Аномалії плацентації і затримка частин плаценти

Порушення процесу відділення пла­центи може бути пов`язане з її аномаль­ним вростанням у міометрій. Так, щіль­не прикріплення плаценти до стінки матки дістало назву — прилипла пла­цента (ріасепїа асІЬаегепз); патологіч­не прикріплення плаценти до ендометрія (відсутній губчастий шар) — при­росла плацента (ріасепїа ассгеїа); пенетрація у міометрій — проросла пла­цента (ріасепїа іпсгеїа); інвазія плацен­тою усієї товщі міометрія — вросла плацента (ріасепта регсгега). Приросла плацента виявляється дуже рідко (1:24 000 пологів).

Етіологія і патогенез. При­чинами патологічного прикріплення плаценти можуть бути зміни структури губчастого шару відпадної оболонки вна­слідок хронічного ендометриту, руб­цевих і дистрофічних змін через чисельні викидні, вади розвитку матки, знижен­ня активності ферментів трофобласта.

Клініка і діагностика. Щільне прикріплення плаценти або її приростання може бути повним і не су­проводжуватися кровотечею чи частко­вим, зі значною кровотечею у ПІ періо­ді пологів внаслідок відшарування час­тини плаценти.

Діагноз ґрунтується на клінічній картині й уточнюється під час ручноговідокремлення плаценти, яке виконують після внутрішньовенного знеболювання і дослідження порожнини матки. У ви­падку щільного прикріплення вдається відокремити плаценту від стінки матки і видалити послід; після цієї маніпуля­ції кровотеча припиняється. Якщо пла­цента приросла, відокремити її немож­ливо (загроза перфорації матки); в цих випадках єдиним методом лікування бу­де лапаротомія і видалення матки вод­ночас із проведенням інфузійно-трансфузійної терапії залежно від ступеня крововтрати.

Кровотеча в III періоді пологів може бути пов`язана з затримкою або защем­ленням плаценти, яка відділилася. При­чинами цього стану є недостатня скоро­тлива активність міометрія (слабкість по­логової діяльності, перерозтягнення мат­ки через великий плід, багатоводдя, ба­гатоплідна вагітність), слабкість м`язів передньої черевної стінки, перерозтягнутий сечовий міхур, перевтома роділ­лі, швидке оперативне розродження. Лі­кування полягає у спробі видалення плаценти зовнішніми прийомами (за Абуладзе, Гентером, у виняткових випад­ках — за Креде — Лазаревичем); у разі їх неефективності або розвитку крово­течі — ручному видаленні посліду й до­слідженні порожнини матки.

Джерелом кровотечі в послідовому періоді можуть бути рештки плацен­тарної тканини в матці, аномалії роз­витку плаценти: додаткова частка пла­центи, зависне (оболонкове) або кра­йове прикріплення пупкового канати­ка, двочасткова плацента, оточена ва­ликом.

Відокремлення плаценти від матки відбувається шляхом розшарування між губчастим і базальним шарами відпадної оболонки завдяки сильним матковим скороченням. Затримка частин плацен­ти спостерігається, якщо один або обид­ва ці процеси порушуються і не завер­шуються. Серед чинників, які спричи­няють це ускладнення, виділяють змі­ни в матці внаслідок чисельних викид­нів, міоми матки, попереднього кесаре­вого розтину.

Плацентарна тканина, яка затримує­ться в матці, може заважати її адек­ватним скороченням і спричиняти інтен­сивну кровотечу. Тому кожну плацен­ту після її видалення слід ретельно ог­лядати для виявлення відсутніх котиледонів. За наявності дефекту пла­центарної тканини ця ділянка плацен­ти є темнішою, має нерівні контури. Продовження за краї плаценти судин та їх розрив свідчать про наявність до­даткової частки плаценти. Якщо є пі­дозра щодо залишків плацентарної тка­нини, проводиться ручне дослідження порожнини матки з видаленням решток плацентарної тканини, згустків крові. Обов`язковим є введення тономоторних засобів (окситоцину, метилергометрину). Рекомендується й такий спосіб: два пальці уводять через шийку в матку і, виявивши залишки плаценти, видаля­ють їх. Доцільно перед видаленням реш­ток плаценти провести ультразвукове дослідження матки.

Дата добавления: 2014-11-09