Особливості проектування користувацького інтерфейсу

На загальному рівні проектування КІ здається простою справою. Дійсно, спроектувати будь- який фрагмент КІ не складно, однак мало хто може впоратись з розробкою повного інтерфейсу з врахуванням всіх аспектів аж до етапу розгортки КІ.

Процес проектування КІ – це складний, нелінійний, недетермінований і неортогональний процес. Складність – звичайна властивість ПЗ, але в ще більшому степені це стосується КІ – через численні фактори та невизначеності, які впливають на його розробку. Проектування КІ – нелінійний процес, оскільки існування фіксованого, впорядкованого і прямолінійного шляху від початку до кінця зовсім не обов’язкове. Процес проектування відрізняється невизначеністю, оскільки не існує рівняння, за яким можна було б одержати однаковий результат при заданих однакових початкових умовах, більше того, практично неможливо одержати ідентичний результат навіть під примусом. Користувацький інтерфейс неортогональний в тому сенсі, що будь- який аспект проектного розв’язку може впливати на інші аспекти, причому результат цього впливу не завжди є приємним сюрпризом.

Програмний КІ привертає все більшу увагу і набуває все більшого значення як складова конкурентної переваги. По мірі того, як перелік функцій програмних засобів стає все довшим та складнішим, користувачі, які відповідають за придбання продукту, дивляться на КІ як на вирішення проблеми складності. Якщо КІ продукту привертає увагу користувача, якщо він легкий у вивченні, простий у використанні, а також має прийнятну ціну та можливості, продукт має конкурентну перевагу. Конкурентну перевагу можна одержати в тому випадку, якщо заявки про нижчі витрати на навчання та виграш в продуктивності відповідають дійсності.

Існує декілька умов, які дозволяють говорити про те, що проект ведеться в орієнтованому на користувача стилі:

· розуміння користувачів та їх задач, залучення користувачів в усі аспекти життєвого циклу продукту;

· постановка цілей, які можна виміряти; встановлення критеріїв успіху з точки зору користувачів та підприємств;

· проект повинен передбачати нову компетентність користувача, яка по відношенню до продукту включає пакетування, маркетинг, навчання, віддруковану інформацію, налагодження параметрів, інсталяцію, екрани, графіку, довідки, іншу експлуатаційну підтримку, оновлення та деінсталяцію;

· оцінювання та тестування за участю реальних користувачів для визначення, чи досягнуті цілі та які проблеми існують;

· ітеративний підхід – якщо цілі не досягнуті або існують проблеми, слід внести виправлення та провести повторну перевірку.

Система та її ПЗ спілкуються з користувачем мовою представлення візуальної та слухової інформації, а також на рівні невербальної регламентації взаємодії, яка виражається у вигляді часу відзиву, надійності, поведінки ті інших людських факторів. Користувач спілкується з системою та її ПЗ мовою дій за допомогою клавіатури, миші, мовної та тактильної інформації. Іноді система або її ПЗ накладають на користувача обмеження, пов’язані з введенням інформації в межах певного проміжку часу (час відзиву), безпомилковим спілкуванням (надійність) та корректним підходом до використання (поведінка).

В традиційних процесах проектування використовуються різні підходи. Основні змінні, пов’язані з процесом розробки, характеризують ступінь, в якій цей процес може бути віднесений до одного з типів. Це, наприклад, такі типи процесу проектування, як проектування “ззовні- всередину” (outside- in) або “зсередини- назовні” (inside- out); однократне (без ітерацій) або багатократне (ітеративне) проектування; проектування за типом “великого вибуху” (big bang, “все або нічого”) або еволюційне.

Підхід “зсередини- назовні” спочатку розглядає внутрішні властивості системи, в той час як підхід “ззовні- всередину” спрямований на КІ та властивості продукту, видимі кінцевому користувачу. В залежності від складності проекту та застосовуваної технології доцільно працювати одночасно над внутрішніми та зовнішніми властивостями продукту, використовуючи інтегральний підхід.

