуг шляхом поштового розсилання або самих товарів, або рекламних листів про товари та послуги; поштова реклама.

Дистриб’ютор – збутовий посередник, торговець за угодою, який має власні склади і здійснює оптовий продаж товарів, що закуповуються у підприємств-виробників на основі контрактних угод. Здійснює операції від свого імені і за свій рахунок, але дотримується умов, визначених у договорі з виробником товарів.

Диференційований маркетинг – підхід до охоплення ринку шляхом звертання до різних сегментів з розробкою спеціальної пропозиції для кожного з них.

Довжина каналу збуту – визначення кількості незалежних учасників у каналі збуту.

Дослідження збуту – частина маркетингового дослідження, що деталізує форми і методи збуту конкретного товару. Аналізуються ефективність кожного каналу збуту товару, витрати з його реалізації, уключаючи рекламу та формування попиту.

Дослідження ринку – елемент маркетингового дослідження. Містить визначення розміру й характеру ринку, його місткості, динаміки розвитку, регіональних особливостей, прогнозування ступеня насиченості, сегментацію, потужність товарнопровідної мережі та зовнішні фактори розвитку ринку.

Друкована реклама – реклама, що використовує засоби поліграфії, застосовує плакати, листівки, буклети тощо як носіїв реклами.

Еластичність попиту залежно від рівня доходів споживачів – відносна зміна попиту на товар відповідно до відносної зміни рівня доходів споживачів.

Еластичність попиту перехресна – відносна зміна попиту на продукт А у зв’язку з відносною зміною ціни на продукт Б.

Життєвий цикл товару – період часу, протягом якого товар продається на ринку. Життєздатність товару передбачає кілька стадій: розробку, упровадження, зростання попиту, зрілість, насиченість та спад.

Зворотний зв'язок – відгуки отримувача, які останній доводить до відома відправника звернення.

Звукова реклама – будь-яка реклама, що сприймається на слух.

Ідея товару – загальне уявлення про продукт, який компанія могла б запропонувати ринку.

Імідж марки – загальне уявлення про марку, позитивні або негативні асоціації, що виникають у споживачів, знайомих з нею.

Імідж товару – стійкий образ товару, який може будуватись на основі самого товару або на уявленнях про нього.

Індивідуальний маркетинг – вид маркетингу, завданням якого є створення й підтримування попиту на унікальні товари.

Інтегрований маркетинг – система маркетингу, відповідно до якої роботу всіх відділів компанії спрямовано на задоволення інтересів клієнтів.

Інформаційний блок – частина рекламного звернення, яка є головною щодо надання інформації одержувачу рекламного звернення.

Інфляція – знецінення паперових грошей, що знаходяться в обігу, тобто падіння їх купівельної спроможності.

Інформаційна система маркетингу – сукупність прийомів, методів, організаційних заходів, технічних засобів збирання, аналізу й передачі інформації, необхідної для здійснення маркетингової діяльності.

Канал розподілу – сукупність підприємств, організацій або окремих осіб, які включаються у процес розподілу та доставки товарів кінцевим споживачам. Визначає шлях, за яким товари просуваються від виробника до споживача. Учасники каналів розподілу: оптові та роздрібні торговці, дилери, дистриб’ютори.

Канали товароруху - альтернативні шляхи доведення товару від виробника до кінцевого споживача. Розрізняють канали прямі (пересування товару самим виробником без посередників) і непрямі (через посередників). Довжина каналу товароруху визначається кількістю посередників.

Кількісне дослідження – дослідження, результатом якого є кількісні статистично достовірні дані.

Кінцевий споживач – споживач, якому дана продукція призначена для користування відповідно до її техніко-економічних параметрів і споживчих якостей.

Комівояжер – агент підприємства, який пропонує покупцям товари за зразками, каталогами та ін. Головна форма його роботи – особисні контакти з потенційними клієнтами. Він діє на основі термінових і безтермінових трудових угод з підприємством, яке він представляє, розміщує замовлення на продукцію і формує коло покупців. За цієї умови він, як правило, не уповноважений укладати угоди. На противагу від агентів та дилерів, комівояжер не може бути юридичною особою.

Комісіонер – особа, яка укладає угоду від свого імені, але за рахунок іншої особи (комітента) та за умовами, що запропоновані останньою. Діє він на підставі угоди комісії.

Комплекс маркетингу – сукупність керованих елементів маркетингу підприємства, маніпулюючи якими воно намагається якомога ліпше задовольнити потреби цільових ринків.

Комплекс просування товару – певне поєднання реклами, методів стимулювання збуту, методів зв’язку із суспільством та персональний продаж, які підприємство використовує для досягнення власних маркетингових цілей.

Комунікаційна суміш – взаємозв’язок чотирьох основних елементів маркетингових комунікацій: реклами, пропаганди, стимулювання збуту, особистого продажу.

Комерційна діяльність – система цілеспрямованих заходів, процедур і видів робіт щодо забезпечення рентабельного функціонування об’єкта за умов товарно-грошових відносин.

Конверсійний маркетинг – вид маркетингу, завдання якого - допомагати зародженню попиту на той товар чи послугу, що не користуються попитом.

Контракт – угода або домовленість (частіше письмова) із взаємними забов’язаннями сторін.

Контрагент – кожна зі сторін в угоді відносно одна одної.

Контроль маркетингу – виміри та аналіз результатів виконання стратегічних планів маркетингу і вжиття коригувальних заходів.

Конкурентоспроможність – відносна характеристика товару, яка відображає його відмінність від товару-конкурента, по-перше, за ступенем відповідності одній і тій самій суспільній потребі, по-друге, за витратами на задоволення цієї потреби.

Конкуренція – суперництво між товаровиробниками за ліпші, економічно більш вигідні умови виробництва і збуту товарів.

Конкуренція монополістична – конкуренція між великою кількістю конкурентів, що виступають із найрізноманітнішими пропозиціями на окремих сегментах ринку, в яких вони можуть якнайповніше задовольнити вимоги клієнтів і продати продукт за більш високою ціною.

Конкуренція загальна – вид суперництва, за умов якого компанія бачить конкурентів у кожному виробнику, який бере участь у боротьбі за гроші та споживачів.

Конкуренція формальна – компанія вважає конкурентами всіх, хто виробляє продукцію, призначену задовольняти однакові потреби.

Конкуренція чиста – суперництво, що фіксується в разі, коли на ринку є безліч конкурентів, які надають однорідні товари чи послуги.

Консигнатор – посередник, який має в наявності товари, що реалізуються, хоча їх не купує і не є їх володарем. У консигнатора є необхідні приміщення і обладнання для прийняття, обробки, складування і продажу товарів. Як правило, він працює на чисто комісійних засадах.

Консюмеризм – рух із захисту прав споживачів.

Концентрований маркетинг – концентрація маркетингових зусиль на великій частці одного або кількох субринків на противагу зосередженню їх на невеликій частці великого ринку.

Кон’юнктура – ситуація, що склалася на ринку, характеризується співвідношенням між попитом і пропозицією, рівнем цін, товарних запасів.

Коефіцієнт еластичності – результат ділення відсотка зміни величини попиту (чи пропозиції) на відсоток зміни ціни товару.

Концепція маркетингу – мета організації у вигляді визначення потреб і вимог більш ефективним способом, ніж у конкурентів. Головні складові: потреби, вимоги і попит; продукти; вартість, видатки і задоволення; обмін і трансакції; відносини між партнерами і система взаємодії; ринки; активні суб’єкти ринку і пропонований покупець.

Концепція продажу (концепція інтенсифікації комерційних зусиль) – концепція маркетингу, згідно з якою підприємство докладає зусиль до просування та продажу товарів, стосовно яких покупець виявляє пасивність і навіть опір. Застосовується до товарів пасивного попиту, які покупець купувати не збирається.

Концепція вдосконалення товару – маркетингова концепція, за якою споживачі віддають перевагу товарам найвищого ґатунку, з ліпшими експлуатаційними властивостями і характеристиками, а менеджери, відповідно, повинні сконцентрувати енергію на виробництві високоякісної продукції та її постійному вдосконаленні.