Ітерація – це планований обсяг робіт по конструюванню продукта, особливо КІ. Підхід, в якому використовується ітеративне проектування і розробка, концентрується на побудові КІ та його основних факторах практичності – це найкращий метод розробки ПЗ. Вибір подібного підходу не забороняє і не утримує бригаду розробників від використання аналогічного типу проектування, щоб знизити ризик, зменшити не зв’язану з КІ роботу або застосувати інші технології до продукту.

Еволюційне проектування та розробка зосереджені на побудові продукту з використанням підходу на основі покрокового нарощування і уточнення можливостей продукту. Рівні можливостей проектуються і реалізуються в стилі послідовних етапів. Підхід типу “великий вибух” представляє собою спробу розробити “все або нічого”, “піти на прорив” – в цілому ПЗ розробляється і реалізується паралельно.

Найкращий підхід до розробки – еволюційний ітеративний підхід “ззовні всередину”.

Орієнтоване на користувача проектування продукту (UCD – User- Centered Design) – міждисциплінарний та ітеративний процес розробки ПЗ, спрямований на досягнення користувацьких цілей у відношенні продукта, на практичність та інші вимірювані властивості продукту на протязі його життєвого циклу.

Типові етапи проектування КІ включають:

· планування;

· формування вимог;

· проектування;

· конструювання;

· розгортка.

Даний процес проектування не передбачає якогось певного стиля КІ.

Деякі ідеї, пов’язані з процесом проектування:

1) Процес нагадує каскадну або водоспадну модель розробки. Однак в дійсності розробка – це процес, який іде проти потоку, - з часом він не стає легшим. Каскадна модель подібна плаванню проти течії.

2) Обсяг і складність роботи з часом зростають.

3) Невелика сукупність вимог перетворюється в солідний набір екранів КІ, інструкцій та довідок.

4) Екрани КІ та довідки перетворюються в проект реалізації, яка повинна взаємодіяти з системною інфраструктурою, мережами та базами даних.

5) Проект реалізації легко перетворюється в тисячі – або сотні тисяч – рядків програмних команд (програмного коду), написаних з використанням складних та суворих мов програмування, баз даних та комунікацій, а також відповідних структур даних.

6) Програмний код піддається тестуванню, щоб продемонструвати надійність, продуктивність, якість, а також відповідність вимогам (функційним, до КІ та практичності).

7) Кількість людей, притягнутих до розробки, з часом збільшується.

На практиці для багатьох аспектів процесу відсутні явно виражені або дискретні точки завершення, наприклад, проектування продовжується під час конструювання по мірі виправлення помилок у вимогах, проекті або конструкції. Більшість проектних етапів перекриваються: наприклад, планування (управління ризиками) та управління вимогами (контроль) тривають протягом всього життєвого цикла проекту.

Ітерації не обов’язкові, але можуть знадобитися для успішного завершення якого- небудь етапу процеса, оскільки для подолання наступної сходинки каскаду може знадобитися декілька спроб. Ітерації не повинні виконуватись заради ітерацій, а зобов’язані служити досягненню цілей користувачів.

Ключова частина процесу – етап конструювання. Даний етап розробки, на якому виконується реалізація і тестування продукту, може займати до 50% проектного часу навіть у випадку вірного планування та управління.

Етапи проектування КІ, орієнтованого на користувача:

· план – план створення продукту сконцентрований на побудові КІ та забезпеченні практичності; план враховує календарні терміни для кожного з етапів процесу, визначає основні фактори ризику, об’єднує всі можливі методи, встановлює цілі та критерії по відношенню до КІ;

· вимоги – на етапі встановлення вимог виконуються наступні задачі: опис користувачів, постановка задач користувачів, оцінка поточного рівня практичності, аналіз можливостей КІ, аналіз тенденцій;

· концептуальне проектування – концептуальний проект представляє собою сукупність високорівневих описів, абстракцій та оглядової інформації, яка дає розробникам та кінцевим користувачам загальне уявлення про програмний продукт, його структуру та КІ;

· проектування – проект КІ представляє сукупність характеристик програми, які сприймаються користувачем (вхідні сигнали, взаємодія користувача, відзив системи на вхідні сигнали та взаємодію користувача);

· прототипування – створення прототипів та моделювання – ефективні засоби ранньої оцінки проекту; прототип – це матеріалізація побудованого проекту з використанням його передбачуваної платформи реалізації, включаючи обладнання, ОС, мови і засоби реалізації;