Концепція вдосконалення виробництва – маркетингова концепція, згідно з якою, оскільки споживачі віддають перевагу доступним та дешевим продуктам, головним завданням менеджера є досягнення високої ефективності виробництва продукції та її оптимальне розподілення.

Концепція класичного маркетингу – концепція маркетингу, що передбачає визначення запитів, потреб та інтересів цільових ринків і задоволення споживачів більш ефективними, ніж у конкурентів, засобами.

Концепція соціально-етичного маркетингу – система поглядів, відповідно до якої визначення потреб та їх забезпечення має відбуватися більш ефективними, ніж у конкурентів, способами з одночасним збереженням або зміцненням добробуту споживача і суспільства взагалі.

Користувач – той, хто використовує продукт або послуги.

Ланцюжок дистрибуції – комплекс організацій або осіб, які здійснюють дії, необхідні для доведення продукту до кінцевого споживача.

Логотип – оригінальне найменування рекламодавця, що є елементом фірмового стилю.

Макромаркетинг – система господарської діяльності в межах будь-якого регіону за напрямами потоку товарів та послуг від виробника до споживача на основі всебічного і глибокого знання ринку, що передбачає участь у процесі товарного відтворення всіх виробників на пріоритетних засадах і відповідає задоволенню потреб суспільства в товарах та послугах.

Марка – ім’я, термін, знак, символ, малюнок або їх сукупність, призначені для ідентифікації товарів чи послуг одного продавця або групи продавців.

Маркетинг – вид діяльності, що забезпечує ринкову орієнтацію управління виробництвом товару або надання послуг підприємствам (фірмам, організаціям). Ураховує реальні запити і потреби споживача, а також виробничо-збутові можливості підприємства.

Маркетинг зовнішній – вид діяльності, що визначає роботу компанії з розробки та виробництва товару чи послуги, установленні ціни, розподілі та доведенні товару до споживача.

Маркетинг внутрішній – робота, що спрямована на навчання і розробку ефективної мотивації працівників компанії, націлена на підвищення якості товарів та задоволення споживачів.

Маркетинг масовий – метод продажу великих партій товару будь-якому покупцеві.

Маркетинг-мікс – набір маркетингових інструментів, що використовуються компанією для вирішення маркетингових завдань на цільовому ринку.

Маркетингова служба – спеціальний підрозділ, що діє на основі принципів і методів маркетингу.

Маркетингове середовище підприємства – сукупність, яка не піддається контролю з боку суб’єктів і сил за межами підприємства, що впливають на можливості управління підприємством, службою маркетингу. Маркетингове середовище складається з мікросередовища і макросередовища. Мікросередовище - це сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства і його можливостей з обслуговування клієнтури. Макросередовище - це сили більш широкого соціального плану: демографічного, політичного і культурного характеру.

Маркетингове дослідження – систематичний збір, відображення й аналіз даних з проблем, пов’язаних із маркетингом товарів та послуг.

Маркетингові можливості фірми – перспективний напрям маркетингової діяльності, що допомагає фірмі досягнути конкурентної переваги.

Маркетинговий план – основний інструмент координації маркетингових заходів.

Маркування – умовні дані, що наносяться на упаковку вантажних місць. Розрізняється товарне, відправне, спеціальне та транспортне маркування.

Марочна назва – зображення марки, що містить слова, символи або літери, що використовуються для ідентифікації товарів фірми.

Марочний знак – частина марки, яку можна впізнати, а неможливо вимовити. Наприклад малюнок, специфічна барва або специфічне штрихове оформлення.

Масовий маркетинг – маркетинг, що має на меті масове виробництво та збут стандартизованих продуктів на широкому ринку (для широкого кола покупців).

Матриця бостонської консультативної групи – метод, що забезпечує класифікацію СГП у показниках відносної частки ринку суб’єктів господарської діяльності порівняно з головними конкурентами та щорічними темпами зростання ринку. Матриця визначає чотири типи продукту: «зірки», «дійні корови», «знаки питання», «собаки», а також містить рекомендації відносно стратегії маркетингу щодо кожного типу продукту.

Міжнародний маркетинг – ділова активність для задоволення потреб споживачів в інших країнах.