· специфікація – матеріалізація проекту програмного продукту в документальній формі, яка описує і показує дії користувачів, а також вигляд та поведінку ПЗ в специфічних ситуаціях;

· конструювання – написання коду та автономне тестування;

· оцінка – всі методи оцінки пов’язані з залученням потенційних користувачів програмного продукту;

· ітеративний підхід – загальні критерії досягнення цілей створення КІ повинні бути чітко визначені, зрозумілі й прийняті керівництвом та розробниками; досягнення поставлених цілей може вимагати багатократних ітерацій;

· розгортка – після того, як продукт задовольняє вимогам та потребам користувачів, він розгортається для використання за призначенням; з цього моменту починається ряд наступних дій – оцінка продукту за участю користувачів, які не залучались до розробки, пілотне тестування, виконання користувацьких задач, які не оцінювались або не були передбачені під час проектування та розробки.

Сучасне середовище розробки ПЗ містить в собі велику кількість проблем: необхідність зниження витрат, скорочення термінів, розробки більш передбачуваних планів, надання більш якісних розв’язків, забезпечення нескладного в засвоєнні та використанні ПЗ, постійне оволодіння новими технологіями та засобами, досягнення кращих результатів в порівнянні з конкурентами, а також інші аспекти.

Задоволеність користувача програмним продуктом або його практичністю може бути в значній мірі віднесена на рахунок КІ. Взагалі, задоволеність користувача – це функція невеликої кількості факторів:

задоволеність користувача = функція від МОЖЛИВОСТЕЙ КОРИСТУВАЦЬКОГО ІНТЕРФЕЙСА, ЧАСУ ВІДЗИВУ, НАДІЙНОСТІ, пристосованості до інсталяції, інформаційної підтримки, пристосованості до супроводження та інших факторів.

Фактори, виділені в рівнянні великими літерами, відіграють в рівнянні найбільш важливу роль. Головне, на що звертають увагу користувачі – швидке, легке та надійне виконання роботи за допомогою засобів, які автоматизують, доповнюють та полегшують виконання задачі. Простота інсталяції/деінсталяції має важливе значення, оскільки вона задає тон на початку та в кінці досвіду спілкування користувача з програмою. Легкість оновлення ПЗ має таке ж важливе значення, як і інші інтерактивні властивості продукту. Інформаційна підтримка (навчання, настанови, довідки та підтримка експлуатації) важлива під час початкового або наступного освоєння продукту, але не має безпосереднього відношення до розв’язуваної задачі.

Існує також багато інших факторів (узгодженість, інтеграція, вартість), які впливають на рівень задоволеності користувача в залежності від їх значення, середовища, розв’язуваної задачі та ситуації.

В ході планування розробки продукту, аналізу вимог, проектування, реалізації, тестування і розгортки слід враховувати всі фактори, які входять в рівняння задоволеності користувача та їх відносну важливість.

Користувач або представник компанії не завжди може чітко визначити свої потреби та вимоги на етапі планування та анлізу вимог, однак він може бути дуже категоричним відносно того, що бажано й небажано в програмному продукті, коли він вже стане доступним для апробації й використання.

Ділові й функціональні потреби – найбільш загальний вид вимог. Однак вимоги до характеристик КІ, практичності, інтеграції та узгодженості дуже часто пропускаються. В багатьох випадках характеристик КІ визначаються неявно (може навіть несвідомо) у вигляді деяких очікувань. Враховуючи, що порядка 50% програмного коду приходиться на КІ, для розуміння вимог до видимих властивостей продукту потрібно докласти додаткових зусиль. Вимоги до практичності, інтеграції та узгодженості повинні бути визначені явно і піддаватись вимірюванню. Лише тоді можна перевірити й виміряти, наскільки продукт відповідає планам. Після встановлення вимог, їх необхідно контролювати і управляти ними.

Щодо термінів розробки, то це питання кваліфікації та досвіду застосовно до сучасної технології КІ. З множиною стилів та функцій КІ пов’язаний великий обсяг інформації, який включає масу деталей, особливості очікуваної поведінки, а також надлишкові відомості.

Дата добавления: 2014-11-16