Мікромаркетинг – діяльність підприємств, фірм, спрямована на створення орієнтованого на ринок виробництва і збуту товарів та надання послуг, що задовольняють потреби нинішніх і потенційних покупців.

Місткість ринку – можливий за умови даного рівня цін обсяг реалізації товарів, що характеризується розміром попиту населення і величиною товарної пропозиції. Розрізняють місткість товарного та регіонального ринку.

Монополія – ситуація, за якої на ринку є всього один продавець будь-якого товару.

Мотивація – рушійні фактори психологічного, інтелектуального та духовного стану, що впливають на поведінку та дії особистості.

НДЕКР – науково-дослідні та експериментально-конструкторські роботи, діяльність щодо створення нових продуктів, технологічних процесів виготовлення продукції.

Нееластична пропозиція – пропозиція, коефіцієнт еластичності якої нижчий за одиницю, відсоткова зміна ціни перевищує відсоткову зміну обсягу пропозиції.

Нееластичний попит – попит, що залишається незмінним, незважаючи на незначні зміни ціни.

Нецінова конкуренція – заходи, що їх висувають фірми (окрім зниження ціни) для збільшення обсягу продажу товарів (диференціація продукту, реклама, стимулювання збуту).

Нечесна конкуренція – неприйнятні в суспільстві заходи, що застосовуються фірмою для усунення суперника або для блокування входження в галузь нової фірми.

Обсяг вибірки – кількість одиниць (людей, сімей, підприємств) у виборці. Обсяг вибірки має бути досить великим, для того щоб достатньою мірою представляти все населення, яке досліджується.

Опитування – метод дослідження, що використовується для отримання інформації в усній чи письмовій формі від великої кількості респондентів. Може бути організований для отримання як кількісних, так і якісних даних.

Олігополія – ринкова ситуація, що характеризується пануванням у галузі кількох, як правило, великих компаній.

Оптова торгівля – усі види діяльності, пов’язані з продажем товарів та послуг тим, хто перепродає їх або користується ними в корпоративних цілях. До оптової торгівлі не належить збутова діяльність виробників (їх основна функція – виробництво) та роздрібних торговців.

Оптовий продавець – посередник або дистриб’ютор, який здійснює продаж продукту великими партіями для перепідготовки або використання в бізнесі.

Паблік Рилейшнз – спектр програм, метою яких є просування та (або) захист образу (іміджу, престижу) компанії чи окремих виробів.

Персональний продаж – частина просування товарів та послуг, що містить їх усне представлення у бесіді з одним або кількома потенційними покупцями з метою продажу.

Позиціювання – дії з розробки товарної пропозиції компанії та її іміджу, спрямовані на те, щоб завоювати цільову групу споживачів.

Покупець – особа або організація, що купує продукт. Покупцями можуть бути як споживачі продукту (кінцеві споживачі), так і ті, хто придбає його з метою продажу.

Посередник – будь-яка особа з ланок у ланцюзі продажу та перепродажу між виробником і кінцевим покупцем.

Послуга – невідчутні об’єкти продажу у вигляді дій, зисків, заходів.

Постачальник – підприємство (фірма), окрема особа, що забезпечує виробників матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів та послуг.

Потреби – відчуття людиною необхідності задоволення своїх основних потреб: у харчуванні, одязі, почутті безпеки, приналежності до певної групи, повазі. На ці потреби не впливають суспільство або ринок, вони біологічно закладені в людській природі. Можливості людини обмежені, потреби ж її безмежні. Людські потреби формуються та видозмінюються під впливом суспільних і соціальних інститутів, таких, як церква, школа, родина й виробники.

Принципи маркетингу – основні вихідні положення теорії маркетингу. Принципи маркетингу не мають ніякого ідеологічного підґрунтя, а їх реалізація зумовлюється конкретними соціально-економічними, політичними та іншими умовами кожної держави і державною доцільністю для окремих підприємств.

Підтримуючий маркетинг – вид маркетингу, який використовується в ситуації, коли рівень і структура попиту на товари й послуги повністю відповідають рівню й структурі пропозиції на ринку. Завдання маркетингу – підтримувати необхідний обсяг продажу всіма засобами.

Покупець – особа або організація, які купують продукт. Покупцями можуть бути як споживачі продукту (кінцеві споживачі), так і ті, хто придбає його з метою продажу.

Попит – бажання і здатність купувати товари.

Пробний продаж – продаж торговельним підприємством протягом кількох днів зразків продукції з метою прийняття рішення щодо доцільності постачання даного товару або його виробництва.

Проникнення на ринок – комбінація методів продуктової та ринкової стратегій, які застосовуються підприємством для збільшення обсягів продажу товару, що існує, за рахунок інтенсивного розподілу, агресивної стратегії просування, конкуренції цінової стратегії.

Просування – будь-яка форма повідомлень, які використовує підприємство (фірма) для інформації, переконання або нагадування людям про свої товари, послуги, образи, ідеї, суспільну діяльність або вплив на суспільство.

Пропаганда – стимулювання попиту на товар, послугу або ділову організаційну одиницю шляхом розширення про них комерційно важливих даних у друкованих виданнях, на радіо, телебаченні або через інші засоби інформації.

Протидіючий маркетинг – вид маркетингу, суть якого полягає в ліквідації та зниженні попиту на товари або послуги, споживання яких ірраціональне з точки зору потрібності для споживачів, суспільства.

Прямий поштовий маркетинг («директ мейл») – маркетинг, що здійснюється розсиланням поштових повідомлень потенційним клієнтам (споживачам).

Реклама – поширення інформації про продукт (товар або послугу) для його продажу за допомогою різноманітних засобів, у тому числі газет, журналів, радіо, телебачення, вивісок, щитів, прямого розсилання матеріалів.

Ремаркетинг – вид маркетингу, завданням якого є відновлення попиту в разі його спаду; реалізується наданням продуктам нових якостей, виведенням на нові ринки, репозиціюванням тощо.

Ринок – сукупність наявних і потенційних продавців і покупців товару.

Сегментація ринку – процес розподілення всього ринку на різні сегменти покупців. Прикладом сегментації ринку може бути розподіл ринку за рівнем доходів покупців.

Система збуту і дистрибуції – методи й учасники процесу доведення продукту від виробника до кінцевого споживача.

Синхромаркетинг – вид маркетингу, завданням якого є зменшення коливань попиту і, відповідно, обсягів продажу продукції підприємства; реалізується через використання гнучких цін, засобів просування (особливо інструментів стимулювання збуту) та ін.

Соціально-етичний маркетинг – концепція, що об’єднує принципи екологічного та гуманістичного маркетингу.

Споживчий маркетинг – маркетинг, що орієнтує підприємство на вивчення й задоволення як наявного, так і перспективного попиту споживачів.

Стимулювання збуту – використання різноманітних засобів стимулюючої дії, що покликані посилити реакцію ринку.

Стратегія маркетингу – сукупність принципів, цілей, завдань та заходів щодо їх досягнення, які формалізують довгострокову програму діяльності підприємства на ринку.

Телевізійна реклама – реклама, що в якості носія використовує телевізійні трансляції.

Товар – усе, що може задовольнити потребу та пропонується на ринку для продажу.

Товарорух – фізичне переміщення матеріалів і готових виробів від місць їх походження до місць використання з метою задоволення потреб споживачів.

Точка беззбитковості – кількість продукції, яку необхідно випустити та реалізувати, щоб за встановленим рівнем ціни відшкодувати понесені витрати.

Транспортна реклама – зовнішня реклама, яка використовує як носії транспортні засоби, перони, зали очікувань.

Упаковка – частина заходів з планування продукції, у ході яких підприємство вивчає, розроблює і виробляє свою упаковку, що включає саму тару, в яку вміщується продукція, етикетку та вкладиші.

Фірмовий стиль – єдність візуальних і текстових елементів, що ідентифікують приналежність до конкретної фірми.

Фокус-група – метод одержання первинної інформації, яку використовують у маркетингових дослідженнях.

Франчайзинг – система договірних відносин, за якої одна з фірм (франчайзер) надає іншій право користування власною торговельною маркою.

Цільова аудиторія – основна категорія одержувачів рекламного звернення.

Ціна – грошова сума, що сплачується за певний товар.

Дата добавления: 2014-11-